Вашинґтон, 13 січня 2003 – У 2003 році НАТО працюватиме в трьох напрямках перетворень оборонного альянсу з метою збереження стабільності: по-перше, зміцнення існуючого потенціалу, по-друге – повне приєднання країн – кандидатів, запрошених на празькому саміті, й по-третє – поглиблення взаємин із країнами на схід від нового НАТО, заявив постійний представник США в НАТО посол Николас Бернз. А яке місце України в цьому контексті?
Під час зустрічі з американськими експертами в Університеті Джонза Гопкинза у Вашинґтоні посол Николас Бернз наголосив на тому, що країни на схід від НАТО є критично важливими для європейської безпеки й стабільності. Йдеться про Росію, Україну, держави Центральної Азії та Кавказького реґіону.
“Жодна з цих країн немає перспективи стати членом альянсу в передбачуваному майбутньому”, – заявив американський посол в НАТО.
Росія не висловила бажання вступати до НАТО, проте завдяки дуже добрим стосункам президентів Владіміра Путіна та Джорджа Буша розгорнула сферу співпраці з альянсом до безпрецедентних досі масштабів.
Такі ж плани були й для України – однак тут, на відміну від Росії, НАТО опинилося перед проблемою щодо подальшого поглиблення стосунків із Києвом, зазначив американський дипломат: “Ми мали такі ж високі наміри щодо піднесення до аналогічного рівня взаємин із українцями. Однак у відношенні до України ми опинилися перед труднощами у 2002 році”.
“Ми вважаємо, що президент Кучма ухвалив рішення про продаж радарних систем Кольчуга Іракові, що по суті загальмувало стосунки України й НАТО. Адже ми не бачили можливості піднести взаємини НАТО з Україною до нового рівня, надати їм нового статусу – тоді, коли Україна безвідповідально ставилася до власної політики експорту зброї до країни, яка є головним порушником стабільності на Близькому Сході”.
За словами Николаса Бернза, посла Сполучених Штатів в НАТО, – існує ще надія, що в недалекому майбутньому пощастить попрацювати з Україною, щоб довести її до відповідних рамок співпраці з НАТО з метою збереження стабільності в Європі.
Зазначу, що НАТО продовжує тісно співпрацювати з Києвом – проте не на найвищому рівні, а на рівні міністрів. Подібними є й узаємини Вашинґтона з Києвом. І це сталося в результаті дій президента України, який своєю поведінкою підірвав довір’я й самоізолювався. Адже, як днями зазначив Карлос Паскуаль, посол США в Україні, для Сполучених Штатів є нині бажаним, щоб українсько-американські взаємини розгорталися на рівні міністрів, але не на рівні глав держав.
Під час зустрічі з американськими експертами в Університеті Джонза Гопкинза у Вашинґтоні посол Николас Бернз наголосив на тому, що країни на схід від НАТО є критично важливими для європейської безпеки й стабільності. Йдеться про Росію, Україну, держави Центральної Азії та Кавказького реґіону.
“Жодна з цих країн немає перспективи стати членом альянсу в передбачуваному майбутньому”, – заявив американський посол в НАТО.
Росія не висловила бажання вступати до НАТО, проте завдяки дуже добрим стосункам президентів Владіміра Путіна та Джорджа Буша розгорнула сферу співпраці з альянсом до безпрецедентних досі масштабів.
Такі ж плани були й для України – однак тут, на відміну від Росії, НАТО опинилося перед проблемою щодо подальшого поглиблення стосунків із Києвом, зазначив американський дипломат: “Ми мали такі ж високі наміри щодо піднесення до аналогічного рівня взаємин із українцями. Однак у відношенні до України ми опинилися перед труднощами у 2002 році”.
“Ми вважаємо, що президент Кучма ухвалив рішення про продаж радарних систем Кольчуга Іракові, що по суті загальмувало стосунки України й НАТО. Адже ми не бачили можливості піднести взаємини НАТО з Україною до нового рівня, надати їм нового статусу – тоді, коли Україна безвідповідально ставилася до власної політики експорту зброї до країни, яка є головним порушником стабільності на Близькому Сході”.
За словами Николаса Бернза, посла Сполучених Штатів в НАТО, – існує ще надія, що в недалекому майбутньому пощастить попрацювати з Україною, щоб довести її до відповідних рамок співпраці з НАТО з метою збереження стабільності в Європі.
Зазначу, що НАТО продовжує тісно співпрацювати з Києвом – проте не на найвищому рівні, а на рівні міністрів. Подібними є й узаємини Вашинґтона з Києвом. І це сталося в результаті дій президента України, який своєю поведінкою підірвав довір’я й самоізолювався. Адже, як днями зазначив Карлос Паскуаль, посол США в Україні, для Сполучених Штатів є нині бажаним, щоб українсько-американські взаємини розгорталися на рівні міністрів, але не на рівні глав держав.
