Прага, 29 січня 2003 – Прізвище Павол Руско останніми тижнями повторюють словаки найчастіше. Голова партії «Альянс нового громадянина», однієї з чотирьох у владній коаліції, нещодавно виступив із заявою, що його телефонні розмови прослуховуються, а зустрічі з окремими приватними особами контролюються. Павол Руско вимагає у прем’єра розслідування справи і покарання винних. В іншому разі він погрозив вийти з владної коаліції. І хоча до загроз розпаду владної коаліції в Словаччині, можна сказати, звикли, цього разу справа підслуховування насторожила не тільки членів уряду.
Як стверджує Павол Руско, працівники Міністерства внутрішніх справ перевіряли його перебування й перебування міністра економіки Роберта Немчіча в готелі в словацьких Татрах, точніше – чи ці двоє зустрічались там з екс-міністром економіки, а нині підприємцем Людовітом Чермаком і мафіанським босом Міколашем Чермаком. Так само Руско стверджує, що його телефонні розмови підслуховувались і що він має докази цього. Найбільше звинувачень впало на голову міністра внутрішніх справ і прем’єра словацького уряду.
Зрештою, всі троє зустрілись, поговорили та у взаємних звинуваченнях правди не знайшли. Зате з’явився ще один підозрілий – Словацька служба безпеки, оскільки саме Міністерство внутрішніх справ, за словами його керівника Владіміра Палка, «не реалізує підслуховування розмов». Правда, дебатувати далі про те, хто конкретно і якою мірою винен, міністр відмовився.
Іншими словами, факт підслуховування телефонних розмов мав місце, перевірки приватних зустрічей – також, а винних немає, тобто вони десь є, але потрібно ще шукати, аналізувати, контролювати контролерів, а там, можливо, щось і виявиться. Наразі очевидною є криза владної коаліції, яка загрожує її ефективній роботі.
Крім цього, з новою силою постала проблема, хто і як повинен наглядати за роботою органів безпеки. Без цього мови про громадянське суспільство бути не може, а СІС – так називається словацька служба безпеки – і далі залишатиметься державою в державі, причому з не дуже доброю славою. Словаки не забули ще афери з 1995 року, коли тодішнє керівництво СІС організувало викрадення сина президента до Австрії.
В цілому, скандал з прослуховуванням підриває стабільність та імідж Словаччини як партнера в НАТО і майбутнього члена ЄС. В самій же Словаччині недовір’я громадян до політиків зросло останнім часом з 6 до 33 відсотків.
Як стверджує Павол Руско, працівники Міністерства внутрішніх справ перевіряли його перебування й перебування міністра економіки Роберта Немчіча в готелі в словацьких Татрах, точніше – чи ці двоє зустрічались там з екс-міністром економіки, а нині підприємцем Людовітом Чермаком і мафіанським босом Міколашем Чермаком. Так само Руско стверджує, що його телефонні розмови підслуховувались і що він має докази цього. Найбільше звинувачень впало на голову міністра внутрішніх справ і прем’єра словацького уряду.
Зрештою, всі троє зустрілись, поговорили та у взаємних звинуваченнях правди не знайшли. Зате з’явився ще один підозрілий – Словацька служба безпеки, оскільки саме Міністерство внутрішніх справ, за словами його керівника Владіміра Палка, «не реалізує підслуховування розмов». Правда, дебатувати далі про те, хто конкретно і якою мірою винен, міністр відмовився.
Іншими словами, факт підслуховування телефонних розмов мав місце, перевірки приватних зустрічей – також, а винних немає, тобто вони десь є, але потрібно ще шукати, аналізувати, контролювати контролерів, а там, можливо, щось і виявиться. Наразі очевидною є криза владної коаліції, яка загрожує її ефективній роботі.
Крім цього, з новою силою постала проблема, хто і як повинен наглядати за роботою органів безпеки. Без цього мови про громадянське суспільство бути не може, а СІС – так називається словацька служба безпеки – і далі залишатиметься державою в державі, причому з не дуже доброю славою. Словаки не забули ще афери з 1995 року, коли тодішнє керівництво СІС організувало викрадення сина президента до Австрії.
В цілому, скандал з прослуховуванням підриває стабільність та імідж Словаччини як партнера в НАТО і майбутнього члена ЄС. В самій же Словаччині недовір’я громадян до політиків зросло останнім часом з 6 до 33 відсотків.
