Белград, 30 січня 2003 – Окружний суд у Белградi засудив колишнього начальника Служби безпеки Сербії Раде Марковича та двох колишнiх полiцейських. Їх визнано винними за вбивство чотирьох осiб у замаху на опозицiйного полiтичного дiяча Вука Драшковича.
Процес тривав півтора року. Двох колишнiх полiцейських засуджено до п'ятнадцяти, а їхнього начальника до семи рокiв ув’язнення. Присутні в залі бурхливо протестували проти такого вироку. На їхню думку, суд не взяв до уваги факт, що йшлося не про транспортну аварiю, а про заздалегiдь заплановане полiтичне вбивство.
Замах на Драшковича, в якому загинуло четверо його охоронцiв, скоєно у жовтнi 1999 року. На колону машин, в якiй був тодiшнiй лiдер сербської опозицiї, наїхала вантажiвка, якою керували спiвробiтники Служби безпеки. Державний прокурор вимагав засудити звинувачених до 40 рокiв ув’язнення. Адвокати пiдсудних стверджували, що йдеться про суто полiтичний процес, яким нинiшня влада мститься над Службою безпеки.
Безпосереднi виконавцi замаху перед судом спростували усе, про що заявляли пiд час розслiдування. Раде Маркович каже, що його засуджено лише через те, що він очолював полiтичну полiцiю за влади Слободана Мiлошевича. Суд вiдкинув вимогу Драшковича, щоби судили й посереднiх учасникiв у спробi замаху, мiж iншими й колишнього командувача пiдроздiлу спецполiцiї – Мiодраґа Луковича, якого називають Легiонером.
В нинiшнiй белградськiй пресi надруковано новi матерiали про причетнiсть колишнього керiвника Служби безпеки та елiтного пiдроздiлу спецполiцiї до iнших полiтичних вбивств в минулому. Ідеться, зокрема, про лiквiдацiю колишнього президента Сербії Iвана Стамболича. Виявилося, що i у замаху на Драшковича i у викраденнi Стамболича та навiть в операцiї ув’язнення Слободана Мiлошевича спецполiцiя користувалася тією самою машиною. Правду кажучи, важко розiбратися хто тут веде фальшиву гру та хто звинувачує iнших, щоби захистити себе. Одна газета пише, що вiдкрито скриню Пандори, а мiнiстр внутрiшнiх справ Душан Михайлович каже, що оприлюднення подробиць – дар божий для полiцiї. Цинiки з цього приводу зазначають, що йдеться не про небеснi, а про кривавi земнi справи.
Один донощик стверджує, що Iвана Стамболича лiквiдовано вiдразу пiсля викрадення й похоронено на горi Авала неподалiк Белграда. Столичний адвокат Тодорович, посилаючись на свої джерела, каже, що тiло Стамболича спалили на недалекому металургiйному заводi. Цей правозахисник додає, що вбивство колишнього президента Сербії замовила Мира Маркович, дружина Слободана Мiлошевича.
Якби там не було, нинiшнiй вирок белградського суду значний тому, що вперше доведено причетнiсть полiтичної полiцiї до лiквiдацiї опонентiв колишнього режиму.
Процес тривав півтора року. Двох колишнiх полiцейських засуджено до п'ятнадцяти, а їхнього начальника до семи рокiв ув’язнення. Присутні в залі бурхливо протестували проти такого вироку. На їхню думку, суд не взяв до уваги факт, що йшлося не про транспортну аварiю, а про заздалегiдь заплановане полiтичне вбивство.
Замах на Драшковича, в якому загинуло четверо його охоронцiв, скоєно у жовтнi 1999 року. На колону машин, в якiй був тодiшнiй лiдер сербської опозицiї, наїхала вантажiвка, якою керували спiвробiтники Служби безпеки. Державний прокурор вимагав засудити звинувачених до 40 рокiв ув’язнення. Адвокати пiдсудних стверджували, що йдеться про суто полiтичний процес, яким нинiшня влада мститься над Службою безпеки.
Безпосереднi виконавцi замаху перед судом спростували усе, про що заявляли пiд час розслiдування. Раде Маркович каже, що його засуджено лише через те, що він очолював полiтичну полiцiю за влади Слободана Мiлошевича. Суд вiдкинув вимогу Драшковича, щоби судили й посереднiх учасникiв у спробi замаху, мiж iншими й колишнього командувача пiдроздiлу спецполiцiї – Мiодраґа Луковича, якого називають Легiонером.
В нинiшнiй белградськiй пресi надруковано новi матерiали про причетнiсть колишнього керiвника Служби безпеки та елiтного пiдроздiлу спецполiцiї до iнших полiтичних вбивств в минулому. Ідеться, зокрема, про лiквiдацiю колишнього президента Сербії Iвана Стамболича. Виявилося, що i у замаху на Драшковича i у викраденнi Стамболича та навiть в операцiї ув’язнення Слободана Мiлошевича спецполiцiя користувалася тією самою машиною. Правду кажучи, важко розiбратися хто тут веде фальшиву гру та хто звинувачує iнших, щоби захистити себе. Одна газета пише, що вiдкрито скриню Пандори, а мiнiстр внутрiшнiх справ Душан Михайлович каже, що оприлюднення подробиць – дар божий для полiцiї. Цинiки з цього приводу зазначають, що йдеться не про небеснi, а про кривавi земнi справи.
Один донощик стверджує, що Iвана Стамболича лiквiдовано вiдразу пiсля викрадення й похоронено на горi Авала неподалiк Белграда. Столичний адвокат Тодорович, посилаючись на свої джерела, каже, що тiло Стамболича спалили на недалекому металургiйному заводi. Цей правозахисник додає, що вбивство колишнього президента Сербії замовила Мира Маркович, дружина Слободана Мiлошевича.
Якби там не було, нинiшнiй вирок белградського суду значний тому, що вперше доведено причетнiсть полiтичної полiцiї до лiквiдацiї опонентiв колишнього режиму.
