Прага, 30 січня 2003 – Поговорімо про подію в державі, котра вважає себе демократичною, і є кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Про подію приголомшливу.
Перш, ніж назвати саму державу – проведімо маленький тест. Які асоціації у Вас викликає слово стерильність?
Напевно – стерильне приміщення, стерильна білизна, стерильний посуд, скажете Ви.
А "стерильна нація"?
Тут, ймовірно, виникають вже інші асоціації. Десь так з часами нацизму, Третього Рейху... Тобто вже з іншим часом, про який, здавалося б, вже й варто забути...
І ось повертаємося до тієї держави. Назва її має слов’янський корінь – Словаччина. І вступ її до Європейського Союзу перебуває під загрозою, серед іншого, ще й тому, що цього тижня цю державу звинуватили у шокуючому злочині.
Доповідач Європарламенту з питань Словаччини Ян Вірсма закликав уряд тієї країни перевірити інформацію про примусову стерилізацію циганських жінок.
У те, що таке можливо зараз, через понад 60 років після подолання нацизму, повірити важко. Однак дані про такі факти були оприлюднені нью-йоркською організацією "Центр прав на репродукцію" (Center for Reproductive Rights), котра спільно зі словацьким "Центром громадянських та людських прав" та експертом у справах меншин Іною Зун, відвідала 11 лікарень у Східній Словаччині і розмовляла з понад 230 жінками циганського походження.
110 жінок повідомили, що були дійсно простерилізовані без їхньої на це свідомої згоди. Здебільшого ситуація виглядала так: під час підготування до родів з "кесаревим розтином" (або відразу після них, коли пацієнтки перебували ще під дією наркозу і не зовсім усвідомлювали того, що діється), їм давали підписувати документи про згоду на стерилізацію.
Як зазначають доповідачі, найчастіше документи підписувались "заднім числом". У звіті також наводяться приклади стерилізації неповнолітніх без обов’язкового в таких випадках дозволу законного представника. Багатьом дівчаткам навіть не казали, що вони простерилізовані.
Звіт правозахисників містить такі формулювання: "примусова стерилізація, дезінформація в питаннях репродукції, расова дискримінація в царині охорони здоров’я, відмова з ознайомленням пацієнта з медичними висновками" та інше.
Медичний персонал лікарень пояснює свої дії тим, що, на їхню думку (а це вже знову може асоціюватися з ідеями Третього Рейху), циганки мають підвищену здатність до народжуваності, і це є безпосередньою загрозою для держави. Отже, стерилізація, на думку тих медпрацівників, – це єдиний вихід.
І влада Словаччини не залишила доповідь поза увагою. Віце-прем’єр Пал Чакі віддав розпорядження про порушення кримінальної справи у зв’язку з підозрою фактів примусової стерилізації. Однак, слід додати, що закиди пролунали і на адресу авторів доповіді, мовляв, вони повинні були самостійно порушувати кримінальну справу, як тільки дізналися про такі "приголомшливі факти".
Доповідач Ради Європи Вірсма наголосив, що уряд Словаччини зобов’язаний провести детальне розстеження даних, наведених у доповіді, і надати Європарламентові роз’яснення протягом одного місяця – до початку березневого засідання.
Кожна жінка має право на материнство, і порушувати це право не може ніхто. Навіть ті, хто забув, що часи Третього Рейху давно минули. І що так звана нова Європа не повинна брати від тієї так званої старої найгірший досвід.
Перш, ніж назвати саму державу – проведімо маленький тест. Які асоціації у Вас викликає слово стерильність?
Напевно – стерильне приміщення, стерильна білизна, стерильний посуд, скажете Ви.
А "стерильна нація"?
Тут, ймовірно, виникають вже інші асоціації. Десь так з часами нацизму, Третього Рейху... Тобто вже з іншим часом, про який, здавалося б, вже й варто забути...
І ось повертаємося до тієї держави. Назва її має слов’янський корінь – Словаччина. І вступ її до Європейського Союзу перебуває під загрозою, серед іншого, ще й тому, що цього тижня цю державу звинуватили у шокуючому злочині.
Доповідач Європарламенту з питань Словаччини Ян Вірсма закликав уряд тієї країни перевірити інформацію про примусову стерилізацію циганських жінок.
У те, що таке можливо зараз, через понад 60 років після подолання нацизму, повірити важко. Однак дані про такі факти були оприлюднені нью-йоркською організацією "Центр прав на репродукцію" (Center for Reproductive Rights), котра спільно зі словацьким "Центром громадянських та людських прав" та експертом у справах меншин Іною Зун, відвідала 11 лікарень у Східній Словаччині і розмовляла з понад 230 жінками циганського походження.
110 жінок повідомили, що були дійсно простерилізовані без їхньої на це свідомої згоди. Здебільшого ситуація виглядала так: під час підготування до родів з "кесаревим розтином" (або відразу після них, коли пацієнтки перебували ще під дією наркозу і не зовсім усвідомлювали того, що діється), їм давали підписувати документи про згоду на стерилізацію.
Як зазначають доповідачі, найчастіше документи підписувались "заднім числом". У звіті також наводяться приклади стерилізації неповнолітніх без обов’язкового в таких випадках дозволу законного представника. Багатьом дівчаткам навіть не казали, що вони простерилізовані.
Звіт правозахисників містить такі формулювання: "примусова стерилізація, дезінформація в питаннях репродукції, расова дискримінація в царині охорони здоров’я, відмова з ознайомленням пацієнта з медичними висновками" та інше.
Медичний персонал лікарень пояснює свої дії тим, що, на їхню думку (а це вже знову може асоціюватися з ідеями Третього Рейху), циганки мають підвищену здатність до народжуваності, і це є безпосередньою загрозою для держави. Отже, стерилізація, на думку тих медпрацівників, – це єдиний вихід.
І влада Словаччини не залишила доповідь поза увагою. Віце-прем’єр Пал Чакі віддав розпорядження про порушення кримінальної справи у зв’язку з підозрою фактів примусової стерилізації. Однак, слід додати, що закиди пролунали і на адресу авторів доповіді, мовляв, вони повинні були самостійно порушувати кримінальну справу, як тільки дізналися про такі "приголомшливі факти".
Доповідач Ради Європи Вірсма наголосив, що уряд Словаччини зобов’язаний провести детальне розстеження даних, наведених у доповіді, і надати Європарламентові роз’яснення протягом одного місяця – до початку березневого засідання.
Кожна жінка має право на материнство, і порушувати це право не може ніхто. Навіть ті, хто забув, що часи Третього Рейху давно минули. І що так звана нова Європа не повинна брати від тієї так званої старої найгірший досвід.
