Белград, 31 сiчня 2003 – Президент Хорватiї Стiпе Месич і прем’єр-мiнiстр Сербiї Зоран Джiнджич на сторiнках преси розпочали полемiку щодо вiдшкодування за збитки, завданi пiд час воєнних дiй. Бiльшiсть експертiв у двох країнах вважає, що вiдшкодування – не справа глави держави й голови уряду.
Журналiсти люблять розмовляти з президентом Хорватiї, оскiльки пан Месич – безпосередня й дотепна людина. В його заявах немає бюрократичних фраз. Динамiчний сербський прем’єр багато в чому схожий на хорватського президента, зокрема, коли йдеться про ставлення до мас-медіа.
На початку цього тижня Месич дав iнтерв’ю впливовiй “Незалежнiй газетi”, що друкується у Банялуцi у Боснiї i Герцеговинi. В ньому вiн, мiж iншим, ствердив, що Сербiя повинна вiдшкодувати Хорватiї воєннi збитки на суму 15 мiльярдiв євро. Глава Хорватiї зазначив, що його країна була жертвою агресії, в якiй брали участь югославські збройні сили та добровольцi із Сербiї. За словами Месича, Белград несе вiдповiдальнiсть за шкоди, завданi вiйськовими операцiями.
На вiдповiдь із Белграда не треба було довго чекати. Прем’єр Джiнджич у iнтерв’ю цiй же “Незалежнiй газетi” сказав: “Якщо ми повиннi заплатити 15, хорвати нам мають вiдшкодувати в десять разiв бiльше – 150 мiльярдiв євро”. Вiн уточнив, що з Хорватiї депортовано 200 тисяч сербiв, та що хорвати конфiскували усе майно бiженцiв й громадян Сербiї.
На цьому не завершилося. Месич у своїй вiдповiдi ствердив, що хорватськi сили не зруйнували жодної хатини у Сербiї й додав, що нiкого не депортовано. За його словами, усi сербськi бiженцi мають право повернутися в Хорватiю. Їхнi зруйнованi будинки буде вiдновлено за кошти держави, сказав хорватський президент.
Експерти у зв’язку з цим зазначають, що йшлося про неоголошену вiйну та що мирною угодою, яку пiдписано в 1995 роцi, не врегульовано справу вiдшкодування. Офiцiйний Белград досi твердить, що не було жодної агресiї. Югославська армiя, пояснюють у Сербiї, захищала етнiчних сербiв у Хорватiї вiд насильства тодiшнього режиму у Загребi. Щодо добровольцiв, у Сербiї кажуть, що вони воювали в Хорватiї з власної патрiотичної iнiцiативи.
Загребський уряд 1998 року звернувся до Мiжнародного суду правди з вимогою визнати, що Хорватiя була жертвою агресiї та що агресори провели геноцид. Позов проти Югославiї з такими самими звинуваченнями подала й Боснiя i Герцеговина. Суд не поспiшає з винесенням вироку.
Справу на цьому тижнi двiчi обговорювано на сесiях Кабiнету мiнiстрiв Хорватiї. Урядовцi вважають, що глава держави не повинен втручатися в такi делiкатнi справи. Сербськi юристи кажуть те саме: навiщо було Джiнджичу встрявати в полемiку? Справа вiдшкодування надто делiкатна й нею повиннi займатися експерти й дипломати, а не урядовцi.
Невiдомо чи Месич і Джiнджич продовжать полемiку.
Журналiсти люблять розмовляти з президентом Хорватiї, оскiльки пан Месич – безпосередня й дотепна людина. В його заявах немає бюрократичних фраз. Динамiчний сербський прем’єр багато в чому схожий на хорватського президента, зокрема, коли йдеться про ставлення до мас-медіа.
На початку цього тижня Месич дав iнтерв’ю впливовiй “Незалежнiй газетi”, що друкується у Банялуцi у Боснiї i Герцеговинi. В ньому вiн, мiж iншим, ствердив, що Сербiя повинна вiдшкодувати Хорватiї воєннi збитки на суму 15 мiльярдiв євро. Глава Хорватiї зазначив, що його країна була жертвою агресії, в якiй брали участь югославські збройні сили та добровольцi із Сербiї. За словами Месича, Белград несе вiдповiдальнiсть за шкоди, завданi вiйськовими операцiями.
На вiдповiдь із Белграда не треба було довго чекати. Прем’єр Джiнджич у iнтерв’ю цiй же “Незалежнiй газетi” сказав: “Якщо ми повиннi заплатити 15, хорвати нам мають вiдшкодувати в десять разiв бiльше – 150 мiльярдiв євро”. Вiн уточнив, що з Хорватiї депортовано 200 тисяч сербiв, та що хорвати конфiскували усе майно бiженцiв й громадян Сербiї.
На цьому не завершилося. Месич у своїй вiдповiдi ствердив, що хорватськi сили не зруйнували жодної хатини у Сербiї й додав, що нiкого не депортовано. За його словами, усi сербськi бiженцi мають право повернутися в Хорватiю. Їхнi зруйнованi будинки буде вiдновлено за кошти держави, сказав хорватський президент.
Експерти у зв’язку з цим зазначають, що йшлося про неоголошену вiйну та що мирною угодою, яку пiдписано в 1995 роцi, не врегульовано справу вiдшкодування. Офiцiйний Белград досi твердить, що не було жодної агресiї. Югославська армiя, пояснюють у Сербiї, захищала етнiчних сербiв у Хорватiї вiд насильства тодiшнього режиму у Загребi. Щодо добровольцiв, у Сербiї кажуть, що вони воювали в Хорватiї з власної патрiотичної iнiцiативи.
Загребський уряд 1998 року звернувся до Мiжнародного суду правди з вимогою визнати, що Хорватiя була жертвою агресiї та що агресори провели геноцид. Позов проти Югославiї з такими самими звинуваченнями подала й Боснiя i Герцеговина. Суд не поспiшає з винесенням вироку.
Справу на цьому тижнi двiчi обговорювано на сесiях Кабiнету мiнiстрiв Хорватiї. Урядовцi вважають, що глава держави не повинен втручатися в такi делiкатнi справи. Сербськi юристи кажуть те саме: навiщо було Джiнджичу встрявати в полемiку? Справа вiдшкодування надто делiкатна й нею повиннi займатися експерти й дипломати, а не урядовцi.
Невiдомо чи Месич і Джiнджич продовжать полемiку.
