Варшава, 5 лютого 2003 – Нещодавно у Варшаві відбулася зустріч голови Бюро Національної Безпеки Польщі Марека Сівєца із членами Громадського комітету відзначення 60-ї річниці так званої волинської трагедії. Нагадаймо, що у 1942-43 роках на території Західної України підрозділи УПА провели так звану “антипольську акцію”, в результаті якої загинули десятки тисяч мирного населення, а інші рятувалися втечею до Польщі. Ця драматична сторінка історії по сьогоднішній день є запальним пунктом в польсько-українських стосунках, та є відкритою раною для значної частини польського суспільства. У цьому році виповнюються 60 роковини найтрагічніших моментів тих подій, тому середовища потерпілих у тій трагедії поляків та ветеранів Армії Крайової, які намагались, зокрема, протидіяти УПА, будуть широко це відзначати.
Відзначатиметься ця дата і на державному рівні – патронат над акціями з цього приводу взяв на себе президент Республіки Польща. Однак, якщо у випадку державних заходів можна бути впевненим, що вони не носитимуть антиукраїнського характеру, то у випадку акцій Громадського комітету таких гарантій немає.
До Громадського комітету відзначення 60-ї річниці волинської трагедії увійшли організації, які у своїй риториці та публікаціях охоче використовують такі словосполучення як “українські фашисти”, “волинська різня”, “геноцид польського народу” тощо. Це перш за все Об’єднання вшанування жертв українського націоналізму, Кресовий рух патріотичний, Світове об’єднання ветеранів Армії Крайової та інші цього типу організації, для яких важливим є не українсько-польське поєднання, а таврування і засудження так званого українського націоналізму. Головне кредо цього середовища колись висловив на сторінках “Газети виборчої” один із лідерів Об’єднання ветеранів АК Анджей Жупанський, котрий сказав, що за стіл переговорів з українцями вони сідають тільки, щоб засуджувати.
Тому небезпідставними є побоювання польських українців, що організовувані цим комітетом акції будуть носити антиукраїнський характер і підживлюватимуть антиукраїнську істерію. В цьому контексті особливе занепокоєння викликає факт, що діяльність Громадського комітету в певному сенсі патронує державна структура, а саме небезвідома Рада охорони пам’яті, боротьби та мучеництва. Секретар Ради Анджей Пшевознік, щоправда, у розмові з нами відхрещувався від співпраці з громадським комітетом і не хотів коментувати його починань: “Ми цих речей не коментуємо. Урядового, державного комітету ще немає. Відбуваються наради і консультації в різних середовищах, але урядового комітету ще немає. І це все, що я можу на сьогодні публічно заявити”.
Однак, в офіційних повідомленнях Громадського комітету ще рік тому було чорним по білому написано: “Вирішено, що голови названих організацій становлять склад Комітету по відзначенню, котрий буде засідати під головуванням Анджея Пшевозніка”. Тай само засідання засновників у січні минулого року відбувалося в приміщенні Ради на чолі з паном Пшевозніком.
Наприкінці минулого року Секретар Ради охорони пам’яті, боротьби та мучеництва представив попередній план заходів по відзначенню волинської трагедії, який був також сконсультований з Громадським комітетом.
Однак, справедливості ради потрібно зазначити, що пан Пшевознік не є найважливішим представником офіційної сторони у цій справі. Важливим є патронат президента, який мав би стати бар’єром для можливих антиукраїнських вибриків під час офіційних заходів. Чи вдасться дійти згоди в цьому питанні Президентській канцелярії і Громадському комітетові покаже чергова спільна зустріч у Марека Сівєца, яка запланована на 12 лютого.
Відзначатиметься ця дата і на державному рівні – патронат над акціями з цього приводу взяв на себе президент Республіки Польща. Однак, якщо у випадку державних заходів можна бути впевненим, що вони не носитимуть антиукраїнського характеру, то у випадку акцій Громадського комітету таких гарантій немає.
До Громадського комітету відзначення 60-ї річниці волинської трагедії увійшли організації, які у своїй риториці та публікаціях охоче використовують такі словосполучення як “українські фашисти”, “волинська різня”, “геноцид польського народу” тощо. Це перш за все Об’єднання вшанування жертв українського націоналізму, Кресовий рух патріотичний, Світове об’єднання ветеранів Армії Крайової та інші цього типу організації, для яких важливим є не українсько-польське поєднання, а таврування і засудження так званого українського націоналізму. Головне кредо цього середовища колись висловив на сторінках “Газети виборчої” один із лідерів Об’єднання ветеранів АК Анджей Жупанський, котрий сказав, що за стіл переговорів з українцями вони сідають тільки, щоб засуджувати.
Тому небезпідставними є побоювання польських українців, що організовувані цим комітетом акції будуть носити антиукраїнський характер і підживлюватимуть антиукраїнську істерію. В цьому контексті особливе занепокоєння викликає факт, що діяльність Громадського комітету в певному сенсі патронує державна структура, а саме небезвідома Рада охорони пам’яті, боротьби та мучеництва. Секретар Ради Анджей Пшевознік, щоправда, у розмові з нами відхрещувався від співпраці з громадським комітетом і не хотів коментувати його починань: “Ми цих речей не коментуємо. Урядового, державного комітету ще немає. Відбуваються наради і консультації в різних середовищах, але урядового комітету ще немає. І це все, що я можу на сьогодні публічно заявити”.
Однак, в офіційних повідомленнях Громадського комітету ще рік тому було чорним по білому написано: “Вирішено, що голови названих організацій становлять склад Комітету по відзначенню, котрий буде засідати під головуванням Анджея Пшевозніка”. Тай само засідання засновників у січні минулого року відбувалося в приміщенні Ради на чолі з паном Пшевозніком.
Наприкінці минулого року Секретар Ради охорони пам’яті, боротьби та мучеництва представив попередній план заходів по відзначенню волинської трагедії, який був також сконсультований з Громадським комітетом.
Однак, справедливості ради потрібно зазначити, що пан Пшевознік не є найважливішим представником офіційної сторони у цій справі. Важливим є патронат президента, який мав би стати бар’єром для можливих антиукраїнських вибриків під час офіційних заходів. Чи вдасться дійти згоди в цьому питанні Президентській канцелярії і Громадському комітетові покаже чергова спільна зустріч у Марека Сівєца, яка запланована на 12 лютого.
