Прага, 13 лютого 2003 – Більшість західних оглядачів продовжують коментувати дискусії навколо удару по Іраку і розходження у цій справі серед союзників у рамках НАТО. Деякі з коментаторів вважають воєнну акцію в Іраку неминучою, навіть попри нинішні зволікання.
Серед інших відгуків на дискусії у справі Іраку газета «Вашингтон пост» містить відкритого листа коментатора газети Річарда Коена держсекретареві США Пауеллу, який після демонстрації недавнього виступу Осами бін Ладена пов’язав терористичну мережу Аль-Каїда із режимом Саддама Хусейна і заявив, що це може послужити причиною воєнної акції. Нагадаймо, бін Ладен погрозив тим мусульманським країнам, які у воєнній акції проти Іраку стануть на бік Сполучених Штатів. Автор закликає Пауелла пам’ятати помилки часів в’єтнамської війни, коли уряд втратив довір’я з боку американського суспільства, перебільшуючи й обманюючи про події на фронті і таємно поширюючи воєнні дії бомбардуванням Камбоджі. Автор перестерігає перед подібним розвитком подій і у випадку Іраку.
Тим часом газета «Інтернешнл геральд трібюн» містить коментар оглядача «Нью-Йорк таймс» Томаса Фрідмана, який, перескочивши можливу воєнну акцію в Іраку, над якою нині дискутують союзники, заглядає в дальше майбутнє. Автор аналізує завдання відбудови післявоєнного Іраку. Якщо Сполучені Штати вирішили повалити багдадський режим, пише автор, то на них ляже головна відповідальність за відбудову цієї країни із 23-мільйонним населенням, значно гірше поділеної за етнічними і релігійними ознаками, ніж Югославія. Однак, справа визволення Іраку від тиранії, як вважає автор, вартує воєнного втручання, але, за його словами, лише за умови, якщо така акція буде проведена правильно, за підтримкою ООН і союзників. Власне кажучи, як вважає автор, Сполучені Штати не потребують коаліції для проведення самої воєнної акції, але вони потребуватимуть широкої коаліції для відбудови Іраку. Вашингтон, як вважає автор, повинен досягти компромісу із Францією, Росією і Китаєм, давши Іракові більше часу для виконання вимог інспекторів ООН. За це пізніше три згадані постійні члени Ради безпеки ООН мали б врешті погодитися із застосуванням воєнної сили проти Іраку.
На закінчення варто коротко навести відгук у німецькій газеті «Зюддойче цайтунґ» на недавній виступ Осами бін Ладена в арабському телебаченні Аль-Джазіра і реакцію на цей виступ з боку адміністрації США, яку газета вважає прикладом – як «терор і антитерор можуть пасувати до себе». Виступ бін Ладена, як вважає газета, підходить обом сторонам. США знаходять в ньому виправдання воєнної акції в Іраку. Тим часом бін Ладен теж бажає такої акції, яка, згідно з його очікуваннями, мала би підняти мусульманський світ проти Америки. Таким чином, іронічно закінчує газета, обидві сторони доставляють одна одній аргументи для здійснення воєнної акції.
Серед інших відгуків на дискусії у справі Іраку газета «Вашингтон пост» містить відкритого листа коментатора газети Річарда Коена держсекретареві США Пауеллу, який після демонстрації недавнього виступу Осами бін Ладена пов’язав терористичну мережу Аль-Каїда із режимом Саддама Хусейна і заявив, що це може послужити причиною воєнної акції. Нагадаймо, бін Ладен погрозив тим мусульманським країнам, які у воєнній акції проти Іраку стануть на бік Сполучених Штатів. Автор закликає Пауелла пам’ятати помилки часів в’єтнамської війни, коли уряд втратив довір’я з боку американського суспільства, перебільшуючи й обманюючи про події на фронті і таємно поширюючи воєнні дії бомбардуванням Камбоджі. Автор перестерігає перед подібним розвитком подій і у випадку Іраку.
Тим часом газета «Інтернешнл геральд трібюн» містить коментар оглядача «Нью-Йорк таймс» Томаса Фрідмана, який, перескочивши можливу воєнну акцію в Іраку, над якою нині дискутують союзники, заглядає в дальше майбутнє. Автор аналізує завдання відбудови післявоєнного Іраку. Якщо Сполучені Штати вирішили повалити багдадський режим, пише автор, то на них ляже головна відповідальність за відбудову цієї країни із 23-мільйонним населенням, значно гірше поділеної за етнічними і релігійними ознаками, ніж Югославія. Однак, справа визволення Іраку від тиранії, як вважає автор, вартує воєнного втручання, але, за його словами, лише за умови, якщо така акція буде проведена правильно, за підтримкою ООН і союзників. Власне кажучи, як вважає автор, Сполучені Штати не потребують коаліції для проведення самої воєнної акції, але вони потребуватимуть широкої коаліції для відбудови Іраку. Вашингтон, як вважає автор, повинен досягти компромісу із Францією, Росією і Китаєм, давши Іракові більше часу для виконання вимог інспекторів ООН. За це пізніше три згадані постійні члени Ради безпеки ООН мали б врешті погодитися із застосуванням воєнної сили проти Іраку.
На закінчення варто коротко навести відгук у німецькій газеті «Зюддойче цайтунґ» на недавній виступ Осами бін Ладена в арабському телебаченні Аль-Джазіра і реакцію на цей виступ з боку адміністрації США, яку газета вважає прикладом – як «терор і антитерор можуть пасувати до себе». Виступ бін Ладена, як вважає газета, підходить обом сторонам. США знаходять в ньому виправдання воєнної акції в Іраку. Тим часом бін Ладен теж бажає такої акції, яка, згідно з його очікуваннями, мала би підняти мусульманський світ проти Америки. Таким чином, іронічно закінчує газета, обидві сторони доставляють одна одній аргументи для здійснення воєнної акції.
