Івано-Франківськ, 19 лютого 2003 – Наприкінці тижня з гідно з рішенням ЮНЕСКО у всьому світі відзначатиметься день рідної мови. На Прикарпатті, здавалось би, проблема із вживанням української мови не є надто гострою. Однак оцінки проведення цього свята як з боку владних структур, так і представників мистецтва, були дуже різкими.
Кілька років тому івано-франківська мерія видала розпорядження щодо активного впровадження української мови в усіх сферах життєдіяльності обласного центру Прикарпаття і водночас заборони продажу низькопробної російськомовної продукції. Малися на увазі аудіо- та відеокасети, компактдиски, книги. Це викликало значне обурення з боку російської громади області. Почались судові позови. І рішення врешті так і залишилося невиконаним.
Про рішення щодо відзначення Дня рідної мови згідно з розпорядженням ЮНЕСКО, як зізналися в Іввано-Франківській міській раді, тут навіть не знали. Зрештою, як підкреслив заступник міського голови з гуманітарних питань Олександр Сич, це цілком нормально для цивілізованих країн не зауважувати цього свята. В Україні його зауважують зовсім з інших причин: українська мова перебуває на задвірках суспільного, культурного та політичного життя.
Щодо самого свята Олександр Сич зауважив: “В нас пропагують міжнародний день рідної мови, в той самий час коли українська мова навіть в Івано-Франківську де-факто функціонує в значно менших масштабах аніж, скажімо це було в останні роки радянської влади”. Він також підкреслив, що, без сумніву, свято рідної мови в Івано-Франківську відзначатимуть і використають для цього всі можливості.
В обласній державній адміністрації також підтвердили, що буде здійснено цілий ряд культурних заходів щодо відзначення свята рідної мови. Однак представник обласної держадміністрації, який не побажав себе назвати, з гіркотою зауважив: “Яка ситуація – такі свята…”
Івано-Франківськ, як відомо, є однією з літературних столиць України. Отож цілком закономірним було запитання до письменника Тараса Прохаська про його ставлення до відзначення свята рідної мови: “Всі ці ініціативи не є органічними для більшості українців, і тому такі святкування проходять абсолютно непомітно, а всі ті акції які намагаються зробити офіційні структури до різних таких “днів”, як день мови, вони мають якийсь радянський характер, і звичайно ніякого впливу на покращення ситуації в царині мови, вони мати не можуть на жаль”.
Більшість же іванофранківців згідно з опитуванням, яке провів Центр соціальних досліджень, про День рідної мови навіть не знають. Відповідаючи, вони, як правило, відповідали, що їх хвилюють проблеми рідної мови, але ці проблеми аж ніяк не обходять державне керівництво.
Кілька років тому івано-франківська мерія видала розпорядження щодо активного впровадження української мови в усіх сферах життєдіяльності обласного центру Прикарпаття і водночас заборони продажу низькопробної російськомовної продукції. Малися на увазі аудіо- та відеокасети, компактдиски, книги. Це викликало значне обурення з боку російської громади області. Почались судові позови. І рішення врешті так і залишилося невиконаним.
Про рішення щодо відзначення Дня рідної мови згідно з розпорядженням ЮНЕСКО, як зізналися в Іввано-Франківській міській раді, тут навіть не знали. Зрештою, як підкреслив заступник міського голови з гуманітарних питань Олександр Сич, це цілком нормально для цивілізованих країн не зауважувати цього свята. В Україні його зауважують зовсім з інших причин: українська мова перебуває на задвірках суспільного, культурного та політичного життя.
Щодо самого свята Олександр Сич зауважив: “В нас пропагують міжнародний день рідної мови, в той самий час коли українська мова навіть в Івано-Франківську де-факто функціонує в значно менших масштабах аніж, скажімо це було в останні роки радянської влади”. Він також підкреслив, що, без сумніву, свято рідної мови в Івано-Франківську відзначатимуть і використають для цього всі можливості.
В обласній державній адміністрації також підтвердили, що буде здійснено цілий ряд культурних заходів щодо відзначення свята рідної мови. Однак представник обласної держадміністрації, який не побажав себе назвати, з гіркотою зауважив: “Яка ситуація – такі свята…”
Івано-Франківськ, як відомо, є однією з літературних столиць України. Отож цілком закономірним було запитання до письменника Тараса Прохаська про його ставлення до відзначення свята рідної мови: “Всі ці ініціативи не є органічними для більшості українців, і тому такі святкування проходять абсолютно непомітно, а всі ті акції які намагаються зробити офіційні структури до різних таких “днів”, як день мови, вони мають якийсь радянський характер, і звичайно ніякого впливу на покращення ситуації в царині мови, вони мати не можуть на жаль”.
Більшість же іванофранківців згідно з опитуванням, яке провів Центр соціальних досліджень, про День рідної мови навіть не знають. Відповідаючи, вони, як правило, відповідали, що їх хвилюють проблеми рідної мови, але ці проблеми аж ніяк не обходять державне керівництво.
