Прага, 5 березня 2003 – Головна увага західних коментаторів і далі залишається на дискусіях у справі воєнної акції в Іраку. Більшість оглядачів, попри опозицію проти удару з боку деяких європейських і мусульманських країн, воєнну акцію вважають неминучою.
Коментуючи самміт лідерів країн Арабської ліги, який відбувся в минулі вихідні, газета «Уолл стріт джорнел» у редакційній статті зупиняється зокрема на пропозиції Об’єднаних Арабських Еміратів, яка закликає іракського диктатора Саддама Хусейна попросити притулку в іншій арабській країні і таким чином врятувати Ірак від можливого воєнного удару, метою якого є саме усунення нинішнього багдадського режиму. Цю резолюцію підтримали лише три інші країни Арабської ліги – Кувейт, Бахрейн і Катар. Проте цей факт газета вважає надзвичайно важливим жестом: арабські правителі вперше публічно підтримали ідею зміни режиму в Багдаді. Це було актом відваги з боку згаданих чотирьох маленьких арабських країн, підкреслює газета, і у випадку, якщо США стримаються від воєнного удару, цим країнам загрожують відплатні акції з боку режиму Саддама. Тому позицію згаданих країн газета вважає також актом віри у рішучість Сполучених Штатів. Далі газета підкреслює, що подібна ситуація постала і в Європі, де позицію США підтримали Великобританія, Іспанія й Італія. Ці три країни теж взяли на себе великий політичний ризик, протиставившись широкій опозиції з боку значної частини населення своїх країн і засобів інформації. Ці обставини, тобто ставка згаданих дружніх до США країн на рішучість Вашингтона, як пише на закінчення «Уолл стріт джорнел», змушують Сполучені Штати розпочати акцію проти Іраку за підтримкою ООН або без неї.
Тим часом коментатор газети «Нью-Йорк таймс» Майкл Гордон підкреслює, що нині Саддам Хусейн запропонував міжнародним інспекторам якраз настільки достатню співпрацю, щоб загальмувати підтримку воєнного удару з боку Ради безпеки ООН і зміцнити опозиційні настрої проти удару в Туреччині. Проте, на думку автора, іракський лідер мав би розуміти, що цього явно не досить, щоб зупинити удар. Останні військові передислокації, зокрема зосередження військ навколо Багдада, на думку автора, свідчить про те, що Саддам у випадку удару має намір залишатися у столиці і виставити своє керівництво у ролі жертви. Коментатор вважає цей крок не стільки політичною стратегією, скільки військовою. Уряд, як і населення Багдада мали б стати заложниками або живим щитом під час облоги міста і таким чином викликати співчуття і симпатії у світі. Воєнна акція в Іраку поки що не розпочалася, пише на закінчення автор. Проте боротьба за громадську думку у справі воєнної акції в Іраку вже у розпалі.
Коментуючи самміт лідерів країн Арабської ліги, який відбувся в минулі вихідні, газета «Уолл стріт джорнел» у редакційній статті зупиняється зокрема на пропозиції Об’єднаних Арабських Еміратів, яка закликає іракського диктатора Саддама Хусейна попросити притулку в іншій арабській країні і таким чином врятувати Ірак від можливого воєнного удару, метою якого є саме усунення нинішнього багдадського режиму. Цю резолюцію підтримали лише три інші країни Арабської ліги – Кувейт, Бахрейн і Катар. Проте цей факт газета вважає надзвичайно важливим жестом: арабські правителі вперше публічно підтримали ідею зміни режиму в Багдаді. Це було актом відваги з боку згаданих чотирьох маленьких арабських країн, підкреслює газета, і у випадку, якщо США стримаються від воєнного удару, цим країнам загрожують відплатні акції з боку режиму Саддама. Тому позицію згаданих країн газета вважає також актом віри у рішучість Сполучених Штатів. Далі газета підкреслює, що подібна ситуація постала і в Європі, де позицію США підтримали Великобританія, Іспанія й Італія. Ці три країни теж взяли на себе великий політичний ризик, протиставившись широкій опозиції з боку значної частини населення своїх країн і засобів інформації. Ці обставини, тобто ставка згаданих дружніх до США країн на рішучість Вашингтона, як пише на закінчення «Уолл стріт джорнел», змушують Сполучені Штати розпочати акцію проти Іраку за підтримкою ООН або без неї.
Тим часом коментатор газети «Нью-Йорк таймс» Майкл Гордон підкреслює, що нині Саддам Хусейн запропонував міжнародним інспекторам якраз настільки достатню співпрацю, щоб загальмувати підтримку воєнного удару з боку Ради безпеки ООН і зміцнити опозиційні настрої проти удару в Туреччині. Проте, на думку автора, іракський лідер мав би розуміти, що цього явно не досить, щоб зупинити удар. Останні військові передислокації, зокрема зосередження військ навколо Багдада, на думку автора, свідчить про те, що Саддам у випадку удару має намір залишатися у столиці і виставити своє керівництво у ролі жертви. Коментатор вважає цей крок не стільки політичною стратегією, скільки військовою. Уряд, як і населення Багдада мали б стати заложниками або живим щитом під час облоги міста і таким чином викликати співчуття і симпатії у світі. Воєнна акція в Іраку поки що не розпочалася, пише на закінчення автор. Проте боротьба за громадську думку у справі воєнної акції в Іраку вже у розпалі.
