Доступність посилання

ТОП новини

Зміни до указу Президента “Про адміністрацію Президента України» понад тиждень не оприлюднювали


Зміни до указу Президента “Про адміністрацію Президента України» понад тиждень не оприлюднювали

Київ, 17 березня 2003 – 6 березня Президент України Леонід Кучма вніс зміни до свого ж Указу “Про адміністрацію Президента України” від 1996 року. Цей важливий документ понад тиждень лежав під сукном, тобто його спершу не оприлюднювали. Але поява інформації про цей указ у пресі допомогла, очевидно, винести його на денне світло. Мабуть, у приховувачів президентського указу були вагомі підстави для цього. Що ж хотіли сховати від людських очей в адміністрації Президента?

Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко кілька місяців тому ініціював звернення до Конституційного Суду України, підтримане понад ста п’ятдесятьма депутатами, з вимогою скасувати статтю 5 чинного тоді президентського указу як неконституційну. Нагадаю, ця стаття передбачала, що доручення керівника адміністрації Президента, першого помічника глави держави, першого заступника і заступників керівника адміністрації Президента є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади та їхніми посадовими особами. Тобто, на вершині виконавчої влади України перебував не Кабінет Міністрів, а президентська адміністрація. За новою редакцією згаданого указу, основними завданнями адміністрації Президента є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією повноважень глави держави.

Ось як прокоментував зміни до указу “Про адміністрацію Президента України” Микола Томенко:

З одного боку, позитивно, оскільки йдеться про те, що президент, не чекаючи розгляду нашого конституційного подання, скасував пункт п’ятий в Указі про адміністрацію президента. Але з іншого боку, виникає тепер серйозна колізія, бо шість років Адміністрація мала такі повноваження, особливо за часів Віктора Медведчука, і активно ними користувалася. Як зараз нам дати зрозуміти головам обласних, районних адміністрацій, що керує ними Кабінет Міністрів? Я думаю, що тут стоїть питання наступного кроку, скажімо, ухвалення закону про Кабінет Міністрів / точніше, підписання президентом /, щоб ми вийшли на чинну конституційну норму. Уряд - найвищий орган виконавчої влади, а Адміністрація Президента - дорадчий допоміжний орган. Тому перший крок президент зробив, на мою думку, його треба активно підтримати в тому, щоб Адміністрація Президента перестала бути неконституційним, незаконним органом в Україні. Треба активно довести, перш за все, посадовим особам нижчого рівня про те, що вони на сьогоднішній день вільні від дублювання з точки зору підпорядкованості, бо вони раніше змушені були виконувати і вказівки Кабінету Міністрів, і Адміністрації Президента. А тепер вони повинні, очевидно, так само познайомитись з цим указом і діяти згідно з Конституцією.

Тарас Марусик

На моє запитання, чи означає ухвалення згаданого указу урізання повноважень керівника Адміністрації Президента Віктора Медведчука, Микола Томенко відповів так:

Микола Томенко

Якщо виходити з норми закону, або точніше указу, то серйозно послабляється глава Адміністрації Президента. Але поки що, так як це без мого нагадування не опубліковували, про це в офіційній пресі взагалі ніде не йшлося, не було роз’яснень. Очевидно, це можливо, такий ігровий хід, але нам треба зробити все, щоб не було якогось шоу, а щоб це був реальний документ, який повинні виконувати всі. Тому я, як ініціатор конституційного подання, допоможу президенту, щоб його укази глава Адміністрації виконував.

Тарас Марусик

А президент благодійного фонду “Співдружність”, доктор політичних наук Сергій Телешун, відповідаючи на моє запитання, спочатку вибудував ієрархію впливовости п’яти керівників Адміністрації Президента з часу її утворення. Найвпливовішим був Володимир Литвин, за ним – Віктор Медведчук, Дмитро Табачник, Євген Кушнарьов та Микола Білоблоцький. Далі Сергій Телешун запропонував три версії ухвалення згаданого указу:

Сергій Телешун

Перша версія може базуватись на спробі формально показати обмеження повноважень глави Адміністрації Президента, враховуючи активність опозиції, звернення до Конституційного суду, прокуратури, тощо, а також спроба скоординувати свої дії з опозицією. Тобто показати опозиції, що президент готовий іти назустріч опозиційним силам, зокрема, мова може йти тільки про «Нашу Україну», де відбувається часткове обмеження повноважень глави Адміністрації і першого помічника, я прошу звернути увагу і на першого помічника. Друга версія пов’язана ,насамперед, зі спробою створити передумови, при яких зменшується конфронтація між провладними угрупованнями довкола президента, з одного боку, а з іншого - Кабінету Міністрів. Зокрема, прем’єром Віктором Януковичем і його командою, главою Адміністрації Віктором Медведчуком, частково Володимиром Литвином. Тобто ті про-владні угруповання, які змагаються за право домінувати в політичному просторі. Третя версія може полягати в тому, що ця сентенція буде базуватися наріжним каменем у проведенні політичної реформи. Це президент заявляє не тільки про зменшення своїх повноважень або бажання зменшити повноваження і запропонувати опозиції / й не тільки опозиції, а й провладним фракціям / діалог, а й обмежити повноваження його консультативного органу Але я прошу звернути увагу на те, що підвищується роль Адміністрації в правоохоронних і силових структурах.

Тарас Марусик

Упродовж дня ми пробували одержати коментар від двох управлінь президентської Адміністрації, однак безрезультатно.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG