Прага, 14 березня – Інтеграція на Заході Європи породжує дезінтеграцію на Сході, але Європейський Союз не має рішення для цієї проблеми, вважає автор статті, яка одночасно вийшла у Франції та Німеччині. На прикладі України і Польщі французький автор пояснює західноєвропейському читачеві, які негативні наслідки матиме розширення ЄС для економічних, культурних та особистих зв’язків між громадами цих країн, які недавно почали знаходити шлях один до одного. Тему продовжує Марія Щур.
Свою розповідь французький журналіст розпочинає із маленького прикордонного містечка Медика, що у південно-східній Польщі. Щодня через цей прикордонний перехід проходить 5 тисяч людей, 80% з них – українці. Більшість з них – це так звані «човники», що заробляють на незначних різницях у цінах між Польщею та Україною. Однак, на думку львівського журналіста Віктора Гальчинського, вони вже давно не відіграють значної ролі. Найбільші обсяги прикордонної торгівлі, до 80%, створюють колишні «човники», які стали малими підприємцями і напівлегально торгують харчовими продуктами, будівельними матеріалами, меблями і подібними товарами. На інші офіційні компанії припадає 20% з півторамільярдного товарообігу між Україною і Польщею.
Як вважає Віктор Гальчинський, ця процвітаюча напівлегальна торгівля, з якої живе ледь не половина населення прикордонних районів, скоротиться на дві третини, якщо Польща запровадить візи для українців. Навіть якщо візи будуть безкоштовними, бюрократичні перепони все одно зменшать кількість відвідувачів. Польські консульства просто не готові виписувати по 13 мільйонів віз на рік, а саме стільки туристів з України та Білорусі щорічно відвідує сусідню країну, говорить журналістка Софія Онуфрів.
Не менше, ніж економічні стосунки постраждають людські контакти між сусідами, що тільки-но розпочали краще пізнавати одне одного. У статті під назвою «Інтеграція, роздратування, дезінтеграція» французький журналіст звертає увагу на те, що коли кордони тільки відкрилися, 65% поляків казало, що вони не люблять українців, тепер таких залишилось менше половини. Крім того, у Польщі живе 300 тисячна українська громада, у прикордонні майже кожен має родича по той бік кордону, і контакти, які вдалося відновити після кількох десятків років закритих кордонів, тепер знову перервуться.
Роздратування українців поділяють і з іншого боку кордону. За даними опитувань громадської думки, поляки на сході у більшості проти вступу країни до Європейського Союзу. Якщо на німецькому прикордонні вступ підтримує 79%, то на сусідніх з Україною землях лише 38%. Поляк Анджей Зуромскі з Перемишля говорить, що візи матимуть катастрофічні психологічні наслідки, бо українці почуватимуться ображеними. Вони будуть позбавлені одного з найбільших завоювань нового часу – можливості вільного пересування.
Андрій Павлишин, видавець львівського культурологічного журналу «Ï» наголошує, що нові кордони можуть ускладнити зближення між сусідніми країнами. «Нашим прикладом є примирення між Німеччиною та Францією. Якщо там це вдалося, ми також повинні наблизитися до поляків», – говорить Андрій Павлишин і веде далі: «Ми не проти вступу Польщі до ЄС, але що буде з нами, яку перспективу підготував нам Брюссель? У своєму марші на схід ЄС все робить тільки за згоди Росії. Вони роблять з українців васалів росіян і всі задоволені: ЄС, бо вони не хочуть відкрити нам двері у жодному випадку, і Росія, бо радіють можливості відновити вплив на втрачену імперію», - говорить український видавець.
Французький журналіст не коментує слова Андрія Павлишина, але ілюструє їх тими уривками з нової політики ЄС щодо сусідів, де йдеться про поширення співпраці зі сусідами та окремим пунктом про інтенсифікацію контактів з Росією. У статті, що одночасно з’явилась у французькому часописі Le Mond Diplomatique та німецькій газеті Die Tageszeitung, автор також наводить останні заяви європейських чинників, які однозначно свідчать про те, що Україні та решті «нових сусідів» нині немає місця у майбутньому Європейському Союзі, і вона залишиться в тіні нової стіни, що ще раз розділить Європу.
Свою розповідь французький журналіст розпочинає із маленького прикордонного містечка Медика, що у південно-східній Польщі. Щодня через цей прикордонний перехід проходить 5 тисяч людей, 80% з них – українці. Більшість з них – це так звані «човники», що заробляють на незначних різницях у цінах між Польщею та Україною. Однак, на думку львівського журналіста Віктора Гальчинського, вони вже давно не відіграють значної ролі. Найбільші обсяги прикордонної торгівлі, до 80%, створюють колишні «човники», які стали малими підприємцями і напівлегально торгують харчовими продуктами, будівельними матеріалами, меблями і подібними товарами. На інші офіційні компанії припадає 20% з півторамільярдного товарообігу між Україною і Польщею.
Як вважає Віктор Гальчинський, ця процвітаюча напівлегальна торгівля, з якої живе ледь не половина населення прикордонних районів, скоротиться на дві третини, якщо Польща запровадить візи для українців. Навіть якщо візи будуть безкоштовними, бюрократичні перепони все одно зменшать кількість відвідувачів. Польські консульства просто не готові виписувати по 13 мільйонів віз на рік, а саме стільки туристів з України та Білорусі щорічно відвідує сусідню країну, говорить журналістка Софія Онуфрів.
Не менше, ніж економічні стосунки постраждають людські контакти між сусідами, що тільки-но розпочали краще пізнавати одне одного. У статті під назвою «Інтеграція, роздратування, дезінтеграція» французький журналіст звертає увагу на те, що коли кордони тільки відкрилися, 65% поляків казало, що вони не люблять українців, тепер таких залишилось менше половини. Крім того, у Польщі живе 300 тисячна українська громада, у прикордонні майже кожен має родича по той бік кордону, і контакти, які вдалося відновити після кількох десятків років закритих кордонів, тепер знову перервуться.
Роздратування українців поділяють і з іншого боку кордону. За даними опитувань громадської думки, поляки на сході у більшості проти вступу країни до Європейського Союзу. Якщо на німецькому прикордонні вступ підтримує 79%, то на сусідніх з Україною землях лише 38%. Поляк Анджей Зуромскі з Перемишля говорить, що візи матимуть катастрофічні психологічні наслідки, бо українці почуватимуться ображеними. Вони будуть позбавлені одного з найбільших завоювань нового часу – можливості вільного пересування.
Андрій Павлишин, видавець львівського культурологічного журналу «Ï» наголошує, що нові кордони можуть ускладнити зближення між сусідніми країнами. «Нашим прикладом є примирення між Німеччиною та Францією. Якщо там це вдалося, ми також повинні наблизитися до поляків», – говорить Андрій Павлишин і веде далі: «Ми не проти вступу Польщі до ЄС, але що буде з нами, яку перспективу підготував нам Брюссель? У своєму марші на схід ЄС все робить тільки за згоди Росії. Вони роблять з українців васалів росіян і всі задоволені: ЄС, бо вони не хочуть відкрити нам двері у жодному випадку, і Росія, бо радіють можливості відновити вплив на втрачену імперію», - говорить український видавець.
Французький журналіст не коментує слова Андрія Павлишина, але ілюструє їх тими уривками з нової політики ЄС щодо сусідів, де йдеться про поширення співпраці зі сусідами та окремим пунктом про інтенсифікацію контактів з Росією. У статті, що одночасно з’явилась у французькому часописі Le Mond Diplomatique та німецькій газеті Die Tageszeitung, автор також наводить останні заяви європейських чинників, які однозначно свідчать про те, що Україні та решті «нових сусідів» нині немає місця у майбутньому Європейському Союзі, і вона залишиться в тіні нової стіни, що ще раз розділить Європу.