Нью-Йорк, 8 квітня 2003 – Хабарництво у Казахстані пов’язане з нафтовою компанією Мобил, яка у другій половині 90-х років вела переговори про закупівлю чверті багатющого Тенгізського нафтородовища. Компанія Мобил виплатила Казахстану понад мільярд доларів за цю закупівлю, але при тому, як твердить обвинувальний висновок, компанія дала величезного хабаря казахстанським керівникам. Хабар, у розмірі 78 мільйонів доларів, було покладено на таємні рахунки у швейцарських банках. Один з рахунків був на ім’я корпорації “Орел Капитал”, а належала та корпорація іншій компанії – Семрек, а та контролювалася президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим і його родиною. Обвинувальний висновок, щоправда, не називає прізвищ казахстанських керівників, але, як повідомляє Нью-Йорк Таймс, йдеться саме про Назарбаєва.
Слідство подає деякі пікантні подробиці. Наприклад, неназваний казахстанський лідер купив на 180 тисяч доларів ювелірних виробів. Гроші до швейцарських банків переказував Джеймс Гіффен, нью-йоркський банкір, який за дорученням компанії Мобил вів переговори з урядом Казахстану. Оскільки не можна заарештувати усю компанію Мобил, тим більше, що вона відтоді вже злилася з іншим нафто-велетнем – компанією Ексон, то заарештували Джеймса Гіффена. Його звинувачують у порушенні “Закону про корупційну практику за кордоном”. Він заперечує свою вину. Гіффена звільнили до суду під заставу в 10 мільйонів доларів. Йому загрожує двадцятип’ятирічне ув’язнення. Крім того, американський уряд вимагає повернення незаконно виплаченого хабаря.
У ті роки директором закупівель компанії Мобил був Брайєн Вільямс. За його діяльність під час переговорів з Казахстаном Вільямс отримав хабаря – у 2 мільйони доларів. Його теж заарештували, але випустили до суду під заставу чверть мільйона доларів. Подібно до Гіффена, Вільямс заперечує вину. Суд призначено орієнтовно на кінець червня. Вільямса можуть посадити на 25 років, якщо визнають винним по всіх пунктах обвинувачення.
Слідство подає деякі пікантні подробиці. Наприклад, неназваний казахстанський лідер купив на 180 тисяч доларів ювелірних виробів. Гроші до швейцарських банків переказував Джеймс Гіффен, нью-йоркський банкір, який за дорученням компанії Мобил вів переговори з урядом Казахстану. Оскільки не можна заарештувати усю компанію Мобил, тим більше, що вона відтоді вже злилася з іншим нафто-велетнем – компанією Ексон, то заарештували Джеймса Гіффена. Його звинувачують у порушенні “Закону про корупційну практику за кордоном”. Він заперечує свою вину. Гіффена звільнили до суду під заставу в 10 мільйонів доларів. Йому загрожує двадцятип’ятирічне ув’язнення. Крім того, американський уряд вимагає повернення незаконно виплаченого хабаря.
У ті роки директором закупівель компанії Мобил був Брайєн Вільямс. За його діяльність під час переговорів з Казахстаном Вільямс отримав хабаря – у 2 мільйони доларів. Його теж заарештували, але випустили до суду під заставу чверть мільйона доларів. Подібно до Гіффена, Вільямс заперечує вину. Суд призначено орієнтовно на кінець червня. Вільямса можуть посадити на 25 років, якщо визнають винним по всіх пунктах обвинувачення.
