Москва, 18 червня 2003 - Російські міністри досить довго їздили на Всесвітній економічний форум у Давосі, щоб не зрозуміти - потрібно і собі створити економічний форум за участю провідних політиків і економістів, так щоб в Росії був свій Давос, пострадянський. Таким Давосом виявився Санкт-Петербург. До участі у Міжнародному економічному форумі, який відбувається у колишній столиці Російської імперії, намагаються залучити керівників держав і урядів колишніх радянських республік.
От і зараз серед учасників форуму можна побачити аж 6 прем’єр-міністрів. До Михайла Касьянова прибули прем’єр-міністри з України, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, і Молдови. На відміну від Давоського форуму якихось серйозних економічних ініціатив під час Санкт-Петербурзького не почути. Прем’єр-міністри зустрічаються скоріше у кулуарах, а під час виступів промовляються якісь загальні речі. Так, Віктор Янукович, коли виступав на засіданні Міжнародного економічного форуму, знову зазначив, що Україна виступає за поглиблення інтеграції в межах СНД для створення спільного економічного регіону на засадах зони вільної торгівлі. Спостерігачі в Санкт-Петербурзі відразу ж помітили, що із такими заявами кожен український прем’єр-міністр виступав під час кожного Міжнародного економічного форуму. Такі заяви українські прем’єр-міністри роблять під час кожних переговорів із російськими колегами та на самітах прем’єр-міністрів країн СНД. Ну, і звичайно ж, такими ж заявами, які говорять про необхідність поглиблення інтеграції на пострадянському просторі, виступають завжди російські прем’єр-міністри. Для того, щоб це почути,не варто було б їхати так далеко. Однак, можливо, варто було їхати для того, щоб це сказати, адже є очевидним, що питання спільної економічної зони, з ініціативою створення якої виступили президенти України, Росії, Білорусі і Казахстану, якось не виглядає вирішеним.
Вже той факт, що прем’єр-міністри зустрічаються знову, щоб поговорити про президентську ініціативу, має переконати скептиків: ініціатива все ж таки колись буде втілена у життя, навіть якщо вона виявиться такою ж примарною, як попередні інтеграційні ініціативи на пострадянському рівні.
От і зараз серед учасників форуму можна побачити аж 6 прем’єр-міністрів. До Михайла Касьянова прибули прем’єр-міністри з України, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, і Молдови. На відміну від Давоського форуму якихось серйозних економічних ініціатив під час Санкт-Петербурзького не почути. Прем’єр-міністри зустрічаються скоріше у кулуарах, а під час виступів промовляються якісь загальні речі. Так, Віктор Янукович, коли виступав на засіданні Міжнародного економічного форуму, знову зазначив, що Україна виступає за поглиблення інтеграції в межах СНД для створення спільного економічного регіону на засадах зони вільної торгівлі. Спостерігачі в Санкт-Петербурзі відразу ж помітили, що із такими заявами кожен український прем’єр-міністр виступав під час кожного Міжнародного економічного форуму. Такі заяви українські прем’єр-міністри роблять під час кожних переговорів із російськими колегами та на самітах прем’єр-міністрів країн СНД. Ну, і звичайно ж, такими ж заявами, які говорять про необхідність поглиблення інтеграції на пострадянському просторі, виступають завжди російські прем’єр-міністри. Для того, щоб це почути,не варто було б їхати так далеко. Однак, можливо, варто було їхати для того, щоб це сказати, адже є очевидним, що питання спільної економічної зони, з ініціативою створення якої виступили президенти України, Росії, Білорусі і Казахстану, якось не виглядає вирішеним.
Вже той факт, що прем’єр-міністри зустрічаються знову, щоб поговорити про президентську ініціативу, має переконати скептиків: ініціатива все ж таки колись буде втілена у життя, навіть якщо вона виявиться такою ж примарною, як попередні інтеграційні ініціативи на пострадянському рівні.
