Запоріжжя, 23 червня 2003 - Цьогорічна козацька Тризна по загиблих вояках не стала стандартним заходом “для галочки”. Нетрадиційною її можна вважати одразу за кількома пунктами: насамперед, не було добре знаних загальних зборів з масовим гулянням паланок у Наумовій балці острова Хортиця. Річний трамвайчик доставив старшину ЗКО на Розумівський плацдарм – місце форсування Дніпра у далекому 43-му. Через сильну зливу традиційний молебен довелося проводити безпосередньо на судні. Спустити хрест і вінок у хвилі Дніпра допомогла команда символічної козацької “чайки”, яка прибула на місце події на цьому ж човні.
Незабаром погода налагодилась, дозволивши прибулим вийти на берег, поласувати кулішем, заспівати козацьких пісень та обговорити нагальні питання подальшої діяльності Округу.
Проблем ж у війська достатньо. Деякі з них погодився прокоментувати голова Ради старійшин ЗКО, козацький полковник Володимир Мельник (до речі, перший отаман відродженого на початку 90-х війська запорізького).
Леся Кленович: Пане полковнику, я тут почула, що Ви стояли біля витоків запорізького козацького руху. На ВАшу думку, які зараз часи переживають козаки?
Володимир Мельник: Тяжкі часи.
Леся Кленович: Чому?
Володимир Мельник: Влада не хоче відродження козацтва, а козацтво не розуміє, куди його завела влада.
Леся Кленович: Я почула, Ви так гарно говорили про об’єднання козаків. Якщо можна, докладніше: що Ви думаєте з цього приводу – про відродження козацтва на Запоріжжі?
Володимир Мельник: Десь уже років 4, а може й 5, як створена координаційна рада – і при міській, і при обласній раді, і при всіх радах, які є цього рівня. Туди входить дуже багато розумних людей. Але, як я уже вам говорив, влада не хоче сильного козацтва, тому що козацтво – це об’єднання, в основному, військових людей, патріотично налаштованих людей, у яких болить душа за свою батьківщину і народ. Тому, якщо б козацтво було б єдиною силою, об’єднаною, - то вона була б альтернативою і будь-якій партії, і будь-якому рухові в Україні.
Саме на це робить ставку старшина ЗКО – наймолодшого, втім, найчисленнішого формування козаків. Менш ніж за 3 роки кількість вояків ЗКО зросла удесятеро. Просуванню ідеї, задекларованої в статуті, сприяє й налагодження стосунків з козацькими формуваннями РФ. Про це повідомив заступник верховного отамана ЗКО Павло Білан:
Леся Кленович: Павле Антоновичу, я знаю, що зараз лобіюються також інтереси щодо ухвалення Закону про козацтво. І ще одне: нещодавно ви були в гостях у Всевеликого Війська донського. Кілька слів з цього приводу.
Павло Білан: Щодо ухвалення Закону про козацтво: з моменту заснування нашого ЗКО (а наша установча рада відбулась 7-го квітня 2001-го року) ми з перших кроків просували цю ідею в життя. І я один з авторів цього Закону. Цей проект лежить у ВР, в Адміністрації Президента, у Кабміні вже півтора року. Ніякого зрушення поки що немає. Щодо питання зв’язків з Донським козацтвом: ЗКО вдалося здобути авторитет у козацькому русі завдяки авторитету нашого отамана і напруженій роботі нашої старшини. Так. Ми були на першому Всесвітньому з’їзді козацьких народів. На цьому з’їзді ухвалені доленосні рішення про те, що козацтво як рух заявило про себе у світовому масштабі. І це декому з політиків треба враховувати.
Принаймні Запоріжжя за останні 2 роки поволі переконується у тому, що ЗКО є досить потужним і найбільш організованим формуванням козацьких військ. Без оселедців і шароварів, зі справжніми зірочками на погонах військових мундирів. Адже складається воно переважно з колишніх кадрових офіцерів Збройних Сил України та СРСР. А, отже, є й найбільш дисциплінованим формуванням, на яке влада не може заплющувати очі почасти через політичну нестабільність, а надто – через те, що запоріжці здебільшого довіряють реальній силі, аніж прозорим обіцянкам посадовців. ЗКО ж заявляє про себе саме як така реальна сила, спроможна впливати на громадський настрій.
Незабаром погода налагодилась, дозволивши прибулим вийти на берег, поласувати кулішем, заспівати козацьких пісень та обговорити нагальні питання подальшої діяльності Округу.
Проблем ж у війська достатньо. Деякі з них погодився прокоментувати голова Ради старійшин ЗКО, козацький полковник Володимир Мельник (до речі, перший отаман відродженого на початку 90-х війська запорізького).
Леся Кленович: Пане полковнику, я тут почула, що Ви стояли біля витоків запорізького козацького руху. На ВАшу думку, які зараз часи переживають козаки?
Володимир Мельник: Тяжкі часи.
Леся Кленович: Чому?
Володимир Мельник: Влада не хоче відродження козацтва, а козацтво не розуміє, куди його завела влада.
Леся Кленович: Я почула, Ви так гарно говорили про об’єднання козаків. Якщо можна, докладніше: що Ви думаєте з цього приводу – про відродження козацтва на Запоріжжі?
Володимир Мельник: Десь уже років 4, а може й 5, як створена координаційна рада – і при міській, і при обласній раді, і при всіх радах, які є цього рівня. Туди входить дуже багато розумних людей. Але, як я уже вам говорив, влада не хоче сильного козацтва, тому що козацтво – це об’єднання, в основному, військових людей, патріотично налаштованих людей, у яких болить душа за свою батьківщину і народ. Тому, якщо б козацтво було б єдиною силою, об’єднаною, - то вона була б альтернативою і будь-якій партії, і будь-якому рухові в Україні.
Саме на це робить ставку старшина ЗКО – наймолодшого, втім, найчисленнішого формування козаків. Менш ніж за 3 роки кількість вояків ЗКО зросла удесятеро. Просуванню ідеї, задекларованої в статуті, сприяє й налагодження стосунків з козацькими формуваннями РФ. Про це повідомив заступник верховного отамана ЗКО Павло Білан:
Леся Кленович: Павле Антоновичу, я знаю, що зараз лобіюються також інтереси щодо ухвалення Закону про козацтво. І ще одне: нещодавно ви були в гостях у Всевеликого Війська донського. Кілька слів з цього приводу.
Павло Білан: Щодо ухвалення Закону про козацтво: з моменту заснування нашого ЗКО (а наша установча рада відбулась 7-го квітня 2001-го року) ми з перших кроків просували цю ідею в життя. І я один з авторів цього Закону. Цей проект лежить у ВР, в Адміністрації Президента, у Кабміні вже півтора року. Ніякого зрушення поки що немає. Щодо питання зв’язків з Донським козацтвом: ЗКО вдалося здобути авторитет у козацькому русі завдяки авторитету нашого отамана і напруженій роботі нашої старшини. Так. Ми були на першому Всесвітньому з’їзді козацьких народів. На цьому з’їзді ухвалені доленосні рішення про те, що козацтво як рух заявило про себе у світовому масштабі. І це декому з політиків треба враховувати.
Принаймні Запоріжжя за останні 2 роки поволі переконується у тому, що ЗКО є досить потужним і найбільш організованим формуванням козацьких військ. Без оселедців і шароварів, зі справжніми зірочками на погонах військових мундирів. Адже складається воно переважно з колишніх кадрових офіцерів Збройних Сил України та СРСР. А, отже, є й найбільш дисциплінованим формуванням, на яке влада не може заплющувати очі почасти через політичну нестабільність, а надто – через те, що запоріжці здебільшого довіряють реальній силі, аніж прозорим обіцянкам посадовців. ЗКО ж заявляє про себе саме як така реальна сила, спроможна впливати на громадський настрій.
