Доступність посилання

24 Травень 2017, Київ 01:44

“Моніторинг тижня”. 1. Навколо ситуації в Іраку, Ліберії та Північній Кореї. 2. Розповідь про нового прес-секретаря Білого дому. 3. Чим переймається президент Білорусі Олександр Лукашенко.


Віктор Міняйло “Моніторинг тижня”. 1. Навколо ситуації в Іраку, Ліберії та Північній Кореї. 2. Розповідь про нового прес-секретаря Білого дому. 3. Чим переймається президент Білорусі Олександр Лукашенко.

Прага, 19 липня 2003 року.

Віктор Міняйло

Говорить радіо “Свобода”. Добрий вечір, шановні слухачі. В ефірі “Моніторинг тижня” – передача про найважливіші події в світі протягом останніх семи днів. Перед мікрофоном у Празі Віктор Міняйло.

Головну вагу в сьогоднішньому огляді міжнародних подій за минулий тиждень ми зосередимо навколо ситуації в Іраку, Ліберії та Північній Кореї. Розповімо про нового прес-секретаря Білого дому. Ви довідаєтеся, чим переймається президент Білорусі Олександр Лукашенко. Залишайтеся з нами.

Почнемо з Іраку. Міжнародна громадськість продовжує облаштовувати цю країну. У Багдаді почала діяти Тимчасова рада з урядовими повноваженнями. А на початку тижня у Вашингтоні справу відбудови та стабілізації Іраку обговорювали Генеральний секретар ООН Коффі Аннан та міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. Тим часом, на іракській території бойовики колишнього режиму зброї ще не склали. Повідомляє Михайло Мигалисько.

Михайло Мигалисько

Після двох місяців консультації американського тимчасово керівництва Іраку із представниками етнічних та релігійних угруповань у Багдаді провела перше засідання Тимчасова рада з урядовими повноваженнями. До її складу входять 25 членів – 13 шиїтів, 5 курдів та сунітів і по одному християнину та туркмену. Нова іракська рада має право призначати міністрів, змінювати законодавство та підписувати контракти та ухвалювати національний бюджет. Водночас, вона формує комітет, який підготує проект нової конституції. Щоправда, остаточне слово у всіх цих рішеннях за собою поки що й далі залишають окупаційні сили. “Як тільки Конституція буде ухвалена іракським народом, вона стане основою до проведення виборів суверенної влади”, – заявив керівник американської адміністрації Пол Бреннер. Зі свого боку, речник іракського Національного конгресу, Е.Кальбар, зазначив: “Ми є свідками творення історії. Це є перша влада після усунення Саддама. Це є початком процесу переходу до нової іракської держави”. Спеціальний посланник Генсека ООН в Іраку Серджіо Віейра де Мелло також вважає, що йдеться про історичний момент. Однак, за його словами, зроблено лише необхідний початок у правильному напрямку. Щоправда, питання безпеки і відбудови Іраку залишаються на порядку денному. Після переговорів з представниками американської влади Коффі Аннан, Генеральний секретар ООН, у понеділок, відповідаючи на запитання, чи слід цьому форуму очолити процес реконструкції і політичної відбудови Іраку, сказав: “Низка держав вказала на те, що було б зручніше брати участь, якщо б операція пройшла під егідою ООН. Лише час покаже, чи країни-учасниці цього форуму повернуться до цього питання”, – зауважив Коффі Аннан.

Тимчасова іракська рада з урядовими повноваженнями вирішила в понеділок вислати делегацію Ради безпеки ООН. Щоправда, як зазначають спостерігачі, ймовірно, найскладнішим для цієї нової ради буде переконати самих іракців, що вона дійсно спроможна поліпшити рівень їхнього життя та прискорити формування Іраку як суверенної держави.

Віктор Міняйло

Крім Іраку, США турбує ще й Корея. КНДР твердить, що вже має досить плутонію для виготовлення півдесятка ядерних ракет. Офіційний Вашингтон, однак, повідомив, що не може підтвердити точність цієї інформації, але посилює дипломатичні зусилля, щоб переконати Пхеньян припинити ядерні програми. Михайло Мигалисько продовжує.

Михайло Мигалисько

Дипломати комуністичної Північної Кореї днями у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку повідомили американським офіційним особам, що Пхеньян завершив переробку усіх, якими він володіє (тобто понад вісьмох тисяч), ядерних стержнів. Згідно з оцінками експертів, така кількість плутонію була б достатньою на виготовлення шести ядерних бомб. Лоренс Деріта, помічник міністра оборони США Дональда Рамсфелда, сказав, що він не може говорити про оцінки експертних служб, однак таким твердженням комуністичних представників Пхеньяна слід приділяти увагу. Речник Білого Дому Скот Маклеллан каже, що лідери північної Кореї мають лише два вибори: “Вони можуть і далі ізолювати себе своїми діями та заявами, або вони можуть розпочати процес припинення програм ядерних озброєнь і взяти участь у багатосторонніх переговорах”. Представники Білого дому та Пентагону характеризують ситуацію довкола Північної Кореї як серйозну, однак не на рівні кризи. На запитання, чи президент Буш може застосувати збройну силу проти Північної Кореї, речник Білого дому Скот Маклеллан не виключає жодного з можливих варіантів, однак згадана справа розглядається в міжнародному контексті. Президент Буш вніс Північну Корею, спільно з Іраком та Іраном, до групи країн “вісі зла”. Раніше Буш заявив, що є недопустимим, щоб Північна Корея стала ядерною державою. Адміністрація США побоюється, що Пхеньян, який посідає балістичні ракети та має потенціал виготовлення ядерної зброї, може дати цю технологію, або навіть і зброю, іншим державам (чи пак терористам). Пхеньян торік вийшов із Міжнародного договору про нерозповсюдження. Речник Білого дому повідомив також, що Сполучені Штати продовжуватимуть співпрацювати з Китаєм, Японією та Південною Кореєю, щоб досягти спільної мети – тобто повної ліквідації ядерних програм Північної Кореї.

Віктор Міняйло

Західноафриканська Ліберія може стати ще однією країною, де перебуватимуть американські війська. Про намір надіслати миротворчий контингент до цієї країни заявив президент США Джордж Буш, відповідаючи на питання журналістів під час зустрічі у Білому домі з Генеральним секретарем ООН Коффі Аннаном. З подробицями – наш нью-йоркський кореспондент Юрій Дулерайн.

Юрій Дулерайн

Остаточного рішення ще нема. Президент Буш очікує докладного звіту від американських військових експертів, надісланих до Західної Африки із завданням оцінити ситуацію в регіоні. Одначе виглядає так, що рішення принципово прийняте. Джордж Буш заявив, що США ладні допомогти західним країнам встановити мир у Ліберії. Цю країну протягом останніх 14-ти років роздирає громадянська війна, яка призвела до великого кровопролиття, виникнення проблеми біженців, і цей конфлікт може розширитись. Нині між урядом і повстанцями укладено перемир’я, але воно доволі хистке й ненадійне. Тож учасники конфлікту звернулися до Вашингтону з проханням по допомогу миротворчим контингентом. Одначе Буш підкреслив, що американське втручання буде обмеженим як в обсязі, так і в часі. Причому, за тієї умови, що президент Ліберії Чарльз Тейлор зречеться посади. Буш, зокрема, сказав: “Я бажав би, щоб Миротворчі сили економічної спільноти західноафриканських країн вступили до Ліберії та допомогли створити умови для підтримки перемир’я, щоб президент Тейлор обов’язково відійшов. Тоді й ми візьмемо участь зі своїми військами. Нині ми у процесі визначення того, що необхідно зробити”, – заявив Дж. Буш.

Коффі Аннан, Генеральний секретар ООН, який намовляв США скерувати миротворців до Ліберії, висловив задоволення. Він сказав, що західноафриканські країни надішлють туди приблизно двотисячне військо, після чого президент Тейлор залишить країну, як вимагав Дж. Буш, і вже тоді до Ліберії вступлять миротворчі сили (включно з американськими). Зрештою, підкреслив Аннан, керівництво миротворчою операцією перебере ООН.

Віктор Міняйло

А тепер матеріал про внутрішньо американські проблеми. Минулого тижня приступив до робити новий речник президента США Джорджа Буша. Замість Арі Фляйшера, який упродовж 2,5 років виступав перед журналістами від імені президента, прес-службу Білого дому очолить 35-річний Скот Маклеллан. Однак його навряд чи можна назвати новачком у Білому домі, адже він весь час був незмінним заступником Фляйшера і вже кілька разів виконував його обов’язки. Про причини таких кадрових змін в оточенні американського президента розповідає наш кореспондент у Вашингтоні Сергій Куделя.

Сергій Куделя

“Демонізацію” образу Арі Фляйшера у середовищі вашинґтонських журналістів можна, на думку оглядачів, порівняти хіба що з “демонізацією” Саддама Хусейна серед американських політиків. Найм’якші характеристики, які він отримував, перебуваючи на посаді речника президента Буша, – це “брехун” і “маніпулятор”. Дехто навіть, згадуючи Оруелла, називає його “сьогочасним міністром інформації Америки” за безсоромну готовність спотворювати правду та перекручувати факти, в залежності від ґенеральної лінії Білого дому. Разом із тим, журналісти віддають належне його риторичній майстерності у відповідях на найскладніші питання. Наприклад, під час останньої, 300-ї за рахунком, прес-конференції в Білому домі, він пояснює, чому не слід особливо зважати на використання Бушем у своєму виступі перед Конгресом неперевірених звинувачень на адресу Іраку: “Ірак хотів відновити свою ядерну програму, незалежно від того, чи він намагався отримати уран з Африки, чи ще звідкись. Факт залишається фактом. Чи шукали вони його в Африці, чи ще десь – не змінює тієї обставини, що вони намагалися відновити ядерну програму. Той факт, що вони мали хімічну програму, робив їх загрозою. Саме тому чинний президент ухвалив правильне рішення й розпочав війну, щоб ліквідувати цю загрозу”. На думку багатьох “ветеранів” американської журналістики, Фляйшер перевершив у відстоюванні дій президента більшість своїх попередників. Після терактів 11 вересня 2001 року він виступив на одній з прес-конференцій із попередженням: “У цей час американці повинні пам’ятати, що вони роблять і що говорять”. Ця ремарка потім таємничо зникла з офіційного транскрипту конференції. Здебільшого негативне ставлення журналістського корпусу до прес-секретаря Білого дому загрожувало Бушу й більш критичним висвітленням його особистої діяльності, що з початком президентської кампанії восени перетворювалося на серйозну проблему. Отже, на місце Фляйшера тепер приходить тихий і до цього малопомітний Скот Маклеллан, якого колеги характеризують як обережного і самокритичного. Як зазначив журналіст “Вашингтон Поуст”, у порівнянні з новопризначеним прес-секретарем, Фляйшер виглядає як “гангстерський реппер”. Тепер Фляйшер залишає на час велику політику і займатиметься приватним бізнесом. Він планує відкрити конаслтинґову компанію зі скромною назвою “Арі Фляйшерс Ком’юнікейшенз”, що радитиме представникам великих корпорацій, як найкраще себе поводити у відносинах з медіа. Окрім того, Фляйшер збирається написати і книгу про 2,5 роки, проведені в Білому домі та про специфіку роботи прес-секретаря Білого дому президента США. А для того, щоб він не забував про свій досвід у Білому домі, вдячні журналісти подарували йому відеокасету із фільмом “Форест Ґамп”. Правда, що саме вони мали на увазі, залишається відкритим для інтерпретацій, які Фляйшер робить так майстерно.

Віктор Міняйло

А тим часом, в Америці чекає суду колишній прем’єр Павло Лазаренко. Його адвокат в Україні Марина Довгопола нещодавно повідомила, що опальний прем’єр, який нині перебуває не у в’язниці, а в окремому приміщенні, зустрічався з представниками української діаспори. Підтвердження її слів ми так і не знайшли. Але моя колега Мар’яна Драч запросила до розмови одного з представників української діаспори, який живе в Каліфорнії, – Зенона Зубрицького.

Зенон Зубрицький

Я говорив з усіма репрезентантами тут, у Каліфорнії, і ніхто тут не пробував, ані робив контакти з ним. Я знаю, що п. Лазаренко говорив тут, у Сан-Франциско, з консулом українським. Але це є справа офіційна, бо він “стережить” за процесом судової справи.

Мар’яна Драч

За цим процесом судовим стежить не лише консул український у Сан-Франциско, але стежите й Ви. І Ви, з власної ініціативи, їздили на багато засідань, тому що зараз триває...

Зенон Зубрицький

Я не дуже багато. Але на декілька їздив із зацікавленням, бо мені ця річ є цікава. І я не репрезентую жодну організацію Америки і вихідець з України... Мені це є інтересна річ, і важна річ для України, і для Америки.

Мар’яна Драч

І що найцікавіше для вас було, коли ви спостерігали за підготовкою до суду? Чи пан Лазаренко брав участь у цих засіданнях?

Зенон Зубрицький

В “послідній” судовій сесії п. Лазаренко не виступав і жодного питання до нього не було. Ця сесія була присвячена його можливості “вислухувати” допити, що будуть відбуватися в Києві при слуханнях свідків. Вони говорили про заставу і електронну “браслетку” на його нозі. І кондиції того, що він може жити поза тюрмою до того часу, доки відбувається “переслухання” свідків Україні.

Мар’яна Драч

Але ви бачили, так, пана Лазаренка?

Зенон Зубрицький

Перекладачка, що перекладала йому російською мовою цілий час, що діється, що запити адвокатів, прокуратури, я жодної реакції не бачив в його лиці до кожного слова, що сказалося. Він собі сидів, так би сказати, без жодних емоцій.

Мар’яна Драч

А хто ще був поруч із ним, крім адвокатів? Чи були, можливо, члени його родини?

Зенон Зубрицький

Так, був його син. Я не знав, хто він є. Аж мені пізніше сказали, що це є...

Мар’яна Драч

Син пана Лазаренка. Він зараз живе в Америці також, так?

Зенон Зубрицький

Я такі факти не знаю.

Мар’яна Драч

А скажіть, будь ласка. А якщо ви мали змогу слідкувати за тим, як триває підготовка до суду, – це означає, що доступ в цей зал слухань відкритий для всієї публіки?

Зенон Зубрицький

Так є. Доступ, як і всі судові процеси в Америці, вони є відкриті.

Віктор Міняйло

Це говорив представник української діаспори в Каліфорнії Зенон Зубрицький, з яким розмовляла моя колега Мар’яна Драч. А ми продовжуємо журнал “Моніторинг тижня”.

Повертаємося в Європу, але не зовсім демократичну. Цитую: “У будь-якій демократичній країні продовження терміну повноважень чинного президента розцінюється як маніпуляція буквою закону і позбавлення людей права вибору свого президента” (кінець цитати). Так нещодавно сказав посол США в Україні Карлос Паскуаль. Але і сусідня Білорусь має схожі проблеми. Секретар Центральної виборчої комісії Микола Лозовік заявив, що може бути схвалено спеціальний конституційний закон, який, не змінюючи статтю Конституції про обмеження повноважень двома термінами, дозволить Олександрові Лукашенку балотуватися знов. Юрій Свірко – з подробицями з Мінська.

Юрій Свірко

Перебуваючи на фестивалі “Слов’янський базар” у Вітебську, білоруський президент О. Лукашенко, який звільнив прем’єр-міністра, віце-прем’єра з аграрних питань та міністра сільського господарства, закликав громадян Білорусі (цитую): “Ви на чиновників хвилю не “катіть”. Я з ними сам розберуся. А ви самі зі мною розберетеся на президентських виборах”. Отже, О. Лукашенко дав зрозуміти, що братиме участь у виборах президента, хоча білоруська конституція більше, ніж 2 президентські строки, не дозволяє. Голова Спеціальної робочої групи з питань Білорусі в Парламентській асамблеї ОБСЄ, депутатка німецького бундестагу Ута Цапф заявила, що закриття незалежних білоруських газет та мінського бюро російського телеканалу “НТВ” викликане підготовкою Лукашенка до референдуму про його 3-й президентський строк.

Проте голова Комісії з міжнародних справ Верхньої палати білоруського парламенту Микола Чергинець, який очолював ініціативну групу кандидата О. Лукашенка на останніх президентських виборах 2001 року, в інтерв’ю радіо “Свобода” прокоментував вітебську заяву президента так: “Олександр Григорович може піти на третій строк, якщо треба, й на четвертий, лише за умови, якщо цього захоче народ. Як відомо, Конституція не дає можливості збиратися на третій президентський строк. Але якщо під час референдуму, на законній підставі, строго згідно з діючою Конституцією, це питання буде поставлено, й народ проголосує “за”, то потім він буде думати: висунути свою кандидатуру або ні. Поки казати про це не можна, тому що закон забороняє”.

Хоча Конституція Білорусі забороняє президентові займати будь-які інші посади, О. Лукашенка обрали президентом Національного олімпійського комітету. Президентські юристи пояснюють: оскільки Лукашенко не отримує зарплату, то може бути його президентом. Отже, білоруську конституцію виконують за принципом “якщо не можна, але дуже хочеться, – то можна”. Це підтвердив і секретар Центральної виборчої комісії Білорусі Микола Лозовік, який, наголосивши, що нинішня конституція дозволяє перебувати на посаді президента лише два строки, водночас, заявив: “Може бути варіант такий, що ця норма в Конституції залишиться незмінною, але на референдум буде схвалено Конституційний акт, який, не змінюючи Конституції, все ж таки дозволить президентові висунути свою кандидатуру”.

Секретар Центрвиборчкому наголосив, що тут ідеться не про конституційний акт союзної держави Білорусі та Росії, який раніше обіцяли винести на референдум уже цього року, а про спеціальний конституційний закон. Такий закон 1991 року схвалили як у Білорусі, так і в Україні. Ним стала “Декларація про державний суверенітет” для кожної з двох, тоді ще радянських, республік. Заради президентства Олександра Лукашенка можуть схвалити ще один Конституційний закон. Микола Лозовік додав, що Центральна виборча комісія не має жодної інформації, та й навіть розмов, про референдум. Один із трьох кандидатів під час останніх виборів президента Білорусі 2001 року, лідер Білоруської ліберально-демократичної партії Сергій Гайдукевич, на прохання радіо “Свобода” прокоментувати вітебську заяву президента Лукашенка, відповів так: “Ось зараз, із Австрії якось тяжко на цю тему розмовляти. Йому казати більше нема чого з одної простої причини: як він міг би сказати, що він піде? Ви уявіть собі, що розпочнеться в його оточенні! А я ставлюся до цього так, як нещодавно висловився В, В. Путін. Він, тут, у Австрії, передавали, однозначно сказав, що жодних третіх строків у Білорусі не буде”.

У Мінську відбулася зустріч лідерів Білоруського народного фронту, Об’єднаної громадянської партії, Білоруської соціал-демократичної громади та Партії комуністів. Демократичні партії вирішили об’єднати свої зусилля в боротьбі проти подовження повноважень О. Лукашенка та створити спільний план такої боротьби.

Віктор Міняйло

А тепер далі на Північ – в сусідню Литву. Колишні радянські прибалтійські республіки традиційно переймаються проблемами незалежності маленької Чечні. Один литовський парламентар домагається відновлення діяльності у Вільнюсі чеченського Інтернет-сайту, розмістивши сервер на своїй службовій квартирі. З подробицями з Вільнюса – Альгімантас Літвінас.

Альгімантас Літвінас

Член Сейму Литви, християнський демократ Пятрас Гражуліс добувається поновлення діяльності у Вільнюсі чеченьського Інтернетного сайта “Кавказ-Центр”. Раніше він протестував проти дій департаменту держбезпеки Литви, який 20 червня вимкнув сервер у фірмі інтернетних послуг “Elneta” і вилучив його в якості речового доказу. Це зробили тому, що, за висновком експертів, інформація, яка розміщається на сайті “Кавказ-центр”, може мати ознаки підбурювання національної і релігійної ворожості та тероризму, а таку діяльність забороняє конституція Литви. Одна з осіб, які створють сайт, є в розшуку Інтерпола за терористичну діяльність, говорив у парламенті заступник директора департаменту держбезпеки Арвідас Поцюс.

Парламентар Пятрас Гражуліс піддав гострій критиці дії департаменту. Він вважає, що Департамент держбезпеки Литви догоджає Москві. Сервер було вимкнуто і вилучено без санкції прокурора і без рішення суду.

Цього тижня чеченський сайт уже мав поновити діяльність – тепер на службовій квартирі депутата Гражуліса. Фірма “Elneta” на квартирі змонтувала все обладнання для обслуговування інтернетного сайта.

Можливо, сайт вже діяв би, якщо не технічні неполадки. Якимсь чином, як розповідає в четвер депутат Гражуліс, підвищилося напруження в телефонному проводі та згорів модем, прийшлося міняти. Потім “зникла телефонна лінія”, за словами Пятраса Гражуліса. “Майже сім років мешкаю в сеймівському гуртожитку, ніколи не було таких проблем”, – висловився він. Член Сейму звернувся до компанії “Lietuvos telekomas”, й два дні робітники телекому не знайшли причину відсутності зв’язку. Робітники іншої компанії зв’язку, “Comliet”, виявили, що “перетянуто” телефонний кабель. Депутат Гражуліс запідозрює, що це “робота” Департаменту держбезпеки. На його думку, Департамент держбезпеки Литви виконує завдання російських спецслужб, філіал яких, за його словами, знаходиться в російському посольстві у Вільнюсі. Після зміни телефонного кабеля чеченський сайт на квартирі депутата має почати діяти.

Віктор Міняйло

Шановні слухачі, наш час вичерпано. Програму провів Віктор Міняйло. Радіожурнал “Моніторинг тижня” виходить двічі – у суботу та неділю, о 21.35 за київський часом. На все добре і до наступних зустрічей в ефірі. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG