Доступність посилання

ТОП новини

“Моніторинг тижня”. 1. Cитуація в Іраку та на Близькому Сході. 2. Різні погляди на ймовірні загрози життю колишнього охоронця президента України Миколи Мельниченка. 3. В неділю виповнюється 50 років відтоді, як скінчилася перемир’ям Корейська війна.


Віктор Міняйло “Моніторинг тижня”. 1. Cитуація в Іраку та на Близькому Сході. 2. Різні погляди на ймовірні загрози життю колишнього охоронця президента України Миколи Мельниченка. 3. В неділю виповнюється 50 років відтоді, як скінчилася перемир’ям Корейська війна.

Прага, 26 липня 2003 року.

Віктор Міняйло

Говорить радіо “Свобода”. Доброго вечора. В ефірі “Моніторинг тижня” – передача про найважливіші події у світі протягом останніх семи днів. Перед мікрофоном у Празі Віктор Міняйло. Головну увагу в сьогоднішній передачі ми зосередимо на ситуації в Іраку та на Близькому Сході. Ви почуєте: різні погляди на ймовірні загрози життю колишнього охоронця президента України Миколи Мельниченка; а в неділю виповнюється 50 років відтоді, як скінчилася перемир’ям Корейська війна. Залишайтеся на радіо “Свобода”.

Звичайно, минулого тижня темою номер один була загибель двох синів Саддама Хусейна – Хусая і Удая. А також активізувалися миротворчі зусилля на Близькому Сході. Зокрема, президент США Дж. Буш зустрівся із палестинським прем’єр-міністром Махмудом Абассом. Про це та інше вам розповість Василь Дарчук.

Василь Дарчук

Почнемо від Іраку. Тут варто порушити дві головні теми: убивство в іракському місті Моссул двох синів С. Хусейна – Удая та Хусая. А також сформування Урядового комітету Іраку, який мав би стати першим кроком до сформування іракського тимчасового уряду і поетапного виведення коаліційних сил з Іраку. Американське командування в Іраку підтвердило факт загибелі двох синів іракського диктатора – Удая та Хусая. У вівторок віллу у місті Моссул, в якій переховувалися сини Саддама, оточили американські підрозділи після того, як отримали інформацію одного з місцевих жителів, і запропонували здатися. Однак зіткнулися із затятим опором. Після кількагодинної перестрілки на підмогу прибули військові вертольоти, які завдали ракетних ударів по будинку. Серед чотирьох загиблих зідентифіковано двох синів Саддама Хусейна. Коментуючи цю подію, оглядачі підкреслюють, що смерть нащадків диктатора позитивно вплине на атмосферу в Іраку і звільнить населення від страху, що клан Саддама ще може повернутися до влади. У списку з 55-ти осіб, розшукуваних іракських керівників, сини Саддама фігурували другим і третім після свого батька. Обидва брали активну участь у переслідуванні противників режиму і відзначалися особливою жорстокістю. Президент США Буш розцінив смерть синів диктатора як доказ незворотності змін в Іраку.

Наступного дня після загибелі синів Саддама, тобто в середу, одна з арабських радіостанцій передала записане дещо раніше звернення самого Саддама Хусейна, в якому він заявив, що війна в Іраку не закінчена, закликаючи іракців до опору та диверсій.

У середу в Іраку затримано колишнього командуючого спеціальними підрозділами республіканської гвардії Барзана аль Тікріті, який теж фігурує у списку 55-ти розшукуваних іракських керівників. Представник коаліційного командування заявив журналістам, що тепер тривають інтенсивні пошуки самого іракського диктатора. Тим часом, оголошено про створення Урядового комітету Іраку. До складу цього керівного органу, запропонованого США та Великобританією, увійшли представники усіх етнічних, політичних і релігійних угруповань Іраку.

Наступна тема – це розвиток подій на Близькому Сході. У п’ятницю президент США Дж. Буш зустрівся у Вашингтоні з прем’єр-міністром Палестинської автономії Махмудом Абассом і обговорив окремі деталі плану мирного врегулювання на Близькому Сходу, відомому під назвою “дорожня карта”.

Абасс прибув до Вашингтона у супроводі міністра безпеки Палестинської автономії Мохаммеда Дахлана і спікера парламенту Ахмада Корейру. Уже напередодні цієї зустрічі Абасс виклав суть переговорів, на яких він порушив низку палестинських вимог, у тому числі – усунення єврейських поселень з палестинських територій і звільнення усіх палестинських в’язнів з ізраїльських тюрем (тобто приблизно трьох тисяч осіб).

Палестинський прем’єр закликав адміністрацію Буша переконати ізраїльських представників піти на згадані поступки. Інакше, як заявив дещо раніше палестинський міністр інформації Набіль Амру, Абасс може втратити підтримку з боку палестинців і втратити свою посаду. Тим часом, Ізраїль вже на початку тижня оголосив готовність звільнити першу групу в’язнів, до якої увійде близько 400 осіб, проте і надалі відмовляється звільнити членів екстремістських угруповань “ХАМАС” та “Ісламський Джихад”, а також ув’язнених за організацію або здійснення терористичних актів. Остаточне рішення у цій справі, як заявляють ізраїльські представники, буде ухвалено на засіданні Кабінету міністрів.

До речі, після переговорів із Абассом, президент Буш наступного тижня матиме зустріч з ізраїльським прем’єром Шароном. Оглядачі вважають, що адміністрація Буша, яка вимагає від палестинської сторони цілковитого припинення терористичних актів проти Ізраїлю, посилить тиск і на Ізраїль, із метою домогтися поступок палестинцям для продовження близськосхідного мирного процесу, прикінцевою метою якого мало би стати проголошення Палестинської держави.

У середу в цій справі виступив Держсекретар США Пауелл, який вважає, що створення Палестинської держави 2005 року, як передбачає мирний план, – завдання надзвичайно тяжке, проте здійсниме, якщо вдасться переконати обидві сторони конфлікту дотримати вимог цього плану.

Віктор Міняйло

Продовжимо передачу “Моніторинг тижня” низкою матеріалів з життя колишнього охоронця президента України Миколи Мельниченка. Останнім часом з’явилися повідомлення про те, що його життя під загрозою. Вперше про це заявив відомий борець із корупцією та організованою злочинністю народний депутат України Григорій Омельченко. В СБУ відразу заявили, що майор нікого не цікавить. А неофіційно сказали, що Микола Мельниченко, мабуть, хоче привернути до себе увагу. Ця тема зацікавила мою колегу Мар’яну Драч.

Мар’яна Драч

Спершу послухаймо аргументи адвоката Мельниченка. Скот Хортон каже радіо “Свобода”, що перший тривожний сигнал дійшов до нього 10-го липня. Зі слів Хортона випливає, що тут йдеться не про СБУ, а про Першого секретаря Ради національної безпеки та оборони України Ігоря Смешка. Говорить Скот Хортон.

Скот Хортон

До мене зателефонував чільний представник Міністерства юстиції США, який брав участь в офіційних переговорах з делегацією України, на чолі з генералом Ігорем Смешком. Ця зустріч відбувалася в рамках домовленості про двосторонню допомогу між Україною та Америкою. Спершу українські представники почали цікавитися доволі незначними справами, а потім усі запитання точилися довкола майора Мельниченка.

Українці дуже хотіли дізнатися: де живе майор, на які гроші, що робить, де його дружина і донька. Їм цієї інформації не дали й потім зателефонували мені, щоб висловити свою стурбованість. Сказали, що це цілком очевидно, що Смешко та його делегація шукає Мельниченка. З огляду на клімат політичного насилля в Україні, американські урядовці рекомендували майорові кроки, щоб себе захистити.

Мар’яна Драч

Скот Хортон каже, що представники міністерства юстиції США згадали про недавню смерть в автокатастрофі журналіста Володимира Єфремова і про те, що в Україні, не рідко за загадкових обставин, гинуть відомі політики та журналісти. Як каже адвокат Мельниченка, 2-й тривожний сигнал надійшов до нього 16-го липня від людини, яка має контакти з американськими структурами безпеки. Це джерело сказало те саме: Мельниченком цікавляться українські офіційні особи і вже навіть знають його адресу.

Але колишній охоронець президента України отримав притулок в Америці у квітні 2001 року. Якщо ця інформація відповідає дійсності, то чому українські спецслужби зацікавилися майором саме тепер? Скот Хортон на це відповідає так:

Скот Хортон

Чому саме зараз? Фактом є те, що він є вирішальною фігурою в питанні підтвердженні записів Кучми. І, гадаю, ще й тому, що зараз ця справа не дуже й потрапляє в заголовки. Тож, думаю, це для них можливість до чогось вдатися, не привернувши великої уваги. Мар’яна Драч

А на моє запитання, чи збирається Микола Мельниченко бути свідком в суді в Америці над колишнім українським прем’єром Павлом Лазаренком, Скот Хортон відповів:

Скот Хортон

Наскільки мені відомо, ні. Але це можливо, адже людей в Америці можуть викликати до суду, навіть якщо вони не мають таких планів.

Мар’яна Драч

Скот Хортон сказав також те, що його не дивує, що посол Америки в Україні нічого не знає про можливу загрозу життю Мельниченкові. У таких справах, як стверджує адвокат Мельниченка, представники міністерства юстиції та державного департаменту не діляться між собою інформацією.

Віктор Міняйло

Це говорила моя колега Мар’яна Драч. Однак, після останніх повідомлень про несподіване загострення уваги українських спецслужб до персони Мельниченка, виникає більше запитань, ніж відповідей. Відповіді у Вашингтоні шукав наш кореспондент Сергій Куделя.

Сергій Куделя

Запитання перше: чи взагалі приїжджали високопосадові українські розвідники цього липня до Вашингтону? Офіційного підтвердження чи спростування заяв Скота Хортона поки що не було. Військовий аташе українського посольства у Вашингтоні Андрій Таран, який, за словами Хортона, брав участь у зустрічі делегацій, заявив у телефонній розмові, що нічого не знає про цей візит, і гарячкувато кинув трубку.

Керівник прес-служби Євген Надоленко був більш дипломатичним, але не більше проінформованим. За його словами, він не чув про приїзд цієї делегації до США. Хоча, додав він, якби вона була, то він повинен би був про це знати. Оскільки посол України в США Костянтин Грищенко зараз не у Вашингтоні, його коментар отримати не вдалося.

Запитання друге: якщо візит справді відбувся, то для чого було професійним розвідникам відкрито демонструвати американцям свою зацікавленість в особі Мельниченка? Колишній агент КДБ Юрій Швець, який упродовж другої половини 80-х років працював у Вашингтоні під прикриттям кореспондента ТАС, дав для радіо “Свобода” такий коментар.

Юрій Швець

Я повинен сказати, що вся ця історія може викликати лише сміх. Уявіть собі ситуацію: приїжджає українська делегація і офіційно зустрічається з офіційними представниками міністерства юстиції США. Зустрічається за столом, ведеться протокол розмови, все записується. І уявити собі, що під час цієї розмови будуть ставитися питання українською стороною, які хоча б якось свідчили про намір вбити Миколу Мельниченка, – це можна лише собі уявити в божевільному сні. Якщо б це відбулося, то вже б усі американські газети про це говорили. А ми мали б визнати, що українськими спецслужбами керують божевільні люди.

Сергій Куделя

Однак пан Швець вважає, що у божевільності українських розвідників звинувачувати ще зарано.

Юрій Швець

Українські спецслужби походять з КДБ, який був, і я в цьому переконаний, однією з найефективніших спецслужб світу. За всю історію існування КДБ, якщо починати з 40- років, і до останніх днів Радянського Союзу, КДБ не вбив жодної особи, яка проживає на території США. Існували плани викрасти людей в середині 70-х і 2-й половині 90-х, були такі ідеї з боку російських спецслужб, але жодна людина не була вбита. Українські служби, як і російські, слабші за КДБ, і уявити собі, що вони можуть взяти участь у вбивстві особи, що мешкає на теренах США, я не можу. Це – абсурд.

Сергій Куделя

Сумніви щодо правдоподібності цієї інформації виникають і в багатьох представників української громади у Вашингтоні, які часто спілкуються з М. Мельниченком та його родиною. Вони стверджують, що місце проживання Мельниченка та його родинне життя не являє собою особливої таємниці.

Говорить один із місцевих українців, який часто спілкується з Миколою: “Ну, те, що я можу сказати зі свого досвіду, це те, що я не бачив, щоб він особливо переховувався, тобто він зустрічається з людьми і до нього можна подзвонити... І він з’являється на різних подіях, які організовують тут у Вашингтоні українці. Притому, я не бачив тут ніяких охоронців. Ну, принаймні, я не є фахівцем у цій справі, так що я міг не помітити. Але враження таке, що він ніяким чином не переховується, а живе, як нормальна людина”.

Однак остаточної відповіді на всі ці запитання давати все ж таки зарано. Поки істинні наміри влади залишаються невідомими, майор Мельниченко, його дружина та п’ятирічна донька знову живуть у стані небезпеки та невизначеності.

Віктор Міняйло

Істинні наміри української влади намагалася з’ясувати Мар’яна Драч.

Мар’яна Драч

Сам Смешко зараз за межами України. Не коментують цієї справи американські урядовці з ФБР та Міністерства юстиції. Зрозуміло, що майор Мельниченко не до вподоби багатьом посадовим особам особам у Києві. Але чи справді українські спецслужби намагаються організувати замах на майора?

За долею Мельниченка уважно стежить редактор вісника Радіо “Свобода” з питань боротьби зі злочинністю та корупцією, колишній редактор української редакції Роман Купчинський.

Роман Купчинський

Я сумніваюся. Я не бачу причини, чому би на такий крок українські спецслужби пішли. Якби щось сталося з Мельниченком, це відразу стало би таким прозорим. І відразу би підозра впала на українську сторону. А Смешко... Будь-яка людина, яка працює в структурі Ради національної безпеки, буде цікавитись питаннями Мельниченка. Але це не значить, що як хтось цікавиться справами Мельниченка, ця особа хоче знищити Мельниченка.

Мар’яна Драч

Ігор Смешко добре відомий в Америці. За даними агентства УНІАН, він був першим військовим аташе України у Вашингтоні (з 94-го по 96-й роки). І в колах американських політиків здобув репутацію людини, з якою можна мати справу. Потім Смешко очолив Комітет розвідки при президентові. А в 98-му році став керівником розвідки Міністерства оборони України. Згодом працював військовим аташе України в Швейцарії, повернувся до Києва, і сьогодні – один із головних кандидатів на посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони України.

Одне з можливих припущень – це те, що нова історія довкола Мельниченка і Смешка виникла через внутрішню боротьбу у силових структурах України. З цією версією в інтерв’ю радіо “Свобода” погодився колишній шеф військової розвідки України, генерал О. Скипальський.

Олександр Скипальський

Явно проглядається почерк з боку конкурентів Ігоря Петровича, тому що точка зору керівництва держави, президента, який високо оцінив його діяльність на посаді виконуючого обов’язки, безумовно, комусь заважає. І заважає, в першу чергу, тим, хто хоче зайняти це місце. А друге – те, що боїться зміцнення позицій Смешка як реформатора, як людину сучасного мислення європейського. І загроза може бути з боку консервативних сил у правоохоронних органах і в СБУ.

Мар’яна Драч

А можливо, ви підете далі й назвете якісь конкретні прізвища?

Олександр Скипальський

І, в тому числі, безумовно, і з російської сторони. Росія дуже уважно відслідковує всі ці питання, регулює, впливає... І це також треба враховувати, що абсолютно можливий варіант такий, що це і їхня робота. Я не хочу називати конкретні прізвища, тому що це ж ваші й наші тільки аналітичні та логічні висновки. А для того, щоб мати юридичні підстави стверджувати, для цього треба довго працювати...

Віктор Міняйло

Це говорив колишній шеф військової розвідки України – генерал Олександр Скипальський. Знайшла Мар’яна Драч і самого майора Мельниченка.

Микола Мельниченко

Якщо хтось думає, що при Кучмі можливі якісь реформи, то мені жаль цієї людини. Що я хочу сказати: припиніть гратися із людським життям. Кучма уже перейшов за ту грань, яку не можна переступати. В нього руки в крові. І Кучма боїться судових процесів. І особливо справи “Єльяшкевич проти Кучми”. Бо закордонна база, яка зібрана проти Кучми, вона настільки обґрунтована, що Кучма не зможе говорити, що він не давав вказівки на замах на життя Олександра Єльяшкевича. Але більш за все мене турбує, що хтось може говорити, що у Кучми зараз служать чесні та порядні люди. Мене це дуже турбує.

Я не хотів, але бачу, прийдеться зробити, щоб Смешко офіційно дав відповідь на деякі питання, які він обговорював із Кучмою, і тоді всі дискусії навколо порядного чи непорядного Смешка, я думаю, будуть припинені. І ви не повинні забувати, що ця інформація – офіційна. Вона надійшла з офіційних урядових джерел США.

Мар’яна Драч

Миколо, вибачте, але я змушена вас перебити. На жаль, офіційні особи в США не коментують цієї інформації. Ніхто це не спростовує, але ніхто й не підтверджує. Будь ласка, чи ви дійсно вважаєте, що пан Смешко міг готувати замах на ваше життя?

Микола Мельниченко

Я так питання не ставлю. Я ставлю питання по-іншому. Ця інформація надійшла з Міністерства юстиції США. І Міністерство юстиції США рекомендує мені, на підставі цієї інформації, яку вона отримала, також спілкуючись із Смешком, посилити заходи безпеки. І я до цього відношусь дуже серйозно. Я не боюсь того, що зі мною щось трапиться, але пан Кучма повинен знати, що доказова база зібрана. І навіть якщо зі мною, або Єльяшкевичем, станеться, то суд “все-рівно” буде. І ті докази будуть представлені в суді.

Мар’яна Драч

Пане Миколо, я ще вас мушу запитати. Ви в Америці вже тривалий час. Ви отримали притулок майже 2,5 роки тому. Скажіть, будь ласка, чому спецслужби раніше за вами не полювали? Чому така активізація зараз, якщо ця інформація відповідає дійсності, як це пояснити?

Микола Мельниченко

Ну, перш за все, це пов’язане з тим, що ми виходимо на фінішну пряму з судового процесу “Єльяшкевич проти Кучми”. І в нас уся доказова база зібрана. І в зв’язку з цим, я особисто пов’язую активізацію заходів, які направлені проти мене.

Мар’яна Драч

А як щодо суду над Лазаренком. У розмові зі мною ваш адвокат Скот Хортон сказав, що ви не збираєтеся давати свідчення у справі над колишнім українським прем’єром. Але якщо вас притягнуть до суду, тоді ви, звісно, не зможете відмовитися. Чому ви не хочете свідчити у справі Лазаренка?

Микола Мельниченко

Я вам не говорив, що я хочу, чи...

Мар’яна Драч

Я кажу про вашого адвоката...

Микола Мельниченко

Мій адвокат висловлює те, що він мені рекомендує. Поживемо – побачимо. Але моя справа – не захищати Лазаренка, а наша справа – це побороти те зло, яке уособлює в собі організоване злочинне угруповання на чолі з Кучмою.

Віктор Міняйло

Це говорив колишній охоронець президента України Микола Мельниченко, з яким розмовляла моя колега Мар’яна Драч.

І на завершення передачі – про одну ювілейну дату. 27 липня виповнюється 50 років відтоді, як скінчилася перемир’ям колишня Корейська війна. Тільки перемир’ям, адже й нині, коли північнокорейська ядерна криза довела напруженість на півострові до найвищого стану. За останні століття Північна й Південна Кореї досі формально перебувають у стані війни. Мирної угоди між країнами так і немає. Цими днями про невеселий ювілей невпинного протистояння нагадало людям про повернення додому південнокорейського рибалки, якого комуністична Корея викрала 30 років тому. Цього тижня, утікши з північнокорейського полону, вже 50-річний чоловік нарешті дістався додому.

А в Японії пішов у підпілля, побоюючись за своє життя, улюблений “повар” колишнього вождя Кім Чен Іра. Після 13 років проживання в Північній Кореї, цей японець написав книжку про життя в тій країні. Про все це розповість мій колега Сергій Драчук.

Сергій Драчук

Книжку названо просто – “Шеф-повар Кім Чен Іра”. Та за місяць її виходу вже надруковано 5-й її наклад. І найближчим часом із японської її перекладуть на англійську та корейську. Неназваний автор, що випустив книжку під псевдо, спершу не побоявся оприлюднити свої знимки, на яких він сам стоїть поруч із самим “дорогим керівником” та іншими високими посадовцями однієї з найзакритіших для всього світу держав. Та нині він оголосив, що зникає. Він не сумнівається, що високоповажний генерал вистежить його і в Японії, бо, з його погляду, автор книжки став зрадником.

А автор, уперше попрацювавши в Пхеньяні, за великі гроші, фахівцем із японської кухні ще на початку 80-х, повернувся туди 1988 і став спеціальним шеф-“поваром”, а водночас, компаньйоном в азартних забавах та розвагах нинішнього керівника Північної Кореї. В тій країні розлучений автор книжки отримав від Кім Чен Іра дружину, із найвідібраніших, зі складу “команди задоволень”, що обслуговує гулянки й забаганки північнокорейської еліти.

Японця часто відпускали за кордон на закупи: ікри – з Ірану, динь і винограду – з Китаю, екзотичних фруктів – із Таїланду та Малайзії, пільзенського пива – з тодішньої Чехословаччини, свинини – з Данії, а по рибу посилали додому до Японії.

Та одного разу, під час такої поїздки, з “поваром” поговорила японська поліція, а про розмову дізнався і Кім Чен Ір. Він змінив своє ставлення до “повара”, запідозривши його в шпигунстві, і той зрозумів, що пора втікати. З одного з виїздів до Японії він до Північної Кореї вже не повернувся. А побоюватися північнокорейських владців авторові, мабуть, є за що. Книжка, наприклад, змальовує їхні невпинні бенкети – в країні, де люди гинуть від голоду.

Автор розповів також, як під час напруженості 1994 року, Кім Чен Ір щоночі переїжджав на інше місце, щоб американські супутники не вистежили. Але в конвої 10-ти камуфльованих “Мерседесів” Кім Чен Ір завжди їхав у першому авті. Попереду високоповажного генерала не мав права їхати ніхто, навіть із міркувань безпеки. А для закордонних розвідок справжнім святом стала інформація, про яку вони лише підозрювали, що Кім Чен Ір дійсно має третього сина. І саме цей, не відомий досі, Кім Чен Ув, на думку автора книжки, й має стати наступником свого батька на керівництві Північною Кореєю. Досі вважали, що ним стане другий син – Кім Чен Чхоль. Але, як пригадує автор, батько часто порівнював його з дівчинкою. Найстарший син, Кі Чен Нам, втратив прихильність батька, вочевидь, після того, як 2 роки тому був депортований із Японії за спробу нелегального в’їзду. Згадує колишній “повар” північнокорейського керівника і про очевидну ядерну аварію. 30 грудня 1995 року керівник пропаганди Трудової партії Кореї доповідав Кім Чен Ірові про те, що працівники ядерного об’єкта були опромінені, і в них випадають зуби й волосся. “Дорогий керівник” промовчав. Точніше, вважає автор книжки, – просто не міг нічого сказати.

Віктор Міняйло

Цим матеріалом мого колеги Сергія Драчука ми завершуємо передачу “Моніторинг тижня”, яка виходить в ефір двічі на тиждень – в суботу та неділю о 21.35 за київським часом. Я, Віктор Міняйло, дякую за увагу, бажаю всього найкращого. І до наступних зустрічей на хвилях радіо “Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG