Прага, 30 липня 2003 року - Наміри України закупити цього року у Росії певну кількість зерна викликали чималу увагу московської преси.
«Український коровай із російського зерна. Москва не бажає хлібних бунтів у сусідів», «Колишній всесоюзній житниці доведеться купувати зерно», - це лише окремі рядки із заголовків газетних публікацій.
Президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові пообіцяв своєму українському колезі Леонідові Кучмі продати Україні щонайменше 200 тис. тонн зерна. Оформленням поставок займуться найближчим часом уряди двох держав, - повідомляє своїм читачам «Независимая газета» і ставить запитання: а наскільки буде забезпечена зерном у цьому році сама Росія? За висновками автора статті, нинішній рік і в Росії не надто врожайний. А враховуючи те, що Росія минулого року продала на експорт 17 мільйонів тонн зерна, а в Україні валовий збір зерна становив понад 38 мільйонів тонн, то цьогорічних 200 тисяч тонн російського зерна жодним чином не вирішують стратегічного завдання. Напевне не така вже й важка ситуація в Україні, - розмірковує російський оглядач. Цьогорічна поставка російського зерна Україні може мати «значення більше політичне: показати, що ми не бідуємо», - робить висновок російська «Независимая газета».
А інший московський часопис «Время новостей» пише, що в Україні виникла проблема із зерном зовсім не через неврожай. «Минулий рік для українських селян був не менш успішним, ніж у російських. Але погнавшись за довгим доларом, Україна настільки збільшила експорт зерна, що занадто оголила свої запаси». І в результаті зараз вартість зерна в Україні вдвічі вища, ніж у прикордонних з нею російських регіонах, - мовиться у статті.
На думку російських експертів, поставка Україні навіть невеликого об’єму зерна повинна зняти можливу соціальну напруженість. Бо якщо в Україні розпочнеться паніка, викликана реальною чи вигаданою нестачею хліба, то його незаконний вивіз із Росії не зможуть зупинити жодні кордони. Окрім цього, російські фахівці занепокоєні, що зростання цін в Україні мимоволі підвищує ціни і в самій Росії.
Деякі виробники російського зерна говорять, що їм однаково вигідно продавати зерно чи то до Західної Європи, чи то до України. Але західноєвропейські ринки ( а також і арабські) все ж привабливіші з огляду на довгострокову перспективу. Бо в Україні мало покупців, котрі готові у повному обсязі і своєчасно розраховуватися за товар «живими грошима». Окрім цього, «нинішній дефіцит зерна в Україні – справа унікальна, і навряд чи слід очікувати на постійний продаж зерна до цього реґіону», - пише газета «Время новостей».
І ще одна російська газета «Коммерсант», посилаючись на українських оглядачів, зауважує, що нинішні відставки окремих регіональних керівників в Україні пов’язані не з продовольчою кризою, а з черговим загостренням боротьби за владу у найближчому оточенні Президента України. «Напередодні президентської кампанії 2004 року зацікавлені сили розпочали боротьбу за володіння адміністративним ресурсом», - наголошує газета «Коммерсант».
Ця ж газета, але вже в іншій статті пише про доставку до Росії останніх блоків міжконтинентальних балістичних ракет, які Москва купила в Києва.
Купівля в України стратегічної ракетної техніки розпочалася у жовтні минулого року, і це коштувало Росії 50 мільйонів американських доларів, - зазначає газета «Коммерсант».
І до цьогоРосія вже купувала в України стратегічну зброю. У 2000 році Москва допомогла ядерному роззброєнню Києва, придбавши 11 стратегічних бомбардувальників і 581 крилату ракету, заплативши за них 285 мільйонів доларів. Щоправда, тоді Україна живих грошей не отримала: ця сума була списана з боргу Києва за російський газ, - пише газета «Коммерсант».
Цю ж тему порушив і московський часопис «Время новостей». До розпаду СРСР на території України було 130 міжконтинентальних ракет РС-18. Більшість із них було знищено відповідно до Договору СНВ-1, а останні 30 ракет викупила Росія. В міру надходження грошей, їх частинами перевозили до Росії. А головні ядерні частини цих комплексів, - як пише московська газета,- були вивезені з України ще до розвалу СРСР.
За словами доктора військових наук, російського генерала-майора у відставці Володимира Бєлоуса, Росія придбала згадані ракети, щоб поставити їх на бойове чергування або використати їхні окремі частини і блоки для заміни тих, що вже вийшли з ладу.
Сьогодні Збройні сили Росії здатні вести бойові дії хіба що в локальних конфліктах і навряд чи здатні на фронтову чи навіть армійську операцію. І тому політичне керівництво Росії йде на зміцнення ядерної парасольки, щоб під нею провести модернізацію і переозброєння армії. А тут, як мовиться, усі засоби хороші – навіть закупівля залежаного стратегічного товару», - пише у середу московська газета «Время новостей».
«Український коровай із російського зерна. Москва не бажає хлібних бунтів у сусідів», «Колишній всесоюзній житниці доведеться купувати зерно», - це лише окремі рядки із заголовків газетних публікацій.
Президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові пообіцяв своєму українському колезі Леонідові Кучмі продати Україні щонайменше 200 тис. тонн зерна. Оформленням поставок займуться найближчим часом уряди двох держав, - повідомляє своїм читачам «Независимая газета» і ставить запитання: а наскільки буде забезпечена зерном у цьому році сама Росія? За висновками автора статті, нинішній рік і в Росії не надто врожайний. А враховуючи те, що Росія минулого року продала на експорт 17 мільйонів тонн зерна, а в Україні валовий збір зерна становив понад 38 мільйонів тонн, то цьогорічних 200 тисяч тонн російського зерна жодним чином не вирішують стратегічного завдання. Напевне не така вже й важка ситуація в Україні, - розмірковує російський оглядач. Цьогорічна поставка російського зерна Україні може мати «значення більше політичне: показати, що ми не бідуємо», - робить висновок російська «Независимая газета».
А інший московський часопис «Время новостей» пише, що в Україні виникла проблема із зерном зовсім не через неврожай. «Минулий рік для українських селян був не менш успішним, ніж у російських. Але погнавшись за довгим доларом, Україна настільки збільшила експорт зерна, що занадто оголила свої запаси». І в результаті зараз вартість зерна в Україні вдвічі вища, ніж у прикордонних з нею російських регіонах, - мовиться у статті.
На думку російських експертів, поставка Україні навіть невеликого об’єму зерна повинна зняти можливу соціальну напруженість. Бо якщо в Україні розпочнеться паніка, викликана реальною чи вигаданою нестачею хліба, то його незаконний вивіз із Росії не зможуть зупинити жодні кордони. Окрім цього, російські фахівці занепокоєні, що зростання цін в Україні мимоволі підвищує ціни і в самій Росії.
Деякі виробники російського зерна говорять, що їм однаково вигідно продавати зерно чи то до Західної Європи, чи то до України. Але західноєвропейські ринки ( а також і арабські) все ж привабливіші з огляду на довгострокову перспективу. Бо в Україні мало покупців, котрі готові у повному обсязі і своєчасно розраховуватися за товар «живими грошима». Окрім цього, «нинішній дефіцит зерна в Україні – справа унікальна, і навряд чи слід очікувати на постійний продаж зерна до цього реґіону», - пише газета «Время новостей».
І ще одна російська газета «Коммерсант», посилаючись на українських оглядачів, зауважує, що нинішні відставки окремих регіональних керівників в Україні пов’язані не з продовольчою кризою, а з черговим загостренням боротьби за владу у найближчому оточенні Президента України. «Напередодні президентської кампанії 2004 року зацікавлені сили розпочали боротьбу за володіння адміністративним ресурсом», - наголошує газета «Коммерсант».
Ця ж газета, але вже в іншій статті пише про доставку до Росії останніх блоків міжконтинентальних балістичних ракет, які Москва купила в Києва.
Купівля в України стратегічної ракетної техніки розпочалася у жовтні минулого року, і це коштувало Росії 50 мільйонів американських доларів, - зазначає газета «Коммерсант».
І до цьогоРосія вже купувала в України стратегічну зброю. У 2000 році Москва допомогла ядерному роззброєнню Києва, придбавши 11 стратегічних бомбардувальників і 581 крилату ракету, заплативши за них 285 мільйонів доларів. Щоправда, тоді Україна живих грошей не отримала: ця сума була списана з боргу Києва за російський газ, - пише газета «Коммерсант».
Цю ж тему порушив і московський часопис «Время новостей». До розпаду СРСР на території України було 130 міжконтинентальних ракет РС-18. Більшість із них було знищено відповідно до Договору СНВ-1, а останні 30 ракет викупила Росія. В міру надходження грошей, їх частинами перевозили до Росії. А головні ядерні частини цих комплексів, - як пише московська газета,- були вивезені з України ще до розвалу СРСР.
За словами доктора військових наук, російського генерала-майора у відставці Володимира Бєлоуса, Росія придбала згадані ракети, щоб поставити їх на бойове чергування або використати їхні окремі частини і блоки для заміни тих, що вже вийшли з ладу.
Сьогодні Збройні сили Росії здатні вести бойові дії хіба що в локальних конфліктах і навряд чи здатні на фронтову чи навіть армійську операцію. І тому політичне керівництво Росії йде на зміцнення ядерної парасольки, щоб під нею провести модернізацію і переозброєння армії. А тут, як мовиться, усі засоби хороші – навіть закупівля залежаного стратегічного товару», - пише у середу московська газета «Время новостей».
