Дніпропетровськ, 15 серпня 2003 року.
14 серпня у Дніпропетровську відбулися спільні збори обласних організацій Української Спілки промисловців і підприємців і Федерації роботодавців України. На зборах був присутній президент Спілки промисловців і підприємців, екс-прем''єр-міністр Анатолій Кінах.
Збори відбулися напередодні з''їздів Української Спілки промисловців і підприємців та Федерації роботодавців, які мають відбутися у Києві 4-го та 5-го вересня. У порядку денному зборів були вибори делегатів на з''їзди та об''єднання обох організацій на рівні області в єдину організацію з тої причини, що членський склад обох організацій ідентичний та що підприємці і промисловці за своєю суттю є роботодавцями. Детальна інформація щодо цього об''єднання і зміст документів, ухвалених зборами, для журналістів залишилися невідомими. Вочевидь, організація Федерації роботодавців влилася у УСПП. І це злиття організацій на рівні області, можливо, є початком процесу, який продовжиться на з''їздах УСПП і Федерації роботодавців. На зборах були обговорені також питання, пов''язані зі станом податкової системи, кредитно-банківської політики, приватизацією стратегічних об''єктів, корпоративними правами управління підприємствами та підготовкою вступу України до Світової організації торгівлі.
Підсумовуючи результати зборів, Анатолій Кінах сказав: " У перебігу нашого засідання було чітко сказано, що головною функцією держави є захист і реалізація на внутрішньому і зовнішньому ринках економічних інтересів суб''єктів національної економіки, що це необхідно робити обов''язково, особливо в умовах глобалізації світової економіки та підсилення конкуренції на світових і європейських ринках. Для цього треба поєднувати і економічні і політичні зусилля. Друге, що дуже важливо, -це необхідність консолідувати зусилля для забезпечення високого рівня політичної стабільності та зменшення ризиків для того, щоб економіка не стала заручницею політичної конкуренції і конфронтації, яка сьогодні зростає, з урахуванням подій 2004-го року".
Серед відповідей Анатолія Кінаха на запитання журналістів були наступні: Щодо кризи на ринку продовольчого зерна: “ В Україні відсутній дефіцит продовольчих ресурсів. В Україні вистачає зерна. В Україні, на жаль, є великий дефіцит системних, професійних, на основі економічних ринкових законів, дій конкретних чиновників і конкретних структур влади. Особливо аграрного блоку діючого уряду. Ще на початку поточного року і Український Союз промисловців і підприємців, і Українська аграрна конфедерація, і Федерація роботодавців попереджали, що спроба вирішувати глибокі системні проблеми агропромислового комплексу методом пошуку ворогів чи спрощеними методами, якими роблять спробу вирішити складні проблеми, дасть негативний результат. І, на жаль, ми це відчули. Тому на сьогоднішній день замість пошуку ворогів, замість використання адміністративних, фіскальних, силових методів, які дадуть тільки негативний кінцевий результат, дуже важливо, щоб робота була сконцентрована на створенні умов паритету цін, впливу на ринок через баланс попиту і пропозицій, як це робиться в усьому світі, удосконаленні фінансового забезпечення АПК, поглиблення земельної реформи, тобто, реалізації Земельного Кодексу, створення сучасної ринкової інфраструктури, починаючи з наявності сучасних товарних бірж, можливості діяльності на основі ф''ючерсних форвардних контрактів для зниження ризиків, створення надійної системи страхування діяльності в агропромисловому комплексі. І, безумовно, ця робота повинна виконуватися на основі об''єднаних зусиль влади і суб''єктів економіки. Я вперше за останні п''ять-сім років почув таку термінологію як "спекулянти" і заклик до боротьби зі спекуляцією. Ті високі державні чиновники, які дозволяють собі такі заклики, я бачу, не розуміють, що термін "спекулянт", "спекуляція" і ринкова економіка - це антагонізм. А створювати негативне враження стосовно до підприємців в суспільстві - це великий крок назад. Це зниження довіри до України з боку наших потенційних партнерів, потенційних інвесторів. Тому ми сьогодні працюємо, і на основі оцих висновків є деталізовані пропозиції і рекомендації як УСПП, так і Аграрної конфедерації України, які за моїм власним підписом направлені Президенту, уряду, Верховній Раді, і ми готові об''єднати зусилля”.
Щодо діяльності уряду: "Уряд працює в складних умовах, бо, на жаль, перший етап політично-конституційної реформи, в основі якого була необхідність створення коаліційного уряду і більшості в парламенті, перетворився на примітивний перерозподіл посад і спроби перерозподілу економічно-ресурсного простору непрозорими неринковими методами. І це, безумовно, дуже знижує ефективність роботи як парламенту, так і уряду. Такі системні проблеми, які сьогодні дуже болючі для нас, такі як удосконалення грошово-кредитної політики, соціальної політики, питання, пов''язані з дуже серйозними проблемами податкової системи, можна вирішувати тільки на основі об''єднаних зусиль законодавчої і виконавчої влади. Перше, що я дуже хотів би побачити, - щоб уряд працював, як єдина команда. І в свій час, коли затверджувався на посаду той чи інший міністр чи віце-прем''єр, перше, що я йому казав, було наступне : що він, як громадянин України, має право на ті чи інші симпатії до тої чи іншої партії, але після призначення на посаду він повинен бути на рівній відстані від усіх політичних, політико-фінансових груп, які є в Україні. Державний службовець повинен працювати на Конституцію, на виконання своїх функцій і в першу чергу - на інтереси суспільства і держави. На жаль, я поки цього не бачу у діючому уряді. У зв''язку з цим уряд втрачає дуже багато часу на внутрішню конкуренцію і втрачає перспективи. І не можна вирішувати такі складні питання пожежними седативними методами. Уряд повинен кожний крок в тактичному варіанті виробляти і відпрацьовувати як системну стратегію своїх дій. Це є головною проблемою для уряду, і я маю надію, що і з нашою допомогою ми будемо знижувати негативні наслідки такої ситуації. Ну і друге:я впевнений, що як і у попередніх урядів,так і в уряді чинному головне завдання, щоб люди, громадяни України бачили чіткий зв''язок між зростанням валового внутрішнього продукту і зростанням їхнього рівня життя, зростанням кількості робочих місць і впевненістю людей у завтрашньому дні. Коли такий зв''язок буде, то буде і авторитет ,і довіра людей як до уряду, так і до власної держави. Це є головним завданням, не зважаючи на назву уряду."
Щодо підготовки до вступу України до Світової організації торгівлі: “Проведені дуже серйозні заходи, починаючи від засідань у парламенті, на рівні комітетів, парламентських слухань. У нас відбуваються дискусії з урядом, але я змушений зазначити, що серйозних змін поки що немає. Робота з підготовки вступу України до Світової організації торгівлі проводиться урядом непрозорими методами, умови, за якими підписаний нещодавно двосторонній протокол України і Європейського Союзу, невідомі не лише керівникам конкретних підприємств, а навіть керівникам регіонів, головам обласних адміністрацій і навіть, як не жаль, багатьом міністрам. Звідси ми робимо висновок, що ці умови не спираються на чіткі техніко-економічні розрахунки і прогнози тих ризиків, які очікують економіку України, конкретні галузі і підприємства при вступі до СОТ, а це недопустимо. На наш погляд, кожна умова мусить спиратися на техніко-економічні обгрунтування, розрахунок варіантів зменшення ризиків і відповідати національним економічним інтересам. Тому ми будемо продовжувати дуже жорстку дискусію з урядом." Серед галузей української економіки, які можуть понести втрати внаслідок вступу України до СОТ, якщо не будуть вжиті заходи інвестиційно-інноваційного спрямування, підвищення конкурентоздатності галузей і підприємств і захисту внутрішнього ринку, Анатолій Кінах назвав гірничо-металургійний комплекс, авіаційну промисловість, машинобудування, зокрема, виробництво сільськогосподарських машин, суднобудування, виробництво устаткування і засобів зв''язку, агропромисловий комплекс, харчову, переробну і легку промисловість. Він зазначив також, що перед вступом до СОТ має бути приведена у відповідність вимогам цієї організації законодавча база і проведені роботи з стандартизації і сертифікації продукції та що Україна потребує змін чи розроблення до двох тисяч стандартів. Ми робитимемо все , щоб вступ України до СОТ не перетворився на чергову політичну кампанію, сказав Анатолій Кінах.
Екс-прем''єр висловив також тривогу з приводу податкової реформи, зокрема, з приводу ухвалення популістських законів, пов''язаних з податковою реформою, що може призвести до зменшення доходів бюджету. Він вважає, що Президент України, наклавши вето на закон про зменшення ставки ПДВ, має рацію, але зазначив, що закон про ПДВ у сьогоднішньому вигляді руйнує національну економіку та що для виправлення ситуації потрібні кардинальні системні рішення у податковій сфері.
14 серпня у Дніпропетровську відбулися спільні збори обласних організацій Української Спілки промисловців і підприємців і Федерації роботодавців України. На зборах був присутній президент Спілки промисловців і підприємців, екс-прем''єр-міністр Анатолій Кінах.
Збори відбулися напередодні з''їздів Української Спілки промисловців і підприємців та Федерації роботодавців, які мають відбутися у Києві 4-го та 5-го вересня. У порядку денному зборів були вибори делегатів на з''їзди та об''єднання обох організацій на рівні області в єдину організацію з тої причини, що членський склад обох організацій ідентичний та що підприємці і промисловці за своєю суттю є роботодавцями. Детальна інформація щодо цього об''єднання і зміст документів, ухвалених зборами, для журналістів залишилися невідомими. Вочевидь, організація Федерації роботодавців влилася у УСПП. І це злиття організацій на рівні області, можливо, є початком процесу, який продовжиться на з''їздах УСПП і Федерації роботодавців. На зборах були обговорені також питання, пов''язані зі станом податкової системи, кредитно-банківської політики, приватизацією стратегічних об''єктів, корпоративними правами управління підприємствами та підготовкою вступу України до Світової організації торгівлі.
Підсумовуючи результати зборів, Анатолій Кінах сказав: " У перебігу нашого засідання було чітко сказано, що головною функцією держави є захист і реалізація на внутрішньому і зовнішньому ринках економічних інтересів суб''єктів національної економіки, що це необхідно робити обов''язково, особливо в умовах глобалізації світової економіки та підсилення конкуренції на світових і європейських ринках. Для цього треба поєднувати і економічні і політичні зусилля. Друге, що дуже важливо, -це необхідність консолідувати зусилля для забезпечення високого рівня політичної стабільності та зменшення ризиків для того, щоб економіка не стала заручницею політичної конкуренції і конфронтації, яка сьогодні зростає, з урахуванням подій 2004-го року".
Серед відповідей Анатолія Кінаха на запитання журналістів були наступні: Щодо кризи на ринку продовольчого зерна: “ В Україні відсутній дефіцит продовольчих ресурсів. В Україні вистачає зерна. В Україні, на жаль, є великий дефіцит системних, професійних, на основі економічних ринкових законів, дій конкретних чиновників і конкретних структур влади. Особливо аграрного блоку діючого уряду. Ще на початку поточного року і Український Союз промисловців і підприємців, і Українська аграрна конфедерація, і Федерація роботодавців попереджали, що спроба вирішувати глибокі системні проблеми агропромислового комплексу методом пошуку ворогів чи спрощеними методами, якими роблять спробу вирішити складні проблеми, дасть негативний результат. І, на жаль, ми це відчули. Тому на сьогоднішній день замість пошуку ворогів, замість використання адміністративних, фіскальних, силових методів, які дадуть тільки негативний кінцевий результат, дуже важливо, щоб робота була сконцентрована на створенні умов паритету цін, впливу на ринок через баланс попиту і пропозицій, як це робиться в усьому світі, удосконаленні фінансового забезпечення АПК, поглиблення земельної реформи, тобто, реалізації Земельного Кодексу, створення сучасної ринкової інфраструктури, починаючи з наявності сучасних товарних бірж, можливості діяльності на основі ф''ючерсних форвардних контрактів для зниження ризиків, створення надійної системи страхування діяльності в агропромисловому комплексі. І, безумовно, ця робота повинна виконуватися на основі об''єднаних зусиль влади і суб''єктів економіки. Я вперше за останні п''ять-сім років почув таку термінологію як "спекулянти" і заклик до боротьби зі спекуляцією. Ті високі державні чиновники, які дозволяють собі такі заклики, я бачу, не розуміють, що термін "спекулянт", "спекуляція" і ринкова економіка - це антагонізм. А створювати негативне враження стосовно до підприємців в суспільстві - це великий крок назад. Це зниження довіри до України з боку наших потенційних партнерів, потенційних інвесторів. Тому ми сьогодні працюємо, і на основі оцих висновків є деталізовані пропозиції і рекомендації як УСПП, так і Аграрної конфедерації України, які за моїм власним підписом направлені Президенту, уряду, Верховній Раді, і ми готові об''єднати зусилля”.
Щодо діяльності уряду: "Уряд працює в складних умовах, бо, на жаль, перший етап політично-конституційної реформи, в основі якого була необхідність створення коаліційного уряду і більшості в парламенті, перетворився на примітивний перерозподіл посад і спроби перерозподілу економічно-ресурсного простору непрозорими неринковими методами. І це, безумовно, дуже знижує ефективність роботи як парламенту, так і уряду. Такі системні проблеми, які сьогодні дуже болючі для нас, такі як удосконалення грошово-кредитної політики, соціальної політики, питання, пов''язані з дуже серйозними проблемами податкової системи, можна вирішувати тільки на основі об''єднаних зусиль законодавчої і виконавчої влади. Перше, що я дуже хотів би побачити, - щоб уряд працював, як єдина команда. І в свій час, коли затверджувався на посаду той чи інший міністр чи віце-прем''єр, перше, що я йому казав, було наступне : що він, як громадянин України, має право на ті чи інші симпатії до тої чи іншої партії, але після призначення на посаду він повинен бути на рівній відстані від усіх політичних, політико-фінансових груп, які є в Україні. Державний службовець повинен працювати на Конституцію, на виконання своїх функцій і в першу чергу - на інтереси суспільства і держави. На жаль, я поки цього не бачу у діючому уряді. У зв''язку з цим уряд втрачає дуже багато часу на внутрішню конкуренцію і втрачає перспективи. І не можна вирішувати такі складні питання пожежними седативними методами. Уряд повинен кожний крок в тактичному варіанті виробляти і відпрацьовувати як системну стратегію своїх дій. Це є головною проблемою для уряду, і я маю надію, що і з нашою допомогою ми будемо знижувати негативні наслідки такої ситуації. Ну і друге:я впевнений, що як і у попередніх урядів,так і в уряді чинному головне завдання, щоб люди, громадяни України бачили чіткий зв''язок між зростанням валового внутрішнього продукту і зростанням їхнього рівня життя, зростанням кількості робочих місць і впевненістю людей у завтрашньому дні. Коли такий зв''язок буде, то буде і авторитет ,і довіра людей як до уряду, так і до власної держави. Це є головним завданням, не зважаючи на назву уряду."
Щодо підготовки до вступу України до Світової організації торгівлі: “Проведені дуже серйозні заходи, починаючи від засідань у парламенті, на рівні комітетів, парламентських слухань. У нас відбуваються дискусії з урядом, але я змушений зазначити, що серйозних змін поки що немає. Робота з підготовки вступу України до Світової організації торгівлі проводиться урядом непрозорими методами, умови, за якими підписаний нещодавно двосторонній протокол України і Європейського Союзу, невідомі не лише керівникам конкретних підприємств, а навіть керівникам регіонів, головам обласних адміністрацій і навіть, як не жаль, багатьом міністрам. Звідси ми робимо висновок, що ці умови не спираються на чіткі техніко-економічні розрахунки і прогнози тих ризиків, які очікують економіку України, конкретні галузі і підприємства при вступі до СОТ, а це недопустимо. На наш погляд, кожна умова мусить спиратися на техніко-економічні обгрунтування, розрахунок варіантів зменшення ризиків і відповідати національним економічним інтересам. Тому ми будемо продовжувати дуже жорстку дискусію з урядом." Серед галузей української економіки, які можуть понести втрати внаслідок вступу України до СОТ, якщо не будуть вжиті заходи інвестиційно-інноваційного спрямування, підвищення конкурентоздатності галузей і підприємств і захисту внутрішнього ринку, Анатолій Кінах назвав гірничо-металургійний комплекс, авіаційну промисловість, машинобудування, зокрема, виробництво сільськогосподарських машин, суднобудування, виробництво устаткування і засобів зв''язку, агропромисловий комплекс, харчову, переробну і легку промисловість. Він зазначив також, що перед вступом до СОТ має бути приведена у відповідність вимогам цієї організації законодавча база і проведені роботи з стандартизації і сертифікації продукції та що Україна потребує змін чи розроблення до двох тисяч стандартів. Ми робитимемо все , щоб вступ України до СОТ не перетворився на чергову політичну кампанію, сказав Анатолій Кінах.
Екс-прем''єр висловив також тривогу з приводу податкової реформи, зокрема, з приводу ухвалення популістських законів, пов''язаних з податковою реформою, що може призвести до зменшення доходів бюджету. Він вважає, що Президент України, наклавши вето на закон про зменшення ставки ПДВ, має рацію, але зазначив, що закон про ПДВ у сьогоднішньому вигляді руйнує національну економіку та що для виправлення ситуації потрібні кардинальні системні рішення у податковій сфері.