Прага, 29 серпня 2003 – Навіть у найдемократичніших державах світу виборче право має не кожен, а лише той громадянин, який досяг 18-літнього віку. Виправити цю ситуацію, яка позбавляє права голосу близько 20% населення, закликає заступник голови німецького парламенту. Віце-спікер Бундестагу Герман Отто Золмс пропонує надавати виборче право від народження. З такою неочікуваною пропозицією він виступив нещодавно на сторінках німецькомовного видання газети “Financial Times”.
У демократичних державах легітимність влади визначає народ. У конституції ніде не сказано, наголошує німецький парламентар, що йдеться про частину народу, йдеться про весь народ, членом якого кожен є від народження. Таким чином, у Німеччині майже 16 мільйонів неповнолітніх позбавлені права голосу. Тобто владу визначає не 100% народу, а лише 80%. На думку віце-спікера Бундестагу Германа Отта Золмса, це несправедливо, адже діти і молодь є суб’єктами закону самостійно або опосередковано через батьків, і їх навіть можуть покарати за порушення законодавства.
Це питання не є пустим, вважає німецький депутат, бо дискусії про справедливу угоду між поколіннями зараз набрали особливої актуальності. «Наше суспільство перекладає фінансові та соціальні проблеми на майбутнє і цим позбавляє наступні покоління їхніх шансів», - пише Герман Отто Золмс. На його думку, потрібний справедливий розподіл прав і обов’язків між поколіннями. Поки що рішення ухвалює лише те покоління, що працює, та те, що уже на пенсії, позбавляючи всякого права голосу молодь. Як переконаний німецький депутат, якщо дати більше представництво родинам з дітьми та молоді, їхні інтереси будуть краще враховані. Він наводить такий приклад: суспільство старіє, молодь неохоче заводить родину, бо фінансове навантаження є надто великим. Сама поява дітей пов’язана з ризиком зубожіння.
А щодо виборчого права, то з часом кількість тих, хто мав його, лише розширювалась. Німецький парламентар нагадує, що колись ним користувались лише повнолітні чоловіки, потім його надали і жінкам, у 1918 році право голосу мали лише особи старші 25 років, потім старші 21, і з 1970 року старші 18. Кожного разу ці зміни вважалися революційними. Такою ж революційною тепер звучить і його пропозиція, але він бачить її лише продовженням історичної логіки. На початку за дітей повинні вирішувати батьки, але з віком і набагато раніше 18 року життя вони є цілком спроможні до самостійних рішень, вважає віце-спікер німецького парламенту. Звичайно, молода людина має бути добре поінформована, щоб зробити свідомий вибір. Але, зрештою, майбутнє належить дітям, і вони повинні мати право його формувати, переконаний Герман Отто Золмс.
У демократичних державах легітимність влади визначає народ. У конституції ніде не сказано, наголошує німецький парламентар, що йдеться про частину народу, йдеться про весь народ, членом якого кожен є від народження. Таким чином, у Німеччині майже 16 мільйонів неповнолітніх позбавлені права голосу. Тобто владу визначає не 100% народу, а лише 80%. На думку віце-спікера Бундестагу Германа Отта Золмса, це несправедливо, адже діти і молодь є суб’єктами закону самостійно або опосередковано через батьків, і їх навіть можуть покарати за порушення законодавства.
Це питання не є пустим, вважає німецький депутат, бо дискусії про справедливу угоду між поколіннями зараз набрали особливої актуальності. «Наше суспільство перекладає фінансові та соціальні проблеми на майбутнє і цим позбавляє наступні покоління їхніх шансів», - пише Герман Отто Золмс. На його думку, потрібний справедливий розподіл прав і обов’язків між поколіннями. Поки що рішення ухвалює лише те покоління, що працює, та те, що уже на пенсії, позбавляючи всякого права голосу молодь. Як переконаний німецький депутат, якщо дати більше представництво родинам з дітьми та молоді, їхні інтереси будуть краще враховані. Він наводить такий приклад: суспільство старіє, молодь неохоче заводить родину, бо фінансове навантаження є надто великим. Сама поява дітей пов’язана з ризиком зубожіння.
А щодо виборчого права, то з часом кількість тих, хто мав його, лише розширювалась. Німецький парламентар нагадує, що колись ним користувались лише повнолітні чоловіки, потім його надали і жінкам, у 1918 році право голосу мали лише особи старші 25 років, потім старші 21, і з 1970 року старші 18. Кожного разу ці зміни вважалися революційними. Такою ж революційною тепер звучить і його пропозиція, але він бачить її лише продовженням історичної логіки. На початку за дітей повинні вирішувати батьки, але з віком і набагато раніше 18 року життя вони є цілком спроможні до самостійних рішень, вважає віце-спікер німецького парламенту. Звичайно, молода людина має бути добре поінформована, щоб зробити свідомий вибір. Але, зрештою, майбутнє належить дітям, і вони повинні мати право його формувати, переконаний Герман Отто Золмс.
