Київ, 9 вересня 2003 року.
Наталя Мусієнко
Сотні тисяч українок, залишивши вдома родину, виїхали останніми роками за кордон на заробітки. Нерідко вони стають жертвами торговців людьми і вирватися від них та повернутися додому вдається поки що небагатьом. Я розмовляла із жінкою, яка їхала до Італії заробити гроші для своєї родини, але натомість потрапила до будинку розпусти...
Марія
Перед тим, як їхати, потрібно добре подумати: куди їдеш, чого їдеш і за чим їдеш...
Наталя Мусієнко
Так каже 30- річна Марія, яка на власному досвіді знає, що може бути з тим, хто їде за кордон на заробітки. Залишивши дома чоловіка і двох маленьких дітей, вона поїхала до Італії.
Марія
Дорога туди була нормальна. Все було ніби добре. Зі мною було ще двоє дівчат. Вони були також з моєї області, але не знайомі. Ïхала я туди працювати домогосподаркою. Ще в Україні мені сказали, що буду я або домогосподаркою, або буду працювати десь у барі, мити посуд. Ну, поїхали ми туди. Приїхали в одне місто і потім завезли нас в будинок за містом. Сказали помитися, відпочити з дороги. Потім поставили нас перед фактом, що ми будемо надавати секс-послуги. Це шок у людини настає. Втекти звідти було неможливо. Вікна були з ґратами. Постійно був охоронець.
Наталя Мусієнко
Так буквально за кілька годин перельоту Марія із одного світу потрапила до іншого. У тому чужому, жорстокому і брутальному світі вона жила день у день, місяць у місяць. І не знала, коли все скінчиться.
Між собою жінки майже не спілкувалися. Охорона забороняла. Годували раз у день. Клієнтів у борделі було завжди багато. Часом траплялося, що змушували приймати до десятьох за добу. Нерідко наставали моменти, згадує Марія, коли хотілося піти в інший світ, звідки вже не повертаються.
Марія
Коли б Вас били, то які б були у Вас моменти?
Наталя Мусієнко
А дома, у світі своєму, рідному, нехай напівголодному, чоловік і двоє діток.
Так тривало дев’ять місяців. Потім облава поліції. І депортація. Марія повернулася в Україну. Але це був уже інший світ, бо вона інакше почала його сприймати, людей у ньому і навіть ціле життя.
Марія
Воно все було цього не варте. Все таки важливіше в житті - це сім’я, діти і чоловік, як би там не було. Раніше на передньому плані більше йшло матеріальне, сім’я - на другий, а після того, як все це сталося, усе місцями помінялося.
Наталя Мусієнко
З того часу минуло вже кілька років. Після пережитого в Італії Марія перестала бачити сни. Не йде сон, коли душа неспокійна, каже вона. Можливо, чоловік, який є найріднішою їй людиною в цьому світі і заспокоїв би. Але про те, що сталося з нею, він не знає. І Марія хоче, щоб ніколи й не дізнався.
Наталя Мусієнко
Сотні тисяч українок, залишивши вдома родину, виїхали останніми роками за кордон на заробітки. Нерідко вони стають жертвами торговців людьми і вирватися від них та повернутися додому вдається поки що небагатьом. Я розмовляла із жінкою, яка їхала до Італії заробити гроші для своєї родини, але натомість потрапила до будинку розпусти...
Марія
Перед тим, як їхати, потрібно добре подумати: куди їдеш, чого їдеш і за чим їдеш...
Наталя Мусієнко
Так каже 30- річна Марія, яка на власному досвіді знає, що може бути з тим, хто їде за кордон на заробітки. Залишивши дома чоловіка і двох маленьких дітей, вона поїхала до Італії.
Марія
Дорога туди була нормальна. Все було ніби добре. Зі мною було ще двоє дівчат. Вони були також з моєї області, але не знайомі. Ïхала я туди працювати домогосподаркою. Ще в Україні мені сказали, що буду я або домогосподаркою, або буду працювати десь у барі, мити посуд. Ну, поїхали ми туди. Приїхали в одне місто і потім завезли нас в будинок за містом. Сказали помитися, відпочити з дороги. Потім поставили нас перед фактом, що ми будемо надавати секс-послуги. Це шок у людини настає. Втекти звідти було неможливо. Вікна були з ґратами. Постійно був охоронець.
Наталя Мусієнко
Так буквально за кілька годин перельоту Марія із одного світу потрапила до іншого. У тому чужому, жорстокому і брутальному світі вона жила день у день, місяць у місяць. І не знала, коли все скінчиться.
Між собою жінки майже не спілкувалися. Охорона забороняла. Годували раз у день. Клієнтів у борделі було завжди багато. Часом траплялося, що змушували приймати до десятьох за добу. Нерідко наставали моменти, згадує Марія, коли хотілося піти в інший світ, звідки вже не повертаються.
Марія
Коли б Вас били, то які б були у Вас моменти?
Наталя Мусієнко
А дома, у світі своєму, рідному, нехай напівголодному, чоловік і двоє діток.
Так тривало дев’ять місяців. Потім облава поліції. І депортація. Марія повернулася в Україну. Але це був уже інший світ, бо вона інакше почала його сприймати, людей у ньому і навіть ціле життя.
Марія
Воно все було цього не варте. Все таки важливіше в житті - це сім’я, діти і чоловік, як би там не було. Раніше на передньому плані більше йшло матеріальне, сім’я - на другий, а після того, як все це сталося, усе місцями помінялося.
Наталя Мусієнко
З того часу минуло вже кілька років. Після пережитого в Італії Марія перестала бачити сни. Не йде сон, коли душа неспокійна, каже вона. Можливо, чоловік, який є найріднішою їй людиною в цьому світі і заспокоїв би. Але про те, що сталося з нею, він не знає. І Марія хоче, щоб ніколи й не дізнався.
