Вашингтон, 11 вересня 2003 - Свою думку про перспективи відносин України та ЄС висловив директор російської та євразійської програми Фонду Карнегі Андерс Ослунд. Напередодні чергового розширення ЄС шведський економіст радить тим східноєвропейським державам, які знову залишаться за його межами, реалістично оцінити доцільність вступу до Євросоюзу. А також не створювати ілюзій щодо ефективності самої організації.
"В мене дуже скептичне ставлення до можливих вигід для таких держав як Україна чи Росія від вступу до ЄС. Чим є Європейський Союз сьогодні? Це стагнуюча, зосереджена на собі, старіюча, повільна, немисляча структура. Якщо ви справді хочете увійти до такого співтовариства, вам необхідно буде вирішити багато проблем. Однак я не думаю, що ЄС може допомогти вирішити чиїсь проблеми, а східноєвропейські країни мають багато проблем. ЄС точно не панацея і було б дуже небезепечно сприймати його як таку. Я особливо занепокоєний настроями у таких країнах, як Угорщина чи Польща, які вважають, що усі їхні проблеми вирішаться завдяки вступу до ЄС."
Андерс Ослунд пропонує свій власний рецепт розв’язання економічних проблем для країн колишнього Радянського Союзу. Першим кроком для них має стати вступ до Всесвітньої торговельної організації, а другим – заключення договору про вільну торгівлю із ЄС.
"Надзвичайно важливо, щоб такі країни як Росія, Україна та Казахстан стали членами ВТО. Тому що ВТО включає в себе систему договорів з торгівлі, арбітраційний суд та штрафні механізми. Тому ВТО є рішенням для проблем взаємної торгівлі між Росією, Україною та іншими країнами СНД. Окрім того, без вступу до ВТО країна не зможе розраховувати на заключення договору про вільну торгівлю із ЄС".
На думку Ослунда, ЄС повинен бути зацікавлений у заключенні договору про вільну торгівлю із Україною, виходячи з одного принципу : якщо ви не приймаєте товари якоїсь держави, то ви отримуєте її людей. Деякі держави Євросоюзу, виявляється, досі не проти приймати до себе українців.
"Європа більш за все занепокоєна масовою іміграцією. Однак зараз такі держави, як Португалія, все ще охоче видають українцям дозволи на роботу, оскільки вони надають перевагу українцям перед робочою силою з країн Африки. Таке ж ставлення і в Італії чи Греції".
Серед інших чинників, які можуть сприяти заключенню угоди про вільну торгілю між Україною та ЄС, Ослунд виділив лобістські зусилля західноєвропейських власників українських компаній, зацікавлених у розширенні своїх експортних можливостей. Разом з тим, на його думку, такі проекти, як Єдиний економічний простір, можуть серйозно зашкодити перспективам України інтегруватися у світову економіку.
"В мене дуже скептичне ставлення до можливих вигід для таких держав як Україна чи Росія від вступу до ЄС. Чим є Європейський Союз сьогодні? Це стагнуюча, зосереджена на собі, старіюча, повільна, немисляча структура. Якщо ви справді хочете увійти до такого співтовариства, вам необхідно буде вирішити багато проблем. Однак я не думаю, що ЄС може допомогти вирішити чиїсь проблеми, а східноєвропейські країни мають багато проблем. ЄС точно не панацея і було б дуже небезепечно сприймати його як таку. Я особливо занепокоєний настроями у таких країнах, як Угорщина чи Польща, які вважають, що усі їхні проблеми вирішаться завдяки вступу до ЄС."
Андерс Ослунд пропонує свій власний рецепт розв’язання економічних проблем для країн колишнього Радянського Союзу. Першим кроком для них має стати вступ до Всесвітньої торговельної організації, а другим – заключення договору про вільну торгівлю із ЄС.
"Надзвичайно важливо, щоб такі країни як Росія, Україна та Казахстан стали членами ВТО. Тому що ВТО включає в себе систему договорів з торгівлі, арбітраційний суд та штрафні механізми. Тому ВТО є рішенням для проблем взаємної торгівлі між Росією, Україною та іншими країнами СНД. Окрім того, без вступу до ВТО країна не зможе розраховувати на заключення договору про вільну торгівлю із ЄС".
На думку Ослунда, ЄС повинен бути зацікавлений у заключенні договору про вільну торгівлю із Україною, виходячи з одного принципу : якщо ви не приймаєте товари якоїсь держави, то ви отримуєте її людей. Деякі держави Євросоюзу, виявляється, досі не проти приймати до себе українців.
"Європа більш за все занепокоєна масовою іміграцією. Однак зараз такі держави, як Португалія, все ще охоче видають українцям дозволи на роботу, оскільки вони надають перевагу українцям перед робочою силою з країн Африки. Таке ж ставлення і в Італії чи Греції".
Серед інших чинників, які можуть сприяти заключенню угоди про вільну торгілю між Україною та ЄС, Ослунд виділив лобістські зусилля західноєвропейських власників українських компаній, зацікавлених у розширенні своїх експортних можливостей. Разом з тим, на його думку, такі проекти, як Єдиний економічний простір, можуть серйозно зашкодити перспективам України інтегруватися у світову економіку.
