Київ, 28 жовтня 2003 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі до вашої уваги такі теми:
- Житловий скандал у Львові: співробітники підприємства Іскра протестують проти свавілля львівських чиновників.
- На Луганщині триває конфлікт між профспілкою Алчевського металургійного комбінату і його керівництвом. - Екологія: громадськість стала на захист ландшафтного парку на Миколаївщині.
- Новий Сімейний кодекс України: оцінка юристів і правозахисників.
Другий день у Львові сотні працівників відкритого акціонерного товариства “Іскра” перекривають рух транспорту на знак протесту щодо дій міськвиконкому, який позбавляє тисячу робітників права на власне житло. Про конфлікт, який визрів у Львові між підприємством “Іскра” і міською владою, розповідає Галина Терещук.
Галина Терещук
Ще у 1993 році, згідно із розпорядженням Львівської міської ради, виробничому об’єднанню “Іскра” була надана в постійне користування земельна ділянка площею 1,8 гектари. У 2001 році підприємство завершило будівництво одного багатоквартирного будинку і виготовило проект на ще два (кожен на 108 помешкань).
Зауважу, що на черзі перебуває майже тисяча працівників “Іскри”, більшість з яких 10-20 років чекають на житло. Люди по 4 осіб мешкають в одній кімнаті гуртожитку.
Упродовж 10 років “Іскра” постійно сплачувала земельну плату за оренду ділянки у міський бюджет. Згідно із новим Земельним кодексом та зміною умов у наданні земельних ділянок, підприємство звернулось до міського голови Львова Любомира Буняка та його заступника з питань містобудування та землеустрою Василя Лозинського з проханням переоформити право на користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будинків. Однак усі звернення міський голова Львова проігнорував.
Натомість на земельній ділянці ВАТ “Іскра” почали будувати житловий будинок на замовлення Львівської міської ради. Генпідрядником виступає фірма “Юліта”. Як стверджують керівники ВАТ “Іскра”, засновником її є син Любомира Буняка, за словами депутатів міськради цією фірмою керує і дружина львівського мера.
Говорить голова правління генеральний директор ВАТ “Іскра” Мирон Костів.
Мирон Костів
Ми звернулися до суду, щоб захистити наші майнові інтереси, тому що інтереси ВАТ “Іскра” порушені. Ніхто нам не компенсував збитків, які ми понесли. Ми не вибирали такого міського голови. Ми голосували за спокій. Ми голосували за порядок у місті Львові.
Галина Терещук
Нині на підприємстві “Іскра” працюють понад 3 тисячі осіб. Житлові будинки виробниче об’єднання планує будувати неподалік об’єднання на території Сихівського мікрорайону. До речі, свого часу “Іскра” вклала великі кошти у розбудову цього району. Тоді міська влада обіцяла сприяти підприємству земельними ділянками для будівництва житла для робітників.
За словами депутата міськради від Сихівського району Івана Рудницького, Львівський міськвиконком 15 земельних ділянок на території Сихова практично взяв підпільним шляхом, без жодного на то рішення сесії міськради.
За вказівкою міського голови Львова, будинки будуватимуться навіть на місцях, де розташовані дитячі майданчики. Висловлювання львівських чиновників пан Рудницький називає блюзнірськими.
Відтак депутати міськради ініціюватимуть відставку міського голови Львова Любомира Буняка за ту політику, яку він проводить у Львові, зокрема у земельних питаннях, і яка спричинює соціальну напругу.
Працівники виробничого об’єднання “Іскра” заявляють, що вони не подарують міському голові Львова земельні ділянки і щодня проводитимуть акції протесту.
Надія Шерстюк
Незалежна профспілка Алчевського металургійного комбінату , що на Луганщині, програла судову справу керівництву свого підприємства. Профспілку звинуватили у тому, що вона завдала матеріальної і моральної шкоди адміністрації комбінату своїми акціями протесту за захист профспілкового лідера Юрія Калюжного.
Нагадаємо, що кілька місяців тому його жорстоко побили невідомі. Кривдників і досі не знайшли. Профспілкові активісти схильні пов’язувати напад на Юрія Калюжного з його діяльністю у профспілці. Наразі, згідно з рішенням суду, профспілка повинна сплатити своєму підприємству 1000 гривень.
З цим рішенням не погодилась Конфедерація вільних профспілок Луганщини, котра звернулась до Апеляційного суду. Василь Соколенко розповідає.
Василь Соколенко
Конфлікт між незалежною профспілкою і керівництвом Алчевського металургійного комбінату досяг свого апогею після 22 липня цього року. Саме тоді двоє невідомих рано-вранці вистежили лідера профспілки Юрія Калюжного і по-звірячому побили його молотками.
Конфедерація вільних профспілок Луганщини різко виступила на захист Ю.Калюжного. А незалежна профспілка металургійного комбінату разом з активістами вільних профспілок області провела біля стін міської ради акцію протесту. Там і була поширена листівка, текст якої керівництво комбінату сприйняло за образу. В ній, серед іншого, профспілка висловила припущення про можливе зрощення міського криміналу з чиновним апаратом металургійного комбінату. Окрім цього, вона не виключила “і їхньої обопільній зацікавленості в усуненні Калюжного як громадянина, як депутата міської ради і як голови незалежної профспілки”.
Керівництво підприємства пред’явило претензії і до тексту плакату учасників пікету біля будинку Алчевської міської ради. На ньому зазначалося, що організована економічна злочинність металургійного комбінату є замовником замаху на життя Ю.Калюжного.
У позові начальство металургійного комбінату зазначило, що вищезгадані фрази, завдають моральної та матеріальної шкоди підприємству.
Профспілку на суді представляв побитий профспілковий лідер, який тільки виписався з лікарні. Він намагався навести свої докази та аргументи, але суд на них не зважив.
Заступник голови Конфедерації вільних профспілок Луганщини Тетяна Кисла, яка теж брала участь в судовому процесі, заявила, що голова суду вів себе упереджено. “Наші клопотання про залучення матеріалів були відкинуті, а заперечення суд просто долучив до справи, не оприлюднюючи їх. До того ж, на засіданні суду позивач, тобто представник металургійного комбінату, не навів жодного факту, який би дійсно підтверджував те, що підприємству дійсно завдано моральної шкоди”.
В інтерв’ю для радіо “Свобода” Т.Кисла зауважила...
Тетяна Кисла
В самому рішенні містяться факти, які протирічать нормам законодавства і перекручують їхні обставини справи. По-перше, неодноразово підкреслювалося, що профспілка немає ніякого відношення до написання плакату, і позивач не наводив доказів і сам не стверджував, що його автором є заступник голови профспілки Матюхін і сам профспілковий комітет.
Але, за рішенням суду, відшкодування пред’явлено саме за цей плакат. А у звернені профспілкового комітету були висловлені лише оціночні судження, які, за нашим законодавством та згідно Європейської конвенції, не є правомірними діями. Стаття 34 Конституції дає право кожному громадянину висловлювати своє судження.
Василь Соколенко
Цей суд вільні профспілки Луганщини розглядають як новий метод тиску на незалежну профспілку Алчевського металургійного комбінату, а тому вирішили оскаржити його рішення в обласному Апеляційному суді.
Надія Шерстюк
Від 1997-го року триває боротьба громадськості Миколаївщини за збереження Регіонального ландшафтного парку “Гранітно–Степове Побужжя”. Як стверджують фахівці, ця унікальні місцевість, пов’язана з історією козацтва, може опинитися під водою внаслідок добудови Ташлицької гідроакумулюючої станції у складі Південноукраїнського енергокомплексу.
У Києві нещодавно відбулися громадські слухання з приводу ситуації, що склалася на Миколаївщині. Розповідає наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Слухання організували фахівці Національного екологічного центру України, координатор якого Олексій Толкачов розповів...
Олексій Толкачов
Незважаючи ні на що, влада намагається добудувати Ташлицьку ГАЕС, знищити цей заповідник, знищити історичні місця, де колись була розміщена Буго-Гардова паланка Війська Запорізького. Добудувати той об’єкт, який призведе до страшних екологічних наслідків. Все це – тільки для того, щоб забезпечити охолодження для реакторів Південноукраїнської АЕС.
Богдана Костюк
Олексію, чи відчуваєте Ви підтримку науковців?
Олексій Толкачов
Так, підтримка науковців є. Національно-екологічний центр зі своїми експертами повністю підтримує. Ще в 2001 році проти добудови цієї ГАЕС виступав Комітет з питань культури і духовності. Зараз в мене є лист за підписом пана Танюка. Дуже багато людей виступало проти: і Всеукраїнська спілка краєзнавців, і академік НАНУ Тронько, і голова Українського фонду культури, академік НАНУ Олійник.
Богдана Костюк
Але, незважаючи на протест громадськості, будівництво триває. Як повідомила експерт з екологічних питань миколаївської громадської організації “Інформаційна спільнота” Антоніна Галкіна...
Антоніна Галкіна
Південноукраїнська АЕС ставить питання про те, щоб русло ріки Південний Буг не передавалося ландшафтному паркові, тобто вони претендують на русло ріки з усіма її островами.
А нещодавно закінчилась реорганізація Міністерства з питань екологічної політики, і тепер питання природних заповідників і ландшафтних парків розглядаються у Комітеті з питань ресурсів, тобто, землі цих парків фактично перетворюються на об’єкти промислового використання.
Богдана Костюк
Добудова Ташлицької гідроакумулюючої станції знищить більшу частину парку “Гранітно–Степове Побужжя” з усіма його природними та історико-культурними цінностями, і нащадки, на думку пані Галкіної, навряд чи пробачать такі дії батькам.
Надія Шерстюк
Новий Сімейний кодекс України має набути чинності разом із Цивільним кодексом, тобто, з 1 січня 2004 року. Що думають з приводу Сімейного Кодексу фахівці: юристи і правозахисники? Про це – у матеріалі нашої харківської кореспондентки Вікторії Маренич.
Вікторія Маренич
Рішенням ВР від 26 грудня минулого року, впровадження нового Сімейного кодексу в Україні з 1 січня 2003 року було призупинено. Щоправда, "Голос України" надрукував це рішення тільки 11 січня 2003-го року. Фактично цим давши можливість протягом тижня жити і працювати українцям за новим Сімейним кодексом.
Було надруковано бланки звітності, за новими зразками виготовлено печатки. Проте ВР вирішила краще двічі відміряти, тобто норми Сімейного кодексу узгодити з нормами Цивільного, а потім ввести в дію два кодекси одночасно з 1 січня 2004 року.
Для практики: в працівників РАКСів ця ситуація видається напруженою, оскільки старий Сімейний кодекс і те, що ми матимемо за два місяці, сьогодні є просто таємницею.
Говорить Ліна Пономарьова, спеціаліст київського відділу реєстрації актів громадянського стану міста Харкова.
Ліна Пономарьова
Ми з ним ознайомилися, тому що в нас його прийняли. 5 днів пропрацювали у січні. На жаль, сьогодні всі мовчать, і ніхто не знає нічого. Бланки закінчуються, навчання з нами не проводяться. Якщо минулого року вчили інтенсивно, то зараз поки що ні.
Вікторія Маренич
Взагалі новий Сімейний кодекс, як і Цивільний, має багато статей, які в повсякденній практиці викличуть багато проблем. І про це вже сьогодні говорять фахівці-юристи. Ось думка Ірини Жилінкової, професора кафедри цивільного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.
Ірина Жилінська
Кодекс дуже складний, вносить багато змін. І в зв''язку з тим, що це таки великий нормативний документ і складний, мені важко оцінювати його однозначно. Є моменти, які я підтримую. Вони прогресивні, сучасні, деякі викликають здивування, тобто він якийсь не рівномірний.
Вікторія Маренич
За думкою фахівців, новий Сімейний кодекс має багато норм, які виконуватимуть суди, що в реальному житті України є проблемою.
Крім того, за новелами Сімейного кодексу, дитина з 14 років матиме ті ж права, що й доросла людина: вибір місця проживання, ставлення до батьків, майна, можливість звернутися до суду. З одного боку, - це прогресивна норма закону, а з іншого, за словами юристів, є складною для впровадження в українському суспільстві сьогодні.
У ВР на розгляді знаходяться два проекти змін до нового Сімейного кодексу, який ще не набув чинності. За одним з них, пропонується Сімейний кодекс ввести в дію аж з 2006-го року.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Михайло Петренко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Вітаю вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі до вашої уваги такі теми:
- Житловий скандал у Львові: співробітники підприємства Іскра протестують проти свавілля львівських чиновників.
- На Луганщині триває конфлікт між профспілкою Алчевського металургійного комбінату і його керівництвом. - Екологія: громадськість стала на захист ландшафтного парку на Миколаївщині.
- Новий Сімейний кодекс України: оцінка юристів і правозахисників.
Другий день у Львові сотні працівників відкритого акціонерного товариства “Іскра” перекривають рух транспорту на знак протесту щодо дій міськвиконкому, який позбавляє тисячу робітників права на власне житло. Про конфлікт, який визрів у Львові між підприємством “Іскра” і міською владою, розповідає Галина Терещук.
Галина Терещук
Ще у 1993 році, згідно із розпорядженням Львівської міської ради, виробничому об’єднанню “Іскра” була надана в постійне користування земельна ділянка площею 1,8 гектари. У 2001 році підприємство завершило будівництво одного багатоквартирного будинку і виготовило проект на ще два (кожен на 108 помешкань).
Зауважу, що на черзі перебуває майже тисяча працівників “Іскри”, більшість з яких 10-20 років чекають на житло. Люди по 4 осіб мешкають в одній кімнаті гуртожитку.
Упродовж 10 років “Іскра” постійно сплачувала земельну плату за оренду ділянки у міський бюджет. Згідно із новим Земельним кодексом та зміною умов у наданні земельних ділянок, підприємство звернулось до міського голови Львова Любомира Буняка та його заступника з питань містобудування та землеустрою Василя Лозинського з проханням переоформити право на користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будинків. Однак усі звернення міський голова Львова проігнорував.
Натомість на земельній ділянці ВАТ “Іскра” почали будувати житловий будинок на замовлення Львівської міської ради. Генпідрядником виступає фірма “Юліта”. Як стверджують керівники ВАТ “Іскра”, засновником її є син Любомира Буняка, за словами депутатів міськради цією фірмою керує і дружина львівського мера.
Говорить голова правління генеральний директор ВАТ “Іскра” Мирон Костів.
Мирон Костів
Ми звернулися до суду, щоб захистити наші майнові інтереси, тому що інтереси ВАТ “Іскра” порушені. Ніхто нам не компенсував збитків, які ми понесли. Ми не вибирали такого міського голови. Ми голосували за спокій. Ми голосували за порядок у місті Львові.
Галина Терещук
Нині на підприємстві “Іскра” працюють понад 3 тисячі осіб. Житлові будинки виробниче об’єднання планує будувати неподалік об’єднання на території Сихівського мікрорайону. До речі, свого часу “Іскра” вклала великі кошти у розбудову цього району. Тоді міська влада обіцяла сприяти підприємству земельними ділянками для будівництва житла для робітників.
За словами депутата міськради від Сихівського району Івана Рудницького, Львівський міськвиконком 15 земельних ділянок на території Сихова практично взяв підпільним шляхом, без жодного на то рішення сесії міськради.
За вказівкою міського голови Львова, будинки будуватимуться навіть на місцях, де розташовані дитячі майданчики. Висловлювання львівських чиновників пан Рудницький називає блюзнірськими.
Відтак депутати міськради ініціюватимуть відставку міського голови Львова Любомира Буняка за ту політику, яку він проводить у Львові, зокрема у земельних питаннях, і яка спричинює соціальну напругу.
Працівники виробничого об’єднання “Іскра” заявляють, що вони не подарують міському голові Львова земельні ділянки і щодня проводитимуть акції протесту.
Надія Шерстюк
Незалежна профспілка Алчевського металургійного комбінату , що на Луганщині, програла судову справу керівництву свого підприємства. Профспілку звинуватили у тому, що вона завдала матеріальної і моральної шкоди адміністрації комбінату своїми акціями протесту за захист профспілкового лідера Юрія Калюжного.
Нагадаємо, що кілька місяців тому його жорстоко побили невідомі. Кривдників і досі не знайшли. Профспілкові активісти схильні пов’язувати напад на Юрія Калюжного з його діяльністю у профспілці. Наразі, згідно з рішенням суду, профспілка повинна сплатити своєму підприємству 1000 гривень.
З цим рішенням не погодилась Конфедерація вільних профспілок Луганщини, котра звернулась до Апеляційного суду. Василь Соколенко розповідає.
Василь Соколенко
Конфлікт між незалежною профспілкою і керівництвом Алчевського металургійного комбінату досяг свого апогею після 22 липня цього року. Саме тоді двоє невідомих рано-вранці вистежили лідера профспілки Юрія Калюжного і по-звірячому побили його молотками.
Конфедерація вільних профспілок Луганщини різко виступила на захист Ю.Калюжного. А незалежна профспілка металургійного комбінату разом з активістами вільних профспілок області провела біля стін міської ради акцію протесту. Там і була поширена листівка, текст якої керівництво комбінату сприйняло за образу. В ній, серед іншого, профспілка висловила припущення про можливе зрощення міського криміналу з чиновним апаратом металургійного комбінату. Окрім цього, вона не виключила “і їхньої обопільній зацікавленості в усуненні Калюжного як громадянина, як депутата міської ради і як голови незалежної профспілки”.
Керівництво підприємства пред’явило претензії і до тексту плакату учасників пікету біля будинку Алчевської міської ради. На ньому зазначалося, що організована економічна злочинність металургійного комбінату є замовником замаху на життя Ю.Калюжного.
У позові начальство металургійного комбінату зазначило, що вищезгадані фрази, завдають моральної та матеріальної шкоди підприємству.
Профспілку на суді представляв побитий профспілковий лідер, який тільки виписався з лікарні. Він намагався навести свої докази та аргументи, але суд на них не зважив.
Заступник голови Конфедерації вільних профспілок Луганщини Тетяна Кисла, яка теж брала участь в судовому процесі, заявила, що голова суду вів себе упереджено. “Наші клопотання про залучення матеріалів були відкинуті, а заперечення суд просто долучив до справи, не оприлюднюючи їх. До того ж, на засіданні суду позивач, тобто представник металургійного комбінату, не навів жодного факту, який би дійсно підтверджував те, що підприємству дійсно завдано моральної шкоди”.
В інтерв’ю для радіо “Свобода” Т.Кисла зауважила...
Тетяна Кисла
В самому рішенні містяться факти, які протирічать нормам законодавства і перекручують їхні обставини справи. По-перше, неодноразово підкреслювалося, що профспілка немає ніякого відношення до написання плакату, і позивач не наводив доказів і сам не стверджував, що його автором є заступник голови профспілки Матюхін і сам профспілковий комітет.
Але, за рішенням суду, відшкодування пред’явлено саме за цей плакат. А у звернені профспілкового комітету були висловлені лише оціночні судження, які, за нашим законодавством та згідно Європейської конвенції, не є правомірними діями. Стаття 34 Конституції дає право кожному громадянину висловлювати своє судження.
Василь Соколенко
Цей суд вільні профспілки Луганщини розглядають як новий метод тиску на незалежну профспілку Алчевського металургійного комбінату, а тому вирішили оскаржити його рішення в обласному Апеляційному суді.
Надія Шерстюк
Від 1997-го року триває боротьба громадськості Миколаївщини за збереження Регіонального ландшафтного парку “Гранітно–Степове Побужжя”. Як стверджують фахівці, ця унікальні місцевість, пов’язана з історією козацтва, може опинитися під водою внаслідок добудови Ташлицької гідроакумулюючої станції у складі Південноукраїнського енергокомплексу.
У Києві нещодавно відбулися громадські слухання з приводу ситуації, що склалася на Миколаївщині. Розповідає наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Слухання організували фахівці Національного екологічного центру України, координатор якого Олексій Толкачов розповів...
Олексій Толкачов
Незважаючи ні на що, влада намагається добудувати Ташлицьку ГАЕС, знищити цей заповідник, знищити історичні місця, де колись була розміщена Буго-Гардова паланка Війська Запорізького. Добудувати той об’єкт, який призведе до страшних екологічних наслідків. Все це – тільки для того, щоб забезпечити охолодження для реакторів Південноукраїнської АЕС.
Богдана Костюк
Олексію, чи відчуваєте Ви підтримку науковців?
Олексій Толкачов
Так, підтримка науковців є. Національно-екологічний центр зі своїми експертами повністю підтримує. Ще в 2001 році проти добудови цієї ГАЕС виступав Комітет з питань культури і духовності. Зараз в мене є лист за підписом пана Танюка. Дуже багато людей виступало проти: і Всеукраїнська спілка краєзнавців, і академік НАНУ Тронько, і голова Українського фонду культури, академік НАНУ Олійник.
Богдана Костюк
Але, незважаючи на протест громадськості, будівництво триває. Як повідомила експерт з екологічних питань миколаївської громадської організації “Інформаційна спільнота” Антоніна Галкіна...
Антоніна Галкіна
Південноукраїнська АЕС ставить питання про те, щоб русло ріки Південний Буг не передавалося ландшафтному паркові, тобто вони претендують на русло ріки з усіма її островами.
А нещодавно закінчилась реорганізація Міністерства з питань екологічної політики, і тепер питання природних заповідників і ландшафтних парків розглядаються у Комітеті з питань ресурсів, тобто, землі цих парків фактично перетворюються на об’єкти промислового використання.
Богдана Костюк
Добудова Ташлицької гідроакумулюючої станції знищить більшу частину парку “Гранітно–Степове Побужжя” з усіма його природними та історико-культурними цінностями, і нащадки, на думку пані Галкіної, навряд чи пробачать такі дії батькам.
Надія Шерстюк
Новий Сімейний кодекс України має набути чинності разом із Цивільним кодексом, тобто, з 1 січня 2004 року. Що думають з приводу Сімейного Кодексу фахівці: юристи і правозахисники? Про це – у матеріалі нашої харківської кореспондентки Вікторії Маренич.
Вікторія Маренич
Рішенням ВР від 26 грудня минулого року, впровадження нового Сімейного кодексу в Україні з 1 січня 2003 року було призупинено. Щоправда, "Голос України" надрукував це рішення тільки 11 січня 2003-го року. Фактично цим давши можливість протягом тижня жити і працювати українцям за новим Сімейним кодексом.
Було надруковано бланки звітності, за новими зразками виготовлено печатки. Проте ВР вирішила краще двічі відміряти, тобто норми Сімейного кодексу узгодити з нормами Цивільного, а потім ввести в дію два кодекси одночасно з 1 січня 2004 року.
Для практики: в працівників РАКСів ця ситуація видається напруженою, оскільки старий Сімейний кодекс і те, що ми матимемо за два місяці, сьогодні є просто таємницею.
Говорить Ліна Пономарьова, спеціаліст київського відділу реєстрації актів громадянського стану міста Харкова.
Ліна Пономарьова
Ми з ним ознайомилися, тому що в нас його прийняли. 5 днів пропрацювали у січні. На жаль, сьогодні всі мовчать, і ніхто не знає нічого. Бланки закінчуються, навчання з нами не проводяться. Якщо минулого року вчили інтенсивно, то зараз поки що ні.
Вікторія Маренич
Взагалі новий Сімейний кодекс, як і Цивільний, має багато статей, які в повсякденній практиці викличуть багато проблем. І про це вже сьогодні говорять фахівці-юристи. Ось думка Ірини Жилінкової, професора кафедри цивільного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.
Ірина Жилінська
Кодекс дуже складний, вносить багато змін. І в зв''язку з тим, що це таки великий нормативний документ і складний, мені важко оцінювати його однозначно. Є моменти, які я підтримую. Вони прогресивні, сучасні, деякі викликають здивування, тобто він якийсь не рівномірний.
Вікторія Маренич
За думкою фахівців, новий Сімейний кодекс має багато норм, які виконуватимуть суди, що в реальному житті України є проблемою.
Крім того, за новелами Сімейного кодексу, дитина з 14 років матиме ті ж права, що й доросла людина: вибір місця проживання, ставлення до батьків, майна, можливість звернутися до суду. З одного боку, - це прогресивна норма закону, а з іншого, за словами юристів, є складною для впровадження в українському суспільстві сьогодні.
У ВР на розгляді знаходяться два проекти змін до нового Сімейного кодексу, який ще не набув чинності. За одним з них, пропонується Сімейний кодекс ввести в дію аж з 2006-го року.
Надія Шерстюк
На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав Михайло Петренко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
