Доступність посилання

ТОП новини

Нелегальних мігрантів в Угорщині збільшилось, власне, як і проблем, пов’язаних з перебуванням цих людей у таборах для біженців.


Василь Плоскіна Нелегальних мігрантів в Угорщині збільшилось, власне, як і проблем, пов’язаних з перебуванням цих людей у таборах для біженців.

Угорщина, 10 листопада 2003 – За останні роки дещо обміліла загальна хвиля біженців, які прибувають до Угорщини з інших країн. Натомість збільшився відсоток нелегальних мігрантів. Згідно з офіційною статистикою, якщо 10 років тому із суцільного потоку втікачів реєструвалося 80 %, а решта потрапляла до Угорщини нелегальними шляхами, то нині ситуація змінилася. Угорська влада намагається тримати міграційні процеси під контролем, у тому числі виявляючи тих, хто дійсно потрапив у скрутне становище в себе на батьківщині, і тих осіб, що такими не є. Втім, і перші, й другі майже в один голос заявляють, що умови проживання в місцевих таборах для біженців їх не задовольняють.

Рекордна кількість втікачів була зареєстрована в Угорщині у 1991 році – 53 359 осіб. Серед них майже 7 % становили вихідці з Румунії, трохи більше одного відсотка – громадяни СРСР і приблизно 91% складали жителі колишньої Югославії. Мігрантів з Азії та Африки в ті часи майже не було.

А ось цифри управління з питань міграції при міністерстві внутрішніх справ Угорщини за 2002 рік. Наприклад, торік до цієї країни приїхало 6412 втікачів. З них румунів було всього 0,23% , мешканців СНД понад 3%, з республік колишньої Югославії зареєструвалося ледве 2 % від загальної кількості біженців, а решту становили новоприбульці з країн південно-східної Азії й Африки.

Найбільші шанси залишитися в Угорщині отримують ті мігранти, які мають достатньо грошей на прожиток, або вчаться в угорських вузах, - говорить Роланд Дьєкішш, співпрацівник організації “Прихисток” з надання допомоги біженцям і продовжує: “У такий спосіб вони ліпше можуть пристосуватися до умов життя й угорської культури”.

Однак багато втікачів не проявляють великого бажання переселитися з табору до міста чи до якогось населеного пункту, щоб стати незалежним від цієї установи. Вони продовжують жити там роками, отримуючи мізерну грошову допомогу та безкоштовну їжу.

На думку аналітиків, наразі в Угорщині не існує згоди щодо вироблення цілісної концепції в суспільстві, за допомогою якої можна було б зняти напругу між громадою й біженцями. Річ у тім, що тертя посилюються не без допомоги деяких засобів масової інформації й урядових установ, котрі нерідко змішують тему надання статусу біженців з контрабандою людьми. Цим самим серед місцевого населення збільшується осуд у ставленні до мігрантів.

З таким станом намагаються боротись правозахистні організації Угорщини. Вони стають посередниками між угорською владою і біженцями, які очікують на офіційний стасус. Чимало таких втікачів мешкає в таборах Дебрецена, Бекешчаби та Бічке. Іноземець зі статусом біженця, наприклад, може влаштуватися на роботу і користуватись низкою пільг і прав, а також соціальними благами. Тим часом, як зауважують місцеві правозахисники, в таборах для біженців влада не завжди має можливість забезпечити основні права людини. Вони звертають увагу на відсутність належної гігієни в кімнатах. Йдеться також про поліплення харчування для вагітних жінок, немовлят і хворих. Члени адміністрацій кількох таборів разом з громадськістю, як стверджують правозахисники, не надто зважають на проблеми дітей біженців.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG