Доступність посилання

ТОП новини

“Країна Інкогніта”. Трипільська культура.


Сергій Грабовський “Країна Інкогніта”. Трипільська культура.

Київ, 18 листопада 2003 року.

Олександр Народецький

Радіожурнал “Країна Інкогніта”– це спільний пошук історичної істини. “Країна Інкогніта” – це знайомство з маловідомими сторінками життя України. “Країна Інкогніта” для тих, хто не боїться долати чужі та власні забобони і упередження.

Сергій Грабовський

Вітаємо вас, шановні слухачі! Давня українська історія містить таку силу-силенну загадок, яку можна порівняти хіба що з кількістю загадок історії доколумбової Америки, давнього Зимбабве чи острова Пасхи. І однією з найбільших таких загадок є трипільська культура, або, як її зараз нерідко звуть, трипільська цивілізація. З вами, як і завжди, Сергій Грабовський, журналіст Радіо Свобода, і Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, член Асоціації українських письменників.

Максим Стріха

Навколо трипільської культури ще з того часу, коли визначний археолог Вікентій Хвойко відкрив 110 років її перші пам’ятки поблизу села Трипілля на мальовничих дніпрових кручах десь 40-50 кілометрів нижче від Києва за течією Дніпра точаться постійні дискусії. Цю культуру досліджували найбільші археологи минулого ХХ століття. Згадаймо, хоча б, імена Ольжича-Кандиби, пізніше визначного українського поета, діяча ОУН, що загинув в німецькому концтаборі. Чи цілком благополучного радянського академіка, світила вітчизняної науки Рибакова.

Але попри величезну кількість пам’яток цієї культури, попри вражаючий масштаб цих пам’яток, попри фантастичну кераміку, попри високу техніку будівництва житла існує дуже мало речей, щодо яких всі провідні дослідники цієї епохи зійшлися б на єдиній думці.

Сергій Грабовський

Спробуємо окреслити те, щодо чого у археологів та істориків немає сумнівів. Трипільська культура сформувалася у п‘ятому тисячолітті до Р.Х. Її ареал охоплював території від Дніпра до Дунаю, від Чорного моря до Волині. Це була розвинена, як на той час, землеробська і скотарська культура. У поселеннях трипільців жили часом до 10-15 тисяч осіб, там звичайним явищем були двоповерхові будинки. Зникає трипільська культура близько 2,5 тисяч років до Р.Х. От, власне, і все. Предметом запеклої дискусії з моменту відкриття Трипільської культури і до сьогодні є: хто такі трипільці – автохтони чи прийшле населення? Чи мають якийсь стосунок (і який саме) трипільці до теперішніх українців? Чи йдеться про додержавну спільноту пізньої кам‘яної доби, чи про раннє державне утворення? Взагалі, хто були люди трипільської культури – індоєвропейці, індо арії, індоіранці, протослов‘яни, протосеміти, чи представники вірменоїдів та середземноморців? Отож звернемося до думок провідних фахівців-археологів, котрі мають прямий стосунок до дослідження цієї культури. Говорить Леонід Залізняк.

Леонід Залізняк

Трипілля – це одна з найбільш яскравих археологічних культур з території України. Трипілля є фактично північно-східною периферією великого світу балкано-дунайських землеробів. Дехто називає цей світ балкано-дунайською протоцивілізацією. Типологічно ця протоцивілізація зв’язана з Близьким Сходом. Вона виникла під впливом переселенців саме з Близького Сходу на Балкани.

Десь 10 тисяч років тому на Близькому Сході винайшли тваринництво, землеробство. Надлишок їжі створив умови для демографічного вибуху і надлишки населення почали переселятися на Балкани. На Балканах вони реалізовували ту ж саму економічну модель, ця демографічні вибухи. І поступово нова демографічна хвиля з Балкан сунула на Європу, Подунав’я. З Подунав’я на захід з басейном Дунаю і на схід, на Україну в тому числі. Врешті-решт, ця хвиля балкано-дунайських землеробів докотилося аж до Києва.

Максим Стріха

Сергію, про те слід, очевидно, наголосити для наших радіослухачів, що доктор наук Леонід Залізняк висловив тут лишень одну з гіпотез щодо можливої появи трипільців. Бож люди, які жили тут 6 тисяч років тому, які створили фантастичне мистецтво могли бути й автохтонами, або, скажімо, могли прибути з зовсім інших країн. Бо вже згадуваний академік Борис Рибаков із Росії однозначно пов’язував трипільське мистецтво з індо аріями, з Ведами.

Сергій Грабовський

Інший археолог, Юрій Шилов, категорично стверджує, що трипільці збудували першу у світі державу, що вони мали писемність, що цивілізація бере свій відлік саме на берегах Дніпра.

Юрій Шилов

Цивілізація – це державність. Так звана трипільська археологічна культура дійсно була державою найпершою у світі, назва її уже відома – Аратта. Ця країна, з якої виводив себе шумер. І ця назва є на глиняних табличках з протошумерськими написами з Подунавєя. Вони були відкриті румунським археологом Власою і німецьким шумерологом Фолькенштейном у 60-ті роки.

Назва цієї країни Аратта є у кам’яній могилі, це на Запоріжжі під Мелітополем. Там міститься найдавніший у світі архів. І в цьому архіві є не тільки назва країни Аратта, але й імена, діяння богів, які потім будуть панувати в шумерів і залишаться в слов’янській культурі на цій українській землі.

Сергій Грабовський

Леонід Залізняк категорично заперечує цю думку.

Леонід Залізняк

Останнім часом дуже модно говорити, що Трипілля – це уже цивілізація. Це звучить дуже красиво, але наука – це строга система аргументів і методів. В археології є свої поняття через які не можна переступати. Після знаменитого англійського археолога Гордона Чайлда в археології затвердилась думка, що цивілізація це: перше – держава, друге – місто, третє – писемність.

Оскільки в трипільській культурі нічого з цих трьох китів не було, то говорити, що це була цивілізація, просто науково некоректно. Мені ж закинуть, що є ж великі поселення: Майданецьке, Тальянки, де тисячі жител є. Так от багато жител, це ще не місто, повинна бути структура міста. Повинні бути центр релігійний, адміністративний, політичний. Нічого цього немає.

Знакова система Трипілля надзвичайно багата. Однак вона зупинилася на порозі писемності. Не склалася писемність трипільська. Так що коректніше Трипілля називати протоцивілізацією.

Сергій Грабовський

Як бачимо, ситуація не просто парадоксальна, а дещо й абсурдна. Для прикладу: одні археологи (українські і зарубіжні) ведуть мову про певні клинописні написи на глиняних табличках, інші вважають ці написи малюнками. Ми тут некомпетентні – це справа фахівців. Але от щодо трипільських поселень, які професор Залізняк не вважає містами внаслідок відсутності там адміністративних та культових споруд, то у мене виникає запитання: а де на Запорозькій Січі були адміністративні споруди? І чи легко археологічними засобами знайти рештки скромних козацьких церков? Але ж чи можна за відсутності адміністративних споруд говорити, що Січ – це поселення сільського типу, а ще і додержавного і доцивілізаційного? І наступне: а хто сказав, що в усіх цивілізаціях культові споруди обов‘язково мають бути розташовані в центрі поселення, а не за його межами? І яким чином додержавна, племінна суспільна організація могла забезпечити спорудження поселень на десятки тисяч жителів, і зокрема двоповерхових будинків? Але продовжимо експертне опитування археологів. Говорить Михайло Відейко, котрий вважає, що існує певна спадковість між трипільським і українським етнічним субстратом, яку поки що конкретно сказати неможливо.

Михайло Відейко

Колись вчені, які займаються генетикою вони вирахують скільки цих краплин в крові українців, росіян, інших народів, можливо і в Центральній Європі теж. Але найголовніше те, що з цього часу починається історія Європи, історія європейської цивілізації і Україна, як частина цієї цивілізації.

Що таке європейська цивілізація? Це цивілізація хліборобів, давніх хліборобів. А трипільці якраз і були однією з давніх хліборобських цивілізацій. Ми можемо сказати, що це початок нашої історії, початок нашої цивілізації.

Максим Стріха

Я на підсвідомому рівні дуже розумію прагнення довести, що трипільці були нашими далекими предками. Адже дуже почесним мати предків, яким 6 тисяч років, які створили цивілізацію рівної до якої не було в Європі, які лишили нам пам’ятки матеріальної культури дивовижні на ті, якими користувалися українські селяни ще зовсім недавно.

Сергій Грабовський

До речі: відкривач Трипільської культури Вікентій Хвойка вважав трипільців далекими предками слов‘ян й українців зокрема. Наразі професор Леонід Залізняк, спираючись на дані сучасної археології, конкретизує цей аспект проблеми.

Леонід Залізняк

Дуже наболіло питання: чи були трипільці українцями? На мою думку вони не були українцями. Типологічна їхня культура через балкано-дунайській світ зв’язана з усім Сходом. Тобто кераміка, житло, духовна культура все це маємо аналогії на Близькому Сході.

За мовою трипільці перш за все були хатто-хуритами. Хатто-хурити – стародавній народ, який на півдні Малої Азії мешкав десь 8-4 тисячі років тому. А чи були трипільці пращурами українців? Вони були пращурами українців настільки, наскільки пращурами були скіфи, сармати, тобто давні іранці, балти давні, фракійські народи деякі стародавні і навіть східні германці, наприклад, вандали чи готи. Від яких на території України лишилися пам’ятки так званої пшеворської культури і вільбарської культури.

На мою думку, такі елементи української культури як: священний змій, наприклад, поклоніння вужу на Волині, або бичок у всіх їх різновидностях. Це елементи культури середземноморського походження. Можливо їх принесли до нас ці самі трипільці.

Сергій Грабовський

І ще одне дискусійне питання: до якого часу проіснувала Трипільська культура? Юрій Шилов вважає – рештки трипільської державності збереглися до часів Київської Русі.

Юрій Шилов

На нашій землі Аратта, як Арта, Арсанія проіснувала до часів Київської Русі включно до ХІ століття. Так писали арабські мандрівники, коли писали про Русь, то казали, що вона складається з 3 князівств чи держав: Куявія – Київщина, Славія, напевно, Чернігівщина і Арсанія з столицею Артою. Напевно, вона знаходилась на території сучасної Черкащини.

Арта, ну це вже пізня форма назви Аратти, це синонім золотого віку, найвищого світоладу.

Сергій Грабовський

У свою чергу, Михайло Відейко стоїть на класичних позиціях – трипільська культура зазнала само руйнації понад чотири тисячі років тому, і для цього були підстави.

Михайло Відейко

Вони зникли, бо скінчився їх час. Час, коли людина могла брати з природи більше, ніж давати не винаходячи нічого нового. Це приклад того, як треба весь час вдосконалювати технології, інакше зникне будь-яка цивілізація в тому числі і трипільська не була винятком. Вони не змогли перебороти виклик, як кажуть природи: глобальні кліматичні зміни на межі IV і ІІІ тисячоліть до Р.Х. Тоді з’являється велика різноманітність інших цивілізацій: номадів, інших, а в такому вигляді, як Трипілля з їх містами з мальованим посудом. Повсюди в Європі це цивілізації, зникають, одні раніше, одні пізніше. До речі трипільці найдовше протрималися.

Максим Стріха

Я хотів би нагадати слова покійної Соломії Павличко про те, що наука не може бути патріотичною чи непатріотичною. Наука може бути наукою або не наукою. Відтак там де починається бажання за будь-яку ціну з кращих міркувань довести, що існує незаперечна тяглість від Трипілля до сьогоднішніх днів, використовуючи випадковий збіг слів чи довільно витлумачені джерела, це очевидно уже ідеологія. Але так само ідеологія і те, коли хтось намагається за будь-яку ціну довести, що трипільці не могли бути предками українців, що це конче населення не автохтонне, прибуле, а українці з’явилися пізніше невідь звідки.

Сергій Грабовський

Власне, Максиме, чим далі йдеш у глибину століть, тим більше –тисячоліть, тим більше – у дописемну історію, відповідно більше загадок, таємниць, непізнаного і непізнаваного взагалі. Це, мабуть, загальне правило. Але, з іншого боку, можливо, якби на дослідження трипільської культури, протоцивілізації чи цивілізації – як бачимо, дослідники вживають усі три терміни – виділялося на порядок чи на два більше ресурсів, можливо, загадок стало б помітно менше. Бо ж це парадокс – українські школярі знають значно більше про Давнє Міжріччя чи Єгипет, аніж про Давню Україну.

Максим Стріха

Мені здається, сьогоднішній сплеск інтересу до Трипілля цілком закономірним, адже в Європі паралельно відбувається колосальний сплеск інтересу до кельтського минулого континенту. Навіть такі культові твори, як “Владар перстнів Толкііна” значною мірою саме побудовані на кельтській міфології. А в основі його елфійської мови лежить, як відомо валійська. І ці кельтські мові відроджують сьогодні не лишень нащадки кельтів, а й люди, які не мають жодного кельтського коріння. Тому мені здається, що добре, що сьогодні в Україні звертаються до теми Трипілля і немає нічого страшного навіть, коли ця тема обростає якимись і фантастичними подробицями. Просто треба завжди відрізняти літературу від науки і пам’ятати, що там, де йдеться про події такої глибокої давнини, можливо наукової істини ніколи з певністю і не буде з’ясовано.

Сергій Грабовський

Вели радіожурнал “Країна Інкогніта” Максим Стріха і Сергій Грабовський. Хай вам щастить, і хай Україна розкриває вам свої загадки. Говорить “Радіо Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG