Львів, 20 листопада 2003 року.
Галина Терещук
Про вплив Ялтинської угоди про створення Єдиного економічного простору на євроінтеграційні перспективи України мовилось на міжнародній конференції у Львові, яку сьогодні провів незалежний культурологічний часопис “Ї” за підтримки німецького фонду Гайнріха Бьолля та Британської ради в Україні. У конференції взяли участь посли Німеччини, Британії та Польщі в Україні. Офіційну позицію з приводу підписання угоди про ЄЕП висловило і генеральне консульство Російської Федерації у Львові.
Не можна обідати водночас у двох кімнатах, оскільки можна опинитися на порозі і залишитися голодним, на цьому наголосив у інтерв’ю радіо “Свобода” надзвичайний і повноважний посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн, оцінюючи наміри України бути і в ЄЕП, і в Євросоюзі.
Дітмар Штюдеманн звернув увагу на кілька аспектів, про які він говорить німецькому урядові щодо інтегрування України. По- перше, Україна не живе в ізоляції від світу, європейські країни співпрацюють із нею. Втім і Україні, і Європі потрібно подавати один одному певні сигнали щодо об’єднання. Наразі Україна мовчить і не демонструє свого бажання стати членом Євросоюзу. До того ж, приєднання України до ЄЕП викликало стурбованість з боку німецького уряду, а радше нерозуміння, куди ж насправді Україна таки має намір крокувати: у бік Європи чи Росії? У німецького уряду виникло сьогодні чимало запитань до України.
Дітмар Штюдеманн
Навіть ті партнери, які входять у Ялтинську угоду, будуть збентежені, якщо Україна їм не подаватиме певних сигналів про те, де вона хоче себе бачити і з ким бути.
Галина Терещук
Думку німецького колеги розділив і посол Сполучено королівства Великої Британії та північної Ірландії в Україні Роберт Едвард Брінклі, який вважає, що Україна не може інтегруватися у дві структури одночасно: і в ЄЕП, і в Євросоюз. На його погляд, Євросоюз подає Україні сигнали щодо європейської інтеграції і її перспектив членства в ЄС, натомість Україна мовчить і не висловлює чіткої позиції.
Більшість учасників конференції зазначали, що приєднання України до ЄЕП негативно вплине на розвиток стосунків України з Євросоюзом. Втім ніхто у світі не сприйматиме Україну поважно, якщо вона не висловлюватиме своєї чіткої позиції. У такому разі вона стане жертвою чужої політики.
Однак таку думку не поділяють дипломатичні представники Російської Федерації, які переконані, що формування ЄЕП в жодному разі не суперечить європейській зовнішній політиці України. Під час конференції обговорювалось і місце України у світовій системі енергопотоків, зокрема ішлося про вірогідний сценарій перерозроподілу світового ринку енергоносіїв, на якому змагаються США та Росія.
Втім, якою стане Україна і з ким їй бути у майбутньому - залежить лише від самої України. Але доля тих, хто бігає за двома зайцями, відома наперед.
Галина Терещук
Про вплив Ялтинської угоди про створення Єдиного економічного простору на євроінтеграційні перспективи України мовилось на міжнародній конференції у Львові, яку сьогодні провів незалежний культурологічний часопис “Ї” за підтримки німецького фонду Гайнріха Бьолля та Британської ради в Україні. У конференції взяли участь посли Німеччини, Британії та Польщі в Україні. Офіційну позицію з приводу підписання угоди про ЄЕП висловило і генеральне консульство Російської Федерації у Львові.
Не можна обідати водночас у двох кімнатах, оскільки можна опинитися на порозі і залишитися голодним, на цьому наголосив у інтерв’ю радіо “Свобода” надзвичайний і повноважний посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн, оцінюючи наміри України бути і в ЄЕП, і в Євросоюзі.
Дітмар Штюдеманн звернув увагу на кілька аспектів, про які він говорить німецькому урядові щодо інтегрування України. По- перше, Україна не живе в ізоляції від світу, європейські країни співпрацюють із нею. Втім і Україні, і Європі потрібно подавати один одному певні сигнали щодо об’єднання. Наразі Україна мовчить і не демонструє свого бажання стати членом Євросоюзу. До того ж, приєднання України до ЄЕП викликало стурбованість з боку німецького уряду, а радше нерозуміння, куди ж насправді Україна таки має намір крокувати: у бік Європи чи Росії? У німецького уряду виникло сьогодні чимало запитань до України.
Дітмар Штюдеманн
Навіть ті партнери, які входять у Ялтинську угоду, будуть збентежені, якщо Україна їм не подаватиме певних сигналів про те, де вона хоче себе бачити і з ким бути.
Галина Терещук
Думку німецького колеги розділив і посол Сполучено королівства Великої Британії та північної Ірландії в Україні Роберт Едвард Брінклі, який вважає, що Україна не може інтегруватися у дві структури одночасно: і в ЄЕП, і в Євросоюз. На його погляд, Євросоюз подає Україні сигнали щодо європейської інтеграції і її перспектив членства в ЄС, натомість Україна мовчить і не висловлює чіткої позиції.
Більшість учасників конференції зазначали, що приєднання України до ЄЕП негативно вплине на розвиток стосунків України з Євросоюзом. Втім ніхто у світі не сприйматиме Україну поважно, якщо вона не висловлюватиме своєї чіткої позиції. У такому разі вона стане жертвою чужої політики.
Однак таку думку не поділяють дипломатичні представники Російської Федерації, які переконані, що формування ЄЕП в жодному разі не суперечить європейській зовнішній політиці України. Під час конференції обговорювалось і місце України у світовій системі енергопотоків, зокрема ішлося про вірогідний сценарій перерозроподілу світового ринку енергоносіїв, на якому змагаються США та Росія.
Втім, якою стане Україна і з ким їй бути у майбутньому - залежить лише від самої України. Але доля тих, хто бігає за двома зайцями, відома наперед.
