Доступність посилання

ТОП новини

Тиждень менших надій на демократію.


Ганна Стеців Людмила Супрун - юрист-правознавець, народний депутат України (НДП); Володимир Стретович - кандидат юридичних наук, народний депутат України (“НУ”), голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Київ-Прага, 12 грудня 2003 року.

Ганна Стеців

Вітаємо слухачів у прямому ефірі радіо “Свобода”. Перед мікрофоном Ганна Стеців.

Сьогодні 12 грудня, вечір перед святим Андрієм. Дівчата ворожать у цей вечір на женихів. А ми з нашою гостею Людмилою Супрун хіба що напишемо імена політиків, а котрий, пані Людмило, присниться, той і буде Президентом. Як скажете?

Людмила Супрун

Я думаю, що це точно не буде жіноче ім’я. Можливо, на жаль.

Ганна Стеців

Можливо, буде хоч гарний.

Володимир Стретович

Що гарний, то точно, бо я знаю, хто буде.

Ганна Стеців

Добре. Ми якось тут домовимося, бо маємо ще одного гостя.

Шановні слухачі, в нашій студії сьогодні: Людмила Супрун, народний депутат України (НДПУ), перший заступник голови Комітету Верховної Ради (далі ВР) з питань бюджету (НДПУ); Володимир Стретович, народний депутат України, представник блоку “НУ”, голова Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, голова партії “Християнсько-демократичний союз”.

Дякую, шановні гості, що ви погодилися взяти участь у прямому ефірі радіо “Свобода”.

А будемо говорити про те, що найважливіше цього тижня.

Отже, на цьому тижні, тижні, що минає, багато прояснилося в українській перспективі. Наприклад, Конституційний Суд України (далі КСУ) зробив висновок, що відповідає Основному Закону України можливість обирати Президента України не всенародно, а ВР.

І сьогодні КСУ взяв до розгляду законопроект, якщо КСУ зробить позитивний висновок, зробить Україну двомовною, себто надасть офіційний статус російській мові. | Володимир Стретович

Чому російській? Нехай би англійській надавали.

Ганна Стеців

Ви знаєте, з цього приводу цікаво говорить прем’єр. Сьогодні прем’єр сказав: “Ми звикли в побуті обмінюватися думками на тій мові, на якій думаємо, а що стосується державної мови, то ми всі повинні дуже добре говорити українською мовою”. Ну, хіба хтось може запідозрити прем’єра Януковича в тому, що він мислить по-англійськи? Тому, очевидно, не про англійську мову йдеться, пане Стретович.

Володимир Стретович

Дякую. Не повезло з прем’єром.

Ганна Стеців

Але Джордж Сорос висловився сьогодні, до речі, в “Газеті виборчій” про те, що є тепер таке поняття, як “примітивний суспільний дарвінізм”. Це означає те, коли політика опирається на силу, а не на права, коли сила перемагає, а право усправедливлює переможця.

Пане Стретович, чи висновок КСУ про відповідність законопроекту про вибори Президента парламентом – це той випадок, коли право усправедливлює силу?

Володимир Стретович

Так. Бачте, Сорос далеко, а...

Ганна Стеців

Але все бачить.

Володимир Стретович

... КСУ тут, поруч. Але філософське узагальнення дає можливість сказати, що наш КСУ, на жаль, не виконав своєї місії: не став тим сторожовим псом Конституції України (далі КУ), який захищав би її від будь-яких посягань.

Прикро мені про це говорити, тому що я причетний до написання закону про КСУ. Я посипаю голову попелом і стану, Боже, ще сивішим, тому що той, хто озвучував ці рішення КСУ (Павло Євграфов), з моєї легкої руки став членом КСУ. Це було в 96-му році, коли ми його формували. А в 92-му цей відомий тепер діяч, якому я руки не подам при зустрічі (нехай він про це знає) написав Конституцію АРК, що збурило ситуацію в 94-му році. Він тоді вже запродався, пішовши на услужіння кримським політикам. А тепер другий раз.

Ви знаєте, як каже Святе Письмо, якщо один раз зрадив, то друга зрада вже дуже легка, а третя абсолютно не вважається такою.

На жаль, на превеликий жаль. Але маємо те, що маємо, на чийому возі їдемо, того й пісню співаємо.

Право сили... Ми це відчуваємо, ми ще чекаємо рішення по третьому терміну Президента. Можу сказати слухачам, що там голоси : 9 - за, а 7 - проти. А зараз тиснуть ще на одного суддю КСУ. Я буду дивитися на його громадянську позицію, чи він витримає цей тиск, чи не витримає. Я хочу сказати: тримайтеся, шановний колего. Ми з Вами пройшли Інститут держави і права. Тому там немає таких, які народилися в Харківській юридичній академії. Я свідомо уникаю “національної юридичної академії”, тому що пан Євграфов вийшов уже Харківської юридичної академії, і це чорна пляма в її біографії.

Ганна Стеців

Пані Супрун, Ви так іронічно дивитеся. Що би той погляд Ваш іронічний означав?

Людмила Супрун

Є такі, наприклад, речі, які нас з В.Стретовичем поєднують...

Ганна Стеців

Це те, що ви вийшли з однієї юридичної школи?

Людмила Супрун

Це те, що ми закінчили...

Володимир Стретович

З одного гуртожитку.

Людмила Супрун

...Київський університет імені Тарас Шевченка. І те, що ми певний час працювали разом в Інституті держави і права. Ми підтримуємо добрі стосунки довгий період часу. Але я хочу сказати, що потрібно відділяти політичну оцінку прийняття певних рішень від правової оцінки...

Володимир Стретович

Пані Людмило, КСУ – це політико-правовий інститут влади...

Людмила Супрун

Я погоджуюся з цим.

Володимир Стретович

...і тут не можна від’єднати одне від другого.

Людмила Супрун

Я хочу навести один приклад, який може підтвердити правильність моїх висновків. Коли ми говоримо про ті чи інші зміни, то ми не повинні відокремлюватися від загальної конструкції влади. Що ми хочемо? Щоб в нас у країні була одна особа, яка здійснює владу на посаді Президента. Чи ми хочемо, щоб приходили команди людей... Тепер вони називаються партійними групами, коаліціями, блоками, як, наприклад, блок “НУ” чи блок партії, які тепер створюють парламентську більшість, чи парламентську коаліцію. Чи все-таки, як раніше, будемо уповати на єдиного царя, який прийде і подарує землю, подарує право на життя, буде гарантувати права і вирішувати сам, одноосібно.

Коли ми говоримо про інститут президентства, то ми повинні дивитися (ще раз підкреслюю) на всю конструкцію влади. Наприклад, ми говоримо: “Нам треба обирати глав адміністрацій чи теперішніх губернаторів чи їх повинен призначати Президент?” В умовах, коли існує президентська гілка влади, і вона потужна, то, безперечно, буде в регіонах призначатися главою держави відповідна посадова особа.

Ганна Стеців

А Президент буде тепер призначатися ВР, так?

Людмила Супрун

В умовах, коли Президент призначається ВР...

Володимир Стретович

Обирається.

Людмила Супрун

...обирається ВР, то які повноваження ми даємо тій людині, яка буде представляти як глава держави нашу Україну. Ми повинні знати про його повноваження, конституційні повноваження, про його компетенцію, чи буде він мати право видавати укази на рівні з ВР, якщо він обраний ВР...

Ганна Стеців

Пані Супрун, вибачте. Давайте з’ясуємо спочатку основне. Хочуть чи не хочуть люди самі обирати Президента? Чи хочуть вони делегувати депутатам це право? Я думаю, що ми зараз залучимо наших слухачів до розмови. Скажемо їм...

Людмила Супрун

Можу сказати, що позиція нашої фракції – це обрання Президента всенародно. Це просто, щоб Ви знали.

Ганна Стеців

Так. Отже...

Володимир Стретович

А я Вам хочу сказати, що народ хоче обирати Президента сам.

Ганна Стеців

То давайте запитаємо людей. 490-29-00 – це телефон у Києві, за яким ви можете сказати: “Так, ми хочемо самі обирати Президента”. “Ми не хочемо самі обирати Президента, а ми хочемо, щоб Президента обирала ВР”, то телефон 490-29-07. Давайте підтримаємо наших учасників дискусії, щоб не виглядало так, що депутати вже говорять від імені народу, не запитавши в самого народу.

Пане Стретович, вибачте, я Вас перебила.

Володимир Стретович

Соціологія, яка ведеться з моменту, коли виникла ідея переходу до парламентської республіки ,показує, що в різних регіонах, з різним тиском влади на місцях цей показник коливається від 68 до 83%. Це означає, що дві третини українців точно хочуть вибирати свого Президента. Біда в тому, що мас-медійний ресурс в одних руках, і витлумачити ситуацію, що ж відбувається сьогодні, яка йде наруга над КУ, фактично немає змоги.

Сьогодні, дякуючи можливості, ми говоримо про це на радіо “Свобода”. От ця свобода, яка отримана українським народом в 1991-му році, в широкому розумінні, якраз звужена до того, що адміністративний ресурс робить свою чорну справу і сьогодні намагається силою, я підкреслюю, що не правовим методом, а силою, змінити КУ для досягнення, вірніше не досягнення, а збереження status quo в українській політиці, в українській системі влади.

Ганна Стеців

Пане Стретович, дозвольте з Вами не погодитися. От пані Супрун сказала, що НДПУ за всенародне обрання Президента, а НДПУ як партія, яка входить в парламентську більшість, очевидно, має доступ до ЗМІ, в тому числі і тих, які Ви називаєте провладними. Чи маєте Ви, пані Супрун, пояснити народу, чому така, а не інакша рація Вашої партії? Чи мають рацію ті представники парламентської більшості, які все-таки виступають за те, щоб Президента вибирав лише парламент?

Людмила Супрун

Відверто говорячи, ми чітко знаємо, що подані проекти законів щодо змін до КУ, визначені КСУ, як конституційні. Проте це не означає, що точно така норма буде повторюватися в КУ.

Ви знаєте, що в нас розглядається декілька проектів законів, і вони не в усіх параметрах співпадають. І в першому, і в другому випадках вони визнані конституційними...

Ганна Стеців

Але існує ймовірність, що можуть ухвалити такий закон.

Людмила Супрун

Я можу пояснити свою позицію, і я думаю, що багато громадян України з нею погодяться. Чому? Я вважаю, що потрібно обирати Президента всенародно, адже при виборі в парламенті може утворитися ситуація, при якій, скажімо, отримають від народу довіру 49,5%, тобто лідер партії, яка проходить в парламенті, отримає найбільшу довіру, не стане Президентом і не стане тією людиною, якій народ висловив найбільше довіру, тому що в парламенті утвориться коаліції із декількох різних груп, фракцій і т.д. Це не значить (я не переношу це на сьогоднішню ситуацію, я говорю в цілому, яка може скластися ситуація), що...

В цей час Леонід Макарович Кравчук мені сказав: “Людмило Павлівно, тепер, коли я тут, а не на посаді Президента, я абсолютно чітко впевнений в тому, що треба приймати такі закони, які будуть захищати інтереси демократії”.

Без того, щоб звертати увагу, ти на посаді Президента, чи ти сидиш у залі ВР, чи ти пересічний громадянин України. І я у цьому можу з ним погодитися, тому, як юрист-правознавець, згадуючи завжди, що “Платон мені друг, але істина дорожча”, я можу сказати, я за те, щоб Президентом був той лідер, якого Україна визнає за лідера.

Хоча, можливо, я не виключаю, що ситуація може складатися в будь-яких випадках. Можливо, ми перенесемо акцент лідерства на виконавчу владу. Коли партія перемагає на виборах при входженні в парламент, обирає, потім утворює більшість, потім більшість відповідно обирає лідера, лідер стає представником виконавчої влади.

Але я ще раз кажу, є от така небезпека, коли в парламенті можуть згрупуватися по-іншому коаліційні сили. Ну, подивіться, будь ласка, на Німеччину, це абсолютно...

Ганна Стеців

Я не знаю, чи тут це порівняння є коректним.

Володимир Стретович

Я за колгосп, але не в нашому селі. Я зловив мою опонентку на слові, я не кажу про сьогоднішню ситуацію. Так, дорогі радіослухачі, шановні колеги, якраз сьогоднішня ситуація показує, як у краплині роси, про те, що перемогли одні політичні сили, але більшість, формування всіх органів здійснюють інші політичні сили. В країні нерозвинутої демократії з узурпацією влади, що тяжіє до автаркії, неможливо впровадити парламентську республіку.

Я прихильник парламентської республіки з 1994 року, це моє гасло передвиборче, коли я вперше став народним депутатом. Пам’ятаєте, коли ми дебатували, чи бути Президенту в України чи ні, і була головна теза, що треба зміцнити порядок, централізувати владу, і все це стане на свої місця. Тут же, не забувайте, до об’єктивного ще й суб’єктивний фактор. Якраз суб’єктивний фактор в інституті президента в Україні зіграв ту ганебну роль з нашою державою.

Я щойно побачив телерепортаж по каналу “1+1”. Лідер держави заявив, що якщо це треба для консолідації народу, то куди тоді депутатський корпус дінеться. В оцих словах закладений глибокий зміст, що цей депутатський корпус нагнуть, вони стануть “кнопкодавами”, не обранцями, не виразниками волі народу, не ті, що живуть на певній території, а саме “кнопкодавами”. І продавлять те, що треба сьогоднішньому режиму. І про це треба говорити відверто і не боятись цих слів, це вже давно доконаний факт. Тому на сьогоднішньому етапі 2003-2004 років перехід до парламентської республіки неможливий. Але я переконаний, що такий перехід можливий в році 2016-2020, коли буде стабільність у державі і демократії, і нікому не заманеться зловжити КУ чи законами.

Ганна Стеців

Ми маємо перші результати дзвінків наших слухачів. 4 слухачі хочуть, щоб Президента обирав парламент і 89 слухачів хочуть самі обирати Президента. Скажіть, будь ласка, шановні гості, наскільки реальним є те, що ВР може ухвалити законопроект, за якого Президента все-таки буде обирати парламент? Адже голосування, кажуть, за політичну реформу вже ось-ось.

Людмила Супрун

Треба не забувати, що прийняття конституційних законів пов’язане з відповідною кількістю голосів. Цих голосів повинно бути не менше, ніж 300.

Володимир Стретович

В остаточному варіанті, в другому голосуванні на наступній сесії.

Ганна Стеців

А яка розкладка зараз? Які можна прогнози робити, адже сьогодні вечір Святого Андрія, можна знаєте, гадати.

Людмила Супрун

Напередодні, так?

Володимир Стретович

Тоді несіть кавову гущу.

Ганна Стеців

Можна на восковій. Пані Супрун, як Ви вважаєте?

Людмила Супрун

На мій погляд ВР, вірогідність того, що будуть прийняті в остаточному варіанті зміни до КУ, які зараз є, так. Трохи більше, ніж 50%, тобто вони не настільки потужні. Це предмет буде домовленості, це предмет буде величезної роботи, і якщо вони будуть проведені. І чесно кажучи, от якраз позиція щодо обрання Президента в парламенті саме для мене викликає величезне ще таке...

Ганна Стеців

Пане Стретович, чи це буде предмет величезної роботи чи і величезних грошей?

Володимир Стретович

Ой, не питай, чом заплакані очі. Хочу сказати радіослухачам, що я в політиці вже десятий рік. Але ніколи не було так тяжко і сумно на душі, як в оці грудневі дні, коли я бачу, як держава втрачає свої фактично набуті атрибути, щодо демократичних засад і принципів.

Але хочу нагадати Вам, дорогі співвітчизники, що я в 1995-196 році писав КУ і був у всіх комісіях: конституційних комісіях, тимчасовій комісії, по доопрацюванню. І в нас була тоді 14 стаття в проекті (її зараз немає в остаточному тексті), де було записано, що кожен громадянин має право всіма доступними методами боронити демократію, суверенітет і незалежність.

Я хочу Вам сказати, що я всіма методами, всіма, ще раз підкреслюю, буду боронити демократію, суверенітет і незалежність. І я тепер розумію витоки тероризму. Я тепер доходжу до цього. Я ніколи не був радикалом, я завжди намагався аргументом знання, аргументом доказів переконати свого співбесідника. Але нинішніх можновладців переконувати марно.

Я тоді найшов у латинян відповідь, які сказали “contra negotum disputantum non est principia” – марно переконувати того, хто поступається принципами. Ну, принципів уже немає. Немає засадничих правил, на які можна посилатися і домовлятися. Це політика, це мистецтво компромісів.

Ганна Стеців

Ви згадали тут, пане Стретович, вибачте, будь ласка, я Вас переб’ю. І ось сьогодні, як ми згадували на початку розмови, Ви згадали про втрати елементів суверенітету України. КСУ дістав законопроект, зареєстрував його, про статус офіційної російської мови в Україні. Це законопроект, який подав народний депутат України від Криму Леонід Грач. Скажіть, будь ласка, у випадку, якщо КСУ дасть і тут позитивний висновок, що може статися? От прем’єр, ми вже тут згадували, теж каже, що всі думають теж в російській мові. Пані Супрун, Ви думаєте в російській мові, а говорите українською, чи як у Вас? Що для Вас би означало, якби російська мова в Україні дістала офіційний статус?

Людмила Супрун

Можу сказати, що моє дитинство пройшло у Запоріжжі. І там переважна кількість людей говорить російською мовою. Я вільно володію і російською, і українською, і можу сказати, що переважно думаю українською.

Ганна Стеців

Бачите, а прем‘єр каже, що всі думають російською мовою.

Людмила Супрун

Згодьтесь, цікава така річ. В Туркменистані проживає 40% населення українців, але Туркменія не приймає українську мову як мову державну чи, скажімо, офіційну. Тому ми б розрізняли, скажімо, державну мову, офіційну мову. А така країна, як Швейцарія, має 4 державних мови.

Володимир Стретович

Ситуація ж у тому й полягає. Я хочу прояснити радіослухачам, хто суб‘єкт. Законопроект Грача. Леонід Іванович давно мріє про вищі політичні вершини, і тому це своєрідний буде політичний крок і навколо цього буде розігруватися, так би мовити, його бажання дати статус офіційності російській мові. Але дискусію про це ми провели в 1996 році і поставили крапку. Я думаю, що ця стаття вціліє, тому що на неї не буде того шаленого тиску з боку влади, що треба обов‘язково проголосувати. А події на острові Тузлі і останні події в Росії з виборами якраз українському політикуму покажуть, що ця норма залишиться такою, якою вона є, а всякі намагання (я хочу сказати, що КС і це підтвердить, тому що воно не зачіпає по суті права і свободи громадянина, як цього вимагає 157 стаття) вона залишиться без руху і Конституція в цій частині залишиться незачепленою. А от відносно решти – є дуже великий неспокій і побоювання, що можуть зґвалтувати українську Конституцію, українську демократію і Україну саму, як це роблять до сьогоднішнього дня.

Ганна Стеців

Пане Стретович, Ви згадали про Тузлу. Ви сказали, що Тузла показала. Коли розгорівся скандал навколо Тузли, український політикум сказав: ось дивіться, якби не Тузла, ми б не знали, що не треба йти в ЄЕП. Тузла ще не закінчилася, але питання ЄЕПу знову підняте. То чи справді Тузла покаже щось і в питанні мови? Пані Супрун, як Ви вважаєте? Чи Ви так само оптимістично настроєні, як пан Стретович?

Людмила Супрун

Я розумію, чому виникла проблема Тузли. За 12 років ми все-таки, на превеликий жаль, не змогли прийняти законодавство, яке чітко визначає територіальні позиції України. Так сталося. Причому у нас підписані різні протоколи, різні договори, а в законі ухвалене рішення про визначенню меж України, кордонів по водних, по морських територіях зовсім по- іншому. Таке протиріччя швидко використане було іншою стороною. Використане з різних мотивів. Я думаю, що це було пов‘язане, тепер я розумію, що це було пов‘язане у першу чергу з виборами у Росії, але цей факт може бути використаний і під час виборів в Україні, і взагалі для подальшої побудови російсько-українських стосунків.

Ганна Стеців

Чому Ви думаєте саме Леонід Грач так переймається офіційним статусом російської мови в Україні? Адже депутат Грач виглядає на чоловіка дуже інтелігентного, який не має проблем з мовами. Чому йому так болить власне офіційний статус російської мови?

Володимир Стретович

Знаєте, я голова комітету, і на першому засіданні попросив депутатів, оскільки вони є представниками законодавчого органу України, говорити державною мовою. І цього вимагаю від кожного чиновника, який приходить на комітет. Якщо він не володіє, ми його просто не слухаємо, ми його виставляємо і кажемо: ідіть вчіть українську мову. І от позицію цікаву на першому засіданні зайняв Грач. Оскільки Конституція не вимагає такої вимоги до знання мови, тому він може вільно користуватися. А це розігрування так званої російської карти і перетягування частини електорату комуністичного для того, щоб зараз підспівати, і відповідно висунути від комуністів не обов‘язково Симоненка. Ще невідомо, хто буде кандидатом від комуністів на цих виборах, а буде, може, і Леонід Іванович. Тому йому зручно зараз розіграти цю карту і відповідно поставити себе великим захисником “могучєго русского язика”.

Людмила Супрун

Я б хотіла нагадати, що мова – це така ж ознака державності ,як територія, як влада, як армія, як прапор і герб, і грошова одиниця.

Ганна Стеців

А я нагадаю нашим слухачам, що в студії “Радіо Свобода” з нами у прямому ефірі пані Людмила Супрун, народний депутат України, перший заступник голови комітету ВР з питань бюджету, член НДП України і пан Володимир Стретович від фракції “НУ”, голова комітету з питань боротьби з організованою злочинністю, голова партії Християнсько-демократичний союз. І до нас продовжують дзвонити наші слухачі: 5 з них підтримують ідею виборів Президента у парламенті і 196 задзвонили з проханням сказати, що вони хочуть самі обирати Президента України. А ми сьогодні, у цей вечір перед святим Андрієм, говоримо про речі не надто приємні і не надто святкові. Ми говоримо про примітивний суспільний дарвінізм, за яким намагається вижити українська влада.

Пане Стретович, чи має вона шанс?

Володимир Стретович

Не має шансів. Не має шансів, тому що вона гріховна, тому що вона нещира, тому що вона фальшива. Давайте ретроспективно відкрутимо колесо історії назад, і подивимося формування парламенту 2002 року. Уявіть собі, що влада (демократична, не нинішня українська) дозволила всім політичним суб’єктам, що брали участь у виборах, ефір на рівних можливостях, доступ до медійного ресурсу, контролю за проведенням голосування. Яким був би відсоток виборів? Не 24, як в “НУ”. Він був би набагато більшим. І в інших суб’єктів було би більше. А на цій підставі сформувалась би інша конфігурація парламенту.

Більше того, вже в силу специфічної діяльності нашого Комітету, я достеменно знаю, що 8 депутатів із більшості незаконно обрані депутатами. Вони переписали вночі на колінах протоколи, хтось привіз 5 автобусів студентів, хтось у судовому порядку зняв 7 тисяч голосів з іншого кандидата, який переміг. Але всі вони в більшості.

Таким чином, оця несправедливість, оця фальшивість влади, яка була продемонстрована людям, не дає їй морального права говорити сьогодні про якісь зміни, про консолідацію суспільства. Суспільство визначиться. Воно тільки потребує відкритого, прозорого, реального голосування. Якби я був правителем цієї держави, Президентом, я б дав народу висловитися і не допустив би жодного порушення, щоб самому знати, чого хоче український народ і які програмні і засадничі принципи. Адже сьогодні кандидатів вистачає. Ми вже так наситились “незалежністю”, що ми оцими діями породжуємо зневагу.

Коли сьогодні мій водій (пролетаріатом назвемо його), без вищої освіти, каже: “Та що, Володимир Миколайович, всеодно куплять...” Ця зневіра в те, що можна щось зробити демократичним, нормальним, прогресивним шляхом мене просто вбиває. Але це ж водій депутата. А що говорять інші...

Ганна Стеців

Пані Супрун, а що каже Ваш водій?

Людмила Супрун

Ви знаєте...

Ганна Стеців

Чи Ви самі водите машину?

Людмила Супрун

Іноді так. По суботах, щоб вони могли відпочити. Я дивлюся на Володимира, і розумію, що в певній мірі тут працює політичний ідеалізм і навіть романтизм, тому що ми всі...

Володимир Стретович

...поки дихаю – сподіваюсь.

Ганна Стеців

Або “contra spem spero”.

Людмила Супрун

Ми сподіваємося, що ситуація навколо виборів завжди буде складатися так, як би ми хотіли її бачити. Я знаю, що на виборах в 1998 році на моєму виборчому окрузі я працювала з людьми. От скільки людей пройшло через ці зустрічі, стільки людей віддали за мене голоси. Те, що там не було підтасовок і усього іншого, я в цьому впевнена, і моя совість перед виборцями чиста.

Я знаю, що я, як представник більшості, як член НДП, ніколи не допускаю і не буду допускати таких речей, які, на жаль, діялися. Вони діялися на багатьох округах. На жаль, і на тих, де проходили не тільки представники теперішньої більшості. Це залежить, все-таки, в більшій мірі від самих обранців народу, від депутатів і від того, як вони організують свою виборчу кампанію. Тому я дуже хотіла б, щоб на наступних виборах, які, на мій погляд, повинні відбутися в 2006 році, бо нас обрали саме на 4 роки, і коли депутати в 2002 році проходили оце горнило, то всі знали що люди обирають їх на 4 роки. Така ситуація.

Ганна Стеців

Пані Супрун, Ви можете не відповідати на наступне питання, бо воно не дуже делікатне. Але якщо захочете, можете відповісти. Я чула, що коли Вас обирали на попередніх парламентських виборах за списком НДП, були дзвінки з Банкової з вимогою викинути Вас зі списку. Якщо це так, то з якими почуттями захищаєте владу (Ви ж належите до більшості), яка і з Вами чинила не найкраще, нечесно?

Людмила Супрун

Ви знаєте, можна, наприклад, сісти на диван, взяти в руки газету, включити телевізор і говорити: “Боже мій, ну як це можна так поступати! Та це ж влада така-сяка!” А можна працювати над тим, щоб влада допускала якомога менше помилок. Можна кидатися під танк, а можна сидіти всередині танку і зупиняти його звідти.

Ганна Стеців

Так Вам вдалося всередині того танку реально? Ви можете сьогодні перед собою сказати: “Добре, що я сіла в той танк, бо я змогла його зупинити в певний момент?” Чи Ви зрозуміли, що Ви даремно тули сіли, що Вам нічого не вдалось?

Володимир Стретович

Я відповім за Людмилу.

Ганна Стеців

А ні! Давайте дозволимо їй, а пізніше Вам.

Людмила Супрун

На мій погляд, мені не так часто приходилося вступати в такі компроміси, які б суперечили розумінню ситуації моєму. Можливо, це було. Якісь помилки були. Час покаже, чи правильно це було зроблено, чи ні. Але по мірі можливості, я завжди намагаюся відстоювати свою позицію. І зробити цю позицію позицією більшості і тих людей, з якими я працюю у фракції.

Ганна Стеців

Чи можливо в нинішній владі натиснути на гальма? Чи щось може один окремо взятий депутат, який належить до парламентської більшості? Чи Ви можете проявити своє сумління, свою громадянську совість у певний момент? ЧИ Ви просто не маєте такої реальної можливості?

Людмила Супрун

Ну, політика відрізняється від спорту. Це в спорті підходиш до планки і підстрибуєш, ти подолав цю планку. Чи, скажімо, береш в руки гирі і піднімаєш їх, і ти робиш якісь рекорди. В політиці інше. Тут у більшій мірі цінується і оцінюється можливість політика згуртувати інших, знайти такий компроміс, таку позицію, яка виводить, як правило, з критичних ситуацій.

Можу сказати, що наша фракція НДП, хоча вона сьогодні невелика за кількістю людей (у нас практично 14 депутатів сьогодні працює), в багатьох критичних ситуаціях, які складаються в парламенті, в тому числі між опозицією, між більшістю при прийнятті законів, позиція нашої фракції, як правило, дає можливість знайти такий компромісний вихід із критичної ситуації. Я думаю, що це підтвердить і Володя Стретович.

Ганна Стеців

А ми зараз почуємо. Пан Стретович хотів саме відповісти.

Володимир Стретович

Ви знаєте, у складі танку 4 члени екіпажу: командир танку, наводчик, механік, водій і заряджаючий. Так от, на моє переконання, пані Людмила є заряджаючий. Вона тільки може подати і вчасно вистрілити в захист цієї влади. А вона не є механіком – куди поїхати, на кого навести, що зробити. Може, ще там піхота на броні є, яка там сидить, щоб посилити наступ. А командуючий армією, на жаль, направляє танки, куди йому зручно. Куди поставили завдання, туди ці танки й їдуть. І вони їдуть, не пам’ятаючи і не знаючи, що там багно, що там можна і потонути.

А в нас сьогодні не знайдеться командарм цієї танкової армії, який кине свої допоміжні війська, щоб ці танки витягувати з багнюки. Вони підуть на дно.

Ганна Стеців

А командуючий опозиційною армією завжди їде по правильній дорозі?

Володимир Стретович

Він копає просто редути для захисту, щоб ці танки не наступали.

Людмила Супрун

Є два варіанти. Можна їхати в танку і не стріляти. Тоді він просто перетворюється в груду металу. Тому заряджаючий має ключові позиції.

Володимир Стретович

Але він виконує команди командира танку, принаймні. Лідера фракції.

Людмила Супрун

Ні. Можу одним невеличким прикладом підтвердити свою думку. Коли в 1998 році я, працюючи в Бюджетному комітеті, дала пропозиції щодо обліку податків, які надходять з усіх територій, по механізму проходження через один рахунок і відщеплення коштів, щоб вони залишалися на місці (і це пройшло потім при бюджетній реформі, при Бюджетному кодексі), це означало, що більше на місця ніхто не міг давати гроші по “вищому соізволєнію”. Вони залишалися там за автоматичним механізмом.

Володимир Стретович

Я ж казав, що заряджаючий. Зарядила правильно.

Людмила Супрун

Що стосується Вашого першого питання, яке Ви ставили, то я дуже боюся, що після того, як ми проведемо конституційну реформу, мені прийдеться просто всю ніч не спати...

Володимир Стретович

А що буде?

Людмила Супрун

...щоб не писати ім’я там ніяке.

Ганна Стеців

Сьогодні мусите спати, бо мусить приснитися Президент. Ми нагадаємо, що наші слухачі продовжують нам дзвонити. Вже 7 наших слухачів хочуть, щоб парламент обирав Президента. А 329 наших слухачів хочуть самі обирати Президента.

Скажіть, будь ласка, (це останнє питання, оскільки час у нас вже завершується і Ви самі почали це, пані Супрун) як будете писати сьогодні ті записки під подушку, які прізвища Ви напишете?

Людмила Супрун

Згадую Жириновського, який сказав, що президентом Росії буде людина, прізвище якої починається на дві букви “В.В.”. То я можу сказати, що може починатися хоч на одну “В.”, а там далі покаже життя.

Ганна Стеців

Себто, “В” Ви напишете точно?

Людмила Супрун

Думаю, що “В” напишу точно.

Володимир Стретович

Та будьте вже об’єктивніші: пишіть “Віктор”. Ну, чого Ви?

Людмила Супрун

Так, а їх скільки ж!

Ганна Стеців

Скільки тих імен на букву, так? Пане Стретович, а Ви напишете...

Людмила Супрун

На яку букву...

Ганна Стеців

...на яку букву?

Володимир Стретович

Я, знаєте, вчився на першому курсі колись і дуже любив латинь. Мені дуже подобається такий вислів: “Там, де згода, там перемога.” А я потім додаю, що ця “вікторія” по прізвищу “Ющенко”, не тільки по імені. Люда напише по імені, і на 50% вгадає. А я ще й прізвище напишу.

Ганна Стеців

Добре. Завершуймо латинським “omnia vincit amor”. Сьогодні у прямому ефірі радіо “Свобода” брали участь Людмила Супрун від парламентської більшості та Володимир Стретович від блоку Віктора Ющенка. Вела програму Ганна Стеців. Нехай вам у ніч Св. Андрія присниться якийсь гарний хлопець або гарна дівчина. Це не мусить бути майбутній Президент. Ми вітаємо усіх Андріїв з завтрашніми іменинами. Щастя, здоров’я, многая літа! А вам, шановні, гості, веселих свят, якщо ми вже не побачимось до Нового Року і до Різдвяних свят. Приходьте до нас, беріть участь у прямих ефірах радіо “Свобода”, бо ви самі кажете, що це одна з небагатьох можливостей вільно висловлюватися у прямому ефірі. З вами була Ганна Стеців. Всього доброго!

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG