Нью-Йорк, 16 грудня 2003 - Саддама Гуссейна, колишнього іракського диктатора, ще тільки схопили, а вже виникли контроверсії навколо суду над ним.
На прес-конференції у Білому домі президент Джордж Буш заявив, що Сполучені Штати допоможуть іракцям підготувати суд на тираном, так, щоб цей процес відповідав юридичним нормам. Буш підкреслив, що долю Саддама має визначити сам іракський народ. Президент, зокрема, сказав: “Ми працюватимемо разом з іракцями, аби розробити такий варіант суду над ним, щоб був у очах міжнародної громадськості це як найкращий шлях. Іракці мають брати безпосередню участь, це ж народ, якого він (тобто ,диктатор) тортурував”, - сказав Буш. Але правозахисні організації разом з Кофі Аннаном, генеральним секретарем ООН, вважають, що законність і юридична складність такого процесу вимагають активної участі міжнародної спільноти. Одначе тут знову виринають засадничі, принципові розходження між Сполученими Штатами і Європою. В Іраку, так само, як і в Америці, існує інститут смертної кари. В Європі, як відомо, смертну кару скасовано. Кофі Аннан навіть спеціальну заяву з цього приводу опублікував, підкресливши, що він особисто проти страти диктатора, що ООН в жодному влаштованому нею суді не підтримує смертної кари, і він, як генеральний секретар ООН, не може схваплювати смертної кари. Із Саддамом, на думку Аннана, треба поводитися гуманно, попри той факт, що сам він відмовляв у гуманності своїм жертвам. Коли Буша на прес-конференції запитали, чи він схвалив би смертну кару для Саддама, президент відповів, що його особисті погляди не мають значення. Отож ще суду нема, самі представники Правлячої ради у Багдаді кажуть, що процес, ймовірно, почнеться десь навесні наступного року, але в Європі вже закидають Америці жадобу помсти, намір, буцімто, влаштувати суд переможця. Ніби відповідаючи на ці закиди, Ричард Баучер, представник держдепартаменту, підкреслив важливість того, щоб іракський трибунал залучав, як консультантів, міжнародних експертів-правників. Але оглядачі вважають, що уряди країн, де нема смертної кари, навряд чи погодяться надсилати своїх правників консультувати суд, який може винести смертний вирок. Лоренс Ротенберг, експерт-правник вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних студій каже: “Одна з цілей Сполучених Штатів, щоб було так, як того бажають іракці. Якщо іракці бажають судити (Саддама) в Іраку і стратити його, то це справа самих іракців, а не людей у Женеві або Гаазі”.
На прес-конференції у Білому домі президент Джордж Буш заявив, що Сполучені Штати допоможуть іракцям підготувати суд на тираном, так, щоб цей процес відповідав юридичним нормам. Буш підкреслив, що долю Саддама має визначити сам іракський народ. Президент, зокрема, сказав: “Ми працюватимемо разом з іракцями, аби розробити такий варіант суду над ним, щоб був у очах міжнародної громадськості це як найкращий шлях. Іракці мають брати безпосередню участь, це ж народ, якого він (тобто ,диктатор) тортурував”, - сказав Буш. Але правозахисні організації разом з Кофі Аннаном, генеральним секретарем ООН, вважають, що законність і юридична складність такого процесу вимагають активної участі міжнародної спільноти. Одначе тут знову виринають засадничі, принципові розходження між Сполученими Штатами і Європою. В Іраку, так само, як і в Америці, існує інститут смертної кари. В Європі, як відомо, смертну кару скасовано. Кофі Аннан навіть спеціальну заяву з цього приводу опублікував, підкресливши, що він особисто проти страти диктатора, що ООН в жодному влаштованому нею суді не підтримує смертної кари, і він, як генеральний секретар ООН, не може схваплювати смертної кари. Із Саддамом, на думку Аннана, треба поводитися гуманно, попри той факт, що сам він відмовляв у гуманності своїм жертвам. Коли Буша на прес-конференції запитали, чи він схвалив би смертну кару для Саддама, президент відповів, що його особисті погляди не мають значення. Отож ще суду нема, самі представники Правлячої ради у Багдаді кажуть, що процес, ймовірно, почнеться десь навесні наступного року, але в Європі вже закидають Америці жадобу помсти, намір, буцімто, влаштувати суд переможця. Ніби відповідаючи на ці закиди, Ричард Баучер, представник держдепартаменту, підкреслив важливість того, щоб іракський трибунал залучав, як консультантів, міжнародних експертів-правників. Але оглядачі вважають, що уряди країн, де нема смертної кари, навряд чи погодяться надсилати своїх правників консультувати суд, який може винести смертний вирок. Лоренс Ротенберг, експерт-правник вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних студій каже: “Одна з цілей Сполучених Штатів, щоб було так, як того бажають іракці. Якщо іракці бажають судити (Саддама) в Іраку і стратити його, то це справа самих іракців, а не людей у Женеві або Гаазі”.
