Белград, 30 сiчня 2004 – Белградська полiтична драма з елементами комедiї й фарсу продовжується. Минулої ночi лiдери парламентської бiльшостi досягли домовленостi щодо спiкера парламенту та формування уряду. Проте вранцi одна з партiй вiдмовилася пiдписати угоду.
Згiдно з угодою, спiкером мали обрати Драґана Маршичанина, а кандидатом на прем’єра призначити Воїслава Коштуницю, лiдера консервативної Демократичної партiї Сербiї. Пiсля формування уряду спiкер мав би поступитися мiсцем тому кандидатовi, якого на цю посаду призначить Демократична партiя. Нiхто з учасникiв нарад не пояснив, чому Коштуниця наполягав на тимчасовому спiкеровi.
Вранцi Коштуниця та лiдери лiберальної партiї “Г 17 плюс” й монархiстiв провели спiльну конференцiю для преси, на якiй ствердили, що Демократична партiя шантажує громадян Сербiї. Окремi оглядачi зазначають, що демократи не пiдписали угоди тому, що в партiї точиться боротьба за владу мiж чотирма заступниками голови, якi керують партiєю вiд вбивства Зорана Джинджича. З’їзд, на якому обиратимуть лiдера Демократичної партії, призначений на 22 лютого. Отож, криза могла б тривати ще кiлька тижнiв.
Ультранацiоналiстична Радикальна партiя, котра має одну третину депутатiв, вiд головуючого першої сесiї Парламенту вимагає невiдкладно призначити президентськi вибори. До обрання спiкера на сесії головує найстарший депутат. А спiкер, коли його оберуть, автоматично стане виконувачем обов’язкiв президента Сербiї. На думку ультранацiоналiстiв, перша сесiя могла б стати й останньою у разi, якщо парламент буде розпущений.
Найважче вiдповiсти на запитання: чому чотири партiї, якi разом мають необхiдну бiльшiсть, неспроможнi формувати владу. Оглядачi кажуть, що логiчного пояснення немає. Бiльшiсть зазначає, що йдеться лише про суєтнiсть партiйних лiдерiв. А один дотепник каже, що єдиним рiшенням було б замкнути лiдерiв демократичного блоку в одну кiмнату, так як це роблять з кардиналами, коли обирають римського папу, й не пускати їх, поки не досягнуть домовленостi про подолання кризи. Про глибину кризи свiдчить факт, що в Сербiї немає президента, немає уряду, немає спiкера парламенту.
Згiдно з угодою, спiкером мали обрати Драґана Маршичанина, а кандидатом на прем’єра призначити Воїслава Коштуницю, лiдера консервативної Демократичної партiї Сербiї. Пiсля формування уряду спiкер мав би поступитися мiсцем тому кандидатовi, якого на цю посаду призначить Демократична партiя. Нiхто з учасникiв нарад не пояснив, чому Коштуниця наполягав на тимчасовому спiкеровi.
Вранцi Коштуниця та лiдери лiберальної партiї “Г 17 плюс” й монархiстiв провели спiльну конференцiю для преси, на якiй ствердили, що Демократична партiя шантажує громадян Сербiї. Окремi оглядачi зазначають, що демократи не пiдписали угоди тому, що в партiї точиться боротьба за владу мiж чотирма заступниками голови, якi керують партiєю вiд вбивства Зорана Джинджича. З’їзд, на якому обиратимуть лiдера Демократичної партії, призначений на 22 лютого. Отож, криза могла б тривати ще кiлька тижнiв.
Ультранацiоналiстична Радикальна партiя, котра має одну третину депутатiв, вiд головуючого першої сесiї Парламенту вимагає невiдкладно призначити президентськi вибори. До обрання спiкера на сесії головує найстарший депутат. А спiкер, коли його оберуть, автоматично стане виконувачем обов’язкiв президента Сербiї. На думку ультранацiоналiстiв, перша сесiя могла б стати й останньою у разi, якщо парламент буде розпущений.
Найважче вiдповiсти на запитання: чому чотири партiї, якi разом мають необхiдну бiльшiсть, неспроможнi формувати владу. Оглядачi кажуть, що логiчного пояснення немає. Бiльшiсть зазначає, що йдеться лише про суєтнiсть партiйних лiдерiв. А один дотепник каже, що єдиним рiшенням було б замкнути лiдерiв демократичного блоку в одну кiмнату, так як це роблять з кардиналами, коли обирають римського папу, й не пускати їх, поки не досягнуть домовленостi про подолання кризи. Про глибину кризи свiдчить факт, що в Сербiї немає президента, немає уряду, немає спiкера парламенту.
