Прага, 30 січня 2004 року.
Мар’яна Драч
Гість передачі "Україна і світ" – голова Християнського товариства українців Італії отець Василь Поточняк. Він також стояв коло витоків Товариства українців Італії, який створили в Римі минулого року, і загалом активно допомагає новій хвилі українських мігрантів.
Нині лунають дуже різні дані про кількість українців на Апенінах - від сотні тисяч до понад півмільйона осіб. Ми поцікавилися в отця Василя Поточняка про його думку з цього приводу:
Василь Поточняк
2003-го року 97 000 українців отримали дозвіл на проживання в Італії. Ще 30 000 - 40 000 мають отримати цей дозвіл за найближчих кілька місяців. Це як результат санаторі так званого закону, який вийшов рік тому, щоб легалізувати людей, які прибули до Італії. Плюс більша половина людей не має документів, а менша половина має документи. Тому, мені здається цифра 500 000 не є завищеною.
Мар’яна Драч
Яка, на Вашу думку, найгостріша проблема українців в Італії, яку потрібно терміново розв’язати?
Василь Поточняк
Я думаю, що ухвалення якогось договору між Україною та Італією, щоб наші люди тут могли виробляти документи, як тут виробляють сезонні робітники і так далі, як це мають інші держави. Щоб могли собі, маючи документи, приїхати, бути тут кілька місяців, поїхати додому або викликати родину. Мусить українська сторона трохи рухатися тут, бо італійці самі не будуть робити все добре для наших людей. Оце найголовніше, тому що роз’єднанні сім’ї, люди тут по 2-5 років не були в Україні, з розуму сходять.
Мар’яна Драч
Так, це дійсно велетенська проблема. От Ви згадали про роз’єднані сім’ї, а от які духовні проблеми виникають в українців, які працюють зараз в Італії? Як Ви цьому допомагаєте запобігти?
Василь Поточняк
Тут є 90% - це жінки. Перша проблема – це є проблема грошей. Ви знаєте, українська жінка... Можливо, тому, що чоловік дає гроші, вона все бідна на гроші, а тут приїхала і відразу отримує 500-1000 євро і більше...
Мар’яна Драч
Це непогані гроші, якщо порівнювати з Україною.
Василь Поточняк
Так, непогані. Але Ви знаєте, людина як побачить такі великі гроші, що кожна година коштує 5-7 євро роботи, то люди через ті гроші не мають, наприклад, неділі як вихідного дня, бо в неділю платять подвійну оплату, а отже, не мають коли піти до церкви чи піти до нашого народу, чи навіть психологічно відпочити. Друге, гроші вдаряють в сім’ю, тому що жінці пропонується за гроші зраджувати чоловіка. Жінка тут 2-5 років внутрішньо відчуває проблеми, а гроші великі платять – це є друга проблема. Дуже багато тут є проблем, власне, невірного життя. Але коли повертаються в Україну, є певні конфлікти, непорозуміння з чоловіком.
Однак проблема, яка є рідкісна, але є, є те, що українки народжують дітей, щоб продати італійцям. Навіть я особисто зустрічався з одним випадком, коли молода українка народила дитину і знала, що за тиждень її мусять продати, бо все було полагоджено.
Або другий випадок, коли українка згоджується народити італійцям дитину від італійця, сім’я якого не може мати дітей.
Мар’яна Драч
Як Ви ставитеся, як отець, до цього?
Василь Поточняк
Ми ставимося завжди негативно до вчинку, який є сам по собі вже нелюдським, тому що по природі своїй мама завжди захищає своїх малят. Тому до вчинку ставимося завжди негативно. Це однозначно. І викорінювати його треба, бо в такій ситуації суспільство не розвинеться, суспільство буде покаране.
Але я особисто ще другу ділянку бачу, чому так стається. Ось тут я би сказав, що треба дуже уважно ставитися до кожної нашої людини, яка пішла на навіть такі тяжкі, нелюдські кроки, тому що обставини бувають такі важкі, що треба кожен випадок розбирати окремо.
На загал людина просто не може вийти з тієї ситуації, іде на такий крок.
Мар’яна Драч
Як Ви думаєте, (тому що все-таки ця хвиля еміграції сповільняється закордон, принаймні така вже існує статистика, що вже менше українців виїздять закордон останнім часом), як щодо тих українців, які зараз живуть в Італії, як Ви вважаєте скільки з них повернеться на Батьківщину, а скільки залишиться в Італії?
Василь Поточняк
Це важке питання, тому що вони самі не знають, чи будуть вони в Італії, чи ні. Люди кажуть: “Як в Україні буде краще жити, як ми в Україні зможемо заробляти, то ми повертаємося в Україну.” А як ні – то будуть тут.
А щорік довшого перебування закордоном втягає людину. Людина вже має документи, квартиру випозичила, купила машину. І це втягує, втягує. І тим більше, що людина вивчила мову. А знати мову, мати документи, мати гроші і сім’ю.
Тому вже людину і не тягне. Скільки повернеться, я не знаю. Але чим довше Україна буде в економічній кризі, тим менше людей повернеться на Україну.
Мар’яна Драч
Гість передачі "Україна і світ" – голова Християнського товариства українців Італії отець Василь Поточняк. Він також стояв коло витоків Товариства українців Італії, який створили в Римі минулого року, і загалом активно допомагає новій хвилі українських мігрантів.
Нині лунають дуже різні дані про кількість українців на Апенінах - від сотні тисяч до понад півмільйона осіб. Ми поцікавилися в отця Василя Поточняка про його думку з цього приводу:
Василь Поточняк
2003-го року 97 000 українців отримали дозвіл на проживання в Італії. Ще 30 000 - 40 000 мають отримати цей дозвіл за найближчих кілька місяців. Це як результат санаторі так званого закону, який вийшов рік тому, щоб легалізувати людей, які прибули до Італії. Плюс більша половина людей не має документів, а менша половина має документи. Тому, мені здається цифра 500 000 не є завищеною.
Мар’яна Драч
Яка, на Вашу думку, найгостріша проблема українців в Італії, яку потрібно терміново розв’язати?
Василь Поточняк
Я думаю, що ухвалення якогось договору між Україною та Італією, щоб наші люди тут могли виробляти документи, як тут виробляють сезонні робітники і так далі, як це мають інші держави. Щоб могли собі, маючи документи, приїхати, бути тут кілька місяців, поїхати додому або викликати родину. Мусить українська сторона трохи рухатися тут, бо італійці самі не будуть робити все добре для наших людей. Оце найголовніше, тому що роз’єднанні сім’ї, люди тут по 2-5 років не були в Україні, з розуму сходять.
Мар’яна Драч
Так, це дійсно велетенська проблема. От Ви згадали про роз’єднані сім’ї, а от які духовні проблеми виникають в українців, які працюють зараз в Італії? Як Ви цьому допомагаєте запобігти?
Василь Поточняк
Тут є 90% - це жінки. Перша проблема – це є проблема грошей. Ви знаєте, українська жінка... Можливо, тому, що чоловік дає гроші, вона все бідна на гроші, а тут приїхала і відразу отримує 500-1000 євро і більше...
Мар’яна Драч
Це непогані гроші, якщо порівнювати з Україною.
Василь Поточняк
Так, непогані. Але Ви знаєте, людина як побачить такі великі гроші, що кожна година коштує 5-7 євро роботи, то люди через ті гроші не мають, наприклад, неділі як вихідного дня, бо в неділю платять подвійну оплату, а отже, не мають коли піти до церкви чи піти до нашого народу, чи навіть психологічно відпочити. Друге, гроші вдаряють в сім’ю, тому що жінці пропонується за гроші зраджувати чоловіка. Жінка тут 2-5 років внутрішньо відчуває проблеми, а гроші великі платять – це є друга проблема. Дуже багато тут є проблем, власне, невірного життя. Але коли повертаються в Україну, є певні конфлікти, непорозуміння з чоловіком.
Однак проблема, яка є рідкісна, але є, є те, що українки народжують дітей, щоб продати італійцям. Навіть я особисто зустрічався з одним випадком, коли молода українка народила дитину і знала, що за тиждень її мусять продати, бо все було полагоджено.
Або другий випадок, коли українка згоджується народити італійцям дитину від італійця, сім’я якого не може мати дітей.
Мар’яна Драч
Як Ви ставитеся, як отець, до цього?
Василь Поточняк
Ми ставимося завжди негативно до вчинку, який є сам по собі вже нелюдським, тому що по природі своїй мама завжди захищає своїх малят. Тому до вчинку ставимося завжди негативно. Це однозначно. І викорінювати його треба, бо в такій ситуації суспільство не розвинеться, суспільство буде покаране.
Але я особисто ще другу ділянку бачу, чому так стається. Ось тут я би сказав, що треба дуже уважно ставитися до кожної нашої людини, яка пішла на навіть такі тяжкі, нелюдські кроки, тому що обставини бувають такі важкі, що треба кожен випадок розбирати окремо.
На загал людина просто не може вийти з тієї ситуації, іде на такий крок.
Мар’яна Драч
Як Ви думаєте, (тому що все-таки ця хвиля еміграції сповільняється закордон, принаймні така вже існує статистика, що вже менше українців виїздять закордон останнім часом), як щодо тих українців, які зараз живуть в Італії, як Ви вважаєте скільки з них повернеться на Батьківщину, а скільки залишиться в Італії?
Василь Поточняк
Це важке питання, тому що вони самі не знають, чи будуть вони в Італії, чи ні. Люди кажуть: “Як в Україні буде краще жити, як ми в Україні зможемо заробляти, то ми повертаємося в Україну.” А як ні – то будуть тут.
А щорік довшого перебування закордоном втягає людину. Людина вже має документи, квартиру випозичила, купила машину. І це втягує, втягує. І тим більше, що людина вивчила мову. А знати мову, мати документи, мати гроші і сім’ю.
Тому вже людину і не тягне. Скільки повернеться, я не знаю. Але чим довше Україна буде в економічній кризі, тим менше людей повернеться на Україну.
