Доступність посилання

ТОП новини

Чи вдасться закріпити перемогу проєвропейських сил у справі прямого використання нафтопроводу Одеса – Броди – Гданськ?


Ірина Халупа, Ганна Стеців Володимир Майстришин - народний депутат України (“Регіони України”); Олександр Чалий - перший заступник міністра закордонних справ України (телефоном з Варшави).

Київ-Прага, 4 лютого 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Сьогодні середа, 4 лютого, 20-та година. З вами передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. З вами в Празі Ірина Халупа, а в Києві – Ганна Стеців.

Кабінет Міністрів України сьогодні одноголосно ухвалив рішення про використання нафтопроводу Одеса-Броди в прямому напрямку, тобто від Одеси до Бродів.

“Чи вдасться закріпити перемогу проєвропейських сил у справі прямого використання нафтопроводу Одеса – Броди – Гданськ?” Така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”.

Її обговорять наші гості-експерти: Олександр Чалий, перший заступник міністра закордонних справ України (телефоном з Варшави), його можна вважати хрещеним батьком нафтопроводу Одеса-Броди; Володимир Майстришин, народний депутата України від блоку Регіони України, голова підкомітету Бюджетного комітету ВР.

Вітаємо вас, шановні гості, і дякуємо за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”.

Відповідно з рішенням уряду буде створена робоча група, яка буде відпрацьовувати з власниками нафти питання спільного використання нафтопроводу.

Міністр палива і енергетики Сергій Єрмілов повідомив журналістам, що вже цього року очікується транспортування по нафтопроводу 4-5 мільйонів тонн каспійської нафти.

В Україні вже кілька місяців точиться полеміка навколо варіантів використання цього нафтопроводу: у Європу для транспортування каспійської нафти або на узбережжя Чорного моря для транспортування російської.

Президент Кучма доручив уряду до 1-го лютого цього року визначити напрямок роботи нафтопроводу. І ось маємо відповідь: напрям у Європу!

Російська компанія “ТНК-БП” свого часу висловлювала готовність поставити 380 420 тонн технологічної російської нафти у вигляді товарного кредиту на три роки для заповнення Одеса-Броди, а також хотіла забезпечувати до 9 тонн нафти на рік для прокачування.

Тим часом американська компанія “Шеврон” запропонувала Україні транспортування нафти по нафтопроводу Одеса-Броди в прямому напрямку вже в нинішньому році.

Про цей нафтопровід ми вже багато разів говорили в різних передачах.

29 квітня минулого року в нас в гостях був пан Чалий. Тоді пан Чалий розповів нашим слухачам, що нафтопровід збудований з певною метою, і що нафта має перекачуватися згідно з задумом, яким керувалося будівництво нафтопроводу, а саме: використати транзитні можливості України, покращити український інвестиційний клімат і визволити Україну і Європу від російської енергетичної залежності.

Після довгих дискусій уряд сказав своє слово: катаємо нафту на Захід.

Чи ми нарешті дійшли до реального запущення цього нафтопроводу, чи можемо ми всі собі погратулювати, чи це ще зарано? | Володимир Майстришин

Доброго вечора Вам. Доброго вечора всім слухачам.

Я радий, що сьогодні відбулася така подія, яка характеризує наш уряд, який дуже конструктивно взявся за роботу з початку нового року.

Я хотів би сказати, що справді існує певна відстань між прийнятим рішенням сьогодні, і коли перша тонна нафти піде до Балтійського моря, і піде в Європу та ж сама каспійська нафта.

Перед тим, як ми будемо говорити про деталі, що відбулося чи що буде через декільканадцять місяців чи, можливо, декілька років, я хотів би зважити на те, що відбувається сьогодні з цим нафтопроводом, щоб було зрозуміло нашим радіослухачам, які не дуже спокушені...

Ірина Халупа

Пане Майстришин, а що тут розуміти? Він порожній.

Володимир Майстришин

Ви знаєте, я завжди, коли приходжу у Вашу студію, представляю перед собою радіослухачів, які слухають і не зовсім завжди розуміються в професійних питаннях. А сьогодні ми обговорюємо дуже специфічне професійне питання, яке стосується світової економіки, світового розподілу нафтових магнатів.

Навіть те, що Ви сказали в своєму вступному слові, що російська компанія “ТНК-БП”, Ви не розшифрували, що це російська компанія...

Ірина Халупа

“British Petroleum”.

Володимир Майстришин

“British Petroleum”. Це вже не є російська компанія. Тут говорити вже про якісь національні питання...

Ірина Халупа

Російсько-британська компанія, добре?

Володимир Майстришин

Так. Це не говорити про національні інтереси, це транснаціональні компанії. Тут чітко треба говорити, що сьогодні в світі існує 4-ри джерела цих вуглеводнів (мається на увазі нафта і газ): Росія, арабський світ, Каспій і Північна Європа. Коли ми говоримо, що сьогодні Україна долучається до світового розподілу цих потоків, то це якраз ознака того, що ми хочемо забезпечити себе альтернативною нафтою, тому що ми будемо мати (я так розумію) за транзит самою нафтою; ми даємо можливість Європі і всьому світу говорити про альтернативні джерела, в тому числі, йде буйний розквіт каспійської нафти.

Тому тут є певний баланс. Я радий, що ми долучаємося до цього на досить серйозному рівні.

Ірина Халупа

Отже, пане Майстришин, чи дійшли ми до реального запущення нафтопроводу, чи ні, рішенням уряду сьогоднішнього?

Володимир Майстришин

Я думаю, що так. Далі є законопроект у ВР, який говорить про те, щоб включити цей нафтопровід до законних концесій, щоб можна було його віддавати в концесію. Буде створений міжнародний консорціум, який дасть можливість закачати цю нафту і дасть кошти, певні інвестиції для того, щоб добудувати, тому що в Бродах немає нафтоперегонного заводу. І от треба будувати нафтопровід в Європу, на Балтику для того, щоб можна було б мати вихід на море.

Ірина Халупа

Так що труба закінчується у Бродах.

Володимир Майстришин

Так.

Ірина Халупа

Навіть якщо ми говоримо, що вона має йти аж до Гданська, то польської частини ще не добудовано.

Володимир Майстришин

Звичайно. Є певна проблематика в цьому. Ви ж знаєте, що американська компанія “Energy resolution” якраз розглядала різні варіанти і на певний період добудови нафтопроводу дати можливість робити тимчасовий реверс, тобто на три роки. Але якби ми врахували таку пропозицію (хоча вона була там третьою чи четвертою), ми могли б втратити взагалі таку ідею нафтопроводу.

Давайте ми для наших радіослухачів скажемо, для чого цей нафтопровід будується?

Є проблема Босфору. Босфор – це відповідно вихід з Чорного моря в Середземне. Сьогодні настільки потужно розвивається добуток каспійської нафти, що якщо через 2-3 роки не буде добудовано певні нафтопроводи, то ми будемо мати проблему, пов’язану з небезпекою проходження цих танкерів. Їх треба буде влаштовувати в певну лінію і буквально вони будуть йти один за одним.

І тому сьогодні будується нафтопровід через Турцію Баку-Джейхан. І в тому числі Румунія будує, в тому числі Україна.

Ірина Халупа

Ви згадали дві цікаві речі. Я про цей консорціум хотіла б з Вами дещо докладніше поговорити. Але давайте спершу про Азербайджан.

Ось вчора в Азербайджані підписали угоду про фінансування нафтопроводу Баку-Джейхан. Також для поставок Каспійської нафти у Європу.

На це Світовий банк та інші донори дають понад 2,5 мільярди доларів. Кажуть, що цей нафтопровід серйозний конкурент нашому українському нафтопроводу Одеса-Броди.

Лунають і аргументи, що транзит по Одеса-Броди буде дешевшим. Є і думка, що цих два нафтопроводи будуть доповнювати одне одного, бо розраховані на споживачів в різних частинах Європи.

Як ця ситуація насправді виглядає на вашу думку?

Володимир Майстришин

Бачите, досить професійне запитання. Давайте згадаємо географію. Баку-Джейхан дає можливість виходу нафти в Середземне море і там же маємо конкурента - європейське джерело.

Ми ж пропонуємо вихід з Чорного моря каспійської нафти прямо на Балтику, відповідно з погрузкою танкерів у Балтійському морі. А це вже логістика. Наскільки буде дешевше, дорожче транспортувати. Там, згадайте, ще є і Гібралтар зі своїми зборами, і таке інше.

Тому в світі не може бути без альтернатив. Це перше.

І друге. Ви знову підкреслюєте те, що у нас немає часу сьогодні мати тимчасовий реверс і таке інше. І сьогодні уряд якраз консолідовано висловив позицію, що часу в нас немає і треба сьогодні долучатися до світових цих процесів.

Ірина Халупа

Я не розумію. Ми чомусь маємо великі труднощі з осягненням нашого другого гостя. Телефон нібито вимкнутий. Я знаю, що пан Чалий перебуває у Варшаві з візитом. Там з офіційним візитом перебуває міністр закордонних справ України пан Грищенко.

Так що ми стараємося його набрати звідси. І мені здається, Ви стараєтесь і через київський офіс його осягнути, чи не так?

Ганна Стеців

Ірино, ми пробуємо осягнути Чалого. Чалий зараз на прийнятті офіційному, але є біля нього один дипломат, з яким ми пробуємо зв’язатися.

Ми щойно говорили з послом України в Польщі. І ми пробуємо все-таки осягнути Чалого.

Ірина Халупа

Прошу, пане Майстришин.

Володимир Майстришин

Я хотів би певно ще нюанс висловити. Сьогодні якраз одночасно проходили два зібрання. Було зібрання Кабінету Міністрів, у якому стояло це питання. І друге зібрання в ВР, яка обговорювала проблему нафтопроводу “Дружба”-Адрія.

І сьогодні була ратифікована ця угода. Я Вам розказую, в чому проблема.

Ірина Халупа

Як це візаві Одеса-Броди і цей другий нафтопровід Баку-Джейхан? Чи на все можна дивитися в цілому якомусь такому комплексі, як розширення українських енергетичних можливостей чи транзитних можливостей? Чи тут є певні перехрестя?

Володимир Майстришин

Ну, давайте я наведу сьогодні слова керівника НАК “Нафтогаз України” Бойка, який сьогодні нам доповідав і говорив те, що якщо ми ратифікуємо цю угоду, згідно з якою ми надаємо право догрузити нашу частину нафтопроводу “Дружба”...

Тобто, згідно з цією угодою ми дали можливість сьогодні росіянам додаткові потужності задіяти, в тому числі і на Україні, для транспортування своєї нафти в Європу.

Ви ж знаєте, що сьогодні та ж частина до Адрії буде будуватися. І це дасть можливість нам додаткових надходжень від тої ж труби, яка вже йде по нашій території. Мається на увазі нафтопровід “Дружба”.

З іншої сторони компанія “Chevron”, яку Ви сьогодні згадували, вона пропонувала також можливу диверсифікацію цього нафтопроводу.

Що мається на увазі? Мається на увазі, що крім російської нафти, ми могли прокачувати каспійську нафту через вхід Одеса-Броди і потім по частині по нафтопроводу “Дружба”-Адрія. Сьогодні була ратифікована ця угода.

Ірина Халупа

Пане Майстришин, я пропоную, щоб Ви мали можливість трішки відпочити, бо ми сьогодні Вас мусимо експлуатувати. Ви наш єдиний гість. Ми й далі намагаємося додзвонитися до пана Чалого.

Але давайте тепер послухаємо думки інших політиків. Михайло Гончар, керівник апарату спеціального уповноваженого України з питань євроазійського нафтотранспортного коридору стверджує, що якби не порожні дискусії щодо реверсу, нафтопровід Одеса-Броди вже давно міг би булькотіти каспійською нафтою. Його раніше сьогодні розпитувала Ганна Стеців.

Михайло Гончар

Перше, слід відзначити, що штучно підкинута дискусія щодо реверсного використання нафтопроводу безперечно забрала добрих 8 місяців, які могли бути використані більш ефективно. І власне кажучи, каспійська нафта вже могла іти оцим нафтопроводом.

Основні базові угоди з постачальниками легкої малосірчаної нафти з Каспійського регіону підписані. І я б хотів би відзначити дату 17 липня минулого року, коли тут в Києві, під час візиту казахстанської офіційної делегації була підписана перша угода з казахстанською національною нафтогазовою компанією.

Ганна Стеців

Це означає, що нафта реально існує?

Михайло Гончар

Звичайно. Ну, в тому, що каспійської нафти немає, такі твердження можуть робити тільки невігласи. Каспійська нафта реально є, вона реально існує.

Більше того, основний ринок її споживання навіть на сьогодні - це європейський ринок, ринок країн Західної Європи, Центральної Європи. Це стосується і нафти сорту “Азоріл-лайт”, азербайджанського походження. Це стосується нафти сорту “Тингіз”, “Туркменбленд”. Тобто ті, які походять з центральноазіатського прикаспійського регіону.

Ганна Стеців

Яка ціна її на кордоні буде?

Михайло Гончар

Конкурентноздатна. Себто робота компанії “PriceWaterhouseCooper’s” над бізнес-плануванням проекту показала не тільки нам, а й потенційним і реальним користувачам системи і споживачам нафти на європейських НПЗ привабливість саме даного маршруту Одеса-Броди з виходом на центральноєвропейський регіон, привабливість ціни на вході в заслінки НПЗ.

Ситуація навколо Босфору, яка склалася, викликала ще більшу зацікавленість у тому, щоб маршрут Одеса-Броди запрацював якомога швидше.

Ганна Стеців

Ви можете сказати, коли реально потече трубою нафта?

Михайло Гончар

Це ми зможемо сказати тільки за домовленістю з нашими партнерами, з якими ми дуже інтенсивно працюємо, практично починаючи з грудня.

І ми домовились, що будь-які заяви щодо термінів, обсягів, цін ми робитимемо тільки спільно і у взаємній узгодженості.

Ганна Стеців

Але за півроку нафта буде в трубі чи не буде?

Михайло Гончар

А як я вже відзначив раніше, що нафта вже могла йти, якби не ця абсолютно непотрібна дискусія навколо використання нафтопроводу.

Ірина Халупа

Ось бачите, пане Майстришин, пан Гончар теж не хоче нам сказати, коли нарешті буде булькотіти ця каспійська нафта у нафтопроводі.

Це був Михайло Гончар, керівник апарату спеціального уповноваженого України з питань євроазійського нафтотранспортного коридору.

У час, коли уряд України очолював Віктор Ющенко, було зроблено чимало, щоб нафтопровід Одеса-Броди став механізмом диверсифікації енергоносіїв для України.

Сьогодні, коли рішення про пряме використання нафтопроводу нарешті ухвалене, ми зв’язалися телефоном з Віктором Ющенком, який перебуває у Брюсселі. Ось що він сказав з цього приводу.

Віктор Ющенко

Як на мене, це є цілком природне рішення, тому що починаючи з 2000-го року, коли мій уряд профінансував 60% цього проекту, ми ставили за прагматичну ціль одне: Каспійське родовище, яке сьогодні є найбагатшим в Азії і оцінюється біля 7-8 мільярдів тонн запасів нафти, і з реалізацією нафтопроводу Одеса-Броди отримало поки що безальтернативний варіант доставки до Європи нафти. Тому що не є сьогодні альтернативні варіанти по поставках морським транспортом через обмеження Босфор і Дарданелл. Україна цим проектом принаймні років на 5 випередила з відповіддю відносно інтеграції до європейського оптового ринку сирої нафти. У цьому була його унікальність.

Єдине, за чим можна жалкувати, що це логічне рішення довелось чекати стільки років. Це, безумовно, були втрачені в цьому сенсі роки. Але сьогодні це є логічне підтвердження тих устремлінь, які були докладені ще декілька років назад у мету і значення цього проекту. Все решта я не думаю, що є сьогодні питанням. В тому числі і 400 тисяч тонн сирої нафти для закачування технологічної нафти для функціонування нафтопроводу і проблеми терміналу, проблеми продовження нафтопроводу далі вже по європейському континенту. Я думаю, що це речі, які мають настільки сильну, настільки велику економічну доцільність, що вони не повинні викликати жодного сумніву відносно реалізації.

Ірина Халупа

Віктор Ющенко про рішення уряду щодо використання нафтопроводу Одеса-Броди. Нагадую, в ефірі “Вечірня Свобода”. З вами Ірина Халупа та Ганна Стеців. Наш гість у київській студії – Володимир Майстришин, народний депутат України, блок “Регіони України”. Пан Майстришин очолює підкомітет бюджетного комітету ВР. Я зрозуміла, що нам вдалося осягнути одного із членів української делегації у Варшаві, чи не так, Ганно?

Ганна Стеців

Ірино, нам не вдалося наразі осягнути Чалого, але до нас задзвонив щойно пан Бутейко, дипломат відомий, який добре знає проблему, який займався довго проблематикою. Він хоче підключитися до нашої дискусії. Він у нас на проводі.

Ірина Халупа

Будь ласка.

Ганна Стеців

Пане Бутейко, ми Вас слухаємо.

Антон Бутейко

Пані Ганно, добрий вечір.

Ганна Стеців

Добрий вечір.

Антон Бутейко

Я почув, що у вас є проблеми з Олександром Чалим і вирішив вам допомогти.

Ірина Халупа

Дякуємо! Врятували нас.

Ганна Стеців

Дякуємо. Ми півгодини тому розмовляли з паном Чалим і все було в порядку.

Антон Бутейко

Це правильне рішення нашого уряду, але воно запізніле. Такої проблеми у принципі не існувало. Чому? Тому що у нас в Україні, відомо, є багато людей багатих. У свій час,як перший заступник міністра закордонних справ, я вів переговори з Азербайджаном і вони нам пропонували: будь ласка, беріть частину оцих нафтових полів, беріть і освоюйте. Ви самі зможете транспортувати оцю нафту каспійську до Європи. Це буде уже навіть не азербайджанська нафта і не нафта якоїсь компанії, а це буде українська нафта, яка могла б забезпечувати всі українські потреби і потреби Європи.

Тому це абсолютно тема, яка виникла зараз із реверсом і так далі, це штучна проблема, це проблема тих, хто не хоче добра Україні. Ми повинні абсолютно чітко це все розуміти.

Ганна Стеців

Пане Бутейко, але ми розуміємо (я хотіла би, Ірино, це питання поставити і нашому гостеві в студії, і пану Бутейку), що Росія все-таки не відступиться від свого. Вже сьогодні вона заявила, вже сьогодні в пресі є, що “ТНК” буде наполягати на реверсі знову. Наскільки сильна сьогодні Росія в тому своєму наполяганні і чи є якийсь зв’язок між цією проблемою і проблемою газового консорціуму? Пане Бутейко і пане Майстришин, будь ласка.

Антон Бутейко

Я думаю, що є дуже потужні інтереси Росії, які представляються потужними фігурами в українському політикумі. Вони так просто не віддадуть, незважаючи на рішення нашого уряду. Звичайно, що протидія такому варіанту буде однозначно, тому що вони чітко розуміють, що таким чином Україна випливає частково з-під геополітичного впливу російського. Це є головним моментом, тому що, як ви бачите, варіант транспортування російської нафти і можливості були і раніше через “Дружба”-Адрія. Але незважаючи на це, вони штучно створили цю проблему, щоб заблокувати транспортування через Одеса-Броди і до Полоцька саме каспійську нафту. Це абсолютно однозначно. Російський бізнес, на відміну від українського, переслідує не лише комерційні цілі, а він іде у контексті загальнополітичних інтересів Росії. У даному випадку – стратегічних інтересів Росії. Тут, звичайно, міг би у наших діях наш політикум брати уроки.

Ганна Стеців

Пане Майстришин, що Ви думаєте з цього приводу?

Володимир Майстришин

Ви знаєте, я думаю, що якраз сьогодні ми показали, що ми розуміємо ситуацію. В тому числі ратифікація одночасна угоди “Дружба”-Адрія, тобто певні, скажімо так, поступки Росії для того, щоб вони могли збільшити транспортування своєї нафти в Європу, і відповідне рішення Кабміну щодо транспортування нафти в Європу – це певне балансування наших і також російсько-українських інтересів.

Не забуваймо, що Росія для нас – потужний партнер. Правильно пан Бутейко каже, що це є їхня життєво важлива сторона цієї медалі. Ви ж не забувайте, що в нас сьогодні НПЗ майже всі російські (нафтопереробні заводи). Це також треба враховувати. Але давайте ще раз повернемося до глобальної проблеми. Ми сьогодні є...

Ірина Халупа

Так, але це питання монополії, розумієте? Монополія – це завжди погана річ.

Володимир Майстришин

Я думаю, що ми повинні звернути увагу зараз в тому числі на Раду національної безпеки України, на те, що вона повинна слідкувати за цією ситуацією. Це національна безпека України – мати альтернативні джерела енергоносіїв (додаткові надходження до бюджету) і бути дійсно транзитною країною. Не можна забувати, що сьогодні потужності транспортні (не тільки газові, не тільки нафтові) ми ще не задіяли. У нас сьогодні європейська країна з великими потенційними потужностями для транзитного транспорту.

Ірина Халупа

Ви, пане Майстришин, тут згадували питання концесії. Уряд сьогоднішнім рішенням також підтримав законопроект про передачу в концесію цього нафтопроводу. Такий законопроект був зареєстрований 9 січня. Авторами проекту виступили народні депутати Раїса Богатирьова, лідер фракції “Регіони України” (Вашої фракції, пане Майстришин), та Петро Буждиган, член фракції комуністів. Я хочу вам, шановні гості і шановні слухачі, нагадати статтю, яка з’явилася ще минулого року в газеті “День”. Її написали три посли в Україні: Карлос Паскуаль, американський посол, Дітмар Штюдеман, посол Німеччини, і Марек Зілковський, посол Польщі в Україні – “Двозначний реверс: нафта і євроатлантичний шанс України”. Вони там зробили кілька зауважень, але головна суть полягала в тому, що комерціалізація нафтопроводу Одеса-Броди стане сигналом для західних інвесторів, що Україна покращує свій інвестиційний клімат, відчиняє двері для більших обсягів прямих іноземних інвестицій. Щоб скористатися цією можливістю, уряд і ВР повинні ухвалити прозорі, логічні та комерційно обґрунтовані рішення щодо проекту Одеса-Броди вже навесні цього року (значить, минулого року) і втілити їх влітку цього року, бо інакше можливість буде втрачена. Дискусії тривали майже цілий рік.

Сьогодні уряд сказав своє слово, хоча сказав своє слово щодо напрямку, проблема полягає тепер в дещо іншій площині, бо є пропозиція створити концесію.

Тобто, щоб залучитися фінансами інших країн, щоб вони допомагали в утриманні цього нафтопроводу. Приблизно така сама проблема, як у газовому консорціумі, про який ми теж дуже багато говоримо, але який аж ніяк не ліпиться.

Реагуючи на цю пропозицію, народний депутат Гудима сказав, що таким чином прем’єр-міністр Янукович хоче віддати Одесу-Броди Росії.

Тим часом пан Гончар, якого ми вже чули, вважає, що концесія – це, як палиця з двома кінцями: може бути по-різному. Як Ви дивитеся на цю проблему, пане Бутейко? Тобто нафтопровід ще порожній, але вже говоримо про концесію.

Антон Бутейко

Я не можу тут дивитися якимось конкретним чином, бо невідомі умови. Тут якраз, у цій ситуації, як кажуть, все криється в деталях. Тому в принципі коментувати не можу.

Але я хотів би, можливо, це для наших радіослухачів цікаво, зробити ще таку ремарку, що в принципі це все блокувалося з одного боку російськими інтересами, а з іншого боку – Захід не проявляв активного інтересу у зв’язку з тим, що у нас не було і немає нормальних умов, які стосуються питань оподаткування, тарифів по транзиту і т.д.

Тому що, бачите, виникає питання: транзит російської нафти іде по тарифах, які відмінні від тих тарифів, які використовуються для нафти в інших державах і т.д.

Ця неясність стримувала значний західний капітал, так само, як і деякі інші політичні моменти.

Ірина Халупа

Отже, пане Майстришин, Ваша фракція розробляла цей проект концесій. Що Ви можете розповісти слухачам про деталі цього проекту?

Володимир Майстришин

Давайте, ми все-таки зробимо певні зауваження. Ви коли сказали, що нам збираються допомагати утримувати цей нафтопровід... Мова йде не про утримання, мова йде про заробіток.

Мова йде про те, що ті інвестиції, які Ви згадували, в тому, 2003 році у нас був бум інвестиційний, у нас інвестицій за один рік пройшло майже 2 мільярди гривень, що на 50 % більше, ніж в 2002 році.

Ірина Халупа

Це дуже добре. Але як створите концесію, то буде ще більше інвестицій.

Володимир Майстришин

Абсолютно правильно.

Антон Бутейко

Якщо дозволите, один коментар.

Ірина Халупа

Будь ласка, будь ласка. Але я хочу Вас попросити, що нам залишається 7 хвилин.

Антон Бутейко

Бум інвестицій для України був у розмірі 1-го мільярда.

Володимир Майстришин

2 мільярди.

Антон Бутейко

Це сором, тому що така невелика за розмірами країна, як Чехія, вона за один рік мала у свій час до 6 мільярдів доларів.

Ірина Халупа

Може, як буде створений концесіум, то буде 5 мільярдів.

Володимир Майстришин

Дай Бог нашому телятку дорости до таких великих інвестицій, але я сказав це все в порівнянні з 2002 роком, це майже на 50 % більше. Це перше. І все-таки давайте повернемося до самої концесії.

Це є правильна комерціалізація цієї проблеми. Не можна на сьогодні говорити про те, що держава є доскональним чи ефективним менеджером.

Якщо ми зараз покладемо все це на державу, виникне проблема:

а) де знайти кошти;

б) наскільки це ефективно буде використовуватися. Тому тут іти на концесію абсолютно правильно.

Інша проблема: хто буде концесіонером, чи будуть туди залучені серйозні компанії.

Ірина Халупа

А хто був би, на Вашу думку, ідеальним партнером у цьому проекті для України? Кого б Ви запросили?

Володимир Майстришин

Транснаціональні компанії, ті, які будуть для власних потреб транспортувати. Вони будуть зацікавлені в розвиткові, в економіці цього процесу і, найголовніше, у 100%-му завантаженні.

Ганна Стеців

Чалий, Ірино, у нас Чалий з’явився. Пан міністр Чалий на зв’язку. Ви чуєте нас, Олександре Олександровичу?

Олександр Чалий

Так.

Ганна Стеців

Нарешті ми Вас осягнули. Скажіть, будь ласка, Ваші думки стосовно того, чи другий етап, як Ви сказали в розмові попередній, прямого використання Одеса-Броди має шанс бути завершеним. Коли нафта може вже піти нафтопроводом?

Олександр Чалий

Я хочу привітати всіх, хто просував ідею нафтопроводу Одеса-Броди і добудови цієї ділянки до Плоцька. Сьогодні рішення уряду ставить крапку в стратегії використання нафтопроводу.

Але сьогодні головне, щоб ми не програли цю перемогу, ми повинні сконцентруватися і найближчим часом запустити в нафтопровід каспійську нафту, почати експлуатацію нафтопроводу.

Це одне з головних завдань. В цьому контексті головне зараз запустити технологічно нафту в нафтопровід, дуже швидко почати будівництво до Плоцька нафтопроводу.

Ганна Стеців

А Ви там зараз у Польщі щось зробили в напрямку того, щоб нарешті будівництво швидко почалося?

Олександр Чалий

Тут ми сьогодні концентруємося на імплементації результатів домовленостей, які відбулися 3 тижні тому. Ті домовленості повністю дають можливість сподіватися, що найближчим часом ми переведемо цю проблему в конкретні кроки.

І дуже сьогодні важливо для нас працювати зі Словаччиною, тому що доступ до ринків збуту каспійської нафти... Чехії і Німеччині необхідно туди дійти, забезпечивши транзит у Словаччині.

Сьогодні словацька ділянка стає однією з ключових і стратегічних в просуванні європейського напрямку функціонування Одеса-Броди-Плоцьк цього нафтопроводу.

Ганна Стеців

Дякуємо Вам, пане Чалий. Бажаємо Вам успішного візиту у Варшаві.

Олександр Чалий

Добре, до побачення.

Володимир Майстришин

Я хотів би як член бюджетного комітету, як голова підкомітету з питань державного боргу сказати таку фразу наостанок, що ціна питання (для наших радіослухачів щоб було зрозуміло), мова йде про 300-350 мільйонів доларів щорічно, про доходи від експлуатації цього нафтопроводу.

В порівнянні – це майже все фінансування в Міністерстві охорони здоров’я на рік. І тому, мабуть Ваша радіостудія якраз зайняла принципову позицію, це є дуже суттєвим питанням для України.

І друге, найголовніше, що це є альтернатива джерел енергоносіїв для України.

Ірина Халупа

Дякую Вам, пане Майстришин. Пане Бутейко, Ви хочете щось додати до цього?

Антон Бутейко

Ні, дякую, я просто випадково зателефонував.

Ірина Халупа

Телефонуйте частіше випадково.

Ганна Стеців

Дякуємо Вам, пане Бутейко. Дякуємо пану Чалому і пану Майстришину за дуже цікаву дискусію.

Ірина Халупа

На цьому ми змушені завершувати “Вечірню Свободу”, бо час вичерпаний. Хочу нагадати, що нафта має прокачуватися від Одеси до Брод, тобто у Європу. Нашими гостями сьогодні були народний депутат України від блоку “Регіони України” Володимир Майстришин (пан Майстришин очолює підкомітет державного комітету ВР з питань державного боргу), по телефону наприкінці передачі ми осягнули першого заступника міністра закордонних справ Олександра Чалого і люб’язно до нас зателефонував відомий український дипломат Антон Бутейко.

Слухайте “Свободу”, шановні слухачі! З вами прощаються Ірина Халупа та Ганна Стеців. Шануймося!

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG