Доступність посилання

ТОП новини

Інтерв’ю з художником Василем Забаштою.


Тарас Марусик Інтерв’ю з художником Василем Забаштою.

Київ, 18 лютого 2004 року.

Тарас Марусик

Минулого тижня в Музеї історії Києва завершилося експонування картин художника Василя Забашти. Незважаючи на свій вік (а йому йде 86-й рік) він продовжує працювати.

За тоталітарних часів його творчість, здебільшого, замовчувалася. Для влади, яка сповідувала принципи не демократії, а так званого “демократичного централізму”, що на прикладі української культури означало насаджування російського неоімперіалізму в соціалістичній обгортці, Василь Забашта був завжди незручним.

Замість прославляти пензлем “звершення влади” і “непереможний поступ СРСР на шляху до комунізму”, він вишукував болісні для українського народу сюжети: чи в історії, чи в сучасності. Тому й не дивно, що низка його робіт була піддана репресіям.

Василя Забашту висунуто на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка в галузі образотворчого мистецтва. На згаданій виставці знайшла свій відбиток його творчість останніх років.

Поряд з картинами останніх років виставлено і невелику кількість давніших робіт. І в усіх відчувається рука, душа і серце Митця з великої літери.

Василь Забашта – це рідкісне для творчих людей поєднання творчості і життєвих переконань. Невипадковим є його кредо: “Ким би ти не був – будь Людиною, неси Любов, Добро, живи у злагоді з Природою, будь Патріотом. Якщо Тебе Бог наділив талантом мистця-живописця – шукай гармонію кольору в природі, навколишньому світі... Якщо Тобі дав Бог бути мистцем-учителем – допомагай розвивати талант творчої особистості, навчай вчитися творити, бачити сонце і зорі навіть там, де їх не видно”.

На долю Василя Забашти, як і на долю його покоління, випали тяжкі випробування. Чого варті лишень довгі роки Другої Світової війни, яку він пройшов від початку до кінця. Був відважним танкістом, неодноразово пораненим. Але вижив. Й очевидно, недаремно - щоб працювати на ниві рідної культури.

За совєтських часів його твори дуже важко потрапляли на виставки. Говорить Василь Забашта.

Василь Забашта

Я писав картини, які на той час не були популярними. Тому, звичайно, я не міг робити виставок – мені не дозволили б. Справа в тому, що не всі мої картини попадали на виставки.

Тарас Марусик

В 1971-му році з виставки була знята його картина “Помста” (справжня назва її “Розстріляна Україна”). Митець ніби передбачив хвилю арештів української інтелігенції початку 1972-го року.

Василь Забашта

Т.Н.Яблонська дуже схвально віднеслася до неї. М.Г.Дерегус вітав мене із цією темою. Вона була технічно цікаво зроблена.

Тарас Марусик

Але були й інші ідеологічні міркування, через які не потрапляли на виставки картини Василя Забашти. У митця є кілька робіт, де з великою емоційною силою зображена мати. Одна з цих робіт датована 1984 роком “З походу не вертаються сини. Мати”.

Василь Забашта

Це мати, яка чекає своїх синів, які не повертаються з Афганістану. Але в мене був образ матері, яка взагалі чекає з любих війн, у яких, на жаль, брали участь наші діти, захищаючи інтереси чужих держав, і вони не поверталися.

Тарас Марусик

В 1974-му році Василь Забашта створив ще одну картину, яка піддавалася ідеологічним репресіям. Це “Салют перемоги”. На руках у батька – малий син. Батько трохи підняв голову, ніби дивлячись на той салют, але на очах у нього темна смуга і там зовсім немає радості.

Василь Забашта

Я її зробив під враженням тих салютів, під враженням того настрою, який на той час створювали і райкоми, і адміністрації державні.

Я як учасник цих подій не вважаю, що це надзвичайна радість для України. Чи Вітчизняна війна, чи Друга Світова війна – це велика трагедія для українського народу.

Я саме так проектував, як трагедія батька. Батько, по суті, не бачив цей салют, бо він інвалід без очей.

Тарас Марусик

На моє запитання, коли йому легше творилося: в совєтські часи чи тепер, коли митці одержали творчу свободу, Василь Забашта відповів так:

Василь Забашта

Ми спостерігаємо ніби свободу, а насправді це не та свобода, яка повинна сприяти розвитку України. Дивно.. Свобода, а, по суті, немає виховання патріотизму.

Тарас Марусик

Моїм співрозмовником був художник Василь Забашта, твори якого висунуті на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка в галузі образотворчого мистецтва.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG