Прага, 11 березня 2004 – У той час, як стосунки між Заходом і Росією дедалі напружуються, оглядачі зосереджують свою увагу на спробах Росії посилити свій вплив на пострадянські країни. Особливе їхнє занепокоєння викликають намагання Росії дестабілізувати ситуацію в Балтійських державах всього за кілька тижнів до їхнього приєднання до НАТО та Європейського Союзу.
За останніх 13 років у Литві змінилося 12 урядів. Тепер очікується, що й президента відправлять у відставку через скандал, у центрі якого опинився російський бізнесмен. Юрій Борисов був головним спонсором виборчої кампанії литовського президента Роландаса Паксаса. Його внесок оцінюється від пів до мільйона доларів, що є значною сумою з огляду на розмір країни. У відповідь за таку «ласкавість» Борисов в обхід всіх процедур отримав від президента країни литовське громадянство.
Як підозрюють литовські спеціальні служби, Борисов має зв’язок з російськими кримінальними групами. А російська приватна рекламна компанія “Алмакс”, яка готувала передвиборчу кампанію Паксаса, за даними литовських спецслужб, має контакт з російською розвідкою. Тож на підставі цієї інформації, Паксаса звинувачують у тому, що він загрожує національній безпеці країни, бо породжує корупцію або закриває на неї очі, розкриває державні таємниці та перебуває під впливом приватних бізнес-інтересів.
На думку британського спеціалізованого видання “Jane''s Intelligence Diges”, останні події свідчать про те, що Москва не полишила надій контролювати увесь пострадянський простір. Якщо вона може дозволити собі такі дії у Литві, країні, яка незабаром стане членом НАТО і досі мала стабільні стосунки з Росією, то чого можна очікувати від Росії у стосунках з такими країнам, як Україна, чи Грузія, запитують британські аналітики. Ці країни, а також решту балтійських держав британські аналітики вважають вразливими з огляду на велику російську меншину.
Серйозне занепокоєння оглядачів викликає і звичка Росії покладатися на шпигунські методи вирішення своїх зовнішньополітичних проблем. Масштаби цієї проблеми уже почали усвідомлювати в Литві. У лютому з цієї країни було вислано трьох російських дипломатів за «діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом». У Литві їх звинувачували у намаганнях отримати таємну інформацію щодо імпічменту президента, вплинути на перебіг приватизації.
Інший західний оглядач, аналітик із Вашингтонського Інституту Стратегічних та Політичних Досліджень Владімір Сокор звертає увагу на ще одну проблему, пов’язану з пострадянським простором і Росією. Йдеться про відмову Росії виконувати зобов’язання щодо виведення військ з Молдови і Грузії і намагання змінити умови договору про звичайні озброєння таким чином, щоб не допустити покращення обороноздатності Балтійських держав. Американський експерт вважає, що НАТО повинне проявити твердість у цих питаннях і не допустити, щоб країна поза альянсом диктувала свої умови.
За останніх 13 років у Литві змінилося 12 урядів. Тепер очікується, що й президента відправлять у відставку через скандал, у центрі якого опинився російський бізнесмен. Юрій Борисов був головним спонсором виборчої кампанії литовського президента Роландаса Паксаса. Його внесок оцінюється від пів до мільйона доларів, що є значною сумою з огляду на розмір країни. У відповідь за таку «ласкавість» Борисов в обхід всіх процедур отримав від президента країни литовське громадянство.
Як підозрюють литовські спеціальні служби, Борисов має зв’язок з російськими кримінальними групами. А російська приватна рекламна компанія “Алмакс”, яка готувала передвиборчу кампанію Паксаса, за даними литовських спецслужб, має контакт з російською розвідкою. Тож на підставі цієї інформації, Паксаса звинувачують у тому, що він загрожує національній безпеці країни, бо породжує корупцію або закриває на неї очі, розкриває державні таємниці та перебуває під впливом приватних бізнес-інтересів.
На думку британського спеціалізованого видання “Jane''s Intelligence Diges”, останні події свідчать про те, що Москва не полишила надій контролювати увесь пострадянський простір. Якщо вона може дозволити собі такі дії у Литві, країні, яка незабаром стане членом НАТО і досі мала стабільні стосунки з Росією, то чого можна очікувати від Росії у стосунках з такими країнам, як Україна, чи Грузія, запитують британські аналітики. Ці країни, а також решту балтійських держав британські аналітики вважають вразливими з огляду на велику російську меншину.
Серйозне занепокоєння оглядачів викликає і звичка Росії покладатися на шпигунські методи вирішення своїх зовнішньополітичних проблем. Масштаби цієї проблеми уже почали усвідомлювати в Литві. У лютому з цієї країни було вислано трьох російських дипломатів за «діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом». У Литві їх звинувачували у намаганнях отримати таємну інформацію щодо імпічменту президента, вплинути на перебіг приватизації.
Інший західний оглядач, аналітик із Вашингтонського Інституту Стратегічних та Політичних Досліджень Владімір Сокор звертає увагу на ще одну проблему, пов’язану з пострадянським простором і Росією. Йдеться про відмову Росії виконувати зобов’язання щодо виведення військ з Молдови і Грузії і намагання змінити умови договору про звичайні озброєння таким чином, щоб не допустити покращення обороноздатності Балтійських держав. Американський експерт вважає, що НАТО повинне проявити твердість у цих питаннях і не допустити, щоб країна поза альянсом диктувала свої умови.
