Прага, 29 березня 2004 – Російські правозахисники оприлюднили перелік понад мільйона людей, знищених за режиму радянського диктатора Йосипа Сталіна. Ці імена й життєписи жертв – лише незначна часточка від десятків мільйонів людей у тодішньому СРСР, які загинули, зазнали тортур чи заслання. І, власне, це не нове відкриття. Але правозахисники в Росії кажуть, що хочуть поновити громадську дискусію про Сталінову спадщину в час, коли його популярність зростає…
«Ті, хто забуває минуле, приречені повторити його» – ці слова, здається, американського філософа Джорджа Сантаяни ніби стали ляйтмотивом події, що сталася в Москві: провідні російські правозахисні організації представили комп’ютерний диск із іменами й біографіями 1 мільйона 345 тисяч 769 осіб, знищених за часів режиму Йосипа Сталіна.
Керівник організації «Меморіял» Арсєній Роґінскій сказав журналістам, що імена на диску – то лише невелика частка загиблих у Сталінові часи: «За щонайвужчими, щонайформальнішими підрахунками, коли йдеться про людей, яким виписано довідки, що вони були жертвами репресій – їх мало би бути вдесятеро більше. А лише на це пішло десять років. Це означає, що коли працювати далі такими самими темпами й із такими самими зусиллями й за такої самої пасивності державних органів, іще доведеться, напевне, працювати, виявляється, сто років».
Та й навіть офіційними переліками допитаних, засуджених чи ув’язнених далеко не вичерпуються постраждалі від режиму, нагадує колишній голова Комісії з реабілітації жертв політичних репресій при Президенті Росії Александр Яковлев: «Це стосується тільки людей, що були засуджені тим чи іншим чином, що пройшли суд. Оце й ураховує ніби статистика в цифрах, про це повідомляють і так далі. А що робити з 5,5 мільйонами родин селян, яких без жодного суду заслано з півдня на північ? Їх ніхто не судив, їх послали на поселення за рознарядкою ЦК. Це не суд – це записка, вказівка, ухвала…» Так само й мільйони жертв голоду, вважає Яковлев, стали жертвами репресій режиму.
Співробітниця освітнього фонду «Відкрита Росія», що його фінансує ув’язнений нафтовий маґнат Міхаїл Ходорковскій, Іріна Ясіна сказала на прес-конференції, що багато учнів і студентів у нинішній Росії на диво мало знають про темні сторінки історії своєї країни в той час, коли влада закликає їх пишатися Росією. Але сліпий патріотизм – то не є здоровий патріотизм, каже Ясіна: «Нам дуже важливо, щоб адресатами цього диска виявилося не просто вузьке коло людей, які й так знають правду, але й молодь, ті люди, які зараз вчать історію нашої країни, які натрапляють на те, що від них очікують пишатися власною країною – останнім часом це модна тема в нашій країні: пишатися своєю історією закликав сам президент. А іноді нічим пишатися…»
А виконавчий директор московського Фонду імені Андрея Сахарова Юрій Самодуров додав, що брак згадок у російських підручниках про сталінські чистки, примусові праці, масові депортації й табори не віщує нічого доброго здатності Росії вправитися з минулим і збудувати міцне суспільство: «Тому, що в нашій країні було знищено десятки мільйонів людей, покалічено їхні життя, приділено від двох абзаців до іноді сторіночки, підкреслено без оцінки, тобто ні правової, ні історичної, ні моральної оцінки цих подій і цього періоду історії в наших шкільних підручниках і підручниках для вищих шкіл немає».
Історики кажуть, що досі немає жодних даних про сотні тисяч людей, які зникли в сталінській машині смерті. А тим часом, за даними нещодавнього опитування, котре здійснило в Росії незалежне агентство РОМІР, 45 % опитаних вважають, що Сталін відіграв переважно позитивну роль в історії Росії. Опитані називали Сталіна другим найуспішнішим керівником від часу більшовицької революції в Росії 1917 року. Перше місце обіймає нинішній президент Росії Владімір Путін…
«Ті, хто забуває минуле, приречені повторити його» – ці слова, здається, американського філософа Джорджа Сантаяни ніби стали ляйтмотивом події, що сталася в Москві: провідні російські правозахисні організації представили комп’ютерний диск із іменами й біографіями 1 мільйона 345 тисяч 769 осіб, знищених за часів режиму Йосипа Сталіна.
Керівник організації «Меморіял» Арсєній Роґінскій сказав журналістам, що імена на диску – то лише невелика частка загиблих у Сталінові часи: «За щонайвужчими, щонайформальнішими підрахунками, коли йдеться про людей, яким виписано довідки, що вони були жертвами репресій – їх мало би бути вдесятеро більше. А лише на це пішло десять років. Це означає, що коли працювати далі такими самими темпами й із такими самими зусиллями й за такої самої пасивності державних органів, іще доведеться, напевне, працювати, виявляється, сто років».
Та й навіть офіційними переліками допитаних, засуджених чи ув’язнених далеко не вичерпуються постраждалі від режиму, нагадує колишній голова Комісії з реабілітації жертв політичних репресій при Президенті Росії Александр Яковлев: «Це стосується тільки людей, що були засуджені тим чи іншим чином, що пройшли суд. Оце й ураховує ніби статистика в цифрах, про це повідомляють і так далі. А що робити з 5,5 мільйонами родин селян, яких без жодного суду заслано з півдня на північ? Їх ніхто не судив, їх послали на поселення за рознарядкою ЦК. Це не суд – це записка, вказівка, ухвала…» Так само й мільйони жертв голоду, вважає Яковлев, стали жертвами репресій режиму.
Співробітниця освітнього фонду «Відкрита Росія», що його фінансує ув’язнений нафтовий маґнат Міхаїл Ходорковскій, Іріна Ясіна сказала на прес-конференції, що багато учнів і студентів у нинішній Росії на диво мало знають про темні сторінки історії своєї країни в той час, коли влада закликає їх пишатися Росією. Але сліпий патріотизм – то не є здоровий патріотизм, каже Ясіна: «Нам дуже важливо, щоб адресатами цього диска виявилося не просто вузьке коло людей, які й так знають правду, але й молодь, ті люди, які зараз вчать історію нашої країни, які натрапляють на те, що від них очікують пишатися власною країною – останнім часом це модна тема в нашій країні: пишатися своєю історією закликав сам президент. А іноді нічим пишатися…»
А виконавчий директор московського Фонду імені Андрея Сахарова Юрій Самодуров додав, що брак згадок у російських підручниках про сталінські чистки, примусові праці, масові депортації й табори не віщує нічого доброго здатності Росії вправитися з минулим і збудувати міцне суспільство: «Тому, що в нашій країні було знищено десятки мільйонів людей, покалічено їхні життя, приділено від двох абзаців до іноді сторіночки, підкреслено без оцінки, тобто ні правової, ні історичної, ні моральної оцінки цих подій і цього періоду історії в наших шкільних підручниках і підручниках для вищих шкіл немає».
Історики кажуть, що досі немає жодних даних про сотні тисяч людей, які зникли в сталінській машині смерті. А тим часом, за даними нещодавнього опитування, котре здійснило в Росії незалежне агентство РОМІР, 45 % опитаних вважають, що Сталін відіграв переважно позитивну роль в історії Росії. Опитані називали Сталіна другим найуспішнішим керівником від часу більшовицької революції в Росії 1917 року. Перше місце обіймає нинішній президент Росії Владімір Путін…
