Київ, 9 квітня 2004 року.
Тарас Марусик
Минулої суботи газета “День” надрукувала розлоге інтерв’ю з міністром освіти та науки Василем Кременем. Це інтерв’ю привернуло нашу увагу висловлюваннями міністра про майбутнє, яке може чекати вищі навчальні заклади України (цитуємо): “Я прогнозую, що з часом частина вищих навчальних закладів просто розориться, перш за все — приватних. Кількість випускників середньої школи зменшується... Майбутні випускники шкіл обиратимуть ті вищі навчальні заклади, які будуть забезпечувати їм найбільшу конкурентоспроможність на ринку праці, а решта — залишаться без студентів”
Наш київський кореспондент Тарас Марусик цікавився, що з цього приводу думає голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти та науки Станіслав Ніколаєнко.
Станіслав Ніколаєнко
Я, перш за все, хотів би сказати, що демографічна ситуація, яка склалася в Україні, дійсно, є сьогодні критична. За рік ми втрачаємо майже 400 тисяч людей – це скорочення населення. І неминуче це веде і до скорочення народжуваності. У нас в минулому році народилося десь приблизно до 400 тисяч дітей. В перший клас в минулому році пішло 370 тисяч дітей. А на перші курси вузів вступило десь приблизно 440 з лишнім тисяч.
Тарас Марусик
Міністр освіти та науки Василь Кремень у згаданому інтерв’ю навів трохи інші цифри, але вони не змінюють загальної тенденції: “В цьому році у нас вперше виникає загроза, що ми наберемо менше 400 тисяч першокласників. Раніше в перший клас набирали по 700 тисяч дітей. Це менше, ніж до вищих навчальних закладів вступило першокурсників”.
І знову – голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти та науки Станіслав Ніколаєнко.
Станіслав Ніколаєнко
Якщо взяти чисту арифметику, 440 тисяч на перші курси, і народилось 370, то місць у вузах більше, ніж тих, що народилися. Тобто об’єктивно – скорочення набору буде йти до вузів, бо всі вчитися у вузах не можуть. Але з приводу того, що буде скорочуватися: потрібно все зробити, щоб ми могли демографічну ситуацію поправити, змінити систему влади, і щоб діти в нас народжувалися наші українські.
Тарас Марусик А тепер – коментар Станіслава Ніколаєнка про можливе скорочення вищих навчальних закладів.
Станіслав Ніколаєнко
Я думаю, ми підемо іншим шляхом. От 13 травня будуть парламентські слухання з питань проблем вищої школи. Ми там відповідь на це дамо. Нам потрібно зараз внести зміни до Закону “Про вищу освіту” і поскорочувати оці всі філії, коли в селах, в райцентрах без викладачів, без професури повідкривали філіали і безжально видурюють гроші із сільських дітей. Тобто по філіям уважно подивитися. Потім ми подивимося ще на долю дрібних вузів і таке інше. І потрібно, звичайно, буде повернутися і до частини приватних вузів, подивитися на якість викладання і так далі. Тобто я думаю, що прямої вказівки закривати приватні вузи не буде і такої дії не буде. Торкнеться цей процес усіх. Він об’єктивний. Але те, що ми будемо це робити цивілізовано, неупереджено, то я гарантую, що такий процес буде з боку Комітету відслідковуватись і ми не будемо тиснути на вузи, скажімо, по суб’єктивним чинникам.
Тарас Марусик
Міністр освіти та науки Василь Кремень, відповідаючи на запитання журналістів “Дня”, також згадав про якість освітніх послуг навчальних закладів: “За минулий рік було закрито 51 філію та окремі навчальні заклади. На засідання акредитаційної комісії ми готуємо перевірку однієї чи двох областей, переважно філій, і щоразу закриваємо до 15 філій. Студенти при цьому не страждають, бо їх на тих же умовах навчання спонукаємо до переведення в інші навчальні заклади, які можуть працювати краще”.
В згаданому інтерв’ю Василь Кремень навів також інші цифри. Виявляється, за показником кількості студентів на 10 тисяч населення, Україна має, якщо взяти вищі навчальні заклади І—ІV рівнів акредитації, 512 студентів. Якщо ж рахувати III-IV рівень акредитації, що відповідає колишнім вузам, то 385 студентів на 10 тисяч населення. Це, за словами міністра, більше, ніж удвічі перевищує найкращі радянські показники. А про те, скільки українських студентів навчаються державною мовою, Василь Кремень у розлогому інтерв’ю не згадав.
Тарас Марусик
Минулої суботи газета “День” надрукувала розлоге інтерв’ю з міністром освіти та науки Василем Кременем. Це інтерв’ю привернуло нашу увагу висловлюваннями міністра про майбутнє, яке може чекати вищі навчальні заклади України (цитуємо): “Я прогнозую, що з часом частина вищих навчальних закладів просто розориться, перш за все — приватних. Кількість випускників середньої школи зменшується... Майбутні випускники шкіл обиратимуть ті вищі навчальні заклади, які будуть забезпечувати їм найбільшу конкурентоспроможність на ринку праці, а решта — залишаться без студентів”
Наш київський кореспондент Тарас Марусик цікавився, що з цього приводу думає голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти та науки Станіслав Ніколаєнко.
Станіслав Ніколаєнко
Я, перш за все, хотів би сказати, що демографічна ситуація, яка склалася в Україні, дійсно, є сьогодні критична. За рік ми втрачаємо майже 400 тисяч людей – це скорочення населення. І неминуче це веде і до скорочення народжуваності. У нас в минулому році народилося десь приблизно до 400 тисяч дітей. В перший клас в минулому році пішло 370 тисяч дітей. А на перші курси вузів вступило десь приблизно 440 з лишнім тисяч.
Тарас Марусик
Міністр освіти та науки Василь Кремень у згаданому інтерв’ю навів трохи інші цифри, але вони не змінюють загальної тенденції: “В цьому році у нас вперше виникає загроза, що ми наберемо менше 400 тисяч першокласників. Раніше в перший клас набирали по 700 тисяч дітей. Це менше, ніж до вищих навчальних закладів вступило першокурсників”.
І знову – голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти та науки Станіслав Ніколаєнко.
Станіслав Ніколаєнко
Якщо взяти чисту арифметику, 440 тисяч на перші курси, і народилось 370, то місць у вузах більше, ніж тих, що народилися. Тобто об’єктивно – скорочення набору буде йти до вузів, бо всі вчитися у вузах не можуть. Але з приводу того, що буде скорочуватися: потрібно все зробити, щоб ми могли демографічну ситуацію поправити, змінити систему влади, і щоб діти в нас народжувалися наші українські.
Тарас Марусик А тепер – коментар Станіслава Ніколаєнка про можливе скорочення вищих навчальних закладів.
Станіслав Ніколаєнко
Я думаю, ми підемо іншим шляхом. От 13 травня будуть парламентські слухання з питань проблем вищої школи. Ми там відповідь на це дамо. Нам потрібно зараз внести зміни до Закону “Про вищу освіту” і поскорочувати оці всі філії, коли в селах, в райцентрах без викладачів, без професури повідкривали філіали і безжально видурюють гроші із сільських дітей. Тобто по філіям уважно подивитися. Потім ми подивимося ще на долю дрібних вузів і таке інше. І потрібно, звичайно, буде повернутися і до частини приватних вузів, подивитися на якість викладання і так далі. Тобто я думаю, що прямої вказівки закривати приватні вузи не буде і такої дії не буде. Торкнеться цей процес усіх. Він об’єктивний. Але те, що ми будемо це робити цивілізовано, неупереджено, то я гарантую, що такий процес буде з боку Комітету відслідковуватись і ми не будемо тиснути на вузи, скажімо, по суб’єктивним чинникам.
Тарас Марусик
Міністр освіти та науки Василь Кремень, відповідаючи на запитання журналістів “Дня”, також згадав про якість освітніх послуг навчальних закладів: “За минулий рік було закрито 51 філію та окремі навчальні заклади. На засідання акредитаційної комісії ми готуємо перевірку однієї чи двох областей, переважно філій, і щоразу закриваємо до 15 філій. Студенти при цьому не страждають, бо їх на тих же умовах навчання спонукаємо до переведення в інші навчальні заклади, які можуть працювати краще”.
В згаданому інтерв’ю Василь Кремень навів також інші цифри. Виявляється, за показником кількості студентів на 10 тисяч населення, Україна має, якщо взяти вищі навчальні заклади І—ІV рівнів акредитації, 512 студентів. Якщо ж рахувати III-IV рівень акредитації, що відповідає колишнім вузам, то 385 студентів на 10 тисяч населення. Це, за словами міністра, більше, ніж удвічі перевищує найкращі радянські показники. А про те, скільки українських студентів навчаються державною мовою, Василь Кремень у розлогому інтерв’ю не згадав.
