Івано-Франківськ, 23 квітня 2004 - В обласному центрі Прикарпаття на міжнародній конференції науковці країн Східної Європи обговорили проблеми та перспективи функціонування української культури, мови та музики. Назва наукового зібрання “Етнокультурні процеси в урбанізованому середовищі міста в 20 столітті”. Науковці дискутували довкола проблеми русифікації та американізації українського мовного простору.
У той час, коли Президент України заявив, що рішення Національної ради з телебачення та радіомовлення щодо обов”язкового вживання електронними засобами масової інформації української мови не відповідає конституції, в обласному центрі Прикарпаття українські, польські та словацькі науковці дискутували довкола проблем русифікації та американізації українського мовного простору. Найбільші їхні претензії якраз стосуються тотального засилля російської мови на провідних національних телеканалах.
Під час гострої дискусії декан філологічного факультету Прикарпатського університету Микола Лесюк заявив, що лише постанова, аналогічна до тієї, яку ухвалила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, спроможна бодай якось зарадити в тій розпачливій ситуації, в якій опинилась українська мова:
“Правда, не знаю, як буде втілюватись ця постанова. Адже ми знаємо, як в Україні виконуються закони. Так що на папері воно є, але чи буде воно втілене в дійсності, то ще побачимо”.
Науковець під час свого виступу ще не міг знати, що Президент України виступить проти рішення Нацради. Натомість професор Львівської музичної академії імені Лисенка Юрій Ясиновський найбільшу стурбуваність висловив станом музичної культури в Україні загалом. На його переконання, музика в Україні не виконує своїх естетичних функцій. Вона не вчить любити, не виховує у слухачів добра. А щорічні обов”язкові обласні звіти в Києві, на яких кожен реґіон представляє свій творчий доробок, вчений вважає звичайною показухою, яка не дає жодного реального ефекту:
“Кому воно несе радість? Музикантам? Сумнівно. Високим державним мужам? Теж дуже сумнівно. Адже вони на цьому не дуже добре знаються. Це все насправді якийсь такий державний посткомуністичний синдром, якого ми не можемо позбутися. На це йдуть значні кошти, а результативність дуже низька”.
Основною метою міжнародної конференції, яка проводилась в Івано-Фракнівську, якраз було віднаходження шляхів, як вберегти українську самобутність, культуру та мову. Науковці Східної Європи переконані, що така конференція стане бодай невеликим кроком у покращенні мовної ситуації в Україні.
У той час, коли Президент України заявив, що рішення Національної ради з телебачення та радіомовлення щодо обов”язкового вживання електронними засобами масової інформації української мови не відповідає конституції, в обласному центрі Прикарпаття українські, польські та словацькі науковці дискутували довкола проблем русифікації та американізації українського мовного простору. Найбільші їхні претензії якраз стосуються тотального засилля російської мови на провідних національних телеканалах.
Під час гострої дискусії декан філологічного факультету Прикарпатського університету Микола Лесюк заявив, що лише постанова, аналогічна до тієї, яку ухвалила Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, спроможна бодай якось зарадити в тій розпачливій ситуації, в якій опинилась українська мова:
“Правда, не знаю, як буде втілюватись ця постанова. Адже ми знаємо, як в Україні виконуються закони. Так що на папері воно є, але чи буде воно втілене в дійсності, то ще побачимо”.
Науковець під час свого виступу ще не міг знати, що Президент України виступить проти рішення Нацради. Натомість професор Львівської музичної академії імені Лисенка Юрій Ясиновський найбільшу стурбуваність висловив станом музичної культури в Україні загалом. На його переконання, музика в Україні не виконує своїх естетичних функцій. Вона не вчить любити, не виховує у слухачів добра. А щорічні обов”язкові обласні звіти в Києві, на яких кожен реґіон представляє свій творчий доробок, вчений вважає звичайною показухою, яка не дає жодного реального ефекту:
“Кому воно несе радість? Музикантам? Сумнівно. Високим державним мужам? Теж дуже сумнівно. Адже вони на цьому не дуже добре знаються. Це все насправді якийсь такий державний посткомуністичний синдром, якого ми не можемо позбутися. На це йдуть значні кошти, а результативність дуже низька”.
Основною метою міжнародної конференції, яка проводилась в Івано-Фракнівську, якраз було віднаходження шляхів, як вберегти українську самобутність, культуру та мову. Науковці Східної Європи переконані, що така конференція стане бодай невеликим кроком у покращенні мовної ситуації в Україні.