Аудіозапис:
Прага, 29 квітня 2004 – У Польщі проходить Європейський економічний саміт. У ньому беруть участь близько 1200 осіб, в тому числі керівники 25 країн і понад 700 представників бізнесу. Серед учасників і президент України Леонід Кучма.
Президент Польщі Алєксандр Кваснєвський, відкриваючи економічний саміт у Варшаві, особливо наголосив на тому, що форум цей розпочинається напередодні історичної події – розширення Європейського Союзу.
"Першого травня, - сказав керівник Польщі, - Європа подолає свою трагічну історію".
Торкаючись безпосередньо форуму, головних його цілей, президент Кваснєвський заявив: "Маємо великий шанс на добру й плідну дискусію, яка має принести новий імпульс Європі, нашим країнам, економіці та фірмам. Однак найважливішим є те, що ця дискусія, обмін думками принесуть добрі результати громадянам, нам, мешканцям щоразу більшої європейської спільноти", - додав польський президент.
Чимало учасників форуму у Варшаві сходяться на тому, що долучення до Європейського Союзу одразу 10-ти країн і поступове впровадження ними євро сприятиме економічному зростанню цих країн і поглибленню інтеграції зі світовою економікою. Однак дискутанти попереджають, що впровадження євро є процесом довготривалим і він займе 5-10 років. За словами керівника “Merrill Lynch International” Джекоба Френкеля, "занадто швидка інтеграція нових членів без обов''язкових реформ може виявитися небезпечною".
Інша справа – Україна. Її інтеграція до Європейського Союзу, на думку і спостерігачів, і посадовців ЄС, взагалі залишається під великим знаком запитання, бо, як вони кажуть, Київ, крім декларацій, нічого не робить для реалізації своїх намірів. Офіційний Київ, навпаки, звинувачує у всьому євробюрократів. Мовляв, вони лише повчають і моралізують, замість того, щоб сприяти Україні у майбутньому вступові до ЄС.
Напередодні економічного саміту у Варшаві олії до вогню щодо ЄС долив президент Леонід Кучма: “Я прагматик. Я хочу, щоб сьогодні і завтра люди жили нормально. А нам Європейський Союз нічого не обіцяє. Давайте припинимо займатися декларуванням. Мені це нагадує кориду. Європейський Союз - у вигляді професійного тореадора із червоним забралом, а Україна – молодого бичка. Той стоїть на місці, а ми бігаємо навколо, а стріли-то летять. І вже живого місця, як кажуть, немає. А стріли-то летять не з точки зору налагодити добре економічне співробітництво. Нас вчать, вчать і вчать”.
З першого травня Україні доведеться серйозно рахуватися з фактом розширення ЄС. Не випадково Леонід Кучма під час зустрічі на економічному форумі у Варшаві зі своїм колегою Алєксандром Кваснєвським говорили і про зменшення негативних наслідків для України після вступу Польщі до ЄС, зокрема, про перетин українсько-польського кордону, коли з 1 травня це вже буде кордон України з Євросоюзом.
Видається важливим зазначити, що одночасно з самітом у Варшаві відбулася ще одна важлива подія: у столиці Ірландії, яка зараз головує в Європейському Союзі, пройшли переговори представників ЄС з українською делегацією, очолюваною міністром закордонних справ Костянтином Грищенком. В результаті переговорів статусу ринкової економіки, якого хотів Київ, Україні не пообіцяли. Цей факт К. Грищенко прокоментував так: "Євросоюз – не простий партнер".
“Чи має взагалі Україна шанси дістати статус країни з риноковою економікою?” – запитав я політолога з Німеччини Валерія Гладка: “Україна не має жодних шансів, щоб її економіку визнали ринковою. Тому що нинішній уряд запровадив старі адміністративні методи керування економікою. Та дивлячись на ситуацію у світі, яка склалася, особливо в Іраку, не виключений такий варіант, коли нинішня адміністрація президента Джорджа Буша може натиснути на ЄС, щоб той пішов на поступки Кучмі і визнав економіку країни ринковою. Бо інакше, мовляв, Кучма виведе війська з Іраку. До речі, нинішній прем’єр Янукович цей факт може приписати собі як заслугу. Ось подивіться, мовляв, ми тепер країна з ринковою економікою".
Втім, не все ще втрачено. Питання про надання українській економіці статусу ринкової невдовзі знову обговорюватиметься.
Прага, 29 квітня 2004 – У Польщі проходить Європейський економічний саміт. У ньому беруть участь близько 1200 осіб, в тому числі керівники 25 країн і понад 700 представників бізнесу. Серед учасників і президент України Леонід Кучма.
Президент Польщі Алєксандр Кваснєвський, відкриваючи економічний саміт у Варшаві, особливо наголосив на тому, що форум цей розпочинається напередодні історичної події – розширення Європейського Союзу.
"Першого травня, - сказав керівник Польщі, - Європа подолає свою трагічну історію".
Торкаючись безпосередньо форуму, головних його цілей, президент Кваснєвський заявив: "Маємо великий шанс на добру й плідну дискусію, яка має принести новий імпульс Європі, нашим країнам, економіці та фірмам. Однак найважливішим є те, що ця дискусія, обмін думками принесуть добрі результати громадянам, нам, мешканцям щоразу більшої європейської спільноти", - додав польський президент.
Чимало учасників форуму у Варшаві сходяться на тому, що долучення до Європейського Союзу одразу 10-ти країн і поступове впровадження ними євро сприятиме економічному зростанню цих країн і поглибленню інтеграції зі світовою економікою. Однак дискутанти попереджають, що впровадження євро є процесом довготривалим і він займе 5-10 років. За словами керівника “Merrill Lynch International” Джекоба Френкеля, "занадто швидка інтеграція нових членів без обов''язкових реформ може виявитися небезпечною".
Інша справа – Україна. Її інтеграція до Європейського Союзу, на думку і спостерігачів, і посадовців ЄС, взагалі залишається під великим знаком запитання, бо, як вони кажуть, Київ, крім декларацій, нічого не робить для реалізації своїх намірів. Офіційний Київ, навпаки, звинувачує у всьому євробюрократів. Мовляв, вони лише повчають і моралізують, замість того, щоб сприяти Україні у майбутньому вступові до ЄС.
Напередодні економічного саміту у Варшаві олії до вогню щодо ЄС долив президент Леонід Кучма: “Я прагматик. Я хочу, щоб сьогодні і завтра люди жили нормально. А нам Європейський Союз нічого не обіцяє. Давайте припинимо займатися декларуванням. Мені це нагадує кориду. Європейський Союз - у вигляді професійного тореадора із червоним забралом, а Україна – молодого бичка. Той стоїть на місці, а ми бігаємо навколо, а стріли-то летять. І вже живого місця, як кажуть, немає. А стріли-то летять не з точки зору налагодити добре економічне співробітництво. Нас вчать, вчать і вчать”.
З першого травня Україні доведеться серйозно рахуватися з фактом розширення ЄС. Не випадково Леонід Кучма під час зустрічі на економічному форумі у Варшаві зі своїм колегою Алєксандром Кваснєвським говорили і про зменшення негативних наслідків для України після вступу Польщі до ЄС, зокрема, про перетин українсько-польського кордону, коли з 1 травня це вже буде кордон України з Євросоюзом.
Видається важливим зазначити, що одночасно з самітом у Варшаві відбулася ще одна важлива подія: у столиці Ірландії, яка зараз головує в Європейському Союзі, пройшли переговори представників ЄС з українською делегацією, очолюваною міністром закордонних справ Костянтином Грищенком. В результаті переговорів статусу ринкової економіки, якого хотів Київ, Україні не пообіцяли. Цей факт К. Грищенко прокоментував так: "Євросоюз – не простий партнер".
“Чи має взагалі Україна шанси дістати статус країни з риноковою економікою?” – запитав я політолога з Німеччини Валерія Гладка: “Україна не має жодних шансів, щоб її економіку визнали ринковою. Тому що нинішній уряд запровадив старі адміністративні методи керування економікою. Та дивлячись на ситуацію у світі, яка склалася, особливо в Іраку, не виключений такий варіант, коли нинішня адміністрація президента Джорджа Буша може натиснути на ЄС, щоб той пішов на поступки Кучмі і визнав економіку країни ринковою. Бо інакше, мовляв, Кучма виведе війська з Іраку. До речі, нинішній прем’єр Янукович цей факт може приписати собі як заслугу. Ось подивіться, мовляв, ми тепер країна з ринковою економікою".
Втім, не все ще втрачено. Питання про надання українській економіці статусу ринкової невдовзі знову обговорюватиметься.
