Белград, 4 травня 2004 – Журналiсти не раз зазначали, що в Сербiї не важко розшукати чоловіка баскетбольного зросту, який трохи кульгає і на шиї в котрого витатуйована троянда. Iншими словами, двох таких немає. Все ж загадковий Леґiя досi переховувався. Окремi газети повiдомляли, що вiн пiд чужим iменем втiк за кордон, ймовiрно до Боснiї i Герцеговини. У нього було кiлька паспортiв, включаючи й дипломатичний. А щодо грошей, Лукович чи то Улемек, як вiн називався час вiд часу, нiбито був одним із лiдерiв белградської наркомафiї й здобув казкове майно.
Леґiя народився 1968-го року. Наприкiнцi вiсiмдесятих рокiв вiн нiбито перебував у складi французького Леґiону iноземцiв. На початку дев’яностих рокiв вiн став iнструктуром Сербської гвардiї добровольцiв горезвiсного Аркана, що скоїла численнi злочини в Хорватiї. Згодом Леґiя очолив сформований сербською полiтичною полiцiєю Пiдроздiл спецполiцiї, котрий виконував диверсiї та iншi секретнi операцiї в Боснiї i Герцеговинi. А в Сербiї вiн, як стверджують окремi аналiтики, очолював так званi ескадрони смертi, якi на замовлення режиму Слободана Милошевича займалися фізичною ліквідацією його опонентiв та шантажували бiзнесменiв.
Думки оглядачів розходяться щодо можливих причин ,через якi полковник Лукович у недiлю ввечерi добровiльно здався полiцiї. Є такi, хто припускає, що вiн витратив грошi і боявся, що його зрадить хтось iз особистих охоронцiв. Iншi стверджують, що вiн готовий свiдчити про причетнiсть колишнiх урядовцiв до злочинiв.
У Белградi триває спецiальний суд над тринадцятьма соратниками Луковича, яких звинувачують у вбивствi прем’єра Джинджича. Сiмох iнших розшукують. Можливо, що Леґiя знає дещо про розшукуваних. Може статися й таке, що вiн розповiсть, хто замовив вбивство голови уряду. Якби там не було, слiдство, прокуратура та суддi будуть змушенi перевiрити усi дотеперiшнi висновки та ймовiрно вiдкрити новi досьє в сербському процесi столiття.
Леґiя народився 1968-го року. Наприкiнцi вiсiмдесятих рокiв вiн нiбито перебував у складi французького Леґiону iноземцiв. На початку дев’яностих рокiв вiн став iнструктуром Сербської гвардiї добровольцiв горезвiсного Аркана, що скоїла численнi злочини в Хорватiї. Згодом Леґiя очолив сформований сербською полiтичною полiцiєю Пiдроздiл спецполiцiї, котрий виконував диверсiї та iншi секретнi операцiї в Боснiї i Герцеговинi. А в Сербiї вiн, як стверджують окремi аналiтики, очолював так званi ескадрони смертi, якi на замовлення режиму Слободана Милошевича займалися фізичною ліквідацією його опонентiв та шантажували бiзнесменiв.
Думки оглядачів розходяться щодо можливих причин ,через якi полковник Лукович у недiлю ввечерi добровiльно здався полiцiї. Є такi, хто припускає, що вiн витратив грошi і боявся, що його зрадить хтось iз особистих охоронцiв. Iншi стверджують, що вiн готовий свiдчити про причетнiсть колишнiх урядовцiв до злочинiв.
У Белградi триває спецiальний суд над тринадцятьма соратниками Луковича, яких звинувачують у вбивствi прем’єра Джинджича. Сiмох iнших розшукують. Можливо, що Леґiя знає дещо про розшукуваних. Може статися й таке, що вiн розповiсть, хто замовив вбивство голови уряду. Якби там не було, слiдство, прокуратура та суддi будуть змушенi перевiрити усi дотеперiшнi висновки та ймовiрно вiдкрити новi досьє в сербському процесi столiття.