Аудіозапис:
Прага, 4 травня 2004 – Сполучені Штати Америки знову назвали Україну найбільшим порушником прав інтелектуальної власності в світі. В останньому звіті Торговельного представника США Україну залишено в статусі єдиної в світі «пріоритетної» за порушеннями держави.
Торговельний представник США Роберт Зеллик «із розчаруванням» зазначає постійну нездатність України вжити дієвих заходів проти піратства в галузі оптичних носіїв інформації, яке сягає значних рівнів, та запровадити закони про інтелектуальну власність, які забезпечили б її належний і дієвий захист. Через це й далі залишається і «пріоритетність» України, і американські санкції на українські продукти на суму в 75 мільйонів доларів, запроваджені ще в січні 2002 року, мовиться в звіті Торговельного представника США високого державного службовця, який керує переговорним процесом США з торговельних питань і є в цих справах головним радником президента.
Постійна нездатність захистити права інтелектуальної власності може також поставити під загрозу зусилля України, спрямовані на її вступ до Світової організації торгівлі, і серйозно підірвати її зусилля, що мають на меті розвивати торгівлю й приваблювати інвестиції, попереджено в звіті. Уряд США далі заохочує Україну боротися з піратством та запровадити необхідні закони й підзаконні акти щодо прав інтелектуальної власності.
Нинішнє українське законодавство у США вважають за недостатнє; поправки ж до нього все ніяк не пройдуть крізь Верховну Раду. От і виходить, що Україна роками ніби нічого й не робить. Як каже експерт із проблем захисту авторського права, директор київської компанії «IT-Консалтинґ» і голова Асоціяції інтернет-клубів України Олександр Бернатович, «Усі зауваження, які були до України у 2000 році і пізніше, так і залишилися невиконаними». Як приклад він згадує контрольні марки на компакт-дисках, які анітрохи не перешкоджають піратству: «Щороку говорилося про те, що таке маркування призведе тільки до того, що над піратами буде така собі юридична парасолька, яка їх захищає». Українське законодавство загалом не таке вже й погане й більш-менш відповідає міжнародним нормам; найбільша проблема в тому, що воно не завжди виконується; крім того, зазначає Олександр Бернатович, мова йде про те, “що не завжди дії українського уряду дійсно спрямовані на посилення захисту прав інтелектуальної власності в Україні”.
Українська влада раніше відповідала на чергові американські звинувачення в бездіяльності, що вона робить усе можливе. Нині через довгі післясвяткові вихідні офіційної реакції Києва ми ще не маємо. А звинувачення серйозні: крім уже згаданих претензій до законодавства, це, серед іншого, й те, що Україну названо значним пунктом транзиту й складування нелеґальних носіїв інформації, зроблених у Росії й деінде; при цьому контроль на кордоні залишається слабкий, а малі кримінальні покарання за незаконне виробництво й експорт компакт-дисків не стають дієвим засобом відвернення таких порушень, що разом узяте призводить до надзвичайно високих рівнів піратства й значних втрат для американської сторони.
Прага, 4 травня 2004 – Сполучені Штати Америки знову назвали Україну найбільшим порушником прав інтелектуальної власності в світі. В останньому звіті Торговельного представника США Україну залишено в статусі єдиної в світі «пріоритетної» за порушеннями держави.
Торговельний представник США Роберт Зеллик «із розчаруванням» зазначає постійну нездатність України вжити дієвих заходів проти піратства в галузі оптичних носіїв інформації, яке сягає значних рівнів, та запровадити закони про інтелектуальну власність, які забезпечили б її належний і дієвий захист. Через це й далі залишається і «пріоритетність» України, і американські санкції на українські продукти на суму в 75 мільйонів доларів, запроваджені ще в січні 2002 року, мовиться в звіті Торговельного представника США високого державного службовця, який керує переговорним процесом США з торговельних питань і є в цих справах головним радником президента.
Постійна нездатність захистити права інтелектуальної власності може також поставити під загрозу зусилля України, спрямовані на її вступ до Світової організації торгівлі, і серйозно підірвати її зусилля, що мають на меті розвивати торгівлю й приваблювати інвестиції, попереджено в звіті. Уряд США далі заохочує Україну боротися з піратством та запровадити необхідні закони й підзаконні акти щодо прав інтелектуальної власності.
Нинішнє українське законодавство у США вважають за недостатнє; поправки ж до нього все ніяк не пройдуть крізь Верховну Раду. От і виходить, що Україна роками ніби нічого й не робить. Як каже експерт із проблем захисту авторського права, директор київської компанії «IT-Консалтинґ» і голова Асоціяції інтернет-клубів України Олександр Бернатович, «Усі зауваження, які були до України у 2000 році і пізніше, так і залишилися невиконаними». Як приклад він згадує контрольні марки на компакт-дисках, які анітрохи не перешкоджають піратству: «Щороку говорилося про те, що таке маркування призведе тільки до того, що над піратами буде така собі юридична парасолька, яка їх захищає». Українське законодавство загалом не таке вже й погане й більш-менш відповідає міжнародним нормам; найбільша проблема в тому, що воно не завжди виконується; крім того, зазначає Олександр Бернатович, мова йде про те, “що не завжди дії українського уряду дійсно спрямовані на посилення захисту прав інтелектуальної власності в Україні”.
Українська влада раніше відповідала на чергові американські звинувачення в бездіяльності, що вона робить усе можливе. Нині через довгі післясвяткові вихідні офіційної реакції Києва ми ще не маємо. А звинувачення серйозні: крім уже згаданих претензій до законодавства, це, серед іншого, й те, що Україну названо значним пунктом транзиту й складування нелеґальних носіїв інформації, зроблених у Росії й деінде; при цьому контроль на кордоні залишається слабкий, а малі кримінальні покарання за незаконне виробництво й експорт компакт-дисків не стають дієвим засобом відвернення таких порушень, що разом узяте призводить до надзвичайно високих рівнів піратства й значних втрат для американської сторони.
