Аудіозапис:
Київ, 4 травня 2004 року.
Наталя Мусієнко
На черзі – наша постійна рубрика “А мова – як море!”. Ми знову повертаємося до рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14 квітня “Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм”. Ця тема набула свого продовження минулого тижня, коли під час другої в цьому році прес-конференції Президент України назвав рішення Нацради щодо ліцензування ТРК неконституційним. Перед мікрофоном – Тарас Марусик.
Тарас Марусик
На згаданій прес-конференції журналістка Галина Левицька попросила Леоніда Кучму уточнити.
Галина Левицька
Якщо 68% громадян України в останньому переписі записали, що мова рідна є українська, а мають 30%, всього-на-всього, українського простору, то яку Конституцію і чиєї держави Ви мали на увазі, якщо називали, що це рішення є неконституційним? Тарас Марусик
Ось що відповів на це Гарант Конституції України і верховний арбітр нації.
Леонід Кучма
Шановне товариство, у мене є висновок юридичний, що рішення Національної ради з питань телебачення суперечить діючій Конституції. Потім, слухайте, шановні, не треба революції. Я скільки разів звертався до всіх, і політиків, і чиновників, до всіх. Не можна грубо сказати, що сьогодні, а завтра починаємо. Сьогодні ми всі там, чи частина каналів наших давала матеріали російською мовою, а завтра - всі українською. Мельтешіти будуть тільки ці самі екрани. Тому з бухти-барахти нічого не можна робити. Так і запропоновано Національній раді з питань телебачення. Я не заперечую, був би радий, якщо б раз – ми проснулись і всі завтра заговорили українською мовою. Повірте мені, що величезна кількість населення, особливо Сходу, Криму, і думає, і говорить тільки російською мовою.
Тарас Марусик
З цього вишуканого за стилем монологу Леоніда Кучми я зрозумів дві речі: юридичну неспроможність рішення Нацради і проникнення Президента України в думки своїх підлеглих. У зв’язку з цим виникають дві цікаві речі. Перша – про думки. Тут Леонід Данилович далеко не оригінальний. За два тижні до Кучмових одкровень про те, що більшість українців думають по-російськи, сказав в інтерв’ю московському телеканалові НТВ голова Державної Думи Російської Федерації Борис Гризлов.
Друге. Я неодноразово намагався одержати отой юридичний висновок, про який повідомив журналістам Леонід Кучма. Хоч і віриш своєму Президентові, але ніколи не зашкодить перевірити. Так-от, документа цього я не одержав. Але не тільки я. І заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко в очі не бачив жодного юридичного висновку.
Віталій Шевченко
Ситуація для мене дивна, тому що ми, виконуючи і доручення, і прохання і Верховної Ради, і Президента та його Адміністрації, і уряду, прийняли це рішення на захист державної мови. Але тим не менше, після такої критики ми не отримали якогось офіційного підтвердження – в чому ж, власне, полягають наші порушення Конституції. Навіть більше того, Перший президент України Леонід Макарович Кравчук сказав, що це наша внутрішня справа, і, відповідно до Конституції, ми маємо це робити. Щось в такому роді.
Тарас Марусик
Віталій Шевченко звернувся навіть з відкритим листом до Президента України (цитую уривок): “Я помітив, що й раніше, перебуваючи в Криму, Ви відверталися від проблем функціонування української мови та збереження національних надбань українців, особливо в колі можновладців з “братньої” Росії. Але нині Ваше невдоволення спробами припинити жахливу русифікацію національного теле- та радіоефіру наклалося на Ваші турботи про будівництво україномовної гімназії в Сімферополі. Мені здається, щось тут було нелогічним. Бо навіщо витрачати бюджетні кошти на навчання наших дітей українською мовою, якщо їм доведеться жити в наскрізь русифікованій інформаційній сфері?”
На сьогодні – все. Зустрінемося в четвер у рубриці “А мова – як море!”.
Київ, 4 травня 2004 року.
Наталя Мусієнко
На черзі – наша постійна рубрика “А мова – як море!”. Ми знову повертаємося до рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14 квітня “Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм”. Ця тема набула свого продовження минулого тижня, коли під час другої в цьому році прес-конференції Президент України назвав рішення Нацради щодо ліцензування ТРК неконституційним. Перед мікрофоном – Тарас Марусик.
Тарас Марусик
На згаданій прес-конференції журналістка Галина Левицька попросила Леоніда Кучму уточнити.
Галина Левицька
Якщо 68% громадян України в останньому переписі записали, що мова рідна є українська, а мають 30%, всього-на-всього, українського простору, то яку Конституцію і чиєї держави Ви мали на увазі, якщо називали, що це рішення є неконституційним? Тарас Марусик
Ось що відповів на це Гарант Конституції України і верховний арбітр нації.
Леонід Кучма
Шановне товариство, у мене є висновок юридичний, що рішення Національної ради з питань телебачення суперечить діючій Конституції. Потім, слухайте, шановні, не треба революції. Я скільки разів звертався до всіх, і політиків, і чиновників, до всіх. Не можна грубо сказати, що сьогодні, а завтра починаємо. Сьогодні ми всі там, чи частина каналів наших давала матеріали російською мовою, а завтра - всі українською. Мельтешіти будуть тільки ці самі екрани. Тому з бухти-барахти нічого не можна робити. Так і запропоновано Національній раді з питань телебачення. Я не заперечую, був би радий, якщо б раз – ми проснулись і всі завтра заговорили українською мовою. Повірте мені, що величезна кількість населення, особливо Сходу, Криму, і думає, і говорить тільки російською мовою.
Тарас Марусик
З цього вишуканого за стилем монологу Леоніда Кучми я зрозумів дві речі: юридичну неспроможність рішення Нацради і проникнення Президента України в думки своїх підлеглих. У зв’язку з цим виникають дві цікаві речі. Перша – про думки. Тут Леонід Данилович далеко не оригінальний. За два тижні до Кучмових одкровень про те, що більшість українців думають по-російськи, сказав в інтерв’ю московському телеканалові НТВ голова Державної Думи Російської Федерації Борис Гризлов.
Друге. Я неодноразово намагався одержати отой юридичний висновок, про який повідомив журналістам Леонід Кучма. Хоч і віриш своєму Президентові, але ніколи не зашкодить перевірити. Так-от, документа цього я не одержав. Але не тільки я. І заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко в очі не бачив жодного юридичного висновку.
Віталій Шевченко
Ситуація для мене дивна, тому що ми, виконуючи і доручення, і прохання і Верховної Ради, і Президента та його Адміністрації, і уряду, прийняли це рішення на захист державної мови. Але тим не менше, після такої критики ми не отримали якогось офіційного підтвердження – в чому ж, власне, полягають наші порушення Конституції. Навіть більше того, Перший президент України Леонід Макарович Кравчук сказав, що це наша внутрішня справа, і, відповідно до Конституції, ми маємо це робити. Щось в такому роді.
Тарас Марусик
Віталій Шевченко звернувся навіть з відкритим листом до Президента України (цитую уривок): “Я помітив, що й раніше, перебуваючи в Криму, Ви відверталися від проблем функціонування української мови та збереження національних надбань українців, особливо в колі можновладців з “братньої” Росії. Але нині Ваше невдоволення спробами припинити жахливу русифікацію національного теле- та радіоефіру наклалося на Ваші турботи про будівництво україномовної гімназії в Сімферополі. Мені здається, щось тут було нелогічним. Бо навіщо витрачати бюджетні кошти на навчання наших дітей українською мовою, якщо їм доведеться жити в наскрізь русифікованій інформаційній сфері?”
На сьогодні – все. Зустрінемося в четвер у рубриці “А мова – як море!”.
