13 травня 2004 року.
Наталя Мусієнко
На черзі – наша постійна рубрика “А мова – як море!”. Вже майже місяць пройшов від рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14 квітня “Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм”.
Після деякого затишшя після недавньої заяви Президента України на прес-конференції голос подав Державний комітет у справах національностей та міграції.
Далі – ведучий рубрики Тарас Марусик.
Тарас Марусик
В короткий проміжок, який з’явився між святами першої декади травня, Держконацміграції заявив, як повідомило агентство УНІАН, що згадане рішення “є таким, що порушує захищені діючим законодавством права національних меншин України, суперечить Конституції і ряду законів, міжнародним зобов’язанням нашої держави і не сприяє консолідації єдиного поліетнічного народу України”.
Про які захищені права національних меншин ідеться, з переданого в УНІАН незрозуміло.
Крім того, Держконацміграції вважає, що Нацрада “замість послідовної реальної політики з розвитку і поширення використання в телерадіопросторі української мови, відродження за допомогою мас-медія української культури, вживає заходів дискримінаційного по відношенню до національних меншин України характеру, які у випадку їхньої практичної реалізації завдадуть суттєвої шкоди міжнародному авторитетові нашої держави”.
Я досі не знав, що до функцій Нацради належить відродження української культури, а, крім цього закиду, якусь конкретику в цитованому уривку важко знайти.
Ось що в інтерв’ю радіо “Свобода” про мотиви такої заяви сказав голова Держконацміграції Геннадій Москаль:
Геннадій Москаль
Справа в тому, що коли наш заступник був на Раді Hаціональній по телебаченню і радіомовленню, йшла домовленість у зовсім іншому форматі, ніж в тому, який Нацрада оприлюднила для ЗМІ.
Справа в тому, що ми їм весь час говорили про те, що споконвіку в місцях компактного проживання національних меншин велася трансляція як по радіо, так і по телебаченню на мові національних меншин.
Тарас Марусик
Далі цитую у зв’язку з поганою якістю запису: “Коли ми почули, то були не в собі, що всі мають перейти на українську мову”.
“Професіоналізм” Геннадія Москаля проявився не лише в цій цитаті, але й у тому, що в назву ратифікованої Україною Європейської хартії регіональних і меншинних мов він додав слово “національних”, якого там немає.
В одній з попередніх передач я говорив, що неодноразово намагався одержати юридичний висновок про ніби-то неконституційність рішення Нацради щодо ліцензування ТРК, з погляду Леоніда Кучми.
На даний момент пройшло 10 днів, упродовж яких Адміністрація Президента так і не спромоглася відповісти на просте запитання: був такий висновок чи ні? Одне з двох: або Президента обдурили, або ж він сам придумав відповідний набір слів.
За коментарем я звернувся до заступника голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка:
Віталій Шевченко
До сьогодні в Національній раді взагалі немає жодних експертних відгуків, зауважень, офіційних листів, заперечень і таке інше.
Я буквально ще десятого числа, маючи вільний час, передивився безліч сайтів в Інтернеті, в тому числі і дивився офіційний сайт Держкомнацміграції, і не знайшов там будь-яких моментів чи матеріалів, які б стосувалися нашої цієї пекучої теми.
Я вже не кажу про офіційні експертні висновки Президента, про які говорилося, їх в Національній Раді немає. Тому я вже взагалі починаю думати про те, що такі документи відсутні.
Тарас Марусик
Коли матеріал записувався в студії, стало відомо, що на адресу Нацради прийшов лист за підписом виконувача обов’язків голови Держконацміграції з викладеними в інформації УНІАН міркуваннями. Цікаво, що УНІАН одержало згаданого листа на шість днів раніше за адресата.
На сьогодні – все. Зустрінемося наступного вівторка в рубриці “А мова – як море!”.
Наталя Мусієнко
На черзі – наша постійна рубрика “А мова – як море!”. Вже майже місяць пройшов від рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14 квітня “Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм”.
Після деякого затишшя після недавньої заяви Президента України на прес-конференції голос подав Державний комітет у справах національностей та міграції.
Далі – ведучий рубрики Тарас Марусик.
Тарас Марусик
В короткий проміжок, який з’явився між святами першої декади травня, Держконацміграції заявив, як повідомило агентство УНІАН, що згадане рішення “є таким, що порушує захищені діючим законодавством права національних меншин України, суперечить Конституції і ряду законів, міжнародним зобов’язанням нашої держави і не сприяє консолідації єдиного поліетнічного народу України”.
Про які захищені права національних меншин ідеться, з переданого в УНІАН незрозуміло.
Крім того, Держконацміграції вважає, що Нацрада “замість послідовної реальної політики з розвитку і поширення використання в телерадіопросторі української мови, відродження за допомогою мас-медія української культури, вживає заходів дискримінаційного по відношенню до національних меншин України характеру, які у випадку їхньої практичної реалізації завдадуть суттєвої шкоди міжнародному авторитетові нашої держави”.
Я досі не знав, що до функцій Нацради належить відродження української культури, а, крім цього закиду, якусь конкретику в цитованому уривку важко знайти.
Ось що в інтерв’ю радіо “Свобода” про мотиви такої заяви сказав голова Держконацміграції Геннадій Москаль:
Геннадій Москаль
Справа в тому, що коли наш заступник був на Раді Hаціональній по телебаченню і радіомовленню, йшла домовленість у зовсім іншому форматі, ніж в тому, який Нацрада оприлюднила для ЗМІ.
Справа в тому, що ми їм весь час говорили про те, що споконвіку в місцях компактного проживання національних меншин велася трансляція як по радіо, так і по телебаченню на мові національних меншин.
Тарас Марусик
Далі цитую у зв’язку з поганою якістю запису: “Коли ми почули, то були не в собі, що всі мають перейти на українську мову”.
“Професіоналізм” Геннадія Москаля проявився не лише в цій цитаті, але й у тому, що в назву ратифікованої Україною Європейської хартії регіональних і меншинних мов він додав слово “національних”, якого там немає.
В одній з попередніх передач я говорив, що неодноразово намагався одержати юридичний висновок про ніби-то неконституційність рішення Нацради щодо ліцензування ТРК, з погляду Леоніда Кучми.
На даний момент пройшло 10 днів, упродовж яких Адміністрація Президента так і не спромоглася відповісти на просте запитання: був такий висновок чи ні? Одне з двох: або Президента обдурили, або ж він сам придумав відповідний набір слів.
За коментарем я звернувся до заступника голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка:
Віталій Шевченко
До сьогодні в Національній раді взагалі немає жодних експертних відгуків, зауважень, офіційних листів, заперечень і таке інше.
Я буквально ще десятого числа, маючи вільний час, передивився безліч сайтів в Інтернеті, в тому числі і дивився офіційний сайт Держкомнацміграції, і не знайшов там будь-яких моментів чи матеріалів, які б стосувалися нашої цієї пекучої теми.
Я вже не кажу про офіційні експертні висновки Президента, про які говорилося, їх в Національній Раді немає. Тому я вже взагалі починаю думати про те, що такі документи відсутні.
Тарас Марусик
Коли матеріал записувався в студії, стало відомо, що на адресу Нацради прийшов лист за підписом виконувача обов’язків голови Держконацміграції з викладеними в інформації УНІАН міркуваннями. Цікаво, що УНІАН одержало згаданого листа на шість днів раніше за адресата.
На сьогодні – все. Зустрінемося наступного вівторка в рубриці “А мова – як море!”.