Белград, 3 червня 2004 – Йдеться про вiсiм з половиною тонн золота, вартiсть якого становить 107 мільйонів доларiв США. Золото міститься в банках у Цюрiху та в Парижi. Згiдно з Угодою в справах поділу активів та пасивів колишньої Югославії, 38% належить Сербiї i Чорногорiї, Хорватiї – 23% , Словенiї – 16%, Боснiї i Герцеговинi 15,5% й Македонiї 7,5 % майна й так само зобов’язань колишньої держави.
Соцiалiстична Федеральна Югославiя перестала iснувати 1991 року. Такого висновку тодi дiйшла мiжнародна арбiтражна комiсiя, яку очолював француський юрист П’єр Бадентер. Експерти при цьому послалися на факт, що окремi республiки проголосили незалежнiсть, що немає демократично обраної центральної влади й iнших інституцій, в яких були б представники вiд усiх федеральних одиниць.
На пiдставi висновкiв комiсiї Бадентера Європейський союз та Об’єднанi нацiї згодом прийняли в члени усi новi держави, крiм Сербiї i Чорногорiї, оскiльки Белград наполягав на тому, що єдиною правонаступницею колишньої Югославiї має бути сербсько-чорногорська федерацiя.
Переговори про правонаступництво тривали 10 рокiв. Угоду пiдписано три роки тому, пiсля скинення режиму Слободана Милошевича. Нею уточнені подробицi щодо подiлу державного майна, засобiв у закордонних банках, дипломатично-консульских представництв, архiвiв та iншого. Милошевичеву мiжнародно не визнану державу тим часом перебудували на державне об’єднання Сербiя i Чорногорiя.
Золото подiлили в понедiлок. На черзi подiл 645 мiльйонiв доларiв запасiв Нацбанку екс-Югославiї. А щодо будинкiв посольств та посольських резиденцiй, переговори триватимуть ше кiлька рокiв. Адже йдеться про 122 об’єкти, якi в час розвалу спiльної держави привласнювали тi, в кого були ключi. Там, де послом був серб , будинок проголошували власнiстю Белграда. Де був хорват – там югославське посольство стало посольством Хорватiї. I так далi. Згодом сторони дiйшли згоди щодо будинкiв у Нью -Йорку, Лондонi, Парижi й Москвi.
А щодо боргу колишньої держави, то вiн перевищує 30 мiльярдiв доларiв. Його також чесно подiлили. Коли вiддадуть – невiдомо.
Соцiалiстична Федеральна Югославiя перестала iснувати 1991 року. Такого висновку тодi дiйшла мiжнародна арбiтражна комiсiя, яку очолював француський юрист П’єр Бадентер. Експерти при цьому послалися на факт, що окремi республiки проголосили незалежнiсть, що немає демократично обраної центральної влади й iнших інституцій, в яких були б представники вiд усiх федеральних одиниць.
На пiдставi висновкiв комiсiї Бадентера Європейський союз та Об’єднанi нацiї згодом прийняли в члени усi новi держави, крiм Сербiї i Чорногорiї, оскiльки Белград наполягав на тому, що єдиною правонаступницею колишньої Югославiї має бути сербсько-чорногорська федерацiя.
Переговори про правонаступництво тривали 10 рокiв. Угоду пiдписано три роки тому, пiсля скинення режиму Слободана Милошевича. Нею уточнені подробицi щодо подiлу державного майна, засобiв у закордонних банках, дипломатично-консульских представництв, архiвiв та iншого. Милошевичеву мiжнародно не визнану державу тим часом перебудували на державне об’єднання Сербiя i Чорногорiя.
Золото подiлили в понедiлок. На черзi подiл 645 мiльйонiв доларiв запасiв Нацбанку екс-Югославiї. А щодо будинкiв посольств та посольських резиденцiй, переговори триватимуть ше кiлька рокiв. Адже йдеться про 122 об’єкти, якi в час розвалу спiльної держави привласнювали тi, в кого були ключi. Там, де послом був серб , будинок проголошували власнiстю Белграда. Де був хорват – там югославське посольство стало посольством Хорватiї. I так далi. Згодом сторони дiйшли згоди щодо будинкiв у Нью -Йорку, Лондонi, Парижi й Москвi.
А щодо боргу колишньої держави, то вiн перевищує 30 мiльярдiв доларiв. Його також чесно подiлили. Коли вiддадуть – невiдомо.