“До 50-річчя радіо “Свобода”.
Крізь мури, перепони й перешкоди лунає срібний голос радіо “Свободи”. Злочинна влада бачить в ньому шкоду, адже розповідає правду він народу. Знімає срібний голос поволоку, і знову закликає на толоку, Щоб збудувати справжній дім. І кожен вільно та щасливо зможе жити в нім. Бо те, що ми зліпили – швидше хлів, в якому хазяйнує й править тхір. Він так всіх одурманив, насмердів і перекроїв все на свій манір, поставивши до влади на місцях самих тхорів. Цей тхір за дім не дбає, а нас усіх за бидло має. Так виженім його! І оберім господаря свого. Та знову й знову чути дзвін, він як набат гримить – до волі й до свободи кличе він. Крізь роки, перепони й перешкоди Лунає срібний голос радіо “Свободи”.
Крізь мури, перепони й перешкоди лунає срібний голос радіо “Свободи”. Злочинна влада бачить в ньому шкоду, адже розповідає правду він народу. Знімає срібний голос поволоку, і знову закликає на толоку, Щоб збудувати справжній дім. І кожен вільно та щасливо зможе жити в нім. Бо те, що ми зліпили – швидше хлів, в якому хазяйнує й править тхір. Він так всіх одурманив, насмердів і перекроїв все на свій манір, поставивши до влади на місцях самих тхорів. Цей тхір за дім не дбає, а нас усіх за бидло має. Так виженім його! І оберім господаря свого. Та знову й знову чути дзвін, він як набат гримить – до волі й до свободи кличе він. Крізь роки, перепони й перешкоди Лунає срібний голос радіо “Свободи”.