Донецьк, 23 червня 2004 р.
Донецька газета “Остров” 23 червня вперше за майже два роки існування не потрапила до своїх читачів. Раніше вона стала відомою через критичні публікації щодо генпрокурора Геннадія Васильєва та судові переслідування з боку його колег. Після поїздки Ющенка до Донецька 31 жовтня минулого року “Остров” відмовилась друкувати місцева типографія. Тепер, взагалі в Донецькій області не знайшлося жодної типографії яка б погодилась працювати з “Островом”.
Донецький щоденник “Остров” сьогодні не потрапив до своїх читачів. На Донеччині не знайшлося жодної типографії, яка б погодилась друкувати це відверто опозиційне видання.
Нагадаю, після висвітлення “Островом” скандально відомого візиту Ющенка на Донеччину в жовтні минулого року, друкувати “Остров” без будь яких пояснень відмовилась типографія “Донеччина”. Після цього, притулок “островітяни” знайшли в типографії газети “Донбас”, яку очолює керівник обласного відділення Союзу журналістів України Олександр Бриж. Але і тут з наближенням виборів, “Острову” показали на двері. Олександр Бриж аргументував це технічними можливостями типографії. І не заперечує, що його підприємство порушило умови угоди з газетою. “Остров” спростовує аргументи Брижа, і заявляє про суто політичні мотиви відмови. Але так чи інакше популярна опозиційна газета з майже пьятнадцятититисячним накладом не потрапила до читачів. Саме вона, а не не десятки рекламних листків, які друкуються у типографії “Донбас” та інших типографіях області.
Ось як прокоментував це заступник головного редактора “Острова” Сергій Фурманюк: “Трек 11-15: Відмовило видавництво “Донбас” за технічних умов які придумані. Відмовило видавництво “Восток-Украина”, яке вже навіть виписало нам рахунок-фактуру і ми готові були заплатити гроші. Така ж сама ситуація була у видавництві “Новий мир”, а потім ще дев’ять друкарень по області: починаючи з Шахтарська і закінчуючи Маріуполем”.
Після такої географії пошуків друкарні, мабуть мало хто серйозно сприйматиме заяви про технічну слабкість донецьких друкарень. Тепер, свої надії журналісти “Острова” покладають на друкарні сусідніх областей та навіть на російський Ростов. Тож, “Остров” змушений йти шляхом відомої ленінської “Іскри”, яку друкували за кордоном, і з якої, як відомо, роздмухалось полум’я.
Донецька газета “Остров” 23 червня вперше за майже два роки існування не потрапила до своїх читачів. Раніше вона стала відомою через критичні публікації щодо генпрокурора Геннадія Васильєва та судові переслідування з боку його колег. Після поїздки Ющенка до Донецька 31 жовтня минулого року “Остров” відмовилась друкувати місцева типографія. Тепер, взагалі в Донецькій області не знайшлося жодної типографії яка б погодилась працювати з “Островом”.
Донецький щоденник “Остров” сьогодні не потрапив до своїх читачів. На Донеччині не знайшлося жодної типографії, яка б погодилась друкувати це відверто опозиційне видання.
Нагадаю, після висвітлення “Островом” скандально відомого візиту Ющенка на Донеччину в жовтні минулого року, друкувати “Остров” без будь яких пояснень відмовилась типографія “Донеччина”. Після цього, притулок “островітяни” знайшли в типографії газети “Донбас”, яку очолює керівник обласного відділення Союзу журналістів України Олександр Бриж. Але і тут з наближенням виборів, “Острову” показали на двері. Олександр Бриж аргументував це технічними можливостями типографії. І не заперечує, що його підприємство порушило умови угоди з газетою. “Остров” спростовує аргументи Брижа, і заявляє про суто політичні мотиви відмови. Але так чи інакше популярна опозиційна газета з майже пьятнадцятититисячним накладом не потрапила до читачів. Саме вона, а не не десятки рекламних листків, які друкуються у типографії “Донбас” та інших типографіях області.
Ось як прокоментував це заступник головного редактора “Острова” Сергій Фурманюк: “Трек 11-15: Відмовило видавництво “Донбас” за технічних умов які придумані. Відмовило видавництво “Восток-Украина”, яке вже навіть виписало нам рахунок-фактуру і ми готові були заплатити гроші. Така ж сама ситуація була у видавництві “Новий мир”, а потім ще дев’ять друкарень по області: починаючи з Шахтарська і закінчуючи Маріуполем”.
Після такої географії пошуків друкарні, мабуть мало хто серйозно сприйматиме заяви про технічну слабкість донецьких друкарень. Тепер, свої надії журналісти “Острова” покладають на друкарні сусідніх областей та навіть на російський Ростов. Тож, “Остров” змушений йти шляхом відомої ленінської “Іскри”, яку друкували за кордоном, і з якої, як відомо, роздмухалось полум’я.