Київ, 30 червня 2004 – Україна не сподівається не лише на швидке ухвалення Плану Дій з Європейським Союзом, але і на надання їй статусу країни з ринковою економікою у найближчому майбутньому. Це, на думку оглядачів, стає очевидним після заяви Президента України Леоніда Кучми, яку він зробив після зустрічі з майбутнім ротаційним головою ЄС, прем’єр міністром Нідерландів Яном Петером Балкененде.
Ще два місяці тому під час перебування нідерландського прем’єра у Києві голова українського уряду Віктор Янукович наголошував, що проблему надання Україні статусу країни з ринковою економікою потрібно вирішити вже найближчим часом. Тепер українська влада хоче включити проблему отримання статусу, доступу на ринки товарів та спрощення візового режиму до Плану Дій, обговорення якого вона не збирається пришвидшувати. "Якщо Європейський Союз не буде готовий до таких рішень, переговори щодо укладення Плану дій потрібно продовжити для того, щоб, не обмежуючи себе в часі, вийти на прийнятні для інтересів України умови взаємодії", - цитує українського президента його прес-служба.
За словами директора економічних програм Центру Разумкова Володимира Сіденка, статус країни з ринковою економікою потрібен Україні для того, щоб убезпечити свої компанії від звинувачень у дешевому експорті, а відповідно і переслідувань за демпінг. Крім того, як наголошує експерт, наявність ринкового статусу створює привабливий інвестиційний імідж країни, здешевлює надання кредитів, може поліпшити її кредитний рейтинг.
Для того, щоб отримати статус країни з ринковою економікою, Україна має довести, що її компанії існують в ринкових умовах. Хоча, на думку Володимира Сіденка, надання статусу є не суто економічним питанням, адже умови господарювання в Казахстані, чи Росії не сильно відрізняються від українських, а ринковий статус вони все ж мають. Україна ж сама дає в руки аргументи тим, хто не вважає її ринковою державою, як це було під час останньої бензинової кризи: «На прикладі втручання у ціноутворення на ринку енергоносіїв, ми бачимо, що є привід вважати, що є ринок в Україні у деяких секторах регулюється за допомогою адміністративних заходів». Замість того, щоб накопичити товар і впливати на ціну за рахунок збільшення пропозиції, додає Володимир Сіденко.
Експерт Центру Разумкова вважає, що навряд чи впродовж наступних місяців Україна та ЄС повернуться до розгляду питання про надання ринкового статусу. Однак для прискорення процесу не останню роль може зіграти просування України до членства у Світовій Організації Торгівлі: «Якщо накопичиться критична маса узгоджених питань, то думаю і питання про надання статусу з ЄС зрушиться з місця. Оскільки такої впевненості немає, то переважатимуть очікування». На думку Володимира Сіденка, не останню роль гратиме і політична ситуація в Україні: «Думаю принаймні до кінця виборів Європейський Союз не буде робити якісь кроки, щоб вони не сприймалися як політичний сигнал і не були використані під час виборів».
Ще два місяці тому під час перебування нідерландського прем’єра у Києві голова українського уряду Віктор Янукович наголошував, що проблему надання Україні статусу країни з ринковою економікою потрібно вирішити вже найближчим часом. Тепер українська влада хоче включити проблему отримання статусу, доступу на ринки товарів та спрощення візового режиму до Плану Дій, обговорення якого вона не збирається пришвидшувати. "Якщо Європейський Союз не буде готовий до таких рішень, переговори щодо укладення Плану дій потрібно продовжити для того, щоб, не обмежуючи себе в часі, вийти на прийнятні для інтересів України умови взаємодії", - цитує українського президента його прес-служба.
За словами директора економічних програм Центру Разумкова Володимира Сіденка, статус країни з ринковою економікою потрібен Україні для того, щоб убезпечити свої компанії від звинувачень у дешевому експорті, а відповідно і переслідувань за демпінг. Крім того, як наголошує експерт, наявність ринкового статусу створює привабливий інвестиційний імідж країни, здешевлює надання кредитів, може поліпшити її кредитний рейтинг.
Для того, щоб отримати статус країни з ринковою економікою, Україна має довести, що її компанії існують в ринкових умовах. Хоча, на думку Володимира Сіденка, надання статусу є не суто економічним питанням, адже умови господарювання в Казахстані, чи Росії не сильно відрізняються від українських, а ринковий статус вони все ж мають. Україна ж сама дає в руки аргументи тим, хто не вважає її ринковою державою, як це було під час останньої бензинової кризи: «На прикладі втручання у ціноутворення на ринку енергоносіїв, ми бачимо, що є привід вважати, що є ринок в Україні у деяких секторах регулюється за допомогою адміністративних заходів». Замість того, щоб накопичити товар і впливати на ціну за рахунок збільшення пропозиції, додає Володимир Сіденко.
Експерт Центру Разумкова вважає, що навряд чи впродовж наступних місяців Україна та ЄС повернуться до розгляду питання про надання ринкового статусу. Однак для прискорення процесу не останню роль може зіграти просування України до членства у Світовій Організації Торгівлі: «Якщо накопичиться критична маса узгоджених питань, то думаю і питання про надання статусу з ЄС зрушиться з місця. Оскільки такої впевненості немає, то переважатимуть очікування». На думку Володимира Сіденка, не останню роль гратиме і політична ситуація в Україні: «Думаю принаймні до кінця виборів Європейський Союз не буде робити якісь кроки, щоб вони не сприймалися як політичний сигнал і не були використані під час виборів».