Нью-Йорк, 7 липня 2004 - У Нью-Йорку на аукціоні Сотбі за рекордно високу ціну, півтора мільйона доларів, продано рукопис книги “Анонімні Алкоголіки”, яку написав 65 років тому Уільям Уілсон, співзасновник товариства, котре багато хто вважає одним з найважливіших рухів сучасності. Розповідає наш ньюйоркський кореспондент Ю.Д.
Цю книгу мільйони людей, що вилікувалися від алкоголізму, вважають своєю біблією. В Америці її називають The Big Book, Велика Книга. Вона витримала чотири наклади, перекладена багатьма мовами світу (цікаво, до речі, було б дізнатися, чи є український переклад. Сюзен Чівер, авторка книги “Мене звуть Білл”, це біографія Уільяма Уілсона, щойно видана в Нью-Йорку, сказала вашому кореспондентові, що про переклад “Анонімних Алкоголіків” українською досі не чула).
Нинішнє, четверте англомовне видання “антиалкогольної біблії” розійшлося накладом понад 19 мільйонів екземплярів. А початок було покладено 10 червня 1935 року, коли Роберт Сміт, лікар з міста Ейкрон, штат Огайо, який страждав на хронічний алкоголізм, перехилив останню у своєму житті чарку. Він і його приятель Уільям Уілсон допомагали один одному вилікуватися і дійшли висновку, що лише алкоголік здатний допомогти іншому алкоголікові позбутися цієї звички. Вони й заснували тоді товариство Анонімних Алкоголіків. Анонімних тому, що в їхньому колі ніхто не запитував прізвища нового колеги, а лише подавали зменшувальне ім’я.
Перший розділ книги – розповідь про життя Уілсона. Народився він у Вермонті 1895 року. Пив. Познайомився з Робертом Смітом, якого називав “доктор Боб”, 1935 року в Ейкроні, куди приїхав у справі бізнесу. У Боба внаслідок алкоголізму занепала лікарська практика. Вони розмовляли декілька годин і виробили статут товариства “Анонімних Алкоголіків”. 1939 року Уілсон видав книгу. На початках мало хто звертав на неї увагу, але у березні 1941-го появилася схвальна рецензія Джека Александера у популярному журналі The Saturday Evening Post про незвичайне товариство, про цю співдружність “рабів алкоголю, які звільнилися”. Осередки “Анонімних Алкоголіків” почали виникати по великих містах Америки. Доктор Дейвід Льюіс, засновник Центру вивчення алкоголізму при університеті Брауна, назвав “неоціненним” рукопис книги Уілсона, нині придбаний каліфорнійським колекціонером Уільямом Шенком за півтора мільйона доларів на аукціоні Сотбі. Сюзен Чіверс вважає, що ця книга “є однією з 10 чи 20 найвпливовіших книжок, написаних у 20 сторіччі... чи не найважливіша документальна праця. Цей хлоп, разом з доктором Бобом, знайшов шлях рятування алкоголіків. Вони змінили наші уявлення про людську природу”.
Цю книгу мільйони людей, що вилікувалися від алкоголізму, вважають своєю біблією. В Америці її називають The Big Book, Велика Книга. Вона витримала чотири наклади, перекладена багатьма мовами світу (цікаво, до речі, було б дізнатися, чи є український переклад. Сюзен Чівер, авторка книги “Мене звуть Білл”, це біографія Уільяма Уілсона, щойно видана в Нью-Йорку, сказала вашому кореспондентові, що про переклад “Анонімних Алкоголіків” українською досі не чула).
Нинішнє, четверте англомовне видання “антиалкогольної біблії” розійшлося накладом понад 19 мільйонів екземплярів. А початок було покладено 10 червня 1935 року, коли Роберт Сміт, лікар з міста Ейкрон, штат Огайо, який страждав на хронічний алкоголізм, перехилив останню у своєму житті чарку. Він і його приятель Уільям Уілсон допомагали один одному вилікуватися і дійшли висновку, що лише алкоголік здатний допомогти іншому алкоголікові позбутися цієї звички. Вони й заснували тоді товариство Анонімних Алкоголіків. Анонімних тому, що в їхньому колі ніхто не запитував прізвища нового колеги, а лише подавали зменшувальне ім’я.
Перший розділ книги – розповідь про життя Уілсона. Народився він у Вермонті 1895 року. Пив. Познайомився з Робертом Смітом, якого називав “доктор Боб”, 1935 року в Ейкроні, куди приїхав у справі бізнесу. У Боба внаслідок алкоголізму занепала лікарська практика. Вони розмовляли декілька годин і виробили статут товариства “Анонімних Алкоголіків”. 1939 року Уілсон видав книгу. На початках мало хто звертав на неї увагу, але у березні 1941-го появилася схвальна рецензія Джека Александера у популярному журналі The Saturday Evening Post про незвичайне товариство, про цю співдружність “рабів алкоголю, які звільнилися”. Осередки “Анонімних Алкоголіків” почали виникати по великих містах Америки. Доктор Дейвід Льюіс, засновник Центру вивчення алкоголізму при університеті Брауна, назвав “неоціненним” рукопис книги Уілсона, нині придбаний каліфорнійським колекціонером Уільямом Шенком за півтора мільйона доларів на аукціоні Сотбі. Сюзен Чіверс вважає, що ця книга “є однією з 10 чи 20 найвпливовіших книжок, написаних у 20 сторіччі... чи не найважливіша документальна праця. Цей хлоп, разом з доктором Бобом, знайшов шлях рятування алкоголіків. Вони змінили наші уявлення про людську природу”.