Варшава, 7 липня 2004 - Польська преса в черговий раз порушила тему так званого “класового відбору” учнів у польських школах. “Класовий” в даному випадку стосується не розподілу по шкільних класах, а селекції за класовою ознакою, тобто бідніших окремо від багатших. Про те, що за таким принципом функціонують приватні школи ні для кого не новина, але неформальне застосування цього принципу у державних школах викликає занепокоєння як серед фахівців, так і в польському суспільстві.
Польські газети не вперше пишуть про те, що у деяких – переважно більш престижних – державних школах у великих та середніх містах Польщі проводиться селекція учнів за ознакою впливовості та рівня забезпеченості їхніх батьків. Цей розподіл проходить, звичайно ж, неформально. Формальною підставою для розподілу різних дітей по різних класах є, наприклад, кількість додаткових – переважно теж додатково оплачуваних батьками – гуртків. Або інший приклад – там, де навчання проводиться у дві зміни, до першої зміни беруть, перш за все, тих дітей, батьки яких працюють і мусять відвезти дитину до школи по дорозі на роботу. Натомість, безробітні можуть приводити своїх дітей до школи і пізніше. “А потім ще дивуються, чому в учнів з другої зміни навчальні показники гірші від однолітків з першої зміни” – цитує соціолога Барбару Муравську “Газета виборча”.
З досліджень, котрі нещодавно провела Барбара Муравська випливає, що у кожній п''ятій міській початковій школі існує відбір за так званою “класовою ознакою”. А у старших класах, тобто гімназіях та ліцеях – цей показник ще вищий.
“Бідні навчаються з бідними, а багаті з багатими” – підсумовує Барбара Муравська.
Батьки добре усвідомлюють, що добра школа часто є вирішальним фактором для отримання їхньою дитиною життєвого шансу на майбутнє. Тому прикладають буквально всіх зусиль, щоб по-перше дитина потрапила до кращої школи, а по-друге до найкращого класу у цій школі. Такий підхід не є нічим надзвичайним, коли багатші батьки віддають своїх дітей до приватних шкіл, але, на думку фахівців, таке - недопустимо в межах публічної школи.
Специфіка польської ситуації полягає в тому, що польський середній клас – котрий особливо піклується про добру освіту для своїх дітей – є ще не достатньо багатим, щоб платити за навчання у приватних школах. За статистикою випливає, що у приватних школах у Польщі навчається всього лише 2-3 відсотки із загальної кількості учнів. Державна ж школа, за винятком певних додаткових занять та інших чинників вищого стандарту, залишається безплатною. Тому теоретично наполегливість і певну безпринципність частини батьків можна зрозуміти – говорять експерти – але разом з тим потрібно пам''ятати і про можливі негативні наслідки такої безпринципності для всього суспільства у найближчому майбутньому.
Польські соціологічні та педагогічні середовища вже неодноразово попереджали, що така ситуація є “бомбою сповільненої дії, підкладеною під польську демократію”.
Польські газети не вперше пишуть про те, що у деяких – переважно більш престижних – державних школах у великих та середніх містах Польщі проводиться селекція учнів за ознакою впливовості та рівня забезпеченості їхніх батьків. Цей розподіл проходить, звичайно ж, неформально. Формальною підставою для розподілу різних дітей по різних класах є, наприклад, кількість додаткових – переважно теж додатково оплачуваних батьками – гуртків. Або інший приклад – там, де навчання проводиться у дві зміни, до першої зміни беруть, перш за все, тих дітей, батьки яких працюють і мусять відвезти дитину до школи по дорозі на роботу. Натомість, безробітні можуть приводити своїх дітей до школи і пізніше. “А потім ще дивуються, чому в учнів з другої зміни навчальні показники гірші від однолітків з першої зміни” – цитує соціолога Барбару Муравську “Газета виборча”.
З досліджень, котрі нещодавно провела Барбара Муравська випливає, що у кожній п''ятій міській початковій школі існує відбір за так званою “класовою ознакою”. А у старших класах, тобто гімназіях та ліцеях – цей показник ще вищий.
“Бідні навчаються з бідними, а багаті з багатими” – підсумовує Барбара Муравська.
Батьки добре усвідомлюють, що добра школа часто є вирішальним фактором для отримання їхньою дитиною життєвого шансу на майбутнє. Тому прикладають буквально всіх зусиль, щоб по-перше дитина потрапила до кращої школи, а по-друге до найкращого класу у цій школі. Такий підхід не є нічим надзвичайним, коли багатші батьки віддають своїх дітей до приватних шкіл, але, на думку фахівців, таке - недопустимо в межах публічної школи.
Специфіка польської ситуації полягає в тому, що польський середній клас – котрий особливо піклується про добру освіту для своїх дітей – є ще не достатньо багатим, щоб платити за навчання у приватних школах. За статистикою випливає, що у приватних школах у Польщі навчається всього лише 2-3 відсотки із загальної кількості учнів. Державна ж школа, за винятком певних додаткових занять та інших чинників вищого стандарту, залишається безплатною. Тому теоретично наполегливість і певну безпринципність частини батьків можна зрозуміти – говорять експерти – але разом з тим потрібно пам''ятати і про можливі негативні наслідки такої безпринципності для всього суспільства у найближчому майбутньому.
Польські соціологічні та педагогічні середовища вже неодноразово попереджали, що така ситуація є “бомбою сповільненої дії, підкладеною під польську демократію”.