Белград, 8 липня 2004 – Голова Президiї Боснiї i Герцеговини (БiГ) Сулейман Тихич вiдмовився прибути на урочистiсть, оскiльки вона спiвпадає з рiчницею масової лiквiдацiї боснiйськими сербами громадян БiГ у Сребреницi 1995 року.
Тихич каже, що вiн 11 липня повинен бути на похоронi бiльше трьохсот жертв, останки яких нещодавно виявили в масових могилах. Преса в Боснiї i Герцеговинi пише, що урочистiсть в Белградi саме того дня буде образою для жертв злочину скоєного в Сребреницi. За даними Мiжнародного червоного хреста, сербськi сили пiсля захоплення Сребреницi полонили й згодом розстрiляли щонайменше сiм з половиною тисяч мужчин босняцької нацiональностi. Окремi сараєвськi газети називають недипломатичним та навiть скандальним факт, що iнавгурацiю президента Сербiї призначили саме на день скорботи в сусiднiй країнi.
Представники боснiйських сербiв на це кажуть, що не треба полiтизувати кожну подiю та шукати скандалiв там, де їх немає. А в Белградi немає анi офiцiйних анi неофiцiйних коментарiв з цього приводу. Одна газета нагадує, що в балканських народiв є забагато скорботних дат та, що краще було б дивитися в майбутнє анiж кожного разу повертатися в минуле.
Президентами Сербiї досi були Слободан Мiлошевич та Милан Милутiнович. Коли вони вступали в посаду, жодних урочистостей та присяг не було. Партiйнi активiсти та колективи трудящих надiслали їм тисячi вiтальних телеграм, заповнивши ними сторiнки газет та iнформацiйнi передачi на телебаченнi й на цьому все закiнчилося.
Наразi в церемонiї братимуть участi й пiдроздiли Збройних сил та полiцiї, культурно-мистецькi товариства тощо. Разом з класичною музикою виконуватимуть патрiотичнi пiснi, оскiльки Сербiя досi немає офiцiйного гiмну. Центральна урочистiсть вiдбудеться в будинку парламенту. Невiдомо чи на неї прибудуть гостi iз закoрдону. Справа в тому, що Сербiя не є незалежною державою, а членом сербсько-чорногорського державного об’єднання. Через це могло б статися, що Бориса Тадича вiтатимуть не глави держав, як хотiли б серби, а лише кiлька мiнiстрiв закордонних справ та дипломатичнi представники, якi акредитованi в Белградi.
Тихич каже, що вiн 11 липня повинен бути на похоронi бiльше трьохсот жертв, останки яких нещодавно виявили в масових могилах. Преса в Боснiї i Герцеговинi пише, що урочистiсть в Белградi саме того дня буде образою для жертв злочину скоєного в Сребреницi. За даними Мiжнародного червоного хреста, сербськi сили пiсля захоплення Сребреницi полонили й згодом розстрiляли щонайменше сiм з половиною тисяч мужчин босняцької нацiональностi. Окремi сараєвськi газети називають недипломатичним та навiть скандальним факт, що iнавгурацiю президента Сербiї призначили саме на день скорботи в сусiднiй країнi.
Представники боснiйських сербiв на це кажуть, що не треба полiтизувати кожну подiю та шукати скандалiв там, де їх немає. А в Белградi немає анi офiцiйних анi неофiцiйних коментарiв з цього приводу. Одна газета нагадує, що в балканських народiв є забагато скорботних дат та, що краще було б дивитися в майбутнє анiж кожного разу повертатися в минуле.
Президентами Сербiї досi були Слободан Мiлошевич та Милан Милутiнович. Коли вони вступали в посаду, жодних урочистостей та присяг не було. Партiйнi активiсти та колективи трудящих надiслали їм тисячi вiтальних телеграм, заповнивши ними сторiнки газет та iнформацiйнi передачi на телебаченнi й на цьому все закiнчилося.
Наразi в церемонiї братимуть участi й пiдроздiли Збройних сил та полiцiї, культурно-мистецькi товариства тощо. Разом з класичною музикою виконуватимуть патрiотичнi пiснi, оскiльки Сербiя досi немає офiцiйного гiмну. Центральна урочистiсть вiдбудеться в будинку парламенту. Невiдомо чи на неї прибудуть гостi iз закoрдону. Справа в тому, що Сербiя не є незалежною державою, а членом сербсько-чорногорського державного об’єднання. Через це могло б статися, що Бориса Тадича вiтатимуть не глави держав, як хотiли б серби, а лише кiлька мiнiстрiв закордонних справ та дипломатичнi представники, якi акредитованi в Белградi.