Аудіозапис програми:
Київ, 12 липня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас! В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Якщо хтось скаже вам, що наближаються вибори та супровідні до них політтехнологи, то, вочевидь, дістане бонус за по справжньому банальну фразу.
Після чого думка про те, що мова є могутнім засобом програмування поведінки людей діятиме багато повільніше. Себто спрацює котрийсь із тих таки законів сприйняття.
Сайт “Самвидав нет” заявляє, що то не порожні балачки, і подає статтю Тоні Білоус, яка десь в середині тексту наводить цитату з вірша Ліни Костенко “Інкрустації”.
“Які слова страхітливі – дволикість. Дворушництво, двозначність, двоєдушність! Двомовність, як роздвоєне жало. Віки духовної руйнації. Змія вжалила серце нації”.
Власне, стаття пані Білоус обертається не стільки довкола сентенцій знаменитої поетеси, скільки довкола Російської системи “Ваал”, робота над якою ведеться з 1992-го року.
Система дозволяє прогнозувати ефект неусвідомленого впливу текстів на масову аудиторію та складати тексти із заданим вектором і виявляти особистісно-психологічні якості авторів тих чи інших писань.
Вивчення означеної системи привело пані Білоус до певних висновків. “Насильне зросійщення, - вважає вона, - послабило, передусім українського чоловіка. Українські мужчини, які не зродили українську мову і спілкуються нею у повсякденні, відрізняються міцнішим здоров’ям, задоволені інтимним життям, самостійні у прийнятті рішень, готові ризикувати та розпочинати нові справи, активні у громадсько-політичному житті держави, є щирими і небайдужими патріотами своєї землі...”
Українські політики, які кожен свій крок звикли звіряти з Московщиною, мали би прислухатись до такої гарної цитати і ризикнуть таки дбати про рідну землю, як би воно не кортіло лизнуть хазяйську руку.
Далі Надія Шерстюк. Рубрика “Огляд віртуальної преси”.
Надія Шерстюк
“Кучма стоїть наразі перед доленосним вибором моделі своєї поведінки перед початком історичної події під назвою “Вибори”, - розмірковує “Українська правда”.
Яке він ухвалить рішення? Найгірший вихід, на думку видання, - це безпосередня участь у виборах. “Це означатиме зганьбити себе перед лицем усього цивілізованого світу, а, отже, зганьбити в черговий раз державу, значно ускладнивши при цьому перспективи її прогресивного розвитку.
Наступним за рівнем шкідливості для держави і самого Президента є хитра і підступна комбінація з конституційною реформою, коли ухвалюються зміни до Конституції, які різко підвищують вагомість посади прем’єра, роблячи тим самим вибори майже пустим пострілом”.
“Останній варіант, - пише “Українська правда”, – це сценарій домовленості з опозиційним кандидатом Віктором Ющенком. Можна і надалі моделювати стосунки “батько-син”.
“Українська правда” радить Кучмі створити свій фонд і блискуче почати його розкрутку через активну роль у забезпеченні у повному сенсі цього слова, справедливих та чистих виборів Президента України 2004-го року”.
“Народно-демократична партія і партія “Регіони України” створили виборчу коаліцію демократичних сил,” – пише “Контекст”.
Колись Пустовойтенко не раз заявляв про намір балотуватися в президенти, але соціологи прогнозували йому не більше 1 відсотка.
“Контекст” припускає, що вчинок Пустовойтенка (тобто його об’єднання з Януковичем) можуть повторити інші кандидати-аутсайдери.
Продовжує виборчу тематику “Главред”. Партія реабілітації тяжкохворих України на своєму з’їзді ухвалила рішення висунути кандидатом у президенти свого лідера Григорія Черниша.
До речі, за даними Мінюсту, партія нараховує аж 384 000 членів.
“Протягом 10 років, - зазначає видання, - партія поважала владу лише за те, що вона, влада, дана Богом”.
Лідер партії неодноразово звертався до Кучми за підтримкою програми партії, але відповіді не отримав, розчарувався і вирішив сам захищати свою програму і посісти президентське крісло.
Партія “Батьківщина” оприлюднила технологію фальсифікації виборів. Інформацію знаходимо на сайті “Майдану”. Фальсифікація ґрунтується на новому виборчому законі, який забороняє громадським організаціям делегувати своїх членів у дільничні виборчі комісії. На президентських виборах цього року члени цих комісій будуть делегуватися лише від штабів кандидатів у президенти.
Андрій Охрімович
На міжнародному ресурсі у так званому “Живому Журналі” не так давно з’явився новий користувач – СБУ. Не більше не менше. У щоденнику користувача маємо сиротливий запис: “До списку основних напрямків діяльності буде додано моніторинг усіх систем ведення онлайнових щоденників українських користувачів”.
Користувачка Чижатина відреагувала: “Опа, мєнти... Відчуваєш себе Зоєю Космодем’янською, не менше”.
“Це що, прикол? – запитує якась Афінская. – Якщо так – молодці! Якщо ні, то краще б витратили ці гроші на реставрацію якого-небудь старовинного замку в Україні. Ну хоч одного, мацюпенького, тоді б я вам спасибі сказала. А якщо ви хочете контролювати “Живий Журнал”, так нічого у вас не вийде, бо ви тугодуми і нічого не зрозумієте”.
Далі вигулькнув псевдо Глюк: “Народ, вам смішно, а наш інститутський форум мало не прикрили через наїзди на Кучму та інших...”
Ну, а якийсь Кастбрідер констатує: “Прийшов період різкого одуплення хохлів”. В перекладі з інтернетної фєні це означає щось таке: “Відбулась офіційна реєстрація кандидатів у президенти”.
Далі Віктор Недоступ. “Палата №6”.
Віктор Недоступ
На форум видання “Фор-Ю-Ей” надійшло повідомлення від користувача за підписом Арктик Вольф: “ Прем’єр-міністр України Віктор Янукович зареєстрований кандидатом в президенти України. Про це повідомила прес-служба ЦВК”.
Пані за підписом Ірена сполошилася: “А інших кандидатів в шию вигнали? Бандити!!!”
“Дамочка, тяпніть валер’янки і сходіть на сайт “Української правди”, – суворо зауважив такий собі Змій, – всіх пореєстрували, окрім малахольних”.
“І що, не виникло питань у зв’язку з судимостями?” – цікавиться такий собі Вболівальник.
“Так він же начебто двічі не засуджений. Де ще можна знайти претендента з такою відзнакою?”
На форумі “5-го каналу” такий собі Гена запитує: “Ну і як вам те, що відбувалося на Співочому полі? На сеанс масового гіпнозу схоже... Фраза Ющенка “Ідіть та всім розкажіть” містить у собі явний релігійний підтекст. Це підтверджує, що на Ющенка працює команда, яка володіє методиками навіювання...”
Відвідувачка Тетяна не згодна: “Дійсно риторика ВЮ не схожа на звичну “совєйську” або на бандитську, яку використовують інші політики. Може в цьому полягає секрет харизми?”
На форумі “Української правди” обговорюють олімпійський вогонь у Києві.
Такий собі Пав запитує: “Хто-небудь був 5-го липня на Майдані Незалежності? Кажуть, що молодь скандувала малоприємні для Януковича речі. Чи це дійсно так?”
“Та не тільки молодь, – запевняє відвідувач Сергій, – свистіли, скреготали зубами, скандували, фукали хором...”
“А де ж ті двадцять відсотків, про які кричать всі медведчуківські медіа? Де рейтинг?” – дивується Пав.
Тим часом на форумі “Українського порталу” всіх висуванців обговорюють одним гамузом. Хтось наполягає, що всі вони одним миром мазані.
Персонаж на прізвисько Свій заперечує: “Янукович – кучмина людина, сильний, мовчазний; Ющенко економіст, бухгалтер, месія, націоналіст, так би мовити; Вітренко – божевільна істеричка; Мороз – спокійний дядько, перебіжчик; Ржавський – лівий, помпезний, смішний... Гріх скаржитись на одноманітність!”
Суперечка довкола кандидатів сягнула такої напруги, що один з відвідувачів не витримав: “Данілич, – заволав він на пупа, – я знаю: твої вірні спецслужби читають всі ці форуми. Я тебе на колінах молю, ну піди ж ти на третій термін! Щоб усі ці інтернет-балаболки жовчю вдавилися!!!”
Андрій Охрімович
Росією гуляє розхожий “прикол”: Філіп Кіркоров має неабиякі заслуги перед французькою чи, скажімо, болгарською естрадами. Зокрема тому, що співає свої пісні російською мовою.
Жарт, звичайно. Але характерний. Бо вказує на не сприйняття досить широкими колами постаті Філі.
Не будемо сперечатися про смаки. Але те, що довкола “пупсіньки” чи то “зайчика” дедалі частіше розростаються, або ж кажучи простіше, закручуються конфліктні вузли – це факт.
Про один з останніх чи не найголосніших скандалів співака розповідає Павло Вольвач. Рубрика “Екстрема в павутині”.
Павло Вольвач
Справді, до заслуженого артиста Росії Філіпа Кіркорова ставлення досить часто є неоднозначним.
“Буря зірвала з Кобзона парик, а з Кіркорова – бюстгальтер,” – зловтішно іронізувала свого часу електронна агенція газети “День”.
Уявляєте? Або. Потрапляєш на сайт “Лапша.Ру” в розділ “культура” і читаєш таке: Юрій Шевчук в московськім казино побив Філіпа Бедросовича монтуванням.
“Мало...” – так і проступає крізь текст невидимий коментар...
Ще раніше набити фізію “заслуженому зайці” претендував суворий бард Олександр Новіков.
Багато хто недолюблює Філю. А тепер ось заповзялися збирати підписи, аби позбавити чоловіка Пугачової звання заслуженого артиста за те, що Пугачов... пардон, Кіркоров, на прес-конференції в Ростові-на-Дону хамувато повівся із жінкою-журналістом. На її питання, чому Кіркоров так часто вдається до рімейків, “звізда” видала розгніваний монолог, заримувавши ту ж таки “звізду” з кількома відповідними словами. Простіше кажучи, обматюкав журналістку.
Тепер на сайті “kirkorov.net” ведеться збір підписів, щоб позбавити Пилипа звання “заслуженого артиста”.
Так що “міліон алих роз” уже є, тепер буде ще й мільйон підписів розгніваної громадськості.
Втім, Пилип Бедросович не став вичікувати і сам заявив про те, що відмовляється від звання. “Росія моїх послуг більше не потребує,” – капризно заявив він.
І взагалі, Філя образився на Росію, на публіку, а ще на поета-пісняра Рєзніка, котрий злегка “пожуріл” Кіркорова в пресі.
Заслужений “зайка” також повідав, що через скандал він, не витримавши нервової напруги, знову почав палити.
Отака от пригодонька...
А ще в нього почалися проблеми зі здоров’ям, і в Болгарії співака навіть довелося відвозити з летовища машиною швидкої допомоги.
Звісно, тут уже не до творчості. Кіркоров заявляє, що через “цькування” він перебуває в стані повної апатії і небажання творити й співати”. Він навіть висловив готовність піти зі сцени.
Але тут, напевно, на тій таки сцені час з’являтися комусь із дорослих. Скажімо, главі “сім’ї” – Примадонні. І все владнати...
Андрій Охрімович
Чи не на кожній сторінці інтернету можна знайти рекламу. Іноді занудну і настирну, інколи достатньо стриману та інтелігентну. А ще є цілі портали: про рекламу, з рекламою, для реклами. Осторонь них стане культурний портал – своєрідна реклама української культури та історії, надбань і традицій українського народу.
Сталось так, що моя колега Богдана Костюк є однією з розробниць порталу. Звідси моральне право та можливість побалакать детальніше на сю неординарну тему з його ініціатором Олександром Буценком.
Богдана Костюк
Олександре, яка мета створення культурного порталу?
Олександр Буценко
Мережа культурних порталів створюється з двома цілями.
Перша – це створити єдиний інформаційно-культурний простір України і об’єднати портали міст і районів України шляхом інтернет-зв’язку або внутрішнього зв’язку між ними.
Друга – це інтегрувати цей цілісний простір культурно-інформаційний у культурно-інформаційний простір Європи. Тобто, маленьке місто України зможе інформувати своє маленьке культурне життя, пропонувати свої послуги, культурні продукти і давати доступ митцям, виробникам культурних продуктів, які живуть в маленькому цьому місті чи районі, доступ на світові ринки.
Богдана Костюк
На сьогодні хто співпрацює у процесі створення порталу?
Олександр Буценко
Це Рада Європи, яка ініціювала це в рамках проекту “Створення культурного капіталу”. Цей процес розпочався в Україні в 2003-му році, і ми провели конкурс пілотних міст і районів. Було відібрано 15 пілотів: 8 міст і 7 районів, які пройшли попередній курс “Інноваційна модель розвитку територій на основі ефективного використання культурного ресурсу”.
Наступним кроком має стати внесення всіх цих даних в культурний портал.
Культурний портал розроблений за допомогою фахівців з Торонто, які співпрацюють з Радою Європи. Власне, модель його вже випробувана на таких містах, як Сараєво, Загреб та інших європейських містах, але ще не існує цілісної мережі.
Україна здобула право виступити найголовнішим пілотом за чисельністю, тобто, всі наші пілоти зможуть генерувати у себе свій портал на основі розробленої моделі і тоді зв’язатися між собою і зв’язатися з іншими містами Європи та інших країн.
Андрій Охрімович
І на завершення пара слів од Василя Симоненка.
“...хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді?
Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу Відкривай духовні острови!”
На цьому все. В київській студії працював Вадим Журба.
Всього вам доброго! Зустрінемось через тиждень!
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
Київ, 12 липня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас! В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Якщо хтось скаже вам, що наближаються вибори та супровідні до них політтехнологи, то, вочевидь, дістане бонус за по справжньому банальну фразу.
Після чого думка про те, що мова є могутнім засобом програмування поведінки людей діятиме багато повільніше. Себто спрацює котрийсь із тих таки законів сприйняття.
Сайт “Самвидав нет” заявляє, що то не порожні балачки, і подає статтю Тоні Білоус, яка десь в середині тексту наводить цитату з вірша Ліни Костенко “Інкрустації”.
“Які слова страхітливі – дволикість. Дворушництво, двозначність, двоєдушність! Двомовність, як роздвоєне жало. Віки духовної руйнації. Змія вжалила серце нації”.
Власне, стаття пані Білоус обертається не стільки довкола сентенцій знаменитої поетеси, скільки довкола Російської системи “Ваал”, робота над якою ведеться з 1992-го року.
Система дозволяє прогнозувати ефект неусвідомленого впливу текстів на масову аудиторію та складати тексти із заданим вектором і виявляти особистісно-психологічні якості авторів тих чи інших писань.
Вивчення означеної системи привело пані Білоус до певних висновків. “Насильне зросійщення, - вважає вона, - послабило, передусім українського чоловіка. Українські мужчини, які не зродили українську мову і спілкуються нею у повсякденні, відрізняються міцнішим здоров’ям, задоволені інтимним життям, самостійні у прийнятті рішень, готові ризикувати та розпочинати нові справи, активні у громадсько-політичному житті держави, є щирими і небайдужими патріотами своєї землі...”
Українські політики, які кожен свій крок звикли звіряти з Московщиною, мали би прислухатись до такої гарної цитати і ризикнуть таки дбати про рідну землю, як би воно не кортіло лизнуть хазяйську руку.
Далі Надія Шерстюк. Рубрика “Огляд віртуальної преси”.
Надія Шерстюк
“Кучма стоїть наразі перед доленосним вибором моделі своєї поведінки перед початком історичної події під назвою “Вибори”, - розмірковує “Українська правда”.
Яке він ухвалить рішення? Найгірший вихід, на думку видання, - це безпосередня участь у виборах. “Це означатиме зганьбити себе перед лицем усього цивілізованого світу, а, отже, зганьбити в черговий раз державу, значно ускладнивши при цьому перспективи її прогресивного розвитку.
Наступним за рівнем шкідливості для держави і самого Президента є хитра і підступна комбінація з конституційною реформою, коли ухвалюються зміни до Конституції, які різко підвищують вагомість посади прем’єра, роблячи тим самим вибори майже пустим пострілом”.
“Останній варіант, - пише “Українська правда”, – це сценарій домовленості з опозиційним кандидатом Віктором Ющенком. Можна і надалі моделювати стосунки “батько-син”.
“Українська правда” радить Кучмі створити свій фонд і блискуче почати його розкрутку через активну роль у забезпеченні у повному сенсі цього слова, справедливих та чистих виборів Президента України 2004-го року”.
“Народно-демократична партія і партія “Регіони України” створили виборчу коаліцію демократичних сил,” – пише “Контекст”.
Колись Пустовойтенко не раз заявляв про намір балотуватися в президенти, але соціологи прогнозували йому не більше 1 відсотка.
“Контекст” припускає, що вчинок Пустовойтенка (тобто його об’єднання з Януковичем) можуть повторити інші кандидати-аутсайдери.
Продовжує виборчу тематику “Главред”. Партія реабілітації тяжкохворих України на своєму з’їзді ухвалила рішення висунути кандидатом у президенти свого лідера Григорія Черниша.
До речі, за даними Мінюсту, партія нараховує аж 384 000 членів.
“Протягом 10 років, - зазначає видання, - партія поважала владу лише за те, що вона, влада, дана Богом”.
Лідер партії неодноразово звертався до Кучми за підтримкою програми партії, але відповіді не отримав, розчарувався і вирішив сам захищати свою програму і посісти президентське крісло.
Партія “Батьківщина” оприлюднила технологію фальсифікації виборів. Інформацію знаходимо на сайті “Майдану”. Фальсифікація ґрунтується на новому виборчому законі, який забороняє громадським організаціям делегувати своїх членів у дільничні виборчі комісії. На президентських виборах цього року члени цих комісій будуть делегуватися лише від штабів кандидатів у президенти.
Андрій Охрімович
На міжнародному ресурсі у так званому “Живому Журналі” не так давно з’явився новий користувач – СБУ. Не більше не менше. У щоденнику користувача маємо сиротливий запис: “До списку основних напрямків діяльності буде додано моніторинг усіх систем ведення онлайнових щоденників українських користувачів”.
Користувачка Чижатина відреагувала: “Опа, мєнти... Відчуваєш себе Зоєю Космодем’янською, не менше”.
“Це що, прикол? – запитує якась Афінская. – Якщо так – молодці! Якщо ні, то краще б витратили ці гроші на реставрацію якого-небудь старовинного замку в Україні. Ну хоч одного, мацюпенького, тоді б я вам спасибі сказала. А якщо ви хочете контролювати “Живий Журнал”, так нічого у вас не вийде, бо ви тугодуми і нічого не зрозумієте”.
Далі вигулькнув псевдо Глюк: “Народ, вам смішно, а наш інститутський форум мало не прикрили через наїзди на Кучму та інших...”
Ну, а якийсь Кастбрідер констатує: “Прийшов період різкого одуплення хохлів”. В перекладі з інтернетної фєні це означає щось таке: “Відбулась офіційна реєстрація кандидатів у президенти”.
Далі Віктор Недоступ. “Палата №6”.
Віктор Недоступ
На форум видання “Фор-Ю-Ей” надійшло повідомлення від користувача за підписом Арктик Вольф: “ Прем’єр-міністр України Віктор Янукович зареєстрований кандидатом в президенти України. Про це повідомила прес-служба ЦВК”.
Пані за підписом Ірена сполошилася: “А інших кандидатів в шию вигнали? Бандити!!!”
“Дамочка, тяпніть валер’янки і сходіть на сайт “Української правди”, – суворо зауважив такий собі Змій, – всіх пореєстрували, окрім малахольних”.
“І що, не виникло питань у зв’язку з судимостями?” – цікавиться такий собі Вболівальник.
“Так він же начебто двічі не засуджений. Де ще можна знайти претендента з такою відзнакою?”
На форумі “5-го каналу” такий собі Гена запитує: “Ну і як вам те, що відбувалося на Співочому полі? На сеанс масового гіпнозу схоже... Фраза Ющенка “Ідіть та всім розкажіть” містить у собі явний релігійний підтекст. Це підтверджує, що на Ющенка працює команда, яка володіє методиками навіювання...”
Відвідувачка Тетяна не згодна: “Дійсно риторика ВЮ не схожа на звичну “совєйську” або на бандитську, яку використовують інші політики. Може в цьому полягає секрет харизми?”
На форумі “Української правди” обговорюють олімпійський вогонь у Києві.
Такий собі Пав запитує: “Хто-небудь був 5-го липня на Майдані Незалежності? Кажуть, що молодь скандувала малоприємні для Януковича речі. Чи це дійсно так?”
“Та не тільки молодь, – запевняє відвідувач Сергій, – свистіли, скреготали зубами, скандували, фукали хором...”
“А де ж ті двадцять відсотків, про які кричать всі медведчуківські медіа? Де рейтинг?” – дивується Пав.
Тим часом на форумі “Українського порталу” всіх висуванців обговорюють одним гамузом. Хтось наполягає, що всі вони одним миром мазані.
Персонаж на прізвисько Свій заперечує: “Янукович – кучмина людина, сильний, мовчазний; Ющенко економіст, бухгалтер, месія, націоналіст, так би мовити; Вітренко – божевільна істеричка; Мороз – спокійний дядько, перебіжчик; Ржавський – лівий, помпезний, смішний... Гріх скаржитись на одноманітність!”
Суперечка довкола кандидатів сягнула такої напруги, що один з відвідувачів не витримав: “Данілич, – заволав він на пупа, – я знаю: твої вірні спецслужби читають всі ці форуми. Я тебе на колінах молю, ну піди ж ти на третій термін! Щоб усі ці інтернет-балаболки жовчю вдавилися!!!”
Андрій Охрімович
Росією гуляє розхожий “прикол”: Філіп Кіркоров має неабиякі заслуги перед французькою чи, скажімо, болгарською естрадами. Зокрема тому, що співає свої пісні російською мовою.
Жарт, звичайно. Але характерний. Бо вказує на не сприйняття досить широкими колами постаті Філі.
Не будемо сперечатися про смаки. Але те, що довкола “пупсіньки” чи то “зайчика” дедалі частіше розростаються, або ж кажучи простіше, закручуються конфліктні вузли – це факт.
Про один з останніх чи не найголосніших скандалів співака розповідає Павло Вольвач. Рубрика “Екстрема в павутині”.
Павло Вольвач
Справді, до заслуженого артиста Росії Філіпа Кіркорова ставлення досить часто є неоднозначним.
“Буря зірвала з Кобзона парик, а з Кіркорова – бюстгальтер,” – зловтішно іронізувала свого часу електронна агенція газети “День”.
Уявляєте? Або. Потрапляєш на сайт “Лапша.Ру” в розділ “культура” і читаєш таке: Юрій Шевчук в московськім казино побив Філіпа Бедросовича монтуванням.
“Мало...” – так і проступає крізь текст невидимий коментар...
Ще раніше набити фізію “заслуженому зайці” претендував суворий бард Олександр Новіков.
Багато хто недолюблює Філю. А тепер ось заповзялися збирати підписи, аби позбавити чоловіка Пугачової звання заслуженого артиста за те, що Пугачов... пардон, Кіркоров, на прес-конференції в Ростові-на-Дону хамувато повівся із жінкою-журналістом. На її питання, чому Кіркоров так часто вдається до рімейків, “звізда” видала розгніваний монолог, заримувавши ту ж таки “звізду” з кількома відповідними словами. Простіше кажучи, обматюкав журналістку.
Тепер на сайті “kirkorov.net” ведеться збір підписів, щоб позбавити Пилипа звання “заслуженого артиста”.
Так що “міліон алих роз” уже є, тепер буде ще й мільйон підписів розгніваної громадськості.
Втім, Пилип Бедросович не став вичікувати і сам заявив про те, що відмовляється від звання. “Росія моїх послуг більше не потребує,” – капризно заявив він.
І взагалі, Філя образився на Росію, на публіку, а ще на поета-пісняра Рєзніка, котрий злегка “пожуріл” Кіркорова в пресі.
Заслужений “зайка” також повідав, що через скандал він, не витримавши нервової напруги, знову почав палити.
Отака от пригодонька...
А ще в нього почалися проблеми зі здоров’ям, і в Болгарії співака навіть довелося відвозити з летовища машиною швидкої допомоги.
Звісно, тут уже не до творчості. Кіркоров заявляє, що через “цькування” він перебуває в стані повної апатії і небажання творити й співати”. Він навіть висловив готовність піти зі сцени.
Але тут, напевно, на тій таки сцені час з’являтися комусь із дорослих. Скажімо, главі “сім’ї” – Примадонні. І все владнати...
Андрій Охрімович
Чи не на кожній сторінці інтернету можна знайти рекламу. Іноді занудну і настирну, інколи достатньо стриману та інтелігентну. А ще є цілі портали: про рекламу, з рекламою, для реклами. Осторонь них стане культурний портал – своєрідна реклама української культури та історії, надбань і традицій українського народу.
Сталось так, що моя колега Богдана Костюк є однією з розробниць порталу. Звідси моральне право та можливість побалакать детальніше на сю неординарну тему з його ініціатором Олександром Буценком.
Богдана Костюк
Олександре, яка мета створення культурного порталу?
Олександр Буценко
Мережа культурних порталів створюється з двома цілями.
Перша – це створити єдиний інформаційно-культурний простір України і об’єднати портали міст і районів України шляхом інтернет-зв’язку або внутрішнього зв’язку між ними.
Друга – це інтегрувати цей цілісний простір культурно-інформаційний у культурно-інформаційний простір Європи. Тобто, маленьке місто України зможе інформувати своє маленьке культурне життя, пропонувати свої послуги, культурні продукти і давати доступ митцям, виробникам культурних продуктів, які живуть в маленькому цьому місті чи районі, доступ на світові ринки.
Богдана Костюк
На сьогодні хто співпрацює у процесі створення порталу?
Олександр Буценко
Це Рада Європи, яка ініціювала це в рамках проекту “Створення культурного капіталу”. Цей процес розпочався в Україні в 2003-му році, і ми провели конкурс пілотних міст і районів. Було відібрано 15 пілотів: 8 міст і 7 районів, які пройшли попередній курс “Інноваційна модель розвитку територій на основі ефективного використання культурного ресурсу”.
Наступним кроком має стати внесення всіх цих даних в культурний портал.
Культурний портал розроблений за допомогою фахівців з Торонто, які співпрацюють з Радою Європи. Власне, модель його вже випробувана на таких містах, як Сараєво, Загреб та інших європейських містах, але ще не існує цілісної мережі.
Україна здобула право виступити найголовнішим пілотом за чисельністю, тобто, всі наші пілоти зможуть генерувати у себе свій портал на основі розробленої моделі і тоді зв’язатися між собою і зв’язатися з іншими містами Європи та інших країн.
Андрій Охрімович
І на завершення пара слів од Василя Симоненка.
“...хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді?
Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу Відкривай духовні острови!”
На цьому все. В київській студії працював Вадим Журба.
Всього вам доброго! Зустрінемось через тиждень!
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
