Угорщина, 13 червня 2004 – Глава угорської дипломатії Ласло Ковач переконаний, що справами угорців Воєводини повинен займатися сербський уряд, а не шовіністи з політичного табору Слободана Мілошевича.
Міністр закордонних справ Угорщини Ласло Ковач повернувся з Бєлґрада додому після інаугурації президента Сербії та Чорногорії Бориса Тадіча. За протоколом, зустрічі керівників країни з іноземними гостями були вельми короткими, майже символічними. Проте Ласла Ковача окремо приймали новий президент цієї держави Борис Тадіч, глава уряду Воїслав Коштуниця і міністр закордонних справ федерації Вук Драшкович. Однією з головних тем переговорів було життя етнічних угорців у Воєводині.
Останнім часом угорська меншина зазнає нападів з боку сербських націоналістів. Вони не тільки ображають угорців на словах, але й нерідко навіть б’ють їх на вулиці, паплюжать угорські могили у Новому Саді, Суботиці та інших містах Воєводини. Шовіністи час від часу також друкують у сербських періодичних виданнях провокаційні статті, спрямовані проти угорців. Наслідки війни у колишніх республіках Югославії, а ще приток сербських переселенців із Боснії та Хорватії набагато ускладнили життя угорської нацменшини. Воєводинським угорцям згадують старі образи, адже цей край і вся Хорватія входили колись до складу Австро-Угорської монархії. Шовіністи переслідують їх і за те, що угорці є переважно католиками і протестантами. За останні десять років за кордон мігрувало приблизно 50 тис. етнічних угорців. А було їх у Воєводині на початку 90-х років близько 300 тис. осіб.
Натомість в Угорщині серби мають статус історично визнаної нацменшини ( їх є приблизно 10 тис. осіб). Вони користуються усіма правами громадян Угорщини а також визначеними в законі про нацменшини від 1993 року. Серби мають державні національні самоврядування і отримують на культурні потреби громади бюджетні кошти.
Ласло Ковач під час зустрічі з керівниками Сербії та Чорногорії акцентував їхню увагу на важливості дотримання європейських норм у сфері нацменшин. Угорщина, яка нині вже член Євросоюзу, дуже уважно ставиться до цієї проблеми у своїй політиці. Що ж до Сербії та Чорногорії, то Ковач переконаний, що проблемами етнічних угорців Воєводини повинен перейматись федеративний уряд цієї країни, а не прихильники колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича, якого судять зараз у Міжнародному суді в Гаазі. Вук Драшкович, керівник дипломатичного відомства Сербії та Чорногорії, у минулому відомий дисидент і публічний політик, рішуче засудив дії воєводинських шовіністів. Проблеми етнічних угорців також визнали інші високі посадовці у Бєлграді.
Міністр закордонних справ Угорщини Ласло Ковач повернувся з Бєлґрада додому після інаугурації президента Сербії та Чорногорії Бориса Тадіча. За протоколом, зустрічі керівників країни з іноземними гостями були вельми короткими, майже символічними. Проте Ласла Ковача окремо приймали новий президент цієї держави Борис Тадіч, глава уряду Воїслав Коштуниця і міністр закордонних справ федерації Вук Драшкович. Однією з головних тем переговорів було життя етнічних угорців у Воєводині.
Останнім часом угорська меншина зазнає нападів з боку сербських націоналістів. Вони не тільки ображають угорців на словах, але й нерідко навіть б’ють їх на вулиці, паплюжать угорські могили у Новому Саді, Суботиці та інших містах Воєводини. Шовіністи час від часу також друкують у сербських періодичних виданнях провокаційні статті, спрямовані проти угорців. Наслідки війни у колишніх республіках Югославії, а ще приток сербських переселенців із Боснії та Хорватії набагато ускладнили життя угорської нацменшини. Воєводинським угорцям згадують старі образи, адже цей край і вся Хорватія входили колись до складу Австро-Угорської монархії. Шовіністи переслідують їх і за те, що угорці є переважно католиками і протестантами. За останні десять років за кордон мігрувало приблизно 50 тис. етнічних угорців. А було їх у Воєводині на початку 90-х років близько 300 тис. осіб.
Натомість в Угорщині серби мають статус історично визнаної нацменшини ( їх є приблизно 10 тис. осіб). Вони користуються усіма правами громадян Угорщини а також визначеними в законі про нацменшини від 1993 року. Серби мають державні національні самоврядування і отримують на культурні потреби громади бюджетні кошти.
Ласло Ковач під час зустрічі з керівниками Сербії та Чорногорії акцентував їхню увагу на важливості дотримання європейських норм у сфері нацменшин. Угорщина, яка нині вже член Євросоюзу, дуже уважно ставиться до цієї проблеми у своїй політиці. Що ж до Сербії та Чорногорії, то Ковач переконаний, що проблемами етнічних угорців Воєводини повинен перейматись федеративний уряд цієї країни, а не прихильники колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича, якого судять зараз у Міжнародному суді в Гаазі. Вук Драшкович, керівник дипломатичного відомства Сербії та Чорногорії, у минулому відомий дисидент і публічний політик, рішуче засудив дії воєводинських шовіністів. Проблеми етнічних угорців також визнали інші високі посадовці у Бєлграді.