Аудіозапис програми:
Прага, 24 липня 2004 року.
Петро Кагуй
В ефірі передача “Листи на Свободу”.
Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй.
Вітаю Вас, Шановні слухачі!
Президентські вибори в Україні – ця тема у різних аспектах переважає у листах та телефонних дзвінках наших слухачів.
Насамперед пропоную послухати кілька дзвінків до нашого київського корпункту.
Слухач
Требують підписи за Януковича, щоб голосувати. Зі штабу Януковича в Полтаві говорять, що от, якщо ви будете за Януковича голосувати, то, будь ласка, розпишіться. Представляєте, яка демократія.
В одному із садочків Полтави теж завідуюча каже, що одному із працівників теж заставили взяти підпис, що вони будуть голосувати тільки за Януковича. Для чого вони ці підписи збирають, оце цікаво? Ой, біда!
Слухач 2
Чому на екранах телевізорів постійно транслюють тільки Януковича та його досягнення, а інших претендентів не чутно? Чому це робиться?
Бердичів, Житомирська область, Кривушин Анатолій.
Слухач 3
Бажано “НУ” розповсюдити більш свою програму і виступати депутатам по округах перед народом про ті хороші і благі наміри, які думають зробити після президентських виборів, того що народ сьогодні не знає ні їхніх програм, ні їхніх дій.
Слухач 4
Шановні громадяни України! Зараз ідуть вибори. Я би просив вас усіх зрозуміти, що якщо виберемо ту владу, яка існує зараз, то це фактично втрата буде не тільки наша, не тільки живущих зараз, але і дітей наших, внуків і правнуків і майбутніх поколінь.
Дякую за увагу! Євген.
Слухач 5
Тут під Києвом є таке село Горинка. Там кар’єр, вода напущена, не окультурено нічого. Сидять якісь проходимці, поставили шлагбаум і за те, що ти машиною проїдеш 3 гривні. Куди вони йдуть: в бюджет, чи цим проходимцям? Кому вони йдуть? Хто їх поставив? Вони ніяких не дають ні квитанцій, нічого. Та що, влади в нас немає, чи що? Як же так жити в цьому світі, коли серед білого дня тебе грабують?
Слухач 6
Ще раз дякую вам, журналістам радіо “Свободи” за вашу мужню корисну працю для нашої України. Я поштивий ваш слухач. Слухаю з 1954 року. Так же слухає моя сусідка Марійка Федяк. Слухаймо разом і потім обговорюємо цікаві ваші факти.
Любив я слухати Ганну Стеців. Її кінцеву цитату: “Будьмо і здобудьмо!” я повторив на віче. Коли я побачив її на екрані телевізора (вона давала прес-конференцію журналістам), то виправдувала минулу злочинність Януковича.
Я був шокований і ми всі здивовані. Невже так легко можна ідею міняти на роботу. Справжній патріот ніколи не зрадить своєї ідеї. “Вибрав вже цю свою дорогу – йди з нею до кінця” (цитата з Сковороди).
м. Надвірна, Михайло Дарек.
Петро Кагуй
Це були лише окремі дзвінки чи фрагменти з них до нашого київського корпункту. Також зауважу, шановні слухачі, що надаючи Вам можливість висловитися безпосередньо до усіє нашої слухацької аудиторії, закликаємо Вас бути досить виваженими і толерантними.
Скажімо, ми не можемо подавати до ефіру висловлювання, котрі містять заклики до насильства чи можуть сприйматися як розпалювання міжетнічної чи релігійної ворожнечі.
Шановні слухачі, українська редакція Радіо “Свобода” завжди рада Вашим листам.
Для тих, хто бажає нам написати, але ще не знає нашої адреси, повідомляємо: Адреса в Україні: індекс 01 001
Київ-1, Головна пошта,
Абонентська скринька 496
Ви також можете зателефонувати до нашого київського корпункту і висловити свої міркування з тих чи інших проблем українського сьогодення.
Щодня, від понеділка до п’ятниці між 11 і 13 годиною наші звукооператори запишуть Вас за телефоном 490-29-04. Прохання висловлюватися якомога лаконічніше. Ми чекаємо на Ваші листи і телефонні дзвінки!
А зараз пропоную послухати ще один дзвінок із пропозицію від нашого слухача. Але відразу зауважу, що ми дякуємо слухачеві за його ідею, але в жодному випадку нею ми не скористаємося:
Слухач 7
Вас часто, радіо “Свободу”, звинувачують, що от ви працюєте за американські гроші. А як говорить українське прислів’я: “На чийому возі їдеш, про того і співаєш”.
Я б запропонував, щоб ви оголосили свій розрахунковий рахунок в якомусь одному з банків України, яким ви користуєтесь, і щоб слухачі радіо “Свобода”, кому дорога демократія, свобода і справедливість могли б внести якійсь певний внесок: гривню, дві і все інше, щоб не говорили, що “Свобода” говорить за американські гроші, а щоб “Свобода” говорила і за наші гроші, від нашого імені. Такі в мене пропозиції.
Петро Кагуй
Щоб не виникало якихось двозначностей, ще раз повторю, що ми вдячні слухачеві за його пропозицію, але нею ми не скористаємося.
До речі, щодо грошей, то мені пригадався фрагмент із листа Михайла Бервецького зі Львова, який писав про перехід колишньої нашої працівниці на роботу прес-секретарем до прем’єр-міністра України. Цитую: “Чому Ви її не зупинили??? Не розрадили??? ...Якщо пані Герман не вистачало зарплати, тоді треба було сказати і ми, слухачі радіо “Свободи” скинулись би по одній гривні, а може по дві. Але, очевидно, їй приємніше спілкуватися в компанії “зеків” - а не зі слухачами радіо “Свобода” і отримувати платню з тіньової економіки”.
Між іншим, ми отримали також низку листів, в яких спершу наші слухачі досить делікатно робили критичні закиди щодо співачки Руслани Лижичко, переможниці конкурсу “Євробачення-2004”. Руслані спершу докоряли, що вона погодилася стати радником прем’єр-міністра з організації конкурсу “Євробаченння-2005”. А коли в засобах масової інформації з’явилося повідомлення, що Руслана Лижичко на одному з концертів заспівала пісню разом з Віктором Януковичем, то почався шквал критики.
Власне, якщо не має якогось примусу, то це особиста справа кожного - з ким йому співати і за кого голосувати чи то й агітувати. Не залежно чи подобається це комусь, чи ні. Але, співачка Руслана в інтерв’ю “Радіо Свобода” розповіла, що Віктор Янукович опинився на сцені разом з нею – несподівано. Він подарував їй квіти і так сталося, що експромтом вони заспівали фрагмент пісні, яку напередодні Руслану попросили підготувати саме для цього концерту.
Серед іншого, в інтерв’ю “Радіо Свобода”, Руслана сказала: “...Якщо там дзвонять і листують, і якщо хтось там обурений, то... по-моєму я ніде не крикнул, жодного агітаційного лозунгу, однозначно! ...Якщо друга вже моя поява із прем’єром викликає більше виключно політичні настрої, значить більше цих появ не буде взагалі ні за яких обставин.
Якщо буде потрібно, то я просто відмовлюся тоді від радника прем’єр-міністра, оскільки з певного моменту це зараз буде носити політичний характер.
Я протестую взагалі проти якихось моїх пов’язань з політикою, тому що мене на виборах ви не побачите, на агітаційних майданчиках ви мене не побачите. Агітацією я не займалася, не займаюся і займатися не буду”.
Петро Кагуй
Одним із тих слухачів, який у листі до “Радіо Свобода” спершу доволі критично поставився до співачки Руслани був Василь Чинч із Чехії. Але, після почутого на Радіо “Свобода” інтерв’ю Руслани, він поспіхом надіслав електронного листа, цитую: “У Русланиних відповідях не відчув жодного хитрування. Говорила ясно, зрозуміло. Отож усі свої підозри щодо неї - беру назад”.
Перегоджу відразу до двох листів від Петра Сави зі села Нижні Станівці Кіцманського району Чернівецької області. Один з них адресований нинішньому Прем’єр-міністрові України:
“Шановний Вікторе Федоровичу Янукович!
Вітаю Вас з перемогою на президентських виборах!
Чому я так упевнений у Вашій перемозі. А тому що, як показує досвід, у вибори в Україні перемагає той кандидат, у якого в руках усі владні структури!
Я сподіваюся, що Ви, врешті, на президентській посаді виконаєте свої обіцянки щодо “боротьби із бідністю”, бо за Вашого прем’єрства я - навпаки, став ще біднішим!
З повагою та надією пане Президенте, Петро Сава”.
А в іншому листі, якого пан Сава із Чернівецької області адресує провідним політикам світу та главам держав, сказано:
“Шановні, не втішайте себе ілюзією, що нинішня президентська кампанія в Україні пройде чесно та прозоро. Такого не було в Україні і за нинішньої влади - не передбачається.
Про це засвідчили вибори до парламенту у 2002 році, коли народ України найбільше голосів віддав блокові “Наша Україна” на чолі з Віктором Ющенком. Але влада, боячись втратити свої крісла, підло перетасувала результати виборів на свою користь – на користь провладного блоку “За єдину Україну”. Ось так перекручуватимуть і нинішні президентські вибори... та навішуватимуть “локшину” на вуха провідним політикам світу...
З повагою та надією на дійсно справедливі вибори в Україні, Петро Сава”.
А зараз, шановні слухачі, до Вашої уваги лист Галини Блажієвської із Вінниці:
“Добрий день, дорога "Свободо"!
Пише Вам слухачка з Вінниці. Ми з чоловіком завжди слухаємо "Радіо Свободу". Дуже дякуємо Вам за гарні передачі, які дозволяють почути правдиву інформацію про події у світі та в Україні, за цікаві зустрічі, розповіді про чудових знаних у світі українців, за всі розумні корисні поради, за Вашу працю.
Дорога "Свободо" надсилаю Вам вірша якого написала моя мати, пенсіонерка з міста Кам’янця - Подільського Хмельницької області. Цього вірша мама написала після розмови із сином нашого сусіда, дружина якого поїхала на заробітки в Італію. Маму дуже вразила розповідь чоловіка як йому важко, в якій він живе тривозі за дружину.
Він не може змиритись з тим, що дружина десь у світі заробляє гроші, а він не може заробити на життя в Україні і не може поїхати за кордон, бо у більшості країнах чоловікам роботи немає. Чоловік у такому відчаї... сказав, що наклав би на себе руки, якби не його маленька донька.
Якщо буде нагода, то прочитайте цього вірша в ефірі.
З найкращими побажаннями усім працівникам "Радіо Свобода" слухачка з Вінниці Галина Блажієвська”.
Поліна Блажієвська
Ой вернися мила
Чом не згинув час той, та лиха година, Що дав нам розлуку, моя рідна мила? Чому не зумів я зупинить тебе? Досі ненавиджу і кляну себе. Через тую скруту ти пішла у світ. Серце мені крає, ой не милий світ. Обійму дитинку, скільки сили маю. Дати все як мати змоги я не маю. Нам не спиться, мила, довгими ночами. Доня повторяє: - Чом немає мами? Ніченьки безсонні, довжиною в рік, Вдвічі скоротили нам з тобою вік. Важко у розлуці, скільки ж так терпіти? Ми ж з тобою люба в отвіті за діти. Помирає мати йде в останню путь. Губи шепчуть ім’я. Це ж тебе зовуть. Приїжджай кохана, покинь чужий світ. Ой не дай пропасти, шли скоріш отвіт. Україно - ненько, як же це так сталось, Що тисячі любих навіки розстались. Україно - ненько, за що ж така мука, Що ж то за доля, пів віку - розлука. Не злічити ран тих за довгі роки, Чужих доглядають, свої мруть батьки. Занедбали землю, квіти не цвітуть, Нелюба кохають, а кохані ждуть. Завмирає серце, де ж шукать отвіт, Боже ти мій милий, скільки ж ще так буде літ?
Продовжуємо передачу “Листи на Свободу”.
На черзі послання від слухача із Дніпропетровська, який попросив не називати його імені до ефіру:
“У деяких ВУЗах Дніпропетровська окремі викладачі за успішне складання екзамену чи заліку змушують студентів писати заяви на вступ до партії СДПУ(об''єднаної).
У мене три онуки – студенти і усі вони стверджують, що це ганебне явище мають місце.
То ж, дозвольте запитати через Ваше радіо у Президента України, Генерального прокурора та Міністра освіти – чому вони дозволяють керівникам СДПУ(о) чинити наругу над нашими дітьми і онуками?
Доречно нагадати, що свого часу членами СДПУ(о) примусово стали футболісти “Динамо Київ” і збірної України на чолі з Андрієм Шевченком. І до чого це привело наш футбол... –суцільні поразки на європейських і світових турнірах.
Я не бажаю, щоб моїх онуків, всупереч їхній волі, викладачі змушували вступати до будь-якої партії, тим паче до СДПУ(о). Діяльність СДПУ(о) нагадує мені інші партії, котрі були засуджені світовим співтовариством. Й тому вимагаю від панів Кучми, Васильєва, Кременя – припинити робити з нашої молоді комсомольців СДПУ(о)”!
А на завершення передачі “Листи на Свободу” у дикторському читанні прозвучить лист Олени Чернюк зі села Довге Іршавського району Закарпатської області:
“Слухаю наших кандидатів у президенти і жоден з них ще не сказав, що нам повернуть наші грошові заощадження, хоча б якийсь мізер. Скільки ж нам чекати? Вже 12 років чекаємо. Вони не видають грошей, ані тих, що були вкладені за колишнього союзу, ані тих, що були покладені на ощадну книжку вже за незалежної України.
І жоден кандидат не говорить про те, наскільки піднято ціни! А скільки грошей викидається на передвиборчу кампанію? І навіщо Україні стільки політичних партій? За що вони усі борються? За краще життя народу...?
І що той новий президент зробить для громадян України у першу чергу?
Якщо у Вашій студії будуть кандидати у президенти, то задайте їм усі ці мої питання.
Що зробив Олександр Мороз, будучи головою Верховної Ради? Для чого так багато кандидатів?
Наші молоді люди усі б пішли на захід, якби мали таку можливість. Ну, а нам старикам вже йти нікуди. І я звертаюся до усіх громадян Україна – голосуйте за того президента, який тягнутиме Україну на Захід, до Європи. Адже, Леонід Кучма чомусь не поїхав лікуватися на озеро Байкал, де чиста, прозора водиця, а поїхав до Німеччини.
З пошаною до Вас, Олена Чернюк”.
На цьому, шановні слухачі, ми завершуємо передачу “Листи на Свободу”.
Її провів Петро Кагуй.
Я готуватиму огляд Ваших листів через три тижні. А наступні дві передачі проведе мій колега Зиновій Фриз.
Дякуємо Вам за вашу увагу і за ваші листи!
На все добре, до наступних зустрічей в ефірі.
Прага, 24 липня 2004 року.
Петро Кагуй
В ефірі передача “Листи на Свободу”.
Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй.
Вітаю Вас, Шановні слухачі!
Президентські вибори в Україні – ця тема у різних аспектах переважає у листах та телефонних дзвінках наших слухачів.
Насамперед пропоную послухати кілька дзвінків до нашого київського корпункту.
Слухач
Требують підписи за Януковича, щоб голосувати. Зі штабу Януковича в Полтаві говорять, що от, якщо ви будете за Януковича голосувати, то, будь ласка, розпишіться. Представляєте, яка демократія.
В одному із садочків Полтави теж завідуюча каже, що одному із працівників теж заставили взяти підпис, що вони будуть голосувати тільки за Януковича. Для чого вони ці підписи збирають, оце цікаво? Ой, біда!
Слухач 2
Чому на екранах телевізорів постійно транслюють тільки Януковича та його досягнення, а інших претендентів не чутно? Чому це робиться?
Бердичів, Житомирська область, Кривушин Анатолій.
Слухач 3
Бажано “НУ” розповсюдити більш свою програму і виступати депутатам по округах перед народом про ті хороші і благі наміри, які думають зробити після президентських виборів, того що народ сьогодні не знає ні їхніх програм, ні їхніх дій.
Слухач 4
Шановні громадяни України! Зараз ідуть вибори. Я би просив вас усіх зрозуміти, що якщо виберемо ту владу, яка існує зараз, то це фактично втрата буде не тільки наша, не тільки живущих зараз, але і дітей наших, внуків і правнуків і майбутніх поколінь.
Дякую за увагу! Євген.
Слухач 5
Тут під Києвом є таке село Горинка. Там кар’єр, вода напущена, не окультурено нічого. Сидять якісь проходимці, поставили шлагбаум і за те, що ти машиною проїдеш 3 гривні. Куди вони йдуть: в бюджет, чи цим проходимцям? Кому вони йдуть? Хто їх поставив? Вони ніяких не дають ні квитанцій, нічого. Та що, влади в нас немає, чи що? Як же так жити в цьому світі, коли серед білого дня тебе грабують?
Слухач 6
Ще раз дякую вам, журналістам радіо “Свободи” за вашу мужню корисну працю для нашої України. Я поштивий ваш слухач. Слухаю з 1954 року. Так же слухає моя сусідка Марійка Федяк. Слухаймо разом і потім обговорюємо цікаві ваші факти.
Любив я слухати Ганну Стеців. Її кінцеву цитату: “Будьмо і здобудьмо!” я повторив на віче. Коли я побачив її на екрані телевізора (вона давала прес-конференцію журналістам), то виправдувала минулу злочинність Януковича.
Я був шокований і ми всі здивовані. Невже так легко можна ідею міняти на роботу. Справжній патріот ніколи не зрадить своєї ідеї. “Вибрав вже цю свою дорогу – йди з нею до кінця” (цитата з Сковороди).
м. Надвірна, Михайло Дарек.
Петро Кагуй
Це були лише окремі дзвінки чи фрагменти з них до нашого київського корпункту. Також зауважу, шановні слухачі, що надаючи Вам можливість висловитися безпосередньо до усіє нашої слухацької аудиторії, закликаємо Вас бути досить виваженими і толерантними.
Скажімо, ми не можемо подавати до ефіру висловлювання, котрі містять заклики до насильства чи можуть сприйматися як розпалювання міжетнічної чи релігійної ворожнечі.
Шановні слухачі, українська редакція Радіо “Свобода” завжди рада Вашим листам.
Для тих, хто бажає нам написати, але ще не знає нашої адреси, повідомляємо: Адреса в Україні: індекс 01 001
Київ-1, Головна пошта,
Абонентська скринька 496
Ви також можете зателефонувати до нашого київського корпункту і висловити свої міркування з тих чи інших проблем українського сьогодення.
Щодня, від понеділка до п’ятниці між 11 і 13 годиною наші звукооператори запишуть Вас за телефоном 490-29-04. Прохання висловлюватися якомога лаконічніше. Ми чекаємо на Ваші листи і телефонні дзвінки!
А зараз пропоную послухати ще один дзвінок із пропозицію від нашого слухача. Але відразу зауважу, що ми дякуємо слухачеві за його ідею, але в жодному випадку нею ми не скористаємося:
Слухач 7
Вас часто, радіо “Свободу”, звинувачують, що от ви працюєте за американські гроші. А як говорить українське прислів’я: “На чийому возі їдеш, про того і співаєш”.
Я б запропонував, щоб ви оголосили свій розрахунковий рахунок в якомусь одному з банків України, яким ви користуєтесь, і щоб слухачі радіо “Свобода”, кому дорога демократія, свобода і справедливість могли б внести якійсь певний внесок: гривню, дві і все інше, щоб не говорили, що “Свобода” говорить за американські гроші, а щоб “Свобода” говорила і за наші гроші, від нашого імені. Такі в мене пропозиції.
Петро Кагуй
Щоб не виникало якихось двозначностей, ще раз повторю, що ми вдячні слухачеві за його пропозицію, але нею ми не скористаємося.
До речі, щодо грошей, то мені пригадався фрагмент із листа Михайла Бервецького зі Львова, який писав про перехід колишньої нашої працівниці на роботу прес-секретарем до прем’єр-міністра України. Цитую: “Чому Ви її не зупинили??? Не розрадили??? ...Якщо пані Герман не вистачало зарплати, тоді треба було сказати і ми, слухачі радіо “Свободи” скинулись би по одній гривні, а може по дві. Але, очевидно, їй приємніше спілкуватися в компанії “зеків” - а не зі слухачами радіо “Свобода” і отримувати платню з тіньової економіки”.
Між іншим, ми отримали також низку листів, в яких спершу наші слухачі досить делікатно робили критичні закиди щодо співачки Руслани Лижичко, переможниці конкурсу “Євробачення-2004”. Руслані спершу докоряли, що вона погодилася стати радником прем’єр-міністра з організації конкурсу “Євробаченння-2005”. А коли в засобах масової інформації з’явилося повідомлення, що Руслана Лижичко на одному з концертів заспівала пісню разом з Віктором Януковичем, то почався шквал критики.
Власне, якщо не має якогось примусу, то це особиста справа кожного - з ким йому співати і за кого голосувати чи то й агітувати. Не залежно чи подобається це комусь, чи ні. Але, співачка Руслана в інтерв’ю “Радіо Свобода” розповіла, що Віктор Янукович опинився на сцені разом з нею – несподівано. Він подарував їй квіти і так сталося, що експромтом вони заспівали фрагмент пісні, яку напередодні Руслану попросили підготувати саме для цього концерту.
Серед іншого, в інтерв’ю “Радіо Свобода”, Руслана сказала: “...Якщо там дзвонять і листують, і якщо хтось там обурений, то... по-моєму я ніде не крикнул, жодного агітаційного лозунгу, однозначно! ...Якщо друга вже моя поява із прем’єром викликає більше виключно політичні настрої, значить більше цих появ не буде взагалі ні за яких обставин.
Якщо буде потрібно, то я просто відмовлюся тоді від радника прем’єр-міністра, оскільки з певного моменту це зараз буде носити політичний характер.
Я протестую взагалі проти якихось моїх пов’язань з політикою, тому що мене на виборах ви не побачите, на агітаційних майданчиках ви мене не побачите. Агітацією я не займалася, не займаюся і займатися не буду”.
Петро Кагуй
Одним із тих слухачів, який у листі до “Радіо Свобода” спершу доволі критично поставився до співачки Руслани був Василь Чинч із Чехії. Але, після почутого на Радіо “Свобода” інтерв’ю Руслани, він поспіхом надіслав електронного листа, цитую: “У Русланиних відповідях не відчув жодного хитрування. Говорила ясно, зрозуміло. Отож усі свої підозри щодо неї - беру назад”.
Перегоджу відразу до двох листів від Петра Сави зі села Нижні Станівці Кіцманського району Чернівецької області. Один з них адресований нинішньому Прем’єр-міністрові України:
“Шановний Вікторе Федоровичу Янукович!
Вітаю Вас з перемогою на президентських виборах!
Чому я так упевнений у Вашій перемозі. А тому що, як показує досвід, у вибори в Україні перемагає той кандидат, у якого в руках усі владні структури!
Я сподіваюся, що Ви, врешті, на президентській посаді виконаєте свої обіцянки щодо “боротьби із бідністю”, бо за Вашого прем’єрства я - навпаки, став ще біднішим!
З повагою та надією пане Президенте, Петро Сава”.
А в іншому листі, якого пан Сава із Чернівецької області адресує провідним політикам світу та главам держав, сказано:
“Шановні, не втішайте себе ілюзією, що нинішня президентська кампанія в Україні пройде чесно та прозоро. Такого не було в Україні і за нинішньої влади - не передбачається.
Про це засвідчили вибори до парламенту у 2002 році, коли народ України найбільше голосів віддав блокові “Наша Україна” на чолі з Віктором Ющенком. Але влада, боячись втратити свої крісла, підло перетасувала результати виборів на свою користь – на користь провладного блоку “За єдину Україну”. Ось так перекручуватимуть і нинішні президентські вибори... та навішуватимуть “локшину” на вуха провідним політикам світу...
З повагою та надією на дійсно справедливі вибори в Україні, Петро Сава”.
А зараз, шановні слухачі, до Вашої уваги лист Галини Блажієвської із Вінниці:
“Добрий день, дорога "Свободо"!
Пише Вам слухачка з Вінниці. Ми з чоловіком завжди слухаємо "Радіо Свободу". Дуже дякуємо Вам за гарні передачі, які дозволяють почути правдиву інформацію про події у світі та в Україні, за цікаві зустрічі, розповіді про чудових знаних у світі українців, за всі розумні корисні поради, за Вашу працю.
Дорога "Свободо" надсилаю Вам вірша якого написала моя мати, пенсіонерка з міста Кам’янця - Подільського Хмельницької області. Цього вірша мама написала після розмови із сином нашого сусіда, дружина якого поїхала на заробітки в Італію. Маму дуже вразила розповідь чоловіка як йому важко, в якій він живе тривозі за дружину.
Він не може змиритись з тим, що дружина десь у світі заробляє гроші, а він не може заробити на життя в Україні і не може поїхати за кордон, бо у більшості країнах чоловікам роботи немає. Чоловік у такому відчаї... сказав, що наклав би на себе руки, якби не його маленька донька.
Якщо буде нагода, то прочитайте цього вірша в ефірі.
З найкращими побажаннями усім працівникам "Радіо Свобода" слухачка з Вінниці Галина Блажієвська”.
Поліна Блажієвська
Ой вернися мила
Чом не згинув час той, та лиха година, Що дав нам розлуку, моя рідна мила? Чому не зумів я зупинить тебе? Досі ненавиджу і кляну себе. Через тую скруту ти пішла у світ. Серце мені крає, ой не милий світ. Обійму дитинку, скільки сили маю. Дати все як мати змоги я не маю. Нам не спиться, мила, довгими ночами. Доня повторяє: - Чом немає мами? Ніченьки безсонні, довжиною в рік, Вдвічі скоротили нам з тобою вік. Важко у розлуці, скільки ж так терпіти? Ми ж з тобою люба в отвіті за діти. Помирає мати йде в останню путь. Губи шепчуть ім’я. Це ж тебе зовуть. Приїжджай кохана, покинь чужий світ. Ой не дай пропасти, шли скоріш отвіт. Україно - ненько, як же це так сталось, Що тисячі любих навіки розстались. Україно - ненько, за що ж така мука, Що ж то за доля, пів віку - розлука. Не злічити ран тих за довгі роки, Чужих доглядають, свої мруть батьки. Занедбали землю, квіти не цвітуть, Нелюба кохають, а кохані ждуть. Завмирає серце, де ж шукать отвіт, Боже ти мій милий, скільки ж ще так буде літ?
Продовжуємо передачу “Листи на Свободу”.
На черзі послання від слухача із Дніпропетровська, який попросив не називати його імені до ефіру:
“У деяких ВУЗах Дніпропетровська окремі викладачі за успішне складання екзамену чи заліку змушують студентів писати заяви на вступ до партії СДПУ(об''єднаної).
У мене три онуки – студенти і усі вони стверджують, що це ганебне явище мають місце.
То ж, дозвольте запитати через Ваше радіо у Президента України, Генерального прокурора та Міністра освіти – чому вони дозволяють керівникам СДПУ(о) чинити наругу над нашими дітьми і онуками?
Доречно нагадати, що свого часу членами СДПУ(о) примусово стали футболісти “Динамо Київ” і збірної України на чолі з Андрієм Шевченком. І до чого це привело наш футбол... –суцільні поразки на європейських і світових турнірах.
Я не бажаю, щоб моїх онуків, всупереч їхній волі, викладачі змушували вступати до будь-якої партії, тим паче до СДПУ(о). Діяльність СДПУ(о) нагадує мені інші партії, котрі були засуджені світовим співтовариством. Й тому вимагаю від панів Кучми, Васильєва, Кременя – припинити робити з нашої молоді комсомольців СДПУ(о)”!
А на завершення передачі “Листи на Свободу” у дикторському читанні прозвучить лист Олени Чернюк зі села Довге Іршавського району Закарпатської області:
“Слухаю наших кандидатів у президенти і жоден з них ще не сказав, що нам повернуть наші грошові заощадження, хоча б якийсь мізер. Скільки ж нам чекати? Вже 12 років чекаємо. Вони не видають грошей, ані тих, що були вкладені за колишнього союзу, ані тих, що були покладені на ощадну книжку вже за незалежної України.
І жоден кандидат не говорить про те, наскільки піднято ціни! А скільки грошей викидається на передвиборчу кампанію? І навіщо Україні стільки політичних партій? За що вони усі борються? За краще життя народу...?
І що той новий президент зробить для громадян України у першу чергу?
Якщо у Вашій студії будуть кандидати у президенти, то задайте їм усі ці мої питання.
Що зробив Олександр Мороз, будучи головою Верховної Ради? Для чого так багато кандидатів?
Наші молоді люди усі б пішли на захід, якби мали таку можливість. Ну, а нам старикам вже йти нікуди. І я звертаюся до усіх громадян Україна – голосуйте за того президента, який тягнутиме Україну на Захід, до Європи. Адже, Леонід Кучма чомусь не поїхав лікуватися на озеро Байкал, де чиста, прозора водиця, а поїхав до Німеччини.
З пошаною до Вас, Олена Чернюк”.
На цьому, шановні слухачі, ми завершуємо передачу “Листи на Свободу”.
Її провів Петро Кагуй.
Я готуватиму огляд Ваших листів через три тижні. А наступні дві передачі проведе мій колега Зиновій Фриз.
Дякуємо Вам за вашу увагу і за ваші листи!
На все добре, до наступних зустрічей в ефірі.
